Справа № 2-2313/2009
(заочне)
13 липня 2008 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Брусліновській Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
02.04.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за спожитий газ з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в сумі 2089, 66 грн., посилаючись на те, що на підставі договору про надання послуг з газопостачання № 190290065 від 16.10.2001 року позивач зобов'язувався постачати відповідачам природний газ, а останні зобов'язувались проводити оплату за використаний газ щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця.
У період з 01.12.2001 року по 01.02.2009 року відповідачі обов'язки по оплаті заборгованості та поточних нарахувань вчасно не виконували та допустили заборгованість перед ВАТ «Київгаз» в сумі 1282, 86 грн., яка з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних заборгованість становить 2089, 66 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів понесені ними судові витрати.
В судове засідання представник позивача підтримала позовні вимоги повністю та просила їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечувала.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи. Причини неявки суду не повідомили. Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, заслухавши представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1.
Газопостачання даної квартири здійснювалось на підставі договору про надання послуг з газопостачання № 190290065 від 16.10.2001 року, згідно якого позивач зобов'язувався постачати відповідачам природний газ, а останні зобов'язувалась проводити оплату за використаний газ щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця.
Відповідно до п.6.4. договору передбачено обов'язок споживачів, у разі наявності заборгованості на момент укладання договору, погодити графік погашення заборгованості з розбивкою оплати по місяцях, за умови обов'язкової сплати та обов'язкової сплати поточних рахунків, також встановлено, що величина заборгованості споживачів перед ВАТ «Київгаз» на 01.10.2001 року становить 82, 65 грн.
Між ВАТ «Київгаз» та ОСОБА_3 також було укладено акти звірки розрахунків за спожитий газ від 20.03.2001р. і від 16.10.2001р. та угоду про погашення заборгованості за спожитий природний газ від 16.10.2001р., відповідно до умов якої відповідачі зобов'язались погасити заборгованість за газ, спожитий в період до 01.10.2001р., в сумі 82, 65 грн. в строк 4 місяці, по 20, 66 грн. щомісяця, останній платіж - 20, 67 грн.
Пунктами 5.7 та 9.1 Договору № 190290065 від 16.10.2001р. встановлено обов'язок споживачів у разі зміни кількості мешканців квартири прибути до Постачальника протягом 10 днів та надати документи, необхідні для внесення відповідних змін. Відповідно до п.п. 29 та 24 Правил, споживач зобов'язаний у разі відсутності лічильника газу письмово повідомляти не пізніше ніж у місячний строк газопостачальне підприємство про всі зміни, що стосуються видів споживання природного газу, і несе відповідальність за використання газу у разі, коли протягом місяця не було здійснено таке повідомлення.
Всупереч вимогам вказаних пунктів, відповідачі не повідомили ВАТ «Київгаз» про смерть ОСОБА_3 та інші зміни кількості мешканців квартири.
Плата за природний газ нараховувалася відповідачам згідно норм споживання газу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 619 від 08.06.1996р., з урахуванням площі приміщення, що опалюється, кількості мешканців приміщення, наявності пільг та встановленого газового обладнання (плита газова і газовий водонагрівач), за тарифом - 4, 48 грн. з кожного мешканця щомісяця. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 11.06.2005р. встановлено цільову надбавку до тарифу на природний газ, яка становить 2 відсотки до діючого тарифу. З 01.05.2006р. по 01.07.2006р. тариф за газ (за наявності газових плити та водонагрівача) встановлено в розмірі 5, 66 грн., з 01.07.2006р. по 01.11.2006р. - 10, 48 грн., з 01.11.2006р. по 01.09.2008р. - 8, 14 грн., з 01.09.2008р. по 01.12.2008р. - 9, 29 грн., з 01.12.2008р.-12, 55 грн.
Відповідачі свої обов'язки по оплаті за спожитий природний газ вчасно не виконували і за період з 01.12.2001р. по 01.02.2009р. допустили заборгованість перед ВАТ «Київгаз» в сумі 1282, 86 грн., в тому числі: з 01.12.2000р. по 01.01.2001р. - 12, 64 грн.; з 01.12.2001р. по 01.01.2002р. - 11, 20 грн.; з 01.01.2002р. по 01.01.2003р. - 109, 76 грн.; з 01.01.2003р. по 01.01.2004р. - 134, 40 грн.; з 01.01.2004р. по 01.01.2005р. -134, 45 грн.; з 01.01.2005р. по 01.01.2006р. - 135, 46 грн.; з 01.01.2006р. по 01.01.2007р.-205, 47 грн.; з 01.01.2007р. по 01.01.2008р. -244, 22 грн.; з 01.01.2008р. по 01.01.2009р. -263, 88 грн.; з 01.01.2009р. по 01.02.2009р.-31, 38 грн.
На адресу відповідачів неодноразово направлялись претензії про наявність заборгованості за спожитий газ та необхідність її погашення, які залишились без належного на них реагування.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за можливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
На підтвердження своїх доводів щодо заборгованості відповідачів, позивач надав суду розрахунок заборгованості за спожитий газ, з якого вбачається, що станом на 06.02.2009 року заборгованість за спожитий газ складає 2089, 66 грн. з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних та відповідачкою не оплачена.
Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача заборгованість яка становить 2089, 66, а також згідно ст. 88 ЦПК України сума сплаченого позивачем держмита у розмірі 51, 00 грн., 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та 52, 52 грн..
Керуючись статтями 509, 525, 526, 625 ЦК України, статями 10-11, 57-58, 60, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз» заборгованість у розмірі 2089, 66 грн., суму сплаченого позивачем держмита у розмірі 51 грн., 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.