Справа № 2-594
2009 року
(заочне)
06 липня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Брусліновській Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Автомобіліст» Відкритого Акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення, -
Позивач ДП «Автомобіліст» Відкритого Акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» звернувся до суду з позовом в якому просить виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кімнати № 23 в гуртожитку розташованого за адресою:
АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідачі поселися у гуртожиток з порушенням встановленого законом порядку - без ордеру на вселення або спільного рішення адміністрації та профкому заводу. Крім того, відповідач ОСОБА_1 був звільнений з роботи в ВАТ «КАТП 13062» за власним бажанням без поважних причин, тому відповідно до ст. 132 ЖК України може бути виселений без надання іншого жилого приміщення. Позивач вважає їх вселення та проживання в гуртожитку незаконним тому просить задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив їх задовільнити.
Відповідачі в судове засідання не з"явилися, хоча належним чином повідомлялися про місце та час розгляду справи.
Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд, заслухавши думку представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно акту державного приймання від 29.09.1968 року будівля по АДРЕСА_1 була введена в експлуатацію як гуртожиток і була затверджена рішенням виконкому Київської міської ради депутатів трудящихся УРСР від 30.09.68 року № 1667/1 (а. с. 95-98).
Відповідно до свідоцтва про право власності від 14.10.97 року жилий будинок в цілому - гуртожиток, площею 4903.300 кв. м., який розташований в м. Києві за адресою: АДРЕСА_1, дійсно належить відкритому акціонерному товариству «Київське автотранспортне підприємство 13062» на праві колективної власності, свідоцтво видане на підставі наказу «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» від 01.10.97 року № 396-В (а. с. 21).
Згідно реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам, організаціям, Київське міське бюро технічної інвентаризації посвідчує, що домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за Відкритим акціонерним товариством «Київське автотранспортне підприємство 13062» (а. с. 21, зворот).
З наказу № 87 від 19.05.2000 року ВАТ «КАТП 13062» вбачається, що відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів ВАТ «КАТП 13062» (протокол № 1 від 06.04.2000) з метою зменшення збитків акціонерного товариства з утримання соціальної сфери створено дочірне підприємство «Автомобіліст» на базі майно (в тому числі - будинку гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та інших активів ВАТ КАТП 13062, що передаються за актом і розподільчим балансом до статутного капіталу дочірнього підприємства «Автомобіліст» (а.с. 19-20).
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 30.05.2000 року Дочірнє підприємство «Автомобіліст» Відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062» зареєстровано державним реєстратором Солом"янської районної у м. Києві державною адміністрацією (а.с. 13).
Відповідно до Статуту ДП «Автомобіліст» ВАТ «КАТП 13062» підприємство «Автомобіліст» є дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13062», яке виступає його єдиним засновником, згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол № 1 від 06.04.2000). Підприємство засноване на базі майна ВАТ «КАТП 13062» шляхом передачі основних та оборотних коштів, а також інших цінностей, на баланс підприємства на праві повного господарського відання (а. с. 15-17).
Відповідно до акту передачі від 25.05.2000 року з балансу ВАТ «КАТП 13062» на баланс дочірнього підприємства «Автомобіліст» передається майно в тому числі і будинок гуртожитку в цілому за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).
Зазначений гуртожиток згідно своєму статусу обладнаний спеціальним устаткуванням та укомплектований меблями, інвентарем, культурно-побутовими предметами, необхідними для проживання та відпочинку громадян, є штат для обслуговування гуртожитку. Плата за проживання нараховується згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1787 від 24.09.2002 року «Про встановлення гранічних розмірів плати за проживання в гуртожитках громадян».
Згідно ст. 12 7 ЖК України і Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР № 208 від 03.06.1986 року, гуртожитки призначаються і можуть використовуватися для проживання громадян у період роботи або навчання, тобто, є приміщенням для тимчасового проживання громадян.
Відповідно до ст. ст. 128, 129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства та відповідного профспілкового комітету і на його підставі громадянинові видається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Згідно п.п.10, 14, 28 Примірного положення про гуртожитки вселення в гуртожиток громадян проводиться в установленому порядку завідуючим директором гуртожитком або працівником який його заступає, на підставі виданого адміністрацією підприємства установи організації ордера. Бланки ордерів зберігаються як документи суворої звітності і їх облік веде адміністрація підприємства, зокрема, Житлово-комунальний відділ ВАТ «Завод «Ленінська кузня».
Відповідно до п.1.3 Переліку типових документів, які створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств із зазначенням термінів зберігання документів (затверджений наказом архівного управління при КМУ від 20.07.1998 року № 41) для журналів обліку видачі ордерів на житлову площу встановлений термін зберігання: доки не мине потреба.
Як вбачається з довідки відділу кадрів ВАТ «КАТП 13062» ОСОБА_1 був прийнятий на роботу 01.02.1985 року і звільнений з роботи 16.08.2004 року за власним бажанням відповідно до наказу № 86 від 16.08.2004 року.
ОСОБА_2 ніколи в ВАТ «КАТП 13062» не працювала, крім того, є власником та зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 11).
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 проживають в кімнаті № 23 в гуртожитку розташованого за адресою: АДРЕСА_3
З акту перевірки житлової кімнати № 23 в гуртожитку ДП «Автомобіліст» ВАТ «КАТП 13062» за адресою: м. Київ,
АДРЕСА_3 від 16 квітня 2008 року вбачається, що на момент обстеження кімната зайнята трьома особами (знайомими ОСОБА_1), які проживають в цій кімнаті без дозволу адміністрації та відповідного договору (а.с. 6).
03.06.08 року ДП «Автомобіліст» направило відповідачам лист за № 11 по звільнення кімнати № 23 в гуртожитку до 25.06.08 року і запропоновано переселитися в іншу кімнату на ліжко-місце, відповідно до ордера. Відповідачів попереджено, що в разі відмови від виконання вищевказаної пропозиції позивач ініціюватиме судовий позов про виселення відповідачів з спірної кімнати без надання іншого жилого приміщення (а.с. 1).
Незважаючи на це, відповідачі не виконали вимоги позивача, продовжують проживати в спірній кімнаті, чим порушують права власника житла.
Відповідачі подали до суду письмові заперечення проти позову, однак не надали суду жодного доказу на підтвердження того, що вони на відповідній правовій підставі, як це передбачено чинним законодавством - на підставі ордера, поселилися в спірну кімнату, а процесуальний обов'язок довести свої заперечення проти позову, у відповідності до вимог ст. 10, ст. 60 ЦПК України, покладений саме на відповідачів.
Згідно ст. 116 ЖК України осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ст. 132 ЖК України працівників, які поселилися в гуртожиток в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин.
Як встановлено вище, відповідачі ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 поселилися на спірну жилу площу самоправно, без законних підстав, крім того, відповідач ОСОБА_1 був звільнений з ВАТ «КАТП 13062» за власним бажанням, що підтверджується також наказом від 16.08.04 за № 86 на підставі його заяви про звільнення (а.с. 120, 121).
Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 припинив роботу у ВАТ «КАТП 13062» у зв'язку зі звільненням за власним бажанням, крім того, він та його дружина ОСОБА_2 поселилися в спірну кімнату без законних підстав, тому їх може бути виселено з гуртожитку без надання їм іншого жилого приміщення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 57-60, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 109, 116, 121, 130-132, 191 ЖК України, суд, -
Позовну заяву Дочірнього підприємства «Автомобіліст» Відкритого Акціонерного товариства «Київське автотранспортне
підприємство 13062» задовольнити.
Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 з жилого приміщення, кімнати № 23, площею 18, 6 кв. м, яка знаходиться в гуртожитку розташованому за адресою: АДРЕСА_3 без надання іншого жилого приміщення.
Рішення може бути оскаржено позивачем на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.