Справа № 1-125\2009р.
01 квітня 2009 року Солом"янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді- А.М. ПЕДЕНКО
при секретарі - К.В.Ігнатушиній
з участю прокурора - О.О.Дяченко
захисника- ОСОБА_1
потерпілої - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 р.н, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин при наступних обставинах.
29 червня 2008 року в ході раптово виниклих неприязнених стосунків з гр. ОСОБА_3 підсудний ОСОБА_4 вирішив вбити останню.
Реалізуючи свої злочині дії, 29 червня 2008 року біля 11 г. 40 хв. підсудний ОСОБА_4 під надуманим приводом поговорити із ОСОБА_3 запросив останню зайти до під»їзду будинку АДРЕСА_2, де разом з нею на ліфті піднявся на 7-й поверх цього будинку.
Продовжуючи свої злочинні дії.підсудний ОСОБА_4 знаходячись на сходинковому майданчику вказаного поверху будинку, підійшов ззаду до ОСОБА_2 та навмисно наніс їй два удари ножем в область живота і грудей та один удар в область правої ноги.
В результаті дій підсудного ОСОБА_4 ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1076\е від 27.08. 2008 року були спричинені наступні тілесні ушкодження:
а) проникаюче колото-різане поранення грудей та живота: ушкодження міжреберних судин, жирового довіску серця, повне пересічення 7-го ребра у хрящовій частині, ушкодження діафграми (рана розміром 0, 7x2, 5 см в правому кардіодіафрагмальному куті), ушкодження правої долі печінки (рана розміром 0, 5 х 2 см, глибиною до 0, 8 см), що обумовило розвиток гематораксу справа, гемоперітоніум;
б) різану рану в ділянці крила правої кубової кістки розміром 0, 5 х2 см, раньовий канал якої сліпо закінчується в м»яких тканинах.
Ушкодження зазначені в підпункту а) в комплексі відносяться до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Ушкодження, зазначене в підпункті б) відноситься до легкого тілесного ушкодження, що привело до короткочасного розладу здоров»я (за критерієм тривалості розладу здоров»я).
Після нанесення потерпілій ОСОБА_3 зазначених тілесних ушкоджень підсудний ОСОБА_4 сказавши фразу: «Зустрінемось на тому світі...», з місця вчинення злочину зник, тобто вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, який не був закінчений з причин, що не залежали від його волі.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину визнав частково і пояснив, що не мав наміру на вчинення вбивства потерпілої. Пояснив, що мав з потерпілою близькі стосунки і деякий час разом проживали, а в червні 2008 року вирішили розірвати стосунки і жити окремо. 29 червня 2008 року біля 08г. 30хв. він приїхав на вул. Милославську в м. Києві, де проживала на той час потерпіла і чекав її будинку, оскільки бажав з нею поспілкуватися про їх відношення.
Коли біля 10 години ОСОБА_3 вийшла із дому, він вирішив її супроводжувати та поговорити в дорозі.Однак йому стало погано і він попрохав потерпілу супроводити його додому.
В ході поїздки між ними виникла сварка, яку спровокувала сама потерпіла, бо казала йому образливі речі.
Коли вони підійшли до будинку АДРЕСА_2, де на той час він проживав, зайшли до під»їзду та сіли до ліфту. Помилково він натиснув на кнопку 7 поверху і коли ліфт зупинився, їм довелось вийти. Там, ОСОБА_3 продовжила йому казати образливі речі щодо їх стосунків та його самого. При цьому він хвилюючись витягнув з кишені ніж-брелок та тримав його в руці. Вислухав образи в його сторону, він наніс ОСОБА_3 один удар ножем в ліву частину грудей, від чого потерпіла закричала. Він усвідомивши те що накоїв, вирішив нанести і собі удар ножем, але ОСОБА_3 відвела його руку і тоді трапився ненавмисний удар потерпілій. Третій удар потерпілій стався також випадково, оскільки з його руки випав ніж, який стромився їй в ногу.
Після того, він обережно поклав потерпілу на підлогу і в цей час почув що хтось виходить з квартири. Він злякався та втік з місця вчинення злочину, ніж по дорозі викинув в озеро.
Він сам через деякий час прийшов до міліції та написав явку з повиною. оскільки шкодував що стались такі події.
Між тим, підсудний вважає, що ті тілесні ушкодження які він спричинив не можна віднести до тяжких, оскільки потерпіла не тривалий час знаходилась на лікуванні, не проходила курсу реабілітації, що може свідчити про відсутність небезпеки при їх нанесенні.
Вважає, що потерпіла про його наміри вбити її говорить суду неправду, т.я. бажає йому помститись.
Недивлячись на таке відношення підсудного до вчиненого, суд приходить до висновку, що його винність у вчинення замаху на умисне вбивство знайшла своє підтвердження зібраними по справі доказами.
Потерпіла ОСОБА_3 в суді пояснила, що дійсно деякий час перебувала у близьких стосунках із підсудним ОСОБА_4, але потім через негідну поведінку останнього та обман з його боку, вона вирішила не підтримувати з ним відносин.
29 червня 2008 року вона біля 10 години вийшла з дому, т.к. їй потрібно було поїхати на роботу.На вулиці біля свого під»їзду побачила ОСОБА_4, який чекав на неї. Вона йому сказала, що не бажає його бачити і пішла на зупинку транспорту, але він прослідував за нею.
Підсудний разом з нею сів до маршрутного таксі, де став їй говорити що йому погано, в нього болить серце і просив відвезти його додому.Де саме мешкав підсудний вона не знала і просто слідувала за ним. По дорозі вона зателефонувала своєму брату і повідомила його про те, що супроводжує ОСОБА_4 додому.
Підійшовши до одного із будинків, як потім вона дізналась за АДРЕСА_2 ОСОБА_4 повідомив що мешкає в ньому та попрохав довезти його до квартири. Вона погодилась і зайшовши до під»їзду, на ліфті разом піднялись на 7 поверх цього будинку.
Там, тільки вийшли з ліфту, підсудний раптово розвернув її руками спиною до себе, закрив рукою їй рота та наніс одразу два удари ножем в груди та живіт.
Вона закричала, але підсудний взяв ї руками та кинув її на підлогу, а потім вдарив ножем у стегно і сказав фразу: «зустрінемось на тому світі», після чого втік. їй вдалось встати та покликати на допомогу з однієї з квартир. її забрала швидка допомога, яку викликала жильці будинку.
Вона вважає, що у ОСОБА_4 був намір саме її вбити і якщо б не вчасна допомога людей та лікарів, то вона б вмерла, оскільки втратила значну кількість крові.
Просить підсудного суворо покарати за те, що останній намагався позбавити її життя.
Свідок ОСОБА_5, в суді пояснив, що проживає АДРЕСА_3.
29 червня 2008 року знаходився вдома вранці і почув крики в під»їзді та вийшов з квартири на сходинкову площадку.Там він побачив дівчину, що була в крові, знаходилась в шоковому стані і намагалась дзвонити по телефону.Він одразу подзвонив до швидкої допомоги, яка приїхала та госпіталізувала дівчину. Більше нікого він на площадці не бачив.
Свідок ОСОБА_6 також пояснила в суді, що проживає в АДРЕСА_4
29 червня 2008 року вона була свідком того, що в їх під»їзді на сходинковому майданчику 7-го поверху знаходилась раніше їй незнайома потерпіла ОСОБА_7, яка була в крові. Дівчина розповіла їм, що їй спричинив ножем удари хлопець, якого вона проводжала додому, бо останньому нібито було погано.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що працює консьєржем в будинку АДРЕСА_2 і знає, що 29 червня 2008 року сталась пригода в під»їзді.
На вхідних дверях до під»їзду вона побачила плями крові, потім приїхала швидка допомога та міліція.
Також пояснила, що ОСОБА_4 не був жильцем в даному будинку, бо ніколи його там не бачила.
Свідок ОСОБА_9 пояснив в суді, що він є братом потерпілої.
Він знайомий з підсудним, бо той підтримував деякий час відносини з його сестрою. Йому відомо, що в червні 2008 року його сестра ОСОБА_3 з підсудним домовились розірвати стосунки та не бачитись. 29 червня 2008 року вранці йому зателефонувала сестра на мобільний те телефон та повідомила, що проводжає ОСОБА_4 до нього додому, бо нібито останній погано себе почуває. Він був проти цього, оскільки не довіряв підсудному, бо знав про конфліктну ситуацію між ним та його сестрою. Через деякий час він зателефонував сестрі та почув її крик і зрозумів що сталась біда. Він дізнався, що ОСОБА_4 спричинив сестрі ножеві поранення та кинувши її в під»їзді будинку, зник.
В судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_10 , яка підтвердила висновки проведеною нею по справі судово-медичної експертизи № 1076 і стверджувала, що тілесні ушкодження, що були спричинені ОСОБА_3 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки в момент спричинення.
Також експерт стверджувала, що в разі ненадання потерпілій допомоги в короткий строк з моменту отримання ушкоджень, остання могла б померти через значну втрату крові.
Тілесні ушкодження оцінювались нею в комплексі, бо вони були спричинені внаслідок однократної дії гострого предмету.
Крім того, експерт повідомив, що тяжкість тілесних ушкоджень спричинених ОСОБА_3 оцінювались не за тривалістю розладу здоров»я та терміну знаходження останньої в лікарні, а за критерієм їх небезпеки в момент спричинення.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 29.06.2008 року була оглянута ділянка на 7-му поверсі перед входом до ліфту в будинку АДРЕСА_2.
На підлозі та стінах виявлено сліди бурого кольору схожого на кров. (а.с. 7-11).
Висновком судово -медичної експертизи № 1076/е від 27.08.2008 року підтверджено, що при дослідженні медичної документації на ім»я потерпілої ОСОБА_3 1.3. встановлено у неї мали місце тілесні ушкодження: а) проникаюче колото-різане поранення грудей та живота: ушкодження міжреберних судин, жирового довіску серця, повне пересічення 7-го ребра справа в хрящовій частині ушкодження діафрагми (рана розміром 0.7x2, 5 см в правому кардіодіафрагмальному куті) ушкодження правої долі печінки (рана розміром 0, 5см х 2см, глибиною до 0, 8 см), що обумовило розвиток гемотораксу справа (наявність в плевральній порожнині справа біля 1000 мл рідкої крові зі згортками), гемоперетоніум (наявність крові в черевній порожнині);
Аналіз наведених вище доказів приводить суд до висновку про винність підсудного ОСОБА_4 у вчиненні умисних дій, що виразились в замаху на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Його дії суд кваліфікує за ст. 15 ч 2, 115 ч. 1 КК України. Невизнання своєї вини підсудним суд розцінює як намагання уникнути відповідальності ліоскільки його позиція повністю спростовується показаннями допитаних в суді свідків та потерпілої.
Всі дії вчинені підсудним з метою вчинення злочину, а саме -те, що чекав на потерпілу біля її будинку і свідомо вибрав місце для здійснення своїх намірів, залишив в подальшому без допомоги після спричинення їй тілесних ушкоджень, хоча знав і міг усвідомлювати, що ненадання останній допомоги може привести до летального випадку, а також знищення знаряддя вбивство, свідчить саме про те, що він намір на вчинення вбивства ОСОБА_3, але не зміг довести його до кінця по незалежним від нього причинам. Посилання підсудного на те, що вони прийшли з потерпілою до будинку № 33 по вул. Г. Севастополя, оскільки він проживав в цьому будинку, суд оцінює критично.
Підсудний ОСОБА_4 в суді категорично відмовився назвати номер квартири, в якій він нібито проживав, що судом розцінюється як намагання останнього ввести суд в оману. Крім того, ця його версія з»явилась тільки в суді, на досудовому слідстві підсудний дав показання про те, що потерпіла попрохала його зайти для розмови в цей будинок.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого-відповідно до ст. 12 КК України злочин віднесений до особливо тяжких, його особу, не зайнятого суспільно-корисною працею і вважає, що він заслуговує на покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.
Як пом"якшуючу його покарання обставину суд враховує те, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався.
Обтяжуючих його покарання обставин судом не встановлено.
Заявлений по справі цивільний позов прокурора, в інтересах Київської міської клінічної лікарні № 17 на суму 3044 гривні 67 коп. суд вважає таким. що підлягає задоволенню в повному об"ємі.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді 9 (дев»яти) років позбавлення волі.
Строк покарання рахувати з 03.07.2008 року зарахувавши в строк відбуття покарання утримання під вартою з 01.07.2008 рок по 03.07.2008 року.
Міру запобіжного заходу залишити утримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартамента з питань виконання покарань.
Речові докази - марлеві тампони залишити в матеріалах справи, (а.с. 12).
Цивільний позов прокурора Солом»янського району м. Києва задовольнити. Стягнути із ОСОБА_4 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 3044 грн. 67 коп.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженним в такий же строк з моменту вручення копії вироку.