Справа № 1-401
2009 p.
02 квітня 2009 року Солом»янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді- А.М. ПЕДЕНКО
при секретарі- К.В.Ігнатушиній
з участю прокурора- О.О.Дяченко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:
20.06.2003 р. Солом»янським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
21.03.2008 року Солом»янським районним судом м. Києва за ст. 213 ч. 1 КК України до 150 годин громадських робіт;
у вчиненні злочину передбаченого ст. 389 ч. 2 КК України, -
встановив:
Підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин при наступних обставинах.
Підсудний ОСОБА_4 був засудженим вироком Солом»янського районного суду м. Києва від 21.03.2008 року до покарання у виді 150 годин громадських робіт.
Так, ОСОБА_4 знаходився на обліку в Солом»янському районному відділі кримінально- виконавчої інспекції м. Києві розташованій по Повітрофлотському проспекту, 47 в м. Києві і 02.06.2008 року особисто в даному приміщенні отримав направлення до КП «Чоколівське» Солом»янської районної в м. Києві ради для відбуття покарання, про що власноручно проставив, підпис на другому екземплярі направлення. Крім того, ОСОБА_4 був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбуття покарання.
Однак, підсудний свій обов»язок щодо відбуття покарання у вигляді громадських робіт, тобто безоплатно виконувати суспільно-корисні роботи, вид яких визначено органами місцевого самоврядування, протягом строку, вказаного у вироку суду, не виконав.
ОСОБА_4 не з»явився для виконання таких робіт, згідно направлення Солом»янського районного відділу КВІ в м. Києві, в КП «Чоколівське» Солом»янської районної у м. Києві ради, розташованого по вулиці Волинській, 4 «а» в м. Києві.
Відповідно до довідки КП «Чоколівське» від 22.01.2009 року ОСОБА_4 не прибув на роботу та не виконував їх.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4визнав себе винним повністю і пояснив, що він дійсно був направлений ВКВІ Солом»янського району м. Києва на роботу до КП «Чоколівське» для відбуття покарання у виді громадських робіт.
Однак, він не пішов свідомо на роботу, оскільки робота розпочиналась рано вранці, а він не міг вчасно прокинутись.
Також, він вирішив не ходити і до ВКВІ на реєстрацію, бо розумів що вчинив ухилення від відбуття покарання.У вчиненому розкаявся.
Свідок ОСОБА_5 в суді пояснив, що він є інспектором ВКВІ Солом»янського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
З 02 червня 2008 року на обліку в інспекції перебував гр.ОСОБА_4, який був засуджений вироком Солом»янського районного суду м. Києва 21.03.2008 року до 150 годин громадських робіт.
ОСОБА_6 був попереджений про кримінальну відповідальність про ухилення від відбуття покарання і йому було видане направлення для відбуття покарання до КП «Чоколівське».
Однак, ОСОБА_4 на роботу не з»явився і не приступив до неї, як і жодного разу не з»явився для реєстрації до інспекції, що була призначена йому кожного 1, 2, 3, четверга місяця.
Він особисто виходив на місце проживання підсудного, але за місцем проживання не знаходився, хоча останній не був працевлаштованим.
Відповідно до розпорядження Солом»янського районного суду м. Києва вирок суду від 21.03.2008 року відносно ОСОБА_4 за ст. 213 ч.1 КК України набрав чинності і підлягає виконанню з 07.04.2008 року.(а.с. 11).
Із направлення ВКВІ Солом»янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 02.06.2008 року ОСОБА_4 отримав направлення для відбуття покарання у виді 150 громадських робіт до КП «Чоколівське», про що власноруч поставив свій підпис.(а.с. 16).
Із листка реєстрації вбачається, що засуджений ОСОБА_4 жодного разу до ВКВІ на реєстрацію не з»явився. (а.с. 17)
Довідкою комунального підприємства «Чоколівське» підтверджено, що ОСОБА_4 не прибув до підприємства на роботу і до відбуття громадських робіт не приступив.(а.с. 29).
Аналіз наведених вище доказів, суд приводить до висновку про винність підсудного ОСОБА_4 у вчиненні умисних дій, що виразились в ухиленні від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.
Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 389 ч. 2 КК України.
Призначаючи підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого-відповідно до ст. 12 КК України злочин є невеликої тяжкості, його особу, який знову вчинив умисний злочин і вважає, що він заслуговує на покарання у виді арешту.
Суд також приходить до висновку, що оскільки новий злочин вчинений ним в період відбуття покарання до повного його відбуття, то необхідно на підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Солом»янського районного суду м. Києва від 21.03.2008 року.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України 1 дню арешту відповідає 8 годин громадських робіт, а отже фактично 150 годинам громадських робіт відповідає 18 днів арешту.
Як пом»якшуючу його покарання обставину суд враховує розкаяння у вчиненому. Як обтяжуюча його покарання обставина судом визнається рецидив злочину.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 389 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.
На підставі ст. 71, 72 до призначено покарання частково приєднати невідбуту частину покарання, призначену вироком Солом»янського районного суду м. Києві від 21.03.2008 року і остаточно призначити до відбуття 2 (два) місяці 15 днів арешту.
Міру запобіжного заходу змінити із підписки про невиїзд-на утримання під вартою в Київському СІЗО№ 13 Держдепартамента з питань виконання покарань. Взяти під варту в залі суду.
Строк покарання рахувати з 02 квітня 2009 року.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в такий же строк з моменту вручення йому копії вироку.