ВИРОК справа № 1-467/09
10 квітня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді Побережного В.І.,
секретаря- Косянчука В.В.,
за участю прокурора- Лихотопа О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Надвірна, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, розлученого, не працюючого, в силу ст. 55 КК України судимості не маючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, -
Підсудний ОСОБА_1, 03.02.2009 року, близько 15-ої години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні буфету залу очікування «Конкорс», що розташований на Центральному залізничному вокзалі м. Києва, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, таємно викрав належні потерпілому ОСОБА_2: сумку вартістю 50грн., джинси синього кольору вартістю 100грн., сорочку білого кольору вартістю 80грн., светр вартістю 100грн., чоботи вартістю 100грн., джинси світлого кольору вартістю 50грн., куртку з джинсової тканини вартістю 150грн., рушник махровий вартістю 50грн., шість футболок вартістю по 40грн. кожна, сорочку з джинсової тканини вартістю 80грн., труси чоловічі в кількості 10штук вартістю по 30грн. за пару, станок для гоління «Жилет» вартістю 50грн., плоскогубці вартістю 16грн., кусачки вартістю 16грн. та рулетку вартістю 10грн., а всього викрав майна потерпілого на загальну суму 1392грн., тобто своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В судовому засіданні підсудний повністю визнав себе винним, у вчиненому розкаявся і пояснив, що 03.02.2009 року о 15-й годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в буфеті залу очікування «Конкорс», що на Центральному залізничному вокзалі м. Києва і скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав сумку з речами потерпілого, а коли вийшов з вокзалу, то був затриманий працівниками міліції, які вилучили у нього викрадене.
На підставі ч.3 ст. 299 КПК України та за згодою сторін суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, а винуватість підсудного у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України доведена, окрім його особистих зізнань ще й доказами, які вказані в обвинувальному висновку.
При призначенні покарання суд враховує, що підсудний на обліку як наркоман чи алкоголік не перебуває (а.с. 50-51), а викрадене вилучено працівниками міліції (а.с. 35-36), однак ніде не працює, вчинив злочин середньої тяжкості, хоча й має неповнолітню дитину, але з нею не живе і сам не має постійного місця проживання (а.с. 49, 52), а тому суд вважає необхідним призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення не можливе без відбування покарання.
Як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, а як обтяжуючі: вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, суд не може врахувати рецидив злочину як обставину, яка вказана в обвинувальному висновку і обтяжує покарання, оскільки попередні судимості підсудного погашені у відповідності до строків, встановлених пунктом 5) ст. 55 КК України (1960) та пунктом 5) ст. 89 КК України (2001). Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
В строк відбування покарання засудженому зарахувати час тримання його під вартою і строк покарання відраховувати з моменту затримання, тобто з 04.02.2009 року (а.с. 13).
Речові докази, якими є викрадене майно (а.с. 35-36) - передати потерпілому ОСОБА_2 за належністю.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно засудженого залишити той самий -тримання під вартою в СІЗО № 13 м. Києва.
На вирок сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засуджений в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.