Справа № 2-1163
2009 року
13 березня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Максимові М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Даско» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач ПП «Даско» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на їх користь заборгованість в сумі 2, 020, 000, 00 гривень.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 05.06.2006 року між ОСОБА_1 та АБ «Синтез» був укладений договір кредитної лінії № 050606/1, за яким АБ «Синтез» відкрив відповідачеві відновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 400, 000, 00 доларів США строком на один рік.
Крім цього, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача та відповідно до п.5.1 Договору кредитної лінії, 16.06.2006 року між АБ «Синтез» та ПП «Даско» було укладено договір іпотеки за яким ПП «Даско» передало в іпотеку АБ «Синтез» належне йому на праві власності нерухоме майно - будівлю адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-д.
24.11.2006 року АБ «Синтез» було надано ОСОБА_1 кредит в розмірі 400, 000 доларів США. Однак, відповідачка кошти в розмірі 400, 000 доларів США АБ «Синтез» не повернула і в усній формі 28.12.06 року повідомила про те, що не збирається повертати ці гроші. 28.12.2006 року АБ «Синтез» звернулося з листом до ПП «Даско», як майнового поручителя ОСОБА_1, з вимогою терміново сплатити кошти за кредитними договором, в противному випадку АБ «Синтез» мало намір застосувати стягнення на предмет іпотеки - будівлю адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-д. На виконання листа-вимоги АБ «Синтез» від 28.12.2006 року, з метою недопущення стягнення на предмет іпотеки, позивачем - ПП «Даско» - 29.12.2006 року було сплачено АБ «Синтез» заборгованість відповідача в розмірі 400, 000 доларів США, що є еквівалентом 2, 020, 000, 00 гривень, за офіційним курсом НБУ на дату сплати боргу.
Враховуючи, що ПП «Даско», як поручителем за кредитним договором, було повністю задоволені вимоги кредитора АБ «Синтез» і сплачено заборгованість за кредитним договором № 050606/1 за ОСОБА_1, позивач просить стягнути понесені ним витрати за рахунок відповідача і стягнути з ОСОБА_1 2, 020, 000, 00 гривень.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на те, що вимоги ПП «Даско» необгрунтовані та безпідставні.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦКУ визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Судом встановлено, що 05. 06.2006 року між ОСОБА_1 та АБ «Синтез» був укладений договір кредитної лінії № 050606/1, за яким АБ «Синтез» відкрив відповідачеві кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої ОСОБА_1 надано кредит у доларах США з лімітом заборгованості за кредитною лінією 400, 000, 00 доларів США зі строком дії кредитної лінії з 05.06.2006 року по 04.06.2007 року включно, з цільовим призначенням кредиту - для споживчих потреб, а ОСОБА_1 зобов'язувалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором (а. с. 7-12).
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань відповідача та відповідно до п.5.1 Договору кредитної лінії, 16.06.2006 року між АБ «Синтез» та ПП «Даско» було укладено договір іпотеки за яким ПП «Даско» передало в іпотеку АБ «Синтез» належне йому на праві власності нерухоме майно - будівлю адміністративно-побутового корпусу літ.А, загальною площею 1881, 6 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-д, та належить ПП «Даско» на праві власності (а. с. 13-17).
24.11.2006 року за письмовою заявою ОСОБА_1 їй Акціонерним Банклм «Синтез» було надано кредит в розмірі 400, 000 доларів США, що підтверджується випискою з особового рахунку, наданої АБ «Синтез» (а.с. 30-32).
28.12.2006 року АБ «Синтез» звернувся до ПП «Даско», як майнового поручителя ОСОБА_2, з листом про необхідність виконати грошове зобов'язання позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором з метою недопущення стягнення на предмет іпотеки ~ будівлю адміністративно-побутового корпусу, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тепловозна, 18-д, та належить ПП «Даско» на праві власності (а.с. ЗЗ).
Згідно виписки з банківського рахунку відкритого на ім'я ОСОБА_1, наданої АБ «Синтез», 29.12.2006 року ОСОБА_3 двома платежами внесено суму у розмірі 100, 000 доларів США та суму у розмірі 300, 000 доларів США на погашення кредитного договору № 050606/01 від 05.06.06 року (а.с. 31).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
Відповідно до умов договору іпотеки від 16.06.2006 року майновим поручителем за ОСОБА_1 виступає ПП «Даско».
Проте, позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що саме ПП «Даско» сплатило заборгованість за кредитним договором від 05.06.06 р. за ОСОБА_1 в сумі 400, 000 доларів США. Як вже зазначено вище заборгованість за кредитним договором була погашена ОСОБА_3
Суд критично ставиться до посилань представника позивача на ту обставину, що ОСОБА_3, як директор та власник ПП «Даско» сплатив заборгованість за ОСОБА_2 від імені ПП «Даско», а не від свого імені, враховуючи наступне.
Відповідно до положень Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платником є особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом внесення до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.
Згідно цього ж Закону платіжне доручення це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі -члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної у ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.
З виписки з особового рахунку відкритого на ім"я ОСОБА_1 вбачається, що 29.12.2006 р. платник ОСОБА_3 здійснив погашення кредиту згідно договору кредитної лінії № 050606/01. Таким чином кредит за ОСОБА_1 було погашено фізичною особо ОСОБА_3, а не ПП «Даско».
Крім того, відповідно до положень п. 3.2, 3.3 Статуту ПП «Даско» наданого позивачем до матеріалів справи «Підприємство здійснює
господарську діяльність та іншу діяльність на підставі принципів госпрозрахунку та самофінансування, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, круглу печатку та кутовий штамп з власним найменуванням, бланки, знак для товарів та послуг, іншу атрибутику... Держава та власник не відповідають по зобов'язанням підприємства, а Підприємство не відповідає по зобов'язаннях держави та власника».
За таких обставин, посилання позивача на те, що ОСОБА_3, як власник та директор ПП «Даско» сплатив заборгованість за ОСОБА_2 від імені майнового поручителя ПП «Даско» є нікчемним і не може братися судом до уваги.
Суд також критично ставиться до посилань позивача на те, що невиконання ПП «Даско», як майнового поручителя ОСОБА_1, його зобов'язань за договором кредитної лінії потягнуло б дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, який є власністю ПП «Даско», та його подальшу реалізацію АБ «Синтез», оскільки вони є безпідставними, враховуючи наступне.
Лист АБ «Синтез» адресований ПП «Даско» з вимогою щодо сплати коштів обумовлений тим, що згідно з п. 4.2. Договору Позичальник зобов'язався сплачувати відсотки за користування кредитом щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця. Останнім робочим днем грудня місяця є 29.12.2006 p., проте лист підписаний банком 28.12.2006 р. до настання строку виконання зобов'язання. Крім того, лист адресований не позичальнику ОСОБА_1, а ПП «Даско».
Відповідно до п.10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції від 01.12.2005 «Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.
Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.»
Згідно зі ст. 35 Закону України «Про іпотеку» в редакції від 23.02.2006 р. у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до закону.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про те, що посилання ПП «Даско», як майнового поручителя ОСОБА_1, щодо наявності прямого ризику у вигляді втрати права власності на будівлю, шляхом дострокового стягнення на предмет іпотеки та подальшу реалізацію АБ «Синтез» є безпідставною.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними і тому не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що в задоволенні позову ПП «Даско» повинно бути відмовлено суд вважає за можливе одночасно з ухваленням судового рішення вирішити питання про скасування заходів забезпечення позов
Керуючись ст. ст. 5, 6, 10-11, 57-58, 60, 154, 208-209, 212-216 ЦПК України, ст. ст. ст. ст. 512, 514, 516, 526, 556 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову Приватного підприємства «Даско» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 2020000, 00 гривень - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову: зняти арешт з 50/100 частини квартири АДРЕСА_2 що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.