"09" лютого 2011 р. Справа № 47/224-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Слободін М.М. , суддя Шевель О. В.
при секретарі -Зозулі О.М.,
за участю представників сторін:
позивача - Кириченко А.В. - дов.
відповідача - Биков О.Є. -дир.., Колмаков В.В. - дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4213Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2010 р. у справі № 47/224-10
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекс-21», м. Харків
про стягнення 241395,18 грн.
встановила:
Позивач, ВАТ «Дніпроенерго», у серпні 2010 р. звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, в якій (після уточнення позовних вимог -т. 1 а.с. 59-61) просив стягнути з відповідача на свою користь 175780,43 грн. пені, 65614,75 грн. штрафу, понесених позивачем судових витрат, а також просив зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором поставки в натурі і поставити позивачу недопоставлену продукцію, а саме: трубу гнуту ф159х30,ст.12Х1МФ,КГ-2675-ТР в кількості 1 шт.; відвод ф159х32, ст.15Х1М1Ф, 90 град., К650, 1948x3031x6000 25ОСТ108.321.18-82ТУ14-3-460-75 або еквівалент в кількості 1 шт.; трубу гнуту ф168x25, ст.12Х1МФ КГ-2723-Тр в кількості 1 шт.; трубу гнуту ф68x25, ст.12Х1МФ КГ-2760-Тр в кількості 1 шт.; відвод ф377х50,ст.15ГС КГ-2712-Тр в кількості 1 шт.; відвод ф426х19, ст.12Х1МФ, 90 град., R600,422х241х3780 28 ОСТ 108.321.22-82 ТУ 14-3-460-75 або еквівалент в кількості 1 шт.; відвод ф377х13,ст.20,30 град.,R1500,800х700х2285 32 ОСТ 108.321.15-82 ТУ 14.3.460-03 або еквівалент в кількості 1 шт.; відвод ф377х13, ст.20,90 град.R1500, 3604x500x6459 35ОСТ 108-321.15-82 ТУ 14.3.460-03 або еквівалент в кількості 1шт.; трубу ф273х30, ст.12Х1МФ КГ-4221-К в кількості 2 шт.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2010 р. у справі № 47/224-10 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2010 р. та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.
В обґрунтування своїх вимог апелянт, зокрема, посилається на те, що ним у відповідності до умов договору та положень чинного законодавства, належним чином виконані свої договірні зобов'язання та на адресу відповідача надіслано заявки про здійснення поставки, які отримані останнім. Однак, відповідачем умови договору щодо своєчасної поставки не були виконані, у зв'язку з чим позивачем і заявлено до стягнення відповідні штрафні санкції за порушення строків поставки та заявлено вимоги про поставку недопоставленого товару. Позивач вважає, що твердження відповідача та суду щодо неотримання відповідачем відповідних заявок є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що він дійсно не отримував від позивача відповідні заявки, а відтак, строк поставки є таким, що не настав. Відповідач стверджує, що особа, яка ніби-то отримала поштову кореспонденцію (заявки позивача), у нього не працює та ніколи не працювала і йому невідома. Разом з тим, відповідач просить врахувати, що незважаючи на те, що відповідні заявки ним не були отримані, він продовжував здійснення поставок договірного товару на адресу позивача.
В судовому засіданні 26.01.2011 р. оголошена перерва до 09.02.2011 р. з метою надання сторонам можливості ознайомитись з матеріалами справи та надати додаткові докази та обґрунтування на підтвердження своїх вимог та заперечень.
Відповідачем до суду апеляційної інстанції надано додаткові пояснення, в яких він підтримує свою позицію стосовно неотримання від позивача спірних заявок. Крім того, зазначає, що станом на дату розгляду апеляційної скарги ним на адресу позивача поставлено продукції загалом на суму 1616416,80 грн., з яких позивачем сплачено лише 1105868,40 грн. Таким чином, позивач не сплатив за отриману ним продукцію 519548,40 грн., чим порушив умови укладеного договору.
В судовому засіданні 09.02.2011 р. представником відповідача заявлено усне клопотання про врахування судом відповідного факту порушення позивачем своїх договірних зобов'язань, зазначено на те, що стягувані суми штрафних санкцій є занадто великими, та що позивачу не завдано жодних збитків.
Представником позивача у судове засідання 09.02.2011 р. також надані письмові пояснення, в яких він підтримує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 175780,43 грн. пені, 65614,75 грн. штрафу та понесених позивачем судових витрат повністю. В частині зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором поставки в натурі і поставити позивачу недопоставлену продукцію -позовні вимоги підтримує лише в частині 3-х позицій, а саме: щодо поставки труби гнутої ф168x25, ст.12Х1МФ КГ-2723-Тр в кількості 1 шт.; труби гнутої ф68x25, ст.12Х1МФ КГ-2760-Тр в кількості 1 шт.; відводу ф426х19, ст.12Х1МФ, 90 град., R600,422х241х3780 28 ОСТ 108.321.22-82 ТУ 14-3-460-75 або еквівалент в кількості 1 шт. Що ж стосується іншої частини позовних вимог про зобов'язання поставити недопоставлену продукцію -позивач зазначає, що станом на дату розгляду його апеляційної скарги відповідач виконав свої договірні зобов'язання та поставив позивачу трубу гнуту ф159х30,ст.12Х1МФ,КГ-2675-ТР в кількості 1 шт.; відвод ф159х32, ст.15Х1М1Ф, 90 град., К650, 1948x3031x6000 25ОСТ108.321.18-82ТУ14-3-460-75 або еквівалент в кількості 1 шт.; відвод ф377х50,ст.15ГС КГ-2712-Тр в кількості 1 шт.; відвод ф377х13,ст.20,30 град.,R1500,800х700х2285 32 ОСТ 108.321.15-82 ТУ 14.3.460-03 або еквівалент в кількості 1 шт.; відвод ф377х13, ст.20,90 град.R1500, 3604x500x6459 35ОСТ 108-321.15-82 ТУ 14.3.460-03 або еквівалент в кількості 1шт.; трубу ф273х30, ст.12Х1МФ КГ-4221-К в кількості 2 шт. (інші 6-ть позицій, які були заявлені в уточненні до позову).
Одночасно позивач стверджує, що посилання відповідача на існуючу заборгованість у розмірі 510548,40 грн. не є предметом розгляду по даній справі. Позивач відповідну суму заборгованості не заперечує, однак, просить суд апеляційної інстанції врахувати, що відповідний борг у нього виник вже після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення та на час прийняття такого рішення не існував.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на неї та додатково наданих поясненнях доводи сторін, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача сум штрафу та пені та про зобов'язання поставити недопоставлений товар, позивач посилався на те, що відповідачем порушені строки поставки, встановлені укладеним між ними договором.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на те, що строки поставки продукції не були порушені, а відтак, підстави для застосування штрафних санкцій відсутні. У зв'язку з ненастанням строків поставки, суд першої інстанції визнав також необґрунтованими і вимоги позивача про зобов'язання відповідача поставити певну продукцію. При цьому, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення відповідачу спірних заявок, а відповідач такий факт заперечує.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з відповідними висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що зроблені при неповному досліджені усіх фактичних обставин справи, що й призвело до неправильного застосування норм матеріального права.
Так, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, 11.02.2010 р. між ними було укладено договір поставки № 182, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання передати у власність позивача продукцію, вказану у договорі поставки, а позивач - прийняти таку продукцію та оплатити (т. 1 а.с. 12-20). Умовами договору визначено його предмет (найменування продукції), кількість, ціну, загальну суму договору, яка складає 1825640,40 грн., та інші умови, які є обов'язковими для договорів поставки.
Відповідно до п. 2.1. договору постачальник поставляє продукцію протягом 30-ти календарних днів з моменту відправлення письмової заявки покупцем. Отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, обов'язок постачальника щодо поставки продукції, а також строк його виконання поставлено у залежність від дати направлення покупцем відповідної заявки.
Позивачем до матеріалів справи надано копії заявок на виготовлення продукції № 21/876 від 15.02.2010 р. на суму 826294,80 грн. та № 21/3575 від 22.03.2010 р. на суму 882513,60 грн. (т. 1 а.с. 21-23, 25-27). На підтвердження факту направлення відповідних заявок позивачем до матеріалів справи надано поштові квитанції від відповідних дат та реєстри відправлення замовленої кореспонденції (т. 1 а.с. 100-103), в яких зазначаються адресати, а також номери вихідної кореспонденції, які відповідають номерам вищевказаних заявок.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт направлення відповідачу заявок.
На підтвердження факту отримання відповідачем вищевказаних заявок позивачем надані повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 1 а.с. 24, 28), з яких вбачається, що на адресу відповідача: м. Харків вул. Кооперативна, 28 доставлена замовлена кореспонденція, яка від імені відповідача отримана відповідно 19.02.2010 р. та 29.03.2010 р. Давидовим.
Відповідач стверджує, що особа, яка вказана у вищезазначених повідомленнях -Давидов, на підприємстві відповідача ніколи не працювала та не працює, на підтвердження чого відповідачем надано штатний розклад ТОВ «Промекс-21», згідно з яким єдиним працівником товариства є директор. Особа, вказана у повідомленнях про вручення поштових відправлень не є ані співробітником ТОВ «Промекс-21», ані особою, уповноваженою на отримання поштової кореспонденції. Отже, на думку відповідача, з якою погодився і суд першої інстанції, оскільки директор підприємства відповідача вказаної позивачем поштової кореспонденції не отримував, підстави стверджувати про її отримання ТОВ «Промекс-21»відсутні, а відтак, і обов'язок щодо поставки вказаної у договорі продукції не виник.
Колегія суддів не може погодитися з такими твердженнями відповідача, вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються ані на нормах чинного законодавства, ані на фактичних обставинах справи, виходячи з нижченаведеного.
Так, укладаючи з позивачем спірний договір поставки, відповідачем особисто зазначена адреса його місцезнаходження: м. Харків, вул. Кооперативна, 28. Інших адрес та даних (в тому числі і щодо зазначення конкретної особи, яка може здійснювати отримання кореспонденції) відповідачем вказано не було.
Таким чином, позивачем правомірно було направлено замовленою кореспонденцією на вказану вище адресу спірні заявки.
Колегія суддів зазначає, що позивач свої зобов'язання щодо направлення заявок виконав добросовісно, він не знав та не міг знати про те, що відповідні заявки можуть бути отримані особою, яка не має відношення до відповідача (про що вказує відповідач у своїх запереченнях).
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідач, який, як суб'єкт господарської діяльності, здійснює свою діяльність на власний ризик, повинен був обмежити доступ сторонніх осіб до свого місцезнаходження та здійснити заходи щодо унеможливлення отримання такими особами поштової кореспонденції (повідомити поштове відділення про коло осіб, які мають право отримувати кореспонденцію, ін.).
Відповідні висновки колегії суддів узгоджуються також і з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2010 р. № 270 (зі змінами, внесеними від 12.10.2010 р.) «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку», якими передбачено, що реєстрові поштові відправлення вручаються одержувачам на підставі пред'явленого документу або довіреності (п. 89, 90), та порядок доставки поштових повідомлень юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається цією особою з оператором поштового зв'язку (п. 94). Тобто, з метою належного отримання кореспонденції, відповідач повинен був укласти з відділенням поштового зв'язку відповідний договір та визначити особу, яка таку кореспонденцію має отримувати. В іншому разі ризик неотримання кореспонденції несе відповідач.
Одночасно колегія суддів враховує і те, що п. 2.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що відповідач поставляє продукцію протягом 30 календарних днів з моменту відправлення (а не отримання) письмової заявки позивачем, а зважаючи на те, що позивач надав докази направлення відповідних заявок за належною адресою відповідача, строк поставки вважається таким, що настав.
У позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем порушені строки поставки, передбачені п. 2.1 укладеного між сторонами договору. На підтвердження відповідного позивачем надано копії накладних на поставку товару, які містять дати таких поставок, та з яких вбачається, що поставка товару дійсно здійснена з порушенням встановлених у договорі строків (т. 1 а.с. 31-35). Відповідач факт поставки та дату поставки по вказаним накладним не заперечує.
П. 7.1. спірного договору передбачено, що за порушення постачальником строків поставки продукції, обумовлених п. 2.1 цього договору, недопоставку продукції, відповідач (постачальник) сплачує позивачу (покупцю) пеню за кожен прострочений день поставки у розмірі 0,2% від суми продукції, що не поставлена у встановлений строк, або недопоставлена. За порушення строків поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Посилаючись на вищевказаний пункт договору позивачем заявлено до стягнення 65614,75 грн. штрафу виходячи з суми несвоєчасно поставленої продукції у розмірі 937353,60 грн. (т. 1 а.с. 45 -розрахунок) та 175780,43 грн. пені за період з дати порушення строку поставки по кожній поставці окремо по 13.09.2010 р. (т. 1 а.с. 63-64 -розрахунок).
Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено відповідність їх фактичним обставинам справи, а відтак, з урахуванням приписів ст. ст. 509, 526, 530, 610,611, 626, 712 ЦК України та фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що відповідач є таким, що порушив свої договірні зобов'язання щодо повної та своєчасної поставки товару.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предметом позовних вимог позивача є лише штрафні санкції (штраф та пеня).
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Ст. 233 ГК України встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання божника; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів того, що внаслідок порушення відповідачем строків поставки товару йому (позивачу), чи іншим учасникам господарських відносин, завдано матеріальних збитків, тому співвідношення розміру штрафних санкцій, що стягуються з відповідача, не є співрозмірними, а отже, не відповідають ч.6 ст.3 ЦК України, згідно з якою загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства та фактичних обставин справи, а також те, що, як вбачається із матеріалів справи, станом на дату розгляду апеляційної скарги відповідачем виконані свої договірні зобов'язання щодо поставки майже на 95 відсотків (недопоставлено продукції на суму 92391,60 грн., що складає близько 5 відсотків від загальної суми заявленої до поставки), в той час як позивачем, в порушення умов спірного договору, не здійснена оплата отриманої продукції на суму 510548,40 грн., що складає більше 30 відсотків від отриманої продукції, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір заявлених до стягнення сум штрафних санкцій до 10 відсотків, що складає відповідно 17578,04 грн. пені та 6561,48 грн. штрафу, та що не буде суперечити загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності і розумності.
В іншій частині заявлених до стягнення сум штрафу у розмірі 59053,27 грн. та пені у розмірі 158202,39 грн. колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.
Що ж стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання за договором поставки в натурі і поставити позивачу недопоставлену продукцію, колегія суддів також вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню частково: в частині поставки труби гнутої ф168x25, ст.12Х1МФ КГ-2723-Тр в кількості 1 шт.; труби гнутої ф68x25, ст.12Х1МФ КГ-2760-Тр в кількості 1 шт.; відводу ф426х19, ст.12Х1МФ, 90 град., R600,422х241х3780 28 ОСТ 108.321.22-82 ТУ 14-3-460-75 або еквівалент в кількості 1 шт. (3-и позиції по заявці від 22.03.2010 р.).
Відповідні висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на тому, що, як встановлено вище, факт направлення відповідної заявки підтверджено матеріалами справи, а тому строк поставки є таким, що настав.
Позовна заява була подана позивачем в період дії строку договору, відповідна продукція узгоджена як умовами договору, так і в направленій заявці.
Що ж стосується посилання відповідача на закінчення строку дії договору -колегія суддів зазначає, що відповідне не припиняє зобов'язань відповідача, які виникли на час дії такого договору. До того ж, колегія суддів зважає на те, що позивач не заперечує проти поставки йому такого товару та наполягає на цьому, а відповідач, в свою чергу, також не заперечує проти поставки, зазначаючи лише про те, що через несвоєчасні розрахунки позивача у нього бракує коштів для закупівлі відповідної продукції.
В іншій частині позовних вимог про зобов'язання поставити недопоставлену продукцію - як зазначає позивач та підтверджує відповідач (про що також до матеріалів справи надано належні докази), станом на дату розгляду апеляційної скарги відповідач виконав свої договірні зобов'язання та поставив позивачу трубу гнуту ф159х30,ст.12Х1МФ,КГ-2675-ТР в кількості 1 шт.; відвод ф159х32, ст.15Х1М1Ф, 90 град., К650, 1948x3031x6000 25ОСТ108.321.18-82ТУ14-3-460-75 або еквівалент в кількості 1 шт.; відвод ф377х50,ст.15ГС КГ-2712-Тр в кількості 1 шт.; відвод ф377х13,ст.20,30 град.,R1500,800х700х2285 32 ОСТ 108.321.15-82 ТУ 14.3.460-03 або еквівалент в кількості 1 шт.; відвод ф377х13, ст.20,90 град.R1500, 3604x500x6459 35ОСТ 108-321.15-82 ТУ 14.3.460-03 або еквівалент в кількості 1шт.; трубу ф273х30, ст.12Х1МФ КГ-4221-К в кількості 2 шт. (інші 6-ть позицій, які були заявлені в уточненнях до позову), а відтак, у цій частині відсутній предмет спору та провадження у справі підлягає припиненню.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд Харківської області при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та порушив норми матеріального права, які слід застосовувати до спірних правовідносин, а відтак оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 27.10.2010 р. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
З урахуванням того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, колегія суддів вважає за необхідне всі судові витрати згідно ч.2 ст.49 ГПК України покласти на відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 80 п. 1-1, 99, 101, 102, п. 2 ст.103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 27 жовтня 2010 р. у справі № 47/224-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекс-21»(61003 м. Харків вул. Кооперативна, 28 р/р 2600381970071 у відділенні № 19 банку «Грант»МФО 351607 Код 35589385) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»(69006 м. Запоріжжя вул. Добролюбова, 20 р/р 26002301000076 у філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957 Код 00130872) 17578,04 грн. пені та 6561,48 грн. штрафу, 2498,95 грн. витрат по сплаті держмита за подання позову, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1249,47 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.
В іншій частині заявлених до стягнення сум штрафу у розмірі 59053,27 грн. та пені у розмірі 158202,39 грн. у задоволенні позову відмовити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Промекс-21»(61003 м. Харків вул. Кооперативна, 28 р/р 2600381970071 у відділенні № 19 банку «Грант»МФО 351607 Код 35589385) виконати свої зобов'язання за договором поставки № 182 від 11.02.2010 р. та поставити Відкритому акціонерному товариству «Дніпроенерго»(69006 м. Запоріжжя вул. Добролюбова, 20 р/р 26002301000076 у філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957 Код 00130872) недопоставлену продукцію: трубу гнуту ф168x25, ст.12Х1МФ КГ-2723-Тр в кількості 1 шт.; трубу гнуту ф68x25, ст.12Х1МФ КГ-2760-Тр в кількості 1 шт.; відвод ф426х19, ст.12Х1МФ, 90 град., R600,422х241х3780 28 ОСТ 108.321.22-82 ТУ 14-3-460-75 або еквівалент в кількості 1 шт.
В іншій частині (в частині зобов'язання відповідача поставити позивачу: трубу гнуту ф159х30,ст.12Х1МФ,КГ-2675-ТР в кількості 1 шт.; відвод ф159х32, ст.15Х1М1Ф, 90 град., К650, 1948x3031x6000 25ОСТ108.321.18-82ТУ14-3-460-75 або еквівалент в кількості 1 шт.; відвод ф377х50,ст.15ГС КГ-2712-Тр в кількості 1 шт.; відвод ф377х13,ст.20,30 град.,R1500,800х700х2285 32 ОСТ 108.321.15-82 ТУ 14.3.460-03 або еквівалент в кількості 1 шт.; відвод ф377х13, ст.20,90 град.R1500, 3604x500x6459 35ОСТ 108-321.15-82 ТУ 14.3.460-03 або еквівалент в кількості 1шт.; трубу ф273х30, ст.12Х1МФ КГ-4221-К в кількості 2 шт.) провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя В.Я.Погребняк
суддя М.М.Слободін
суддя О.В.Шевель
повний текст постанови складено 09 лютого 2011 року