Іменем України
08 лютого 2011 року Справа № 5020-4/202
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Балюкової К.Г.,
суддів Видашенко Т.С.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
- позивача, ОСОБА_2 (довіреність № 1974 від 09.11.10 року), представник ОСОБА_3;
- відповідача, Харчишиної Антоніни Антонівни (довіреність № б/н від 27.10.10 року), представник товариства з обмеженою відповідальністю "Мис Горн";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мис Горн" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 13 грудня 2010 року у справі №5020-4/202
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,99057)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Мис Горн" (вул. Брестська, 18-а, м.Севастополь,99001)
про спонукання виконати певні дії
Ухвалою господарського суду м.Севастополя від 13 грудня 2010 року у справі № 2-5020/4-202 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - плавзасоби в кількості 5 одиниць, належних товариству з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” та одночасно за ініціативою суду вжиті заходи до забезпечення позову ОСОБА_3 шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчужування у будь-якій спосіб всього належного йому майна.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2010 року в частині вжиття заходів до забезпечення позову ОСОБА_3 скасувати як прийняту із порушенням процесуальних норм, вказуючи, що ухвала суду не містить мотивованого обґрунтування в чим саме неприйняття зазначених в ухвалі заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення по справі. Крім того, відповідач вказував, що обраний судом вид заходу забезпечення позову не відповідає заявленим позовним вимогам ОСОБА_3 про зобов'язання здійснити дії. В апеляційній скарзі зазначалось про те, що приймаючи заходи до забезпечення позову, суд не з'ясував співвідношення позовних вимог з вартістю майна, яким забезпечений позов, оскільки заборона на відчуження майна направлена на все майно товариства незалежного від його вартості та часу набуття.
На підставі розпорядження секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2011 року у зв'язку з відпусткою судді Волкова К.В. здійсненого його заміну на суддю Гонтаря В.І.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на необхідність застосування заходив по забезпеченню позову ОСОБА_3 через намаганням відповідача надати суду мінімальний баланс підприємства по остаточній вартості майна та призначенням судом експертизи з питання визначення його дійсних розмірів, відчуженням відповідачем належних йому плавзасобів, з 17 з яких залишилося тільки 5.
Розглянувши справу, в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, вивчивши копії матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_3, він звернувся до господарського суду із позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” про зобов'язання відповідача виплатити йому вартість частки майна товариства пропорційно 20% частки в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю „Мис Горн”, мотивуючи свої вимоги поданням нотаріально засвідченої заяви про свій вихід з товариства з 01.01.2009 р. та невиплатою йому частки майна товариства пропорційної його частці в його статутному фонді в добровільному порядку.
Протягом розгляду справи судом були прийняті уточнені позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача частки майна товариства з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” пропорційної 20% частки у статутному фонді останнього.
15.11.2010 р. позивачем була подана заява про забезпечення його позовних вимог шляхом накладення арешту на майно відповідача - плавзасоби у кількості 5 одиниць згідно картки судна, яка мотивована свідомим невідображенням в балансі відповідача фактичного стану підприємства з метою мінімізації вартості частки майна товариства, що підлягає йому до виплати.
Ухвалою суду від 13 грудня 2010 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про вжиття заходів з забезпечення позову відмовлено, однак позовні вимоги ОСОБА_3 з ініціативи суду були забезпечені шляхом встановлення заборони товариству з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчужування у будь-якій спосіб всього належного йому майна. При прийнятті ухвали суд виходив з наявності підстав для забезпечення позову, визначених статтею 66 Господарського процесуального кодексу України, дотриманням вимог співмірності та адекватності таких заходів відносно вимог позову у вигляді залишення відповідачеві можливості користуватися, але забороною відчужувати належне йому майно.
Судова колегії вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята із дотриманням норм процесуального права та підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачені статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу визначений перелік заходів до забезпечення позову, до якого входить, зокрема, заборона відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яки є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Як вбачається з матеріалів справи, на час вирішення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, позовні вимоги ОСОБА_3 зводилися до стягнення з відповідача на його користь вартість частки майна товариства з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” пропорційно розміру 20% його частки у статутному фонді товариства.
При цьому ціна позову дійсно не була вказана позивачем, оскільки згідно пояснень його представника позивач не має дійсних даних щодо вартості майна, належного відповідачу, на користь цього свідчить також факт призначення по справі судової економічної експертизи на предмет визначення вартості частки майна товариства, яка належить до сплати ОСОБА_3 та відповідає 20% статутного фонду, оскільки надані відповідачем дані щодо балансу підприємства 2600 грн. позивачем, з врахуванням даних Інспекції головного державного реєстратору флоту, оспорювались .
Таким чином, суд першої інстанції, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження його позовних вимог, дійшов обґрунтованого висновку про виникнення між сторонами по справі спору та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, що згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України є достатньою підставою для вжиття заходів по забезпеченню позову.
Крім того, зазначення конкретних перешкод здійсненню відповідачем господарської діяльності через прийняті судом заходів по забезпеченню позову ОСОБА_3 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” та пояснення його представника по ній в судовому засіданні не містили. При цьому перешкод у користуванні належним йому майном у товариства з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” у зв'язку із прийняттям ухвали суду від 13 грудня 2010 року не виникло.
При викладених обставинах судова колегія вважає, що обґрунтовано вжити з ініціативи суду заходи з забезпечення позову ОСОБА_3 у вигляді заборони відповідачу проводити будь-які дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб належного відповідачу майна, відносно як обраного судом способу заходів по забезпеченню позову, так й обсягу забезпечення відповідають вимогам співмірності та адекватності заявленим позовним вимогами по справі, прийняті судом з дотриманням процесуальних норм, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” на ухвалу господарського суду м.Севастополя від 13.12.2010 року судовою колегією не вбачається.
Керуючись статтями 66, 67, 101, 103 (п.1 ч.1 ), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Мис Горн” залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2010 року у справі № 5020-4/202 залишити без змін.
Головуючий суддя К.Г. Балюкова
Судді Т.С. Видашенко
В.І. Гонтар