"15" лютого 2011 р.
Справа № 15/5027/88/2011
За позовом Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області
до Чернівецької обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок
про визнання недійсними державного акта на право користування землею від 1983 року серії «Б»№ 038720 та його державної реєстрації
Суддя Байталюк В. Д.
за участю представників сторін:
від позивача -Баланюк Г. В., довіреність від 19.05.2010 № 965/01-12;
від відповідача -Ткачук Ю. Б., довіреність від 04.02.2011,
Кучерява Н. М., довіреність від 04.02.2011.
СУТЬ СПОРУ: Сторожинецька районна державна адміністрація Чернівецької області звернулася з позовом до Чернівецької обласної організації Українського товариства мисливців та рибалок, м. Чернівці, про визнання недійсним державного акта на право користування землею від 1983 року серії «Б»№ 038720, виданого Чернівецькій обласній раді Українського товариства мисливців та рибалок в Сторожинецькому районі Чернівецької області Української Радянської Соціалістичної Республіки, а також про визнання недійсною державної реєстрації вказаного державного акта.
Позов мотивується тим, що оскаржуваний державний акт, який виданий на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради народних депутатів від 17.08.1983 за № 280 «Про відведення земель для державних і громадських потреб», суперечить нормам діючого на той час законодавства та вказаному рішенню виконавчого комітету Чернівецької обласної Ради народних депутатів.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у його письмовому відзиві на позовну заяву, при цьому стверджуючи, що позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою непідвідомчі господарському суду, оскільки вказаний акт не є актом в розумінні статті 12 ГПК України.
Представник позивача заперечує проти доводів відповідача та водночас підтримала позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно із ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсним актів державних чи інших органів з підстав їх невідповідності чинному законодавству.
Акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Державний акт на право постійного користування землею за своєю правовою природою не є актом у вищенаведеному розумінні, оскільки не містить ознак акту органу державної влади, що породжує певні права та обов'язки, а є виключно посвідчувальним документом в розумінні ст. 126 Земельного кодексу України, який посвідчує відповідне право особи.
Відтак, вимоги щодо визнання недійсними державного акту на право постійного користування землею та його державну реєстрацію не підлягають розгляду господарським судом, тобто такі акти, як і його державна реєстрація, не можуть бути предметом спору в господарському судочинстві.
Слід зазначити, що така правова позиція Вищого господарського суду України, викладена як у постановах від 27.02.2008 у справах № 2-2/1263.1-2007, № 16/747, від 12.02.2008 у справі № 16/751, так і в Інформаційному листі «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»від 18.03.2008 № 01-8/164, згідно пункту 5 якого зазначено, що документи, які посвідчують право на земельну ділянку (право власності на земельну ділянку або право користування нею) не можуть виступати предметом спору, оскільки не мають статусу актів державного чи іншого органу, а видаються на підставі та на виконання рішень уповноважених на це органів про надання земельних ділянок відповідно у власність або у постійне користування.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржуваний позивачем державний акт на право користування землею та визнання недійсною його державну реєстрацію не можуть бути предметом спору, а тому провадження у справі, яке судом порушено помилково, підлягає припиненню.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі припинити у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
2. Повернути позивачеві з державного бюджету державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати довідку.
Суддя В. Байталюк