Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" лютого 2011 р. Справа № 67/173-10
вх. № 10752/4-67
Суддя господарського суду Буракова А.М.
при секретарі судового засідання Чепак А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за дов. від 28.12.2010 р.
відповідача - ОСОБА_2 за дов. від 06.01.2011 року,
розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків
про стягнення 24450,00 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Харків (позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків про стягнення 24450,00 грн. В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов"язань за договором суборенди №18 від 07.01.2009 року, а саме п. 5.9.1 договору, з урахування чого просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову, державне мито в сумі 244,50 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2010 року було прийнято позовну заяву до розгляду та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 січня 2011 року о 10:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 січня 2011 року розгляд справи було відкладено на 07 лютого 2011 року о 10:00 годині.
До господарського суду Харківської області 04.02.2011 року від представника позивача надійшов супровідний лист (вх. 2153), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи, довідку про наявність рахунків у фінансових установах банку, копії рахунків про сплату суборендної плати.
Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
До господарського суду Харківської області 07 лютого 2011 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. 3277) про залучення до справи 3-ої особи - ФОП ОСОБА_5
Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного. Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
В даному випадку з поданого клопотання та з матеріалів справи не вбачається підстав для висновку про те, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки відповідної особи по відношенню до якої не будь зі сторін у даній справі. Та обставина, що особа, на яку вказує заявник клопотання, може приймати участь у відносинах, подібних до спірних, сама по собі (без прив'язки до конкретних обставин справи і до прав та обов'язків сторін у справі), не утворює необхідності її участі саме у цій справі.
За таких обставин суд, приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
Крім того, до господарського суду Харківської області 07.02.2011 року від представника відповідача надійшов Зустрічний позов (вх. 3275).
Суд розглянувши, зустрічний позов та додані до нього документи, вважає за необхідне зазначити:
У судовому засіданні, яке відбулося 17 січня 2011 року судом було розпочато розгляд справи по суті та відкладено розгляд справи на 07 лютого 2011 року о 10:00 год. для надання сторонами додаткових доказів.
Отже, після початку розгляду господарським судом справи по суті до господарського суду надійшов зустрічний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків про зобов"язання укласти договір суборенди нежитлового приміщення №104 заг. площею 34,5 кв.м. , розташованого за адресою АДРЕСА_3, на новий термін, стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків вартість здійснених за договором суборенди поліпшень орендованого приміщення №104 заг. площею 34,5 кв.м. , розташованого за адресою АДРЕСА_3, на загальну суму 31864,63 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Вищезазначений зустрічний позов подано з порушенням вимог чинного законодавства, що ставляться до звернення з зустрічною позовною заявою до суду, а саме:
Відповідно до ч.5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
Дана норма кореспондується з ч.1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Крім того, суд звертає увагу сторін, на те, що позовна заява надійшла до господарського суду Харківської області 08.12.2011 року, а положеннями ч.1 та ч.3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Від представників сторін, які присутні у судовому засіданні, клопотання щодо продовження строків розгляду справи не надійшло.
За таких обставин, суд відмовляє в прийнятті до розгляду зустрічної позовної заяви (вх. №3275 від 07.02.2011 р.) для спільного розгляду з первісним позовом та повертає зустрічний позов та додані до нього документи відповідачу, у зв'язку з тим, що його подано після початку розгляду господарським судом справи по суті.
Крім того, суд звертає увагу сторін, на те, що ст.22 Господарського процесуального кодексу України, передбачені основні права та обов"язки сторін, а саме: ч.3 ст. 22 ГПК України, передбачено, сторони зобов"язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об"єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п.8. Інформаційного листа Вищого Господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві". У будь-яких випадках зловживання процесуальними правами господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 ГПК України, - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача, 17.01.2011 року, 20 січня 2011 року надавав суду клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи, а зустрічний позов був поданий перед судовим засіданням, крім того, позивачу був надісланий зустрічний позов 05.02.2011 року, це свідчить про те, що з урахуванням часу поштового обігу, представник позивача не зміг навіть його отримати, та надати свої заперечення чи пояснення по суті заявлених зустрічних вимог.
Суд вважає, зазначені дії відповідача, такими, що зроблені для затягування судового процесу.
Присутній у судовому засіданні представник позивача на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує у повному обсязі.
Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докузи надані представниками сторін, заслухавши присутніх у судовому засіданні представника позивача та відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
07.01.2009 року між ФО-П ОСОБА_3 (позивач) та ВАТ «Точприлад» був укладений договір оренди № С-15.
Відповідно до умов зазначеного договору, а саме: п.1.1. передбачено, орендодавець передає, а орендар приймає в термінове платне користування в строки, на умовах та в порядку передбаченому даним договором приміщення в цоколі головного корпусу, кімната № 104, площею 34,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3.
Як вбачається з матеріалів справи, Актом приймання-передачі від 26.12.2008 року було передане ФОП ОСОБА_3 приміщення в цоколі головного корпусу, кімната № 104, площею 34,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3., скріплений печатками юридичних осіб та підписами уповноважених представників сторін. (а.с. 16)
Відповідно до п.4.1.6. Договору, орендар має право передавати Об"єкт оренди в суборенду, або свої права за даним договором третім особам.
П. 4.2.2. Договору передбачено, у момент заключення Договору суборенди з третіми особами повідомити Орендодавця про передачу приміщення в суборенду в простій письмовій формі в вигляді Повідомлення з указанням назви та реквізитів організації Суборендаря.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.01.2009 року, між ФОП ОСОБА_3 (позивачем) та ФОП ОСОБА_4 (відповідачем) було укладено договір суборенди №18.
Відповідно, до п.1.1. Договору субоенди №18 від 07.01.09 року, позивач передає, а відповідач приймає в термінове платне користування в строки, на умовах та в порядку передбаченому даним договором приміщення в цоколі головного корпусу, кімната № 104, площею 34,5 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3.
Позивачем на адресу ВАТ "Точприлад" було направлене повідомлення про передачу вищезазначеного приміщення в суборенду ФОП ОСОБА_4 з зазначенням назви та юридичної адреси. (а.с. 24)
Згідно п. 2.1. Договору суборенди, передача об"єкта суборенди оформляється актом приймання передачі. Акт приймання передачі є невід"ємною частиною цого договору.
На виконання п.2.1., сторонами був складений акт приймання передачі приміщення від 07.01.2009 року, вищезазначеного приміщення. (а.с.20)
Відповідно до п.5.1. Договору суборенди, Узгодження договірної ціни суборенди оформляється Протоколом, який є невід"ємною частиною цього договору.
П.5.2. Договору суборенди передбачено, розмір плати за суборенду (суборендної плати) складає 2691,00 грн., що в еквіваленті складає 349,48 долл. США в місяць, ПДВ не передбачено. (також, згідно протоколу узгодження договірної ціни від 07.01.2009 року, а.с.21)
Після підписання даного договору розмір орендної плати може корегуватись прямо прапорційно зміні офіційного курсу доллару до української гривні, встановленого НБУ на момент підписання даного договору, до офіційного курсу цих валют, встановленого НБУ на момент виставлення Орендодавцем відповідного рахунку.
П. 5.9. Договору суборенди, передбачено, всі передбачені договором платежі Суборендар здійснює грошовими коштами в безготівковій формі на підставі рахунків Орендаря у наступні строки: суборендна плата за поточний місяць - до 2-го числа поточного місяця.
Згідно, Додаткової угоди №1 від 25.02.2009 року, сторони узгодили розмір орендної плати, а саме: розмір суборенди приміщення з 01.03.2009 року - 2415,00 грн. без ПДВ.
Згідно Додаткової угоди №2 від 08.01.2010 року, сторни домовились п. 7.8. Договору Суборенди №18 від 07.01.2009 року викласти в наступній редакції:
п.7.8. Договір діє з 07.01.2009 року по 31.12.2010 року.
Крім того, п.2. Додаткової угоди №2 від 08.01.2010 року, зазначено, що за суборендарем залишається заборгованість зі сплати за суборенду, яка повинна бути повністю сплачена Суборендарем у наступні строки: до 31.03.2010 року - 4830,00 грн., до 30.04.2010 року - 4830,00 грн., до 31.05.2010 року - 4830,00 грн.,
п. 3. Додаткової угоди №2 від 08.01.2010 року, передбачено, У разі невиконання Суборендарем п.2. Орендар має право в односторонньому порядку достроково розірвати Договір суборенди №18 від 07.01.09 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв 16.04.09 року відповідачу вимогу про сплату заборгованості в сумі 7521,00 грн., яка була особисто отримана відповідачем.
02.07.2009 року відповідачу направлялась вимога про сплату суми боргу в розмірі 9660,00 грн., прте вимогу відповідач отримав особисто, проте суму боргу не сплатив.
14.07.2009 року відповідачу направлявся лист про негайну сплату заборгованості , яка була отримана особисто.
01.06.2010 року позивачу було направлено письмо-прохання, відповідно до якого, відповідач просив позивача продовжити строк договору суборенди №18 від 01.09.2011 року та заборгованість, що утворилась в розмірі 14490,00 грн., розділити рівними часткамина 12 місяців починая з вересня, графік погашення зазначається. (а.с. 28)
В матеріалах справи, наявне письмо -прохання та гарантійний лист від 24.04.2009 року, відповідно до змісту якого відповідач гарантував здійснити повний розрахунок по відповідному графіку.(а.с. 29-30), проте заборгованість так і не було сплачена.
Згідно акту звірки взаємних розрахунків, встановлено, заборгованість з 07.01.2009 року по 25.11.2010 року становить 24450,00 грн., скріплена підписами уповноважених представників сторін. Крім того зазначена заборгованість підтверджена представником позивача у судовому засіданні. (а.с. 47)
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.
Відповідно до вимоги ст.759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а також вимоги ст.901 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.
Як вбачається з матеріалів справи суму заборгованості відповідачем не сплачено. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить що сума заборгованості за орендну плату, становить 24450,00 грн., є обгрунтованою та підлягає стягненню у розмірі 24450,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 24450,00 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарській суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 244,50 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 759, 629, 762 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, статтями 193,198, 285 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 47-49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.В задоволенні клопотання відповідача про залучення до справи третьої особи (вх. 3277) - відмовити.
2. Відмовити в прийнятті зустрічного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків (вх. №3275 від 07.02.2011р.) для спільного розгляду з первісним позовом.
Повернути Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків зустрічний позов та додані до нього документи на 79 аркушах, в тому числі квитанції №51 від 15.01.2011р. та №52 від 15.01.2011р.
3. Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (юридична адреса: 61002, АДРЕСА_1, фактична адреса: 61045, АДРЕСА_2, Свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_4, п/р № НОМЕР_4 в ХФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 350727, Свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_6) суму боргу в розмірі 24450,00 грн., державного мита в сумі 244,50, витрат на інформаційно-техніче забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Буракова А.М.
Повний текст рішення по справі 67/173-10 складено та підписано 14.02.2011 року.