Справа № 2а-5411/10/1770
31 січня 2011 року 09 год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: представник Троянчук Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
СПД-ФО ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у м.Рівне
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач - Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_3 (надалі по тексту постанови суду - СПД-ФО ОСОБА_3.) - звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду, залучивши відповідачем у справі Державну податкову інспекцію у м.Рівне (надалі по тексту постанови суду - ДПІ у м.Рівне) з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001921742/1/17-100 від 31.08.2010р.
На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 59049,00 грн., в тому числі 39366,00 грн. за основним платежем та 19683,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, прийняте відповідачем за наслідками документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача за період з 05.11.2007р. по 31.03.2010р.
Як вказує позивач, вона не погоджується з висновками перевіряючого ДПІ у м. Рівне викладеними в акті перевірки та із податковим повідомленням-рішенням, оскільки вважає, що інспектором неправомірно виключено суми податку на додану вартість із складу податкового кредиту та протиправно донараховано суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що на думку позивача, спричинено неправильним застосуванням норм Закону України "Про податок на додану вартість" та інших нормативно-правових актів, що стосуються оподаткування.
Зокрема, позивач зазначає, що перевіряючий податкового органу, обраховуючи завищення податкового кредиту виходив із того, що куплені СПД-ФО ОСОБА_3 автомобілі мають бути виключені з податкового кредиту, оскільки вони зареєстровані на фізичну особу ОСОБА_3, а не на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, у зв'язку з чим перевіряючий зробив висновок, що вказані автомобілі не використовувалися для здійснення господарської діяльності.
Позивач вважає такий висновок перевіряючого неправомірним з огляду на положення п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. за №1388 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009р. №1371), відповідно до якої транспортні засоби, що належать фізичним особам-підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Позивач також зазначає, що нею надано ряд доказів, які підтверджують використання придбаних транспортних засобів у господарській діяльності приватного підприємця ОСОБА_3
Окрім того, позивач вказує, що відповідно до пп. 2.3.2 п. 2.3 розділу 2 Порядку оформлення результатів невиїзних, документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327, перевіряючий зобов'язаний був застосувати ту норму матеріального права, яка була порушена. Проте, на думку позивача, перевіряючий не довів, що висвітлені в акті перевірки факти відповідають пп. 7.4.3 та 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки з наведених підпунктів вбачається, що вони стосуються випадків, коли платник податку у будь-якому разі, придбаває (тобто, отримує у власність) матеріали та нематеріальні активи, товари (роботи, послуги). В той же час, позивач звертає увагу, що відповідачем фактично заперечується сам факт придбання (отримання у власність) СПД-ФО ОСОБА_3 автомобілів, мотивуючи це їх реєстрацією за фізичною особою, а не за підприємцем.
З огляду на це, позивач просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0001921742/1/17-100 від 31.08.2010р., прийняте відповідачем.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення, які співпадають з позицією викладеною в позовній заяві.
Під час судового розгляду справи представником позивача було подано письмову заяву про збільшення позовних вимог (а.с.114). З врахуванням вказаної заяви, представник позивача, окрім первісних позовних вимог, просить також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001921742/2/17-100 від 10.11.2010р., та №0001921742/0/17-100 від 22.06.2010р., які не змінюють донарахованих сум податкових зобов'язань та відповідно до яких позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 59049,00 грн., в тому числі за основним платежем - 39366,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19683,00 грн.
Вказана заява про збільшення позовних вимог відповідала вимогам статті 137 КАС України, з огляду на що була прийнята судом.
Представником відповідача подано заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях.
В судовому засіданні представник відповідача вказані заперечення підтримав та зазначив, що в ході документальної планової виїзної перевірки позивача встановлено, що СПД-ФО ОСОБА_3 до складу податкового кредиту неправомірно віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в зв'язку з придбанням транспортних засобів.
Як зазначає представник відповідача, згідно пп. 1.10 п. 1 Правил Дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. власником транспортного засобу є фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух", державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та ін. Державна реєстрація та облік транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України.
Представник відповідача вказує, що відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, виданих ВРЕР ДАІ м. Рівне УДАІ УМВС України в Рівненській області, власником вищевказаних транспортних засобів є громадянка-приватна особа ОСОБА_3 Як зазначає представник відповідача, до податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість як по рухомому, так і нерухомому майну за умови використання їх в господарській діяльності, зареєстрованих лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях.
Таким чином, представник відповідача зазначає, що позивачем порушено пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст.7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з огляду на що просить суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити повністю.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов позивача підлягає до задоволення повністю.
Суд виходив з такого.
Судом встановлено, що СПД-ФО ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа-підприємець 05.11.2007 року, свідоцтво про державну реєстрацію В01 №669078 (а.с. 14), зареєстрована платником податку на додану вартість, свідоцтво №НОМЕР_2 від 05.02.2008р. (а.с. 120) та за результатами фінансово-господарської діяльності згідно з вимогам чинного податкового законодавства подає до податкового органу за встановленою формою податкову звітність з податку на додану вартість.
Як вбачається із матеріалів справи, з 25.05.2010р. по 07.06.2010р. податковим органом - Державною податковою інспекцією у м.Рівне - проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за період з 05.11.2007р. по 31.03.2010р.
В ході перевірки встановлено порушення платником податків вимог податкового законодавства, зокрема, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст.7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень, надалі по тексту постанови суду - Закон №168-97-ВР), в результаті чого донараховано податок на додану вартість (надалі по тексту постанови суду - ПДВ) за 2008-2010рр. в загальній сумі 39522,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 14093,00 грн., про що складено акт перевірки від 10.06.2010р. №100/17-117/НОМЕР_1 (а.с.49-57, надалі по тексту постанови суду - акт перевірки).
Платник податків із викладеними в акті перевірки порушеннями вимог податкового законодавства не погодилася, подала свої заперечення за Вих. №1 від 15.06.2010р. (а.с. 58-62).
За результатами розгляду вказаних заперечень позивача, Державною податковою інспекцією в м. Рівне було прийнято до складу податкового кредиту суму ПДВ згідно податкової накладної №10 від 30.09.2009р., отриманої від ТОВ "Дарко" на суму 936,00 грн. в тому числі ПДВ - 156,00 грн., внаслідок чого СПД-ФО ОСОБА_3 зменшено донараховану суму податку на додану вартість по акту перевірки на 156,00 грн., про що повідомлено у Відповіді на заперечення до акту перевірки від 10.06.2010р. за вихідним №26948/17-131 від 18.06.2010р. (а.с. 63-64).
На цих підставах, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001921742/0/17-100 від 22.06.2010р. (а.с. 65, 93), згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 59049,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 39366,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 19683,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося платником податків в порядку адміністративного оскарження, шляхом подання первинної та повторної скарг до Державної податкової інспекції у м.Рівне, Державної податкової адміністрації в Рівненській області (а.с. 66-70).
Рішеннями Державної податкової інспекції у м.Рівне та Державної податкової адміністрації в Рівненській області первинну та повторну скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с. 71-72, а.с. 74-75), внаслідок чого податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0001921742/1/17-100 від 31.08.2010р. (а.с. 73, 91), №0001921742/2/17-100 від 10.11.2010р. (а.с. 116).
Досліджуючи обставини прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що вони підлягають визнанню протиправним та скасуванню з огляду на наступне.
Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків відображених в акті перевірки про формування позивачем податкового кредиту в порушення п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.3 п. 7.4 ст.7, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР.
Згідно з п.2.2 ст.2 Закону №168/97-ВР платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. Об'єктом оподаткування ПДВ, в силу вимог п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №168/97-ВР, є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
В свою чергу, в розумінні п.1.4 ст.1 Закону №168/97-ВР, поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього.
Згідно положень пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
З матеріалів справи вбачається, що СПД-ФО ОСОБА_3 придбано автомобіль ISUZU NQR 71P з бортовою тентовою платформою, що підтверджується видатковою накладною №РН-0003055 від 11.04.2008р. виписаною ТОВ «Богдан Спецавтотехніка» на загальну суму 172000,00 грн., в тому числі ПДВ 28666,67 грн. (а.с. 41, 110). Як вбачається з акту перевірки, податковий орган не заперечує факт придбання вказаного транспортного засобу, а також факт здійснення оплати вказаного транспортного засобу з безготівкового рахунку підприємця.
Як зазначається податковим органом у акті перевірки, в поданих до суду запереченнях та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із придбанням вищевказаного транспортного засобу, позивачем згідно даних податкової декларації з ПДВ за липень 2008р. до складу податкового кредиту включено ПДВ згідно податкової накладної №1803 від 12.02.2008р. отриманої від ТОВ «Богдан-Спецавтотехніка» на загальну суму 68800,00 грн. в тому числі ПДВ 11466,67 грн. (а.с. 43). Згідно даних податкової декларації з ПДВ за жовтень 2008р. до складу податкового кредиту включено ПДВ згідно податкової накладної №2127 від 11.04.2008р. отриманої від ТОВ «Богдан-Спецавтотехніка» на загальну суму 103200,00 грн. в тому числі ПДВ 17200,00 грн. (а.с. 44).
У періоді, що перевірявся податковим органом, СПД-ФО ОСОБА_3 також придбано автомобіль JAC HFC1045, що підтверджується видатковою накладною №6798 від 15.08.2008р. виписаною АФ «ТДЦ-Авто» на загальну суму 84500,00 грн., в тому числі ПДВ 14083,33 грн. (а.с. 40, 111). Як вбачається з акту перевірки, податковий орган не заперечує факт придбання вказаного транспортного засобу, а також факт здійснення оплати вказаного транспортного засобу з безготівкового рахунку підприємця.
Як зазначається податковим органом у акті перевірки, в поданих до суду запереченнях та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із придбанням вищевказаного транспортного засобу, позивачем згідно даних податкової декларації з ПДВ за листопад 2008р. до складу податкового кредиту включено ПДВ згідно податкової накладної №5873/14 від 08.08.2008р. отриманої від АТ «Українська автомобільна корпорація» на загальну суму 84500,00 грн., в тому числі ПДВ 14083,33 грн. (а.с. 42).
Окрім того, СПД-ФО ОСОБА_3 придбано автомобіль ГАЗ-3302-414У (євро 2) НОМЕР_3, що підтверджується видатковою накладною №РН-0697 від 13.11.2008р. виписаною ДПІІ «Автоінвестстрой-Рівно» на загальну суму 76800,00 грн., в тому числі ПДВ 12800,00 грн. (а.с. 39). Як вбачається з акту перевірки, податковий орган не заперечує факт придбання вказаного транспортного засобу, а також факт здійснення оплати вказаного транспортного засобу з безготівкового рахунку підприємця.
Як зазначається податковим органом у акті перевірки, в поданих до суду запереченнях та вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із придбанням вищевказаного транспортного засобу, позивачем згідно даних податкової декларації з ПДВ за грудень 2008р. до складу податкового кредиту включено ПДВ згідно податкової накладної №АІС 00549 від 31.10.2008р. отриманої від ДПІІ «Автоінвестстрой-Рівно» на загальну суму 76800,00 грн., в тому числі ПДВ 12800,00 грн. (а.с. 45).
Таким чином, позивачем, у зв'язку із придбанням вищевказаних транспортних засобів до складу податкового кредиту включено ПДВ в розмірі 55550,00 грн.
Суд приходить до висновку, що в охопленому періоді позивач здійснювала операції, які є об'єктом оподаткування ПДВ, і порушень щодо порядку оподаткування таких операцій не допустила.
Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.
Таким чином Законом визначено два випадки неможливості включення витрат зі сплати ПДВ до податкового кредиту звітного періоду:
у разі не підтвердження витрат на сплату цього податку податковими накладними,
у разі не підтвердження використання придбаних товарів чи послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач здійснює підприємницьку діяльність щодо здавання в найм рухомого майна (вантажних транспортних засобів), зокрема вказаний вид діяльності визначений у свідоцтвах платника єдиного податку на 2008 - 2010 роки (а.с.76, 121-122) та звітах суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи - платника єдиного податку за 2008-2009р.р. (а.с. 137-144). У періоді, що перевірявся позивач здійснювала діяльність саме зі здавання у найм вантажних транспортних засобів, що підтверджується договорами оренди вищевказаних транспортних засобів та актами прийому передачі автомобілів (а.с. 15-36), актами виконання послуг згідно вказаних договорів оренди транспортних засобів (а.с. 123-125, 145).
Актом перевірки податкового органу не заперечується факт здійснення позивачем діяльності саме зі здавання в оренду вищевказаних транспортних засобів. Матеріалами справи також підтверджено, що транспортні засоби використовувалися саме в оподатковуваних ПДВ операціях, по яких у позивача виникало податкове зобов'язання з ПДВ.
Відповідно до цього, податковий кредит в сумі 55500,00 грн. сформований позивачем у повній відповідності до вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР.
Доводи податкового органу про те, що придбані позивачем транспортні засоби підлягають реєстрації за ним, як за фізичною особою, а не як за суб'єктом підприємницької діяльності, що вказує на відсутність зв'язку такого придбання з господарською діяльністю позивача, а тому сума ПДВ, сплачена в ціні таких транспортних засобів, не підлягала включенню до складу податкового кредиту, суд відхиляє з огляду на наступне.
Так, Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС лише за юридичними та фізичними особами. Тобто, реєстрації автомобілів за суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, або фізичною особою - підприємцем не передбачено (п. 6).
Разом з тим, для використання транспортного засобу у власній господарській діяльності суб'єктом підприємницької діяльності не вимагається, щоб такий транспортний засіб був зареєстрований за ним, як за приватний підприємцем.
Сума податку на додану вартість позивача підтверджена податковими накладними, які оформлені у повній відповідності до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №165 від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.
Відповідно до п.2, п.5, п.6.2 та п.18 Порядку, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість; податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість; податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку; всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Податкові накладні виписані контрагентами, які зареєстрована як платники податку в податковому органі і яким присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податковий орган в акті перевірки не мав зауважень щодо оформлення податкових накладних, що підтверджує фактичне здійснення господарських операцій, сплати ПДВ.
Таким чином висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту на 55550,00 грн. не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
За змістом ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Всупереч цьому, відповідачем не були доведені ті обставини, на яких ґрунтувались його заперечення, а зокрема відповідачем не підтверджено належними доказами у справі обставини щодо завищення позивачем розміру податкового кредиту.
За таких обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0001921742/0/17-100 від 22.06.2010р., №0001921742/1/17-100 від 31.08.2010р., №0001921742/2/17-100 від 10.11.2010р., прийняті Державною податковою інспекцією у м.Рівне підлягають визнанню протиправними та скасуванню в повному обсязі з моменту прийняття.
Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.
Керуючись статтями 137, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати в повному обсязі з моменту прийняття податкові повідомлення-рішення №0001921742/0/17-100 від 22.06.2010р., №0001921742/1/17-100 від 31.08.2010р., №0001921742/2/17-100 від 10.11.2010р., прийняті Державною податковою інспекцією у м.Рівне.
Присудити на користь позивача СПД-ФО ОСОБА_3 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Юрчук М.І.