Справа № 2а-6213/10/1770
24 січня 2011 р. 15год. 20хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
представник позивача: не прибув,
відповідач: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомСарненської міжрайонної державної податкової інспекції
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 2719,75грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач подала до Сарненської МДПІ декларацію про доходи, одержані нею у період з 1 січня по 31 грудня 2009 року, вказавши отримання доходу у сумі 70395,00грн. (житловий будинок згідно дововору дарування). Податковим органом за місцем проживання платника було обчислено суму податку з доходів фізичних осіб, яка для ОСОБА_1 за 2009 рік складає 3519,75грн. У порядку, встановленому законом, позивачем надсилалося відповідачу податкове повідомлення, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від отриманого платником доходу внаслідок прийняття нею майна згідно договору дарування, у сумі 3519,75грн. Оскільки ОСОБА_1 у повному обсязі у добровільному порядку податок до бюджету не сплатила, Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція просить стягнути з відповідача 2719,75грн.
У судове засідання позивач не прибув, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримав повністю та просить розглянути справу за відсутності представника.
Відповідач у судове засідання не прибула, у поданому суду клопотанні позовні вимоги визнала повністю та просить розглянути справу за її відсутності.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не забезпечується.
Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору дарування від 18 вересня 2009 року було отримано житловий будинок з надвірними будівлями, який оцінений на суму 70395,00грн.
22 лютого 2010 року відповідачем самостійно було складено та подано до податкового органу декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року. У декларації ОСОБА_1 вказала, що одержала згідно договору дарування житловий будинок на суму 70395,00грн.
Позивачем згідно із розрахунком суми податку з доходів фізичних осіб нараховано податок, який підлягає сплаті відповідачем до бюджету у сумі 3519,75 грн.
На виконання п.6.1 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181-ІІІ), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, відповідачу було вручено податкове повідомлення від 09.04.2010р. №0003401740/0, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб від отриманого платником доходу внаслідок прийняття нею згідно договору дарування майна, у сумі 3519,75грн.
Відповідачем частково сплачено податок у сумі 800,00грн.
На виконання п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ з метою скорочення податкової заборгованості, позивачем відповідачу було надіслано першу податкову вимогу №1/17 від 27.05.2010р. на суму 2719,75грн., здійснено запис у державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу та надіслано другу податкову вимогу №2/21 від 05.07.2010р. на суму 2719,75грн.
Ці обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією облікової картки платника (а.с.7), копією декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2009 року (а.а.с.8-9), копією розрахунку суми податку з доходів фізичних осіб (ПДФО), що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту (а.а.с.10-11), копіями податкового повідомлення від 09.04.2010р. №0003401740/0 та корінця цього податкового повідомлення (а.с.12), копією договору дарування від 18.09.2009р. (а.с.13), копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.14), копією паспорта відповідача та копією картки фізичної особи-платника податків (а.а.с.15-16), копією корінця першої податкової вимоги №1/17 від 27.05.2010р. та копією повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (а.а.с.17-18), копією корінця другої податкової вимоги №2/21 від 05.07.2010р. та копією повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу (а.а.с.19-20), витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.21).
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних і справляється на всій території України.
Пунктом 2.1. ст.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22/05/2003р. (далі Закон №889-IV), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платником податку є резидент, який отримує доходи з джерелом їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Пунктом 1.3. ст.1 Закону №889-IV визначено, що доходами з джерелом їх походження з України є, будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).
Статтею 14 Закону №889-IV встановлено порядок оподаткування доходу фізичних осіб, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування).
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону №1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Оскільки відповідач не оскаржував податкове повідомлення та податкові вимоги, то сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.
Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Згідно із ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Люхчанської сільської ради Сарненського району Рівненської області заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб у сумі 2719,75 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дудар О.М.