79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
08 лютого 2011 р. № 2а-5594/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Крутько О.В.,
за участі секретаря судового засідання: Іваськевича С.В.,
представника позивача: Федоровича Т.О.,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області до ОСОБА_2, третя особа -Дрогобицька міська рада про виконання вимог припису,-
Позивач звернувся з позовом до Львівського окружного адміністративного суду у якому просить винести рішення, яким зобов'язати відповідача - ОСОБА_2 виконати вимоги припису № 3/4 від 18.03.2010 року, а саме: за власні кошти демонтувати самовільно проведену прибудову до квартири АДРЕСА_1.
Позов мотивується тим, що: відповідач самовільно провів прибудову до приватизованої квартири АДРЕСА_1 без дозволу на виконання будівельних робіт, що є порушенням ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” та ст. 9 Закону України “Про архітектурну діяльність”.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив мотивуючи тим, що вказана прибудова належить йому на праві власності згідно з рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши представлені докази суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено перевірку за зверненням Дрогобицької міської ради, з приводу самовільно проведеного будівництва прибудови до квартири АДРЕСА_1, про що складено акт №3/20 від 17.03.2010 року.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_2 самовільно провів прибудову до приватизованої квартири АДРЕСА_1, що є порушенням ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій»та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
На підставі встановленого порушення, позивачем винесено припис від 18.03.2010 року № 3/4, яким пропонувалося ОСОБА_2 демонтувати самовільно проведену забудову. Відповідачу надано тридцятиденний строк для добровільного виконання припису.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області складено протокол № 3/4 від 17.03.2010 р. про порушення ОСОБА_2 ст. 96 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а постановою № 3/4 від 22.03.2010 р. за порушення ч.3 ст. 96 КУпАП гр. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 204 грн.
28.04.2010 року позивачем проведено перевірку виконання вимог вказаного припису, за результатами якої складено акт від 28.04.2010 року № 3/41, яким встановлено, що припис від 18.03.2010 року № 3/4 відповідачем не виконано.
Суд зазначає, що правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій визначається Законом України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ.
Поняття дозволу на виконання будівельних робіт, порядок та підстави його отримання визначається ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 29 Законом України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 року № 1699-ІІІ, дозвіл на виконання будівельних робіт -документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ч. 16 ст. 29 цього Закону, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29.12.2010 року у справі № 2-3739 визнано за ОСОБА_2 право власності на самочинну добудову квартири №37, а саме прибудову кімнати -літ. «7»та прибудову приміщення кухні -літ. «2», що знаходиться за адресою: м.Дрогобич, вул. Кн. Ольги, 12. Дане рішення набрало законної сили 10.01.2011 р.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати за власні кошти самовільно проведену прибудову до квартири АДРЕСА_1, не підлягає задоволенню, оскільки відповідач набув право власності на вказану прибудову.
Керуючись статтями 71, 72, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Крутько О.В.