79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
10 лютого 2011 р. Справа № 2а-133/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,
при секретарі Дака Т.П.,
за участю представника позивача -Мандзиняк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкової заборгованості -
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова (далі - ДПІ у Залізничному районі м. Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 коштів до бюджету в сумі 793,10 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 793,10 грн. Заборгованість відповідача в добровільному порядку не сплачена, а тому визнається податковим боргом, який підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 06.01.2011 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 10.02.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, аналогічним тим, що викладені у позові, а також надав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, однак явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча був повідомлений про судовий розгляд, причин неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
На момент звернення до суду спірні відносини регламентувались Конституцією України, Законами України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі - Закон України №2181-ІІІ ) (із змінами та доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно вимог п. 1.1 ст.1 Закон України №2181-ІІІ платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закон України №2181-ІІІ контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Згідно ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Статтею 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва»передбачено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закон України №2181-ІІІ активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
Відповідно п.п. 5.4.1 ст. 5 Закон України №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.п. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-XII, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами і доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: ... "подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна".
Суд встановив, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 20.04.2007 року виконавчим комітетом Львівської міської ради та йому присвоєно ідентифікаційний НОМЕР_1
Відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, зареєстрованої в ДПІ у Залізничному районі м. Львова 02.03.2010 року за №2121/10, відповідач переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. ДПІ у Залізничному районі м. Львова видане відповідачу свідоцтво про сплату єдиного податку.
Згідно довідки позивача фізична особа -підприємець ОСОБА_2 станом на 14.12.2010 року має заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 793,10 грн.
На виконання вимог пп. 6.2.1 Закону України №2181-ІІІ органом державної податкової служби направлено на адресу відповідача податкові вимоги:
- перша податкова вимога від 30.08.2010 року №1/1799 на суму 193,10 грн.;
- друга податкова вимога від 01.10.2010 року №2/7157 на суму 393,10 грн.
Суми податків та фінансових санкцій відповідача є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.
Згідно листа Львівського ВРЕР ДАІ Управління Державтоінспекції №9/11846 від 05.11.2010 року за відповідачем не числяться транспортні засоби.
Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 зареєстроване нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Як вбачається з листа заступника начальника Головного управління Держкомзему у Львівській області І.Падляка №01-16/3-5055 від 09.11.2010 року за вказаним підприємцем не зареєстровано земельних ділянок, які б перебували у його власності чи в користуванні на території Львівської області.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем позовні вимоги не спростовано, письмових заперечень по суті заявлених вимог суду не надано, податковий борг не погашено, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-14, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість в сумі 793 (сімсот дев'яносто три) грн. 10 (десять) коп.
3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова виготовлена у повному обсязі 15 лютого 2011 року.
Суддя Сакалош В.М.