79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
11 лютого 2011 р. № 2а-1039/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Падляк О.І.
за участю:
представника позивача -Болюби О.В.
представника відповідача -Санжари О.М.
розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, третя особа: ОСОБА_3 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до суду з вищезазначеним позовом про скасування постанови ВП №23919399 від 25.01.2011 р. про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою суду від 02.02.2011 р. задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню юстиції у Львівській області вчиняти будь-які дії по виконанню виконавчого листа №2а-1169/10, виданого 24.01.2011 р. Галицьким районним судом м. Львова, в тому числі заборони накладати штрафи, арешт на кошти або виставляти платіжні вимоги про списання коштів з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
В судовому засіданні представником позивача подано доповнення до позовної заяви, згідно якої просить суд визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні постанови від 25.01.2011 р. ВП №23919399 про відкриття виконавчого провадження; зупинити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №2а-1169/10, виданого Галицьким районним судом м. Львова 24.01.2011 р., до набрання чинності судовим рішенням по даній справі; скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2011 р. ВП №23919399; зобов'язати державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Позовні вимоги мотивовані наступним. У Підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області знаходиться на виконанні виконавчий лист Галицького районного суду м. Львова №2а-1169/10 від 24.01.2011 р. про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_3 заборгованість по пенсійному забезпеченню за період з 01.01.2010 р. по 30.12.2010 р. в розмірі 113059,41 грн. та 20000 грн. моральної шкоди, а всього 133059,41 грн.
27.01.2011 р. на адресу Управління надійшла постанова державного виконавця ВП №23919399 від 25.01.2011 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа.
Позивач вважає неправомірними дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження мотивуючи тим, що дане виконавче провадження відкрите з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що вказане виконавче провадження не підвідомче Підрозділу примусового виконання рішень, оскільки у жодному нормативному документі не визначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу державної влади, як визначено у ст. 20-1 Закону України "Про виконавче провадження".
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задоволити.
Представник відповідача - державний виконавець Санжара О.М., в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що приймаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.01.2011 р. ВП №23919399 діяв правомірно, відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".
Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Згідно матеріалів справи, 25.01.2011 р. державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Санжарою О.М. винесено постанову ВП №23919399 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Галицького районного суду м. Львова №2а-1169/10 від 24.01.2011 р. про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_3 заборгованість по пенсійному забезпеченню за період з 01.01.2010 р. по 30.12.2010 р. в розмірі 113059,41 грн. та 20000 грн. моральної шкоди, а всього 133059,41 грн.
Згідно вищевказаної постанови, боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, було зобов'язано у строк до 01.02.2011 р. добровільно виконати рішення Галицького районного суду м. Львова, про що повідомити Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
Статтею 124 Конституції України встановлено що, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Статтею 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 3 вказаного Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів у тому числі на підставі рішень третейського суду; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках передбачених законом; судові накази, виконавчі написи нотаріусів, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно ст. 18 вказаного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; в інших передбачених законом випадках.
Положеннями статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Вказане положення ст. 24 Закону кореспондується із п. 3.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5.
В порядку, передбаченому статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Згідно ст. 19 Закону у виконавчому документі повинні бути зазначені:
1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;
2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;
3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання чинності рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.
Зважаючи на викладене, суд не бере до уваги твердження позивача про невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки позивачем не наведено мотивів, з яких позивач вважає виконавчий документ таким, що не відповідає вимогам Закону.
Щодо підвідомчості виконавчого провадження Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 20-1 Закону України "Про виконавче провадження", на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень:
1) за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади;
2) за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є саме таким територіальним підрозділом у Львівській області центрального органу державної влади - Пенсійного фонду України, безпосередньо йому підпорядковане, що підтверджується Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 р. №5-5. Твердження представника позивача про те, що Управління Пенсійного фонду України у Львівській області є не територіальним, а регіональним підрозділом, не змінює правового статусу юридичної особи.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, суд вважає, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-1169/10, виданого Галицьким районним судом м. Львова 24.01.2011 року про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_3 заборгованість по пенсійному забезпеченню за період з 01.01.2010 р. по 30.12.2010 р. в розмірі 113059,41 грн. та 20000 грн. моральної шкоди, а всього 133059,41 грн., було відкрито правомірно, з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та принципів, визначених ч.3 ст. 2 КАС України.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що станом на момент розгляду даної справи доказів оскарження рішення Галицького районного суду м. Львова від 29.12.2010 р. позивач не представив, не звертався до вказаного суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду.
За таких обставин, Львівський окружний адміністративний суд вважає, що позовні вимоги безпідставні та необґрунтовані, а тому адміністративний позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В позові відмовити.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.02.2011 року у спосіб заборони Головному управлінню юстиції у Львівській області вчиняти будь-які дії по виконанню виконавчого листа №2а-1169/10, виданого 24.01.2011 р. Галицьким районним судом м. Львова, в тому числі заборони накладати штрафи, арешт на кошти або виставляти платіжні вимоги про списання коштів з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області -скасувати.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Брильовський Р.М.
повний текст постанови виготовлено 15.02.2011 р.