Категорія №10.1
Іменем України
31 січня 2011 року Справа № 2а-742/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Качуріної Л.С.
при секретарі судового засідання Єретиковій К.В.,
за участю сторін:
від позивача: Лаптінова Н.М., Ємченко В.О.
від відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Луганську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення недоїмки у сумі 270, 88 грн., -
19 січня 2011 року до суду надійшла заява Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Луганську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення недоїмки у сумі 270, 88 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 грудня 2010 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 була проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та виявлено, що страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві страхувальником не сплачувались, чим скоєно порушення відповідне до п. 2 ч.2 ст.45 Закону 1105 та підпунктів 4.12, 4.13, 5.1, 5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду СНВ України, затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України від 12.07.2007 року №36. У зв'язку з цим утворилася недоїмка по внесках, за що була нарахована пеня.
Згідно акту перевірки № 1015 від 15.12.2010 року недоїмка складає 212,96 грн., нарахована на недоїмку пеня складає 57,92 грн.
На цей час недоїмка та пеня боржником не сплачені.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просили задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в задоволені у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
В судовому засіданні встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 -юридична особа, зареєстрований Виконавчим комітетом Луганської міської ради 16.08.2007 року №НОМЕР_2 (а.с.8) та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Луганську як платник страхових внесків 08.12.2010 року (а.с.7).
15 грудня 2010 року була проведена перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Перевіркою виявлено, що страхувальником ОСОБА_3 цілком була виплачена заробітна плата, а страхові внески не перераховані, у зв'язку з чим виникло порушення п. 2 частини другої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та підпунктів 4.12, 4.13, 5.1, 5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду СНВ України, затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України від 12.07.2007 року №36.
Внаслідок вищезазначеного було донараховано страхових внесків на суму 212,96 грн., виявлено недоїмку на суму 212,96 грн. та нарахована пеня в сумі 57,92 грн. При складанні розрахункової відомості за 4 квартал 2010 року, пеня повинна бути відображена в графі 9 в сумі 57,92 грн., сплата пені, відповідно, у графі 23 та графі 26, а донарахування по 8 графі в сумі 212,96 грн. Трудові договори між працівником і фізичною особою зняті з реєстрації у центрі зайнятості. За результатами перевірки було складено акт від 15.12.2010 року №1025 (а.с.4-5).
Відповідач суму боргу у встановленому законом порядку не оскаржив.
Недоїмка у сумі 212, 96 грн. та пеня у сумі 57, 92 грн. підтверджена співставленням фактично сплачених страхових внесків з розрахунковими сумами (а.с.6).
Згідно статті 47 Закону України №1105-ХІ у від 23.09.1999 року та п.4.1 Інструкції „Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду СНС„ затвердженої постановою правління Фонду від 20.04.2001 року №12, сума страхового внеску, що підлягає сплаті, розраховується згідно зі страховим тарифом, встановленим Законом, виходячи з класу професійного ризику галузі національної економіки, до якого віднесений страховик.
Статтею 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності„ передбачено, що роботодавці, як страховики зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
Згідно п.2 ст. 52 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня.
Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції визначено, що страхові внески сплачуються юридичними особами щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків.
Згідно п.3.13 Інструкції страхові внески сплачуються страховиками шляхом перерахування відповідних сум на рахунок відділення за місцем реєстрації страховика-платника страхових внесків.
Ця обставина свідчить про ухилення відповідача від сплати внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і злісне порушення законодавства, що не дає можливості своєчасно використати Фондом кошти і тим самим завдає істотної шкоди державним інтересам щодо забезпечення державної політики в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці.
До теперішнього часу сума боргу відповідачем не сплачена.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Луганську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення недоїмки у сумі 270, 88 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Луганську (91055, м. Луганськ, вул. Леніна,26, р/р 37175412001284 у банку ГУДКУ Луганської області, МФО 804013, ЄДРПОУ 25938888) недоїмку у сумі 212, 96 грн. та пеню у сумі 57, 92 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 04 лютого 2011 року.
СуддяЛ.С. Качуріна