Категорія №2.11.17
Іменем України
07 лютого 2011 року Справа № 2а-9454/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ципко О.В.,
при секретарі - Бородіній І.Ю.,
сторони не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними щодо неприйняття податкової звітності та зобов'язання вчинити певні дії,-
7 грудня 2010 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком» звернувся до суду із позовом в якому просив визнати протиправною бездіяльність Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття та невнесення інформації до електронної бази податкової звітності ДПА України податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком», а саме: уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період березень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень-жовтень 2010 року. Разом з цим просив суд зобов'язати відповідача прийняти та вважати поданою податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком»: уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з відповідними додатками № 5 за період березень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість з відповідними додатками № 5 за період квітень-жовтень 2010 року та занести вказані в цих деклараціях з відповідними додатками № 5 показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком».
В судовому засіданні представник позивача надав суду письмову заяву про зміну позовних вимог та просив суд визнати протиправними саме дії замість бездіяльності Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття та невнесення інформації до електронної бази податкової звітності ДПА України податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком», а саме: уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період березень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень-жовтень 2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 серпня 2009 року кур'єрською службою позивачем було направлено уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за наступні податкові періоди: червень 2009 року; липень 2009 року; травень 2009 року; серпень 2009 року.
02 жовтня 2009 року позивачем було подано до відповідача уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за наступні податкові періоди: березень 2009 року; квітень 2009 року; травень 2009 року; серпень 2009 року, але інформація, вказана в цих деклараціях не була внесена відповідачем до електронної бази податкової звітності ДПА України.
14 травня 2010 року позивач намагався здати відповідачу уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за наступні податкові періоди: серпень 2009 року; вересень 2009 року; жовтень 2009 року; листопад 2009 року; грудень 2009 року; січень 2010 року; лютий 2010 року; березень 2010 року, але позивачу було відмовлено, в зв'язку із чим він направив звітність кур'єрською службою.
На виконання листа прокуратури Ленінського району м. Луганська від 25.06.2010 року № 249 юр-10 вказана податкова звітність прийнята відповідачем та проведена з внесенням показників до електронної бази «Бест «Звіт».
Податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року були надіслані до відповідача поштою.
Проте, незважаючи на те, що всі вищевказані декларації були прийняті податковим органом, станом на 01 грудня 2010 року інформація вказана в цих деклараціях не внесена до електронної бази податкової звітності ДПА України.
Позивач скористався встановленим правом на подання податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень жовтень 2008 року, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року при цьому позивачем були додержані всі вимоги як до форми податкової декларації так і до порядку її заповнення.
Тому позивач вважає, що відповідач припустив грубі порушення норм чинного законодавства та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, в яких послався на те, що до Ленінської МДПІ у м. Луганську поштою надійшли уточнюючи розрахунки з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень 2010 року, які були заповненні з порушенням пп. 3.3 п. 3 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 166, затвердженого в Міністерстві юстиції України 30.06.05 за № 702/10982, оскільки вказані уточнюючи розрахунки з ПДВ заповнені всупереч нормам діючого законодавства, саме не вказано, який саме додаток додається до декларації, не зазначено дату подання декларації, виявлено невідповідність дати подання та дати прийняття податковим органом.
Відповідачем було направлено листи з на адресу позивача, яким останнього повідомлено про вказані недоліки та запропоновано надати уточнюючи розрахунки з ПДВ за вказані періоди, заповнені відповідно до норм діючого законодавства, але цього зроблено не було. Таким чином, вказані уточнюючи розрахунки не було визнано податковою звітністю.
В декларації з ПДВ за квітень 2010 року, у додатку № 5 зазначено позначки «Звітній» та «Уточнюючий» одночасно, що суперечить правилам, встановленим Порядком № 166.
Листом від 19.05.10 позивачеві запропоновано виправити вказаний недолік та надати нову декларацію за квітень 2010 року із додержанням норм діючого законодавства. Позивачем не надано декларації, яка б відповідала нормам діючого законодавства.
Декларація за травень 2010 року, надана до Ленінської МДПІ у м. Луганську не містила обов'язкових додатків.
Відповіді на лист від 17.06.10, яким запропоновано виправити вказаний недолік. Ленінською МДПІ у м. Луганську не отримано.
Декларація за липень 2010 року містить помилки на печатці підприємства.
Листом від 20.08.10 позивачеві запропоновано виправити вказаний недолік та надати нову декларацію за липень 2010 року із додержанням норм діючого законодавства. Позивачем не надано декларації, яка б відповідала нормам діючого законодавства.
Декларації з ПДВ за червень 2010 року, яка надійшли до Ленінської МДПІ у м. Луганську 01.06.10 не містила обов'язкових додатків.
Відповіді на лист від 20.07.10, яким запропоновано виправити вказаний недолік. Ленінською МДПІ у м. Луганську не отримано.
Декларації за серпень, вересень та жовтень 2010 року не містили обов'язкових додатків - «реєстр отриманих та виданих податкових накладних» на магнітному носію.
Відповіді на листи від 25.10.10 та від 30.11.10, яким запропоновано виправити вказаний недолік, Ленінською МДПІ у м. Луганську не отримано.
За таких обставин відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
В судове засідання 7.02.2011 року сторони не з'явились, враховуючи положення частини 2 статті 129 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи, тому суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними матеріалами справи.
Суд, проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, дійшов наступного.
У відповідності ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком» має статус юридичної особи та зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 05.12.2006 року за № 1 382 102 0000 011709, що підтверджується свідоцтвом (арк. справи 12).
05.12.2006 року товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком» було взято на податковий облік у Ленінській МДПІ за № 1886 (арк. справи 9) та зареєстровано платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №100007152 (арк. справи 10).
У відповідності з Законом України “Про систему оподаткування”до складу податків у числі інших також входить і податок на додану вартість, контроль за правильністю та своєчасністю справляння всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковим органами в межах повноважень, визначених законом, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів ( обов'язкових платежів) відповідно до законів України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України № 2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з п 4.1.2. вказаної норми Закону N 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Згідно наведених норм Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.
Відповідно до п.п. 4.3 п. 4 Наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997р. № 166 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”(далі -Порядок), податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Відповідно до п.п. 4.1.1 декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.
Достовірність даних підтверджується підписами керівника та засвідчується печаткою підприємства. Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4 (п.3 Наказу).
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України від 31.12.08р. №827, (п.4.2) податкова звітність приймається підрозділом ведення та захисту податкової звітності (за необхідності, в останній день строку подання звітності із залученням працівників інших підрозділів) без попередньої перевірки зазначених показників від платника податків або іншої особи, на яку покладено обов'язки подання органам ДПС податкової звітності.
Як зазначено в Законі N 2181, відмова службової (посадової) особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законодавством.
У разі якщо службова (посадова) особа ОДПС порушує норми абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного ОДПС, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати відмови. При цьому декларація вважається поданою у момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, не застосовується.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем засобами поштового зв'язку надіслані податкові звітності з податку на додану вартість уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період березень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень-жовтень 2010 року, які були отримані відповідачем, про що свідчить підпис посадової особи відповідача на почтових повідомленнях, однак відомості, зазначені в податкових деклараціях не були занесені до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком» та до електронних баз податкової звітності (арк.справи 15-24, 26, 27, 29, 30, 32, 33, 35, 36, 38, 39, 41, 42, 44-46, 48-50, 52-54, 56-58, 60-62, 64-66, 68-70).
Суд не може погодитися з такими діями Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську з огляду на таке.
Відповідно до п.п.4.1.2 ст.4 Закону № 2181, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Аналогічні вимоги до обов'язкового прийняття податкової звітності встановлені п.4.2 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених Наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008.
Також, п.4.3 Методичних рекомендацій встановлено, що податкова звітність має бути: надана адресату звітності за формами встановленого зразка, що діють на момент подання документа, з обов'язковими додатками; повністю заповненою, а саме: наявні обов'язкові реквізити та відмітка про подані додатки, значення показників, що не заповнюються через відсутність інформації, мають бути прокреслені; документи податкової звітності, що подаються на паперових носіях, мають бути заповнені чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації або інших засобів, які забезпечують збереження записів протягом установленого терміну зберігання звітності; без підчисток, помарок, малопомітних виправлень; підписана відповідними посадовими особами, скріплена печаткою платника податків.
Всі вказані вимоги у зазначеному вище пункті Методичних рекомендацій були додержані товариством з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком».
Також, відповідно до п.17.2 ст.17 Закону № 2181, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Відповідно до п.4.4. Порядку ДПА України № 166, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.
Відповідно до п.п.4.4.1 п.4.4 Порядку ДПА України № 166, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Підпункт 4.4.3 вказаного Порядку встановлює, що у разі виправлення помилки, допущеної у податковій декларації, поданій за формою, затвердженою наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за № 250/2054 (у редакції наказів ДПА України від 15.06.05 № 213 та від 17.03.08 № 159), зі змінами, уточнюючий розрахунок подається за формою, визначеною у додатку 5.
Товариство з обмеженою відповідальністю " Лугавтоком " скористалось встановленим правом на подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період березень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень-жовтень 2010 року, при цьому позивачем були додержані всі вимоги як до форми уточнюючого розрахунку так і до порядку його заповнення.
Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Суд вважає, що відповідач зобов'язаний визнати вказаний уточнюючий розрахунок податковими деклараціями, та внести вказані в цих деклараціях (уточнюючих розрахунках) показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності, у тому числі до картки особового рахунку позивача , оскільки ніяких інших недоліків щодо цих уточнюючих розрахунків, які б перешкоджали їх визнанню податковими деклараціями відповідачем не встановлено, що вбачається з його відповіді.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно до ст.105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Лугавтоком", за таких обставин вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. ст. ст. 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання дій протиправними щодо неприйняття податкової звітності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо неприйняття та невнесення інформації до електронної бази податкової звітності ДПА України податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком», а саме: уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період березень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, податкових декларацій з податку на додану вартість за період квітень-жовтень 2010 року.
Зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську прийняти та вважати поданою податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком»: уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з відповідними додатками № 5 за період березень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, податкові декларації з податку на додану вартість з відповідними додатками № 5 за період квітень-жовтень 2010 року.
Зобов'язати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську занести вказані в цих деклараціях з відповідними додатками № 5 показники (дані) до електронних баз даних податкової звітності, в тому числі до картки особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком».
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лугавтоком» (91055, м. Луганськ, вул. Оборона, 20 а, к. 152, код ЄДРПОУ 34791198) судові витрати у розмірі 3,50 грн. (три грн. 50 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 12 лютого 2011 року.
СуддяО.В. Ципко