Категорія №2.11.1
Іменем України
26 січня 2011 року Справа № 2а-9264/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Зацепіній Ю.В.,
за участю
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Королько Л.О. (довіреність № 1/10 від 10.01.2011),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
29 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області, у якому позивач просив:
- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0015511701/0 винесене ДПІ в Лутугинському районі на підставі акта перевірки від 28.10.2010 № 253/1701/НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найнятих робітників у розмірі 31423,50 грн., у тому числі: 10474,50 грн. за основним платежем та 20949 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0015521701/0 винесене ДПІ в Лутугинському районі на підставі акта перевірки від 28.10.2010 № 253/1701/НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 50771 грн., у тому числі: 33847 грн. за основним платежем та 16924 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0015531701/0 винесене ДПІ в Лутугинському районі на підставі акта перевірки від 28.10.2010 № 253/1701/НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 2273,35 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень є неправомірними з таких підстав.
У разі перевищення обсягу виручки за календарний рік понад 500 тис. грн. платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду, а не в кварталі, в якому відбулося перевищення ліміту. При цьому ніяких санкцій за перевищення виручки понад 500 тис. грн. законодавством не передбачено. З огляду на це, позивач вважає, що вимоги сплати податку на доходи фізичних осіб з суми перевищення виручки понад 500 тис. грн. і вимоги надавати декларацію про доходи фізичних осіб за час сплати єдиного податку є неправомірними. Крім того, приватний підприємець - платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб.
Таким чином, позивач вважає, що він не був зобов'язаний надавати декларацію про доходи та включати до неї перевищення 500 тис. грн. в сумі 16887 грн.
В акті перевірки зазначено, що позивач здійснював закупівлю сировини у населення. Разом з тим, позивач зазначає, що таку закупівлю він здійснював у незначних обсягах і тільки у 2007-2008 роках. З 2009 року позивач здійснював закупівлю товарів тільки у суб'єктів підприємницької діяльності. З акту перевірки взагалі не вбачається, яким чином встановлено суму 69830 грн. на яку здійснено закупівлю сировини у населення.
Також, позивач вважає, що відповідач не мав права включати в базу оподаткування ПДВ операцію від 23.06.2009 на суму 4500 грн., оскільки перевищення ліміту відбулося 11.06.2009. Граничний термін подачі заяви - 01.07.2009, таким чином станом на 23.06.2009 позивач не міг отримати свідоцтво платника ПДВ. Також за червень 2010 року відповідачем неправомірно включено суму 1668 грн. в базу оподаткування ПДВ. Однак, вказану суму 25.06.2010 позивачем було помилково записано в стовпці № 5 «Ціна продажу продукції», замість того щоб відобразити це в стовпці 3 «Витрати на виробництво продукції».
Крім того, позивач зазначив, що операції з поставки лікарських засобів (в тому числі лікарської сировини), які включені до Державного реєстру лікарських засобів, звільняються від оподаткування відповідно до п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість». Однак відповідач, на думку позивача, всупереч діючому законодавству неправомірно включив в базу оподаткування ПДВ операції з продажу лікарської сировини з довідника лікарських засобів, звільненого від оподаткування ПДВ, у зв'язку з чим у липні 2009 року завищення бази оподаткування становить 20212,00 грн.; у серпні 2009 року - 25719,00 грн., у вересні 2009 року - 13068,00 грн.
У судовому засідання позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.73-75), у яких зазначено, що у разі порушення платником ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою прибуткового податку з громадян, який регулюється Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), шляхом подання до податкового органу за місцем проживання декларації про доходи та витрати за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, у якому виникло перевищення обсягу виручки.
Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем у червні 2009 року перевищено дозволений за спрощеною системою оподаткування обсяг виручки у сумі 500 тис. грн. на 16887 грн. Позивач отримавши інші доходи від здійснення підприємницької діяльності, ніж ті, які можуть обкладатись єдиним податком згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування, повинен сплачувати з цих доходів податок з доходів фізичних осіб.
Таким чином, відповідач робить висновок, що донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у зв'язку із заниженням податку з доходів фізичних осіб за період з 11.06.2009 по 30.06.2009 є цілком обґрунтованим та правомірним. Сума податкового зобов'язання визначена податковим повідомлення-рішенням від 29.10.2010 № 0015531701/0 складається з донарахувань за заниження податку за період з 11.06.2009 по 30.06.2009 в сумі 1858,05 грн. та за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 в сумі 415,30 грн.
Що стосується податкового повідомлення-рішення про донарахування податку з доходів найманих працівників в загальній сумі 31423,50 грн. представником відповідача зазначено, що 15.10.2010 позивачем оперуповноваженому ГВПМ ДПІ в м. Красний Луч надано пояснення, з яких вбачається, що в період з 01.07.2007 по теперішній час позивач здійснює свою діяльність шляхом придбання сировини (ягід, трав, масел), яку в подальшому реалізує на адресу фармацевтичних підприємств та інших суб'єктів господарювання. За період зазначений позивачем у поясненнях, у населення ОСОБА_1 придбано трав на загальну суму 69830 грн. Як вбачається з цих пояснень позивача, утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб з сум виплачених фізичним особам за сировину ОСОБА_1 не здійснювалося через незнання податкового законодавства.
Таким чином, враховуючи, що позивачем в період з 01.07.2007 по 30.06.2010 громадянам за цивільно-правовими договорами купівлі-продажу сировини було виплачено 69830 грн., то відповідно ОСОБА_1 при виплаті інших доходів фізичним особам повинен був бути нарахований, утриманий та перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 10474,50 грн. Окрім основного податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 10474,50 грн. була донарахована штрафна санкція в сумі 20949 грн.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0015521701/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 50771 грн., представником відповідача зазначено, що перевищення суб'єктом господарювання ОСОБА_1 обсягу виручки 500 тис. грн. відбулося 11.06.2009, у зв'язку з чим до 01.07.2009 він мав подати заяву про реєстрацію платником ПДВ, але до теперішнього часу ним відповідну заяву до ДПІ не подано.
Позивач вважає, що за період який перевірявся він здійснював поставку лікарської сировини, яка на його думку, звільняється від оподаткування ПДВ. Але зазначене, на думку відповідача, не відповідає дійсності. По-перше, відповідно до п.5 ч.2 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської» виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами підлягає ліцензуванню. У позивача така ліцензія відсутня.
По-друге, товар, який продавав позивач не внесений до Державного реєстру лікарських засобів.
За результатами перевірки, донарахування позивачу податку на додану вартість відбулося лише по тих операціях поставки, по яких товар не внесений до вказаного реєстру.
У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що у період з 01.07.2007 по 30.06.2010 на підставі ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та направлень на перевірку від 04.10.2010 № 000128 та від 18.10.2010 № 000137 ДПІ у Лутугинському районі проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання платником податків ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт № 253/1701/НОМЕР_1 від 28.10.2010 (а.с.6-41 том 1).
Згідно висновків акта перевірки № 253/1701/НОМЕР_1 від 28.10.2010 документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення допущені суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1:
- ст.13, п.4 ст.14 Декрету КМУ від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.п.4.2.8 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.3 п.8.1 ст.8, ст.18, абз.«а», «в» п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб на 2273,35 грн., у тому числі за період з 11.06.2009 по 30.06.2010 (за перевищення 500 тис. грн.) - 1858,05 грн., за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 - 415,30 грн.;
- п.1.15 ст.1, п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, абз.«а» п.17.2 ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 податковим агентом СГД - фізичною особою ОСОБА_1. при виплаті інших доходів фізичній особі не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 10474,50 грн. та не надавались Розрахунки форми 1-ДФ за період з 01.07.2007 по 30.09.2010;
- п.п2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.4.1 ст.4, п.п.6.1.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.9.3 ст.9, абз.2 п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 33846 грн., у т.ч. за червень 2009 року у сумі 900 грн., липень 2009 року - 10256 грн., серпень 2009 року - 9368 грн., вересень 2009 року - 4108 грн., жовтень 2009 року - 898 грн., листопад 2009 року - 2003 грн., грудень 2009 року - 1296 грн., січень 2010 року - 1160 грн., березень 2010 року - 2228 грн., травень 2010 року - 1296 грн., червень 2010 року - 334 грн.;
- абз.2 п.7.2 ст.7 Інструкції № 162/379, податкові розрахунки збору подаються платниками протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного податкового періоду, в порушення цього пункту ОСОБА_1 не надав до ДПІ в Лутугинському районі податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2009 року.
Відповідачем на підставі акта перевірки № 253/1701/НОМЕР_1 від 28.10.2010 відповідачем прийняті такі повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення № 0015531701/0 від 29.10.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 2273,35 грн. (а.с.46 том 1);
- податкове повідомлення-рішення № 0015511701/0 від 29.10.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 31423,50 грн., з яких: за основним платежем - 10474,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20949 грн. (а.с.47 том 1);
- податкове повідомлення-рішення № 0015521701/0 від 29.10.2010, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 50771 грн., з яких: за основним платежем - 33847 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16924 грн. (а.с.48 том 1).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд виходить з такого.
Статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» передбачено, що для суб'єктів малого підприємництва запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Згідно із ст.4 зазначеного Указу Президента спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Відповідно до ст.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у разі порушення вимог, встановлених статтею 1 цього Указу, зокрема при перевищенні обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік (500 тисяч гривень) платник єдиного податку, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, порядок якої регулюється IV розділом Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), шляхом подання до податкового органу за місцем проживання податкової декларації за наслідками звітного кварталу, наступного за тим, в якому виникло перевищення обсягу виручки.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», яким у п.22.10 ст.22 визначено, що Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» втратив чинність крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів господарської діяльності.
Підпунктом 4.2.8 пункту 4.2 статті 4 вищезазначеного Закону визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.
Згідно із п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 зазначеного Закону оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. У даному випадку спеціальним нормативно-правовим актом є Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», яким встановлено максимальний обсяг виручки, у розмірі, який не перевищує 500 000,00 грн. за рік отриманої від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком.
Згідно із п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9 зазначеного Закону якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у п.п.9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
Отже, виходячи з аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що суми доходів суб'єкта підприємницької діяльності, яки отримані ним від такої діяльності та перевищують встановлений Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» розмір виручки (500 000,00 грн.) оподатковуються за загальними правилами, тобто за ставкою податку, яка діяла на час виникнення об'єкта оподаткування.
Як зазначено в акті перевірки № 253/1701/НОМЕР_1 від 28.10.2010 перевіркою встановлено, що у першому півріччі 2009 року ОСОБА_1 була отримана виручка, що перевищує дозволений за спрощеною системою оподаткування рівень (500 тис. грн.) на 16887 грн.
Таке перевищення виникло у позивача 11.06.2009 при отриманні 5000 грн. сплати від фармацевтичної фабрики КП «ЛО «Фармація» за отриманий бояришник згідно т.т.н. № 31 від 12.05.2009 за договором № 1 від 03.01.2007.
З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що ОСОБА_1 мав надати декларацію про отримані доходи за перше півріччя 2009 року та включити до неї суму перевищення 500 тис. грн.. від діяльності на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності - 16887 грн. і починаючи з 01.07.2009 перейти за загальну систему оподаткування з наданням до ДПІ в Лутугинському районі декларацій про суми отриманих доходів.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податку з доходів фізичних осіб, одержаного від підприємницької діяльності за період 11.06.2009 по 31.12.2009 встановлено його заниження всього у сумі 2273,35 грн., у тому числі за період з 11.06.2009 по 30.06.2009 (за перевищення 500 тис. грн.) - 1858,05 грн., за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 - на 415,30 грн.
На підставі абз.«б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням-рішенням № 0015531701/0 від 29.10.2010 донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 2273,35 грн.
Врахувавши вищевикладене суд прийшов висновку, що доводи позивача щодо неправомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0015531701/0 від 29.10.2010 про донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 2273,35 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Вирішуючи позовну вимогу щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0015521701/0 винесеного ДПІ в Лутугинському районі на підставі акта перевірки від 28.10.2010 № 253/1701/НОМЕР_1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 50771 грн., у тому числі: 33847 грн. за основним платежем та 16924 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд виходить з такого.
Відповідно до п.11.42 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, не мають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкових накладних, а також на отримання бюджетного відшкодування.
Разом з тим, не зареєстрована платником ПДВ особа, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування та сплачує єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягів виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, то вона зобов'язана подати до органу ДПС заяву про реєстрацію її платником ПДВ, відповідно до п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2, абз.3 п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таку заяву позивач мав подати до ДПІ в Лутугинському районі не пізніше 20 календарного дня з моменту перевищення обсягу виручки.
Відповідно до абз.4 п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Перевищення загального обсягу поставок відбулося у ОСОБА_1 11 червня 2009 року. Позивач протягом 20 днів, тобто до 01 липня 2009 року, мав надіслати до відповідача заяву про реєстрацію його платником ПДВ.
У судовому засіданні встановлено, що позивач відповідної заяви до відповідача не надіслав, декларацію з ПДВ не надав.
В акті перевірки зазначено, що з 01.07.2009 по 30.06.2010 ОСОБА_1 здійснював операції з реалізації лікарської сировини, які згідно п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування.
На виконання п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення ПДВ» визначено, що переліком лікарських засобів, операції з продажу яких звільняються від обкладення ПДВ, є Державний реєстр лікарських засобів, та затверджено перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення ПДВ.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що операції з поставки лікарських засобів, у тому числі лікарської сировини, звільняються від обкладення ПДВ тільки у разі включення до Державного реєстру лікарських засобів.
У судовому засіданні встановлено, що перевіркою правильності визначення суми податку на додану вартість за період з 11.06.2009 по 30.06.2010 встановлено заниження суми ПДВ на 33846 грн., у тому числі по періодах: червень 2009 року у сумі 900 грн., липень 2009 року - 10256 грн., серпень 2009 року - 9368 грн., вересень 2009 року - 4108 грн., жовтень 2009 року - 898 грн., листопад 2009 року - 2003 грн., грудень 2009 року - 1296 грн., січень 2010 року - 1160 грн., березень 2010 року - 2228 грн., травень 2010 року - 1296 грн., червень 2010 року - 334 грн.
Так, згідно книги обліку доходів та витрат ф.10 та звітів про дебітові та кредитові операції по рахунку 26002060026612, за період з 11.06.2009 по 30.06.2010 загальний обсяг реалізації склав 632004 грн., у тому числі операції які оподатковуються за ставкою 20% - 169229 грн. Таким чином, зобов'язання з ПДВ складають 33846 грн.
Дослідженням акту перевірки та первинної документації наданої позивачем, у судовому засіданні встановлено, що донарахування позивачу податку на додану вартість відбулося лише по тих операціях поставки, по яких товар не внесений до Державного реєстру лікарських засобів.
Відповідно до п.п.«б» п.п.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Крім того, суд зазначає, що згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем податкове повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0015521701/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 50771 грн., прийнято правомірно, тому позовні вимоги позивача визнаються судом не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Що стосується позовної вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2010 № 0015511701/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найнятих робітників у розмірі 31423,50 грн., у тому числі: 10474,50 грн. за основним платежем та 20949 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, суд зазначає, що в цій частині адміністративний позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Так, Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджено «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Порядок № 327).
Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.
Пунктом 1.7 Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Підпунктом 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;
у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
Дослідженням акту перевірки № 253/1701/НОМЕР_1 від 28.10.2010 встановлено, що проведеною перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 скуповував у фізичних осіб лікарські трави, ягоди для подальшої їх переробки та реалізації фармацевтичним підприємства.
Відповідачем за результатами перевірки зроблено висновок, що позивачем занижено об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб з інших доходів за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 на загальну суму 69830 грн.
Так, в акті перевірки зазначено, що за придбану сировину ОСОБА_1 розраховувався з громадянами готівковими коштами, при цьому податок з доходів фізичних осіб не утримував, актів закупівлі не оформлював, рахунок форми 1 ДФ до ДПІ в Лутугинському районі не надавав.
На підставі викладеного зроблено висновок, що за період з 01.07.2007 по 30.06.2010 податковим агентом СГД - фізичною особою ОСОБА_1 при виплаті інших доходів фізичній особі не нарахованих, не утриманий та не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 10474,50 грн.
У зв'язку з викладеним, на підставі акта перевірки № 253/1701/НОМЕР_1 від 28.10.2010, відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 29.10.2010 № 0015511701/0 позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найнятих робітників у розмірі 31423,50 грн., у тому числі: 10474,50 грн. за основним платежем та 20949 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.47 том 1).
У судовому засіданні встановлено, що такі висновки податкової зроблено на підставі пояснень ОСОБА_1 від 15.10.2010 (а.с.76 том 1) наданих оперуповноваженому ГВПМ ДПІ в м. Красний Луч, у яких зазначено, що в період з 01.07.2007 по теперішній час позивач здійснює свою діяльність шляхом придбання сировини (ягід, трав, масел), яку потім реалізує на адресу фармацевтичних підприємств та іншим суб'єктам господарювання. Зазначені придбання здійснюються у громадян через приймальні пункти, при цьому утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб з сум виплачених таким фізичним особам ОСОБА_1 не здійснюється. За цей період у населення придбано трав на загальну суму 69830 грн.
Разом з тим, позивач у судовому засіданні заперечував проти того, що він повідомляв перевряючим, що ним придбано трав та ягід у населення на загальну суму 69830 грн. Позивач повідомив суду, що на таку суму мають бути продані населення досить великі обсяги трав, які у нашій місцевості не зростають. Крім того, позивач повідомив суду, що він не може назвати точну суму на яку у населення було придбано трав та ягід, оскільки облік придбаної сировини у громадян не суб'єктів господарювання та сплачених за неї коштів ОСОБА_1 не ведеться.
З огляду на вищевикладене, судом зроблено висновок, що відповідачем об'єкт оподаткування на який нарахований податок у розмірі 31423,50 грн. визначено тільки з пояснень позивача.
Суд не може погодитися з висновками проведеної перевірки, оскільки, на думку суду, висновки податкової не можуть спиратися тільки на пояснення ОСОБА_1
Як зазначено у Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, податкова має встановлювати порушення з боку платника такого податку на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання.
Зазначеним порядком визначено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).
Судом встановлено, що відповідачем в акті перевірки було зазначено дані, які є необґрунтованими та непідтверджені належними доказами. На думку суду, належними доказами є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, а не пояснення суб'єкта господарювання. Суд вважає, що зазначені пояснення можуть братися до уваги лише у сукупності з іншими доказами, які повинні міститися саме у первинних документах.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0015511701/0 від 29.10.2010 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку з доходів найнятих робітників у розмірі 31423,50 грн. прийнято відповідачем безпідставно та підлягає скасуванню.
З урахуванням ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 31 січня 2011 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області № 0015511701/0 від 29.10.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 31423,5 грн. (тридцять одна тисяча чотириста двадцять три гривні п'ятдесят копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 31 січня 2011 року.
СуддяК.О. Пляшкова