Категорія №6.19
Іменем України
07 лютого 2011 року Справа № 2а-1571/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Островської О.П.,
при секретарі - Боровській М.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області до Перевальської обласної психоневрологічної лікарні про стягнення штрафу у сумі 345750,34 грн., -
14 липня 2009 року позивач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в обґрунтування якого послався на наступне. Головним державним інспектором Старобільського відділу контролю будівництва та виробництва будівельних матеріалів та виробів Старобільського управління контролю будівництва та виробництва будівельних матеріалів та виробів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області була проведена перевірка Перевальської обласної психоневрологічної лікарні, щодо здійснення капітального ремонту будівлі за адресою: м. Перевальськ, вул. Гагаріна, 10. За результатами перевірки було встановлено, що без відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на виконання будівельних робіт Перевальська обласна психоневрологічна лікарня здійснила роботи з капітального ремонту приміщень лікарні, інженерних мереж та даху, чим порушено ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій». Відповідальність за виявлене правопорушення передбачена ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування» та передбачає накладення штрафу у розмірі 50% від вартості виконаних робіт. Таким чином, інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області була винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11.06.2009 № 1.2.4-6, відповідно до якої на відповідача було накладено штраф у розмірі 345750,34 грн. Також, зазначеною постановою передбачено, що відповідач повинен був сплатити штраф до 26.06.2009 року. До теперішнього часу штраф відповідачем не сплачено. Просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 345750,34 грн.
Ухвалою суду від 01.11.2010 провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Перевальської обласної психоневрологічної лікарні на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 по справі № 2а-27083/09/1270 за позовом Перевальської обласної психоневрологічної лікарні до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про визнання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування недійсною та скасування постанови № 1.2.4-6 від 11.06.2009 року, та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2010 у справі № 2а-27083/09/1270.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2010 касаційну скаргу Перевальської обласної психоневрологічної лікарні Луганської області залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.06.2010 у справі № 2а-27083/09/1270 залишено без змін.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовні заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. В своїх запереченнях послався на наступне. Згідно з п.10 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 підприємство повинно сплатити штраф у 15-денний термін з дня його накладення за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, незалежно від наслідків фінансово-господарської діяльності. Згідно з п. 2.4 Статуту Перевальської обласної психоневрологічної лікарні вона є неприбутковою комунальною установою, тому штраф на неї і не повинен був накладатися. Відповідно до ст. 250 Господарського Кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Якщо припустити, що позивач порушив законодавство, строк накладення штрафу закінчився.
У розрахунку розміру штрафу, який є додатком до оскаржуваної ухвали, розрахунок розміру штрафу приведений виходячи з 50% вартості капітального ремонту. Відповідач припускає, що штраф на нього накладений за проведення капітального ремонту в розмірі 50% його вартості, тобто позивач мав на увазі відповідальність, передбачену абз.2 ст.1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування», згідно якої підприємства несуть відповідальність за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання. Відповідач вважає, що штраф на нього накладений незаконно, оскільки будівельних робіт він не виконував, до відповідальності він притягнутий за виконання капітального ремонту. Крім того, капітальний ремонт проводився з дозволу виконавчого комітету Перевальської міської ради № 247 від 09.12.2008 року, а вказаним законом не передбачено, що такий дозвіл повинен бути наданий позивачем. Всі роботи виконані у відповідності до закону.
Відповідач також зазначив, що згідно роз'яснення Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 03.07.2009 № 22/4-4033 отримання дозволу, на виконання робіт, виконаних відповідачем не обов'язкове.
Відповідач також посилається, що відповідно до абз.4 п.1 ч.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 21.05.2009 року «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» приймати рішення про застосування до суб'єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень (крім порушень, що неможливо усунути). Не дивлячись на це, адміністративні санкції на відповідача накладено без відповідно припису.
На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),
- безсторонньо ( неупереджено),
- добросовісно,
- розсудливо,
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,
- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
У ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основи містобудування» вказується, що державне регулювання у сфері містобудування полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 № 1434, Державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.
Основним завданням Державної архітектурно-будівельної інспекції є виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Питання відповідальності підприємств, установ, організацій всіх форм власності у сфері містобудування регулюється Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», який прийнято на виконання ст. 25 Закону України «Про основи містобудування».
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» органами, уповноваженими розглядати справи про правопорушення у сфері містобудування, та накладати штрафи, визначено інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Судом встановлено, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області було проведено планову перевірку щодо здійснення капітального ремонту будівлі, розташованої за адресою: м. Перевальськ, вул. Гагарина, 10, щодо дотримання та виконання законодавства у сфері містобудування. Проведеною перевіркою було встановлено порушення, а саме: здійснення робіт з капітального ремонту приміщень лікарні, інженерних мереж та даху у м. Перевальську, вул. Гагарина, 10 без дозволу на виконання будівельних робіт інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області, чим порушено ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій».
29.05.2009 року позивачем було складено протокол про правопорушення у сфері містобудування № 1.2.4-6 (а.с.5).
Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 11 червня 2009 року № 1.2.4-6 на відповідача накладено штраф у сумі 345750,34 грн. за порушення вимог ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» (а.с.6). Зазначеною постановою передбачено, що відповідач повинен був сплатити штраф до 26.06.2009 року.
Згідно із ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність», для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Згідно із ч. 1 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі:
- проектної документації, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному законодавством;
- документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову;
- рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;
- документа про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
Згідно із ч. 10 ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій» здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.
У відповідності із ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємства, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема:
- проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.
Таким чином, судом встановлено, що у відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» № 208/94-ВР від 14.10.1994 року, Перевальська обласна психоневрологічна лікарня, як замовник робіт з капітального ремонту без дозволу на їх виконання, несе відповідальність у вигляді штрафу за це правопорушення, у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.
Посилання відповідача про те, що згідно з п.10 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою КМУ від 06.04.1995 року № 244, підприємство повинно сплатити штраф у 15 денний термін з дня його накладення за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, незалежно від наслідків фінансово-господарської діяльності, а Перевальська обласна психоневрологічна лікарня є неприбутковою комунальною установою, та штраф на неї не повинен накладатися суд не приймає до уваги, оскільки згідно Постанови КМУ від 29.11.2006 № 1669 вказане Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування втратило чинність.
Крім того, посилання відповідача, які викладені в запереченні суд також не приймає до уваги, у зв'язку з тим, що вони були предметом розгляду справи № 2а-27083/09/1270 за адміністративним позовом Перевальської обласної психоневрологічної лікарні до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про визнання недійсною та скасування постанови № 1.2.4-6 від 11.06.2009 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 року у задоволені позовних вимог Перевальської обласної психоневрологічної лікарні по справі № 2а-27083/09/1270 було відмовлено у повному обсязі (а.с.52-55).
Ухвалою суду від 01.11.2010 провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Перевальської обласної психоневрологічної лікарні на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 по справі № 2а-27083/09/1270 за позовом Перевальської обласної психоневрологічної лікарні до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Луганській області про визнання недійсною та скасування постанови № 1.2.4-6 від 11.06.2009 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.12.2010 касаційну скаргу Перевальської обласної психоневрологічної лікарні Луганської області залишено без задоволення. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2010 року залишено без змін (а.с.84-85).
Відповідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.02.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 11.02.2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч .4 ст. 167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області до Перевальської обласної психоневрологічної лікарні про стягнення штрафу у сумі 345750,34 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Перевальської обласної психоневрологічної лікарні на користь інспекції державного архітектурно-будівельного контролю штраф в сумі 345750,34 грн. (триста сорок п'ять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 34 коп.) перерахувавши його на розрахунковий рахунок державного бюджету (отримувач - державний бюджет Перевальського району, код 24046582, МФО 804013 УДК в Луганській області, р/р 31118106700241, код платежу 21081100).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 11 лютого 2011 року.
СуддяО.П. Островська