Категорія №6.6.4
Іменем України
10 лютого 2011 року Справа № 2а-10360/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смішливої Т.В.,
при секретарі Попові М.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: Борзенко Н.О., дов. № 4/10 від 04.01.2011
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс» про стягнення податкової заборгованості шляхом звернення стягнення на активи ,-
24.12.2010 позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс» (далі - ТОВ «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс») зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.01.2008 за № 13821020000014453.
ТОВ «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс» має заборгованість перед бюджетом по сплаті податків на загальну суму 867 грн., а саме: податок на додану вартість - 527 грн., податок на прибуток - 340 грн.
ТОВ «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс» не забезпечило виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податків та погашенню податкового боргу за рахунок коштів на його розрахункових рахунках, тому позивач просив суд стягнути з відповідача податкову заборгованість у загальній сумі 867 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив стягнути загальну суму боргу у сумі 867 грн. шляхом звернення стягнення на активи.
Відповідач заперечень проти позову суду не надав, на судовий розгляд справи не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію. Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").
Суд звертає увагу, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс» в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися відповідачу за наявною в матеріалах справи копією Свідоцтва про державну реєстрацію.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 26 січня 2008 року за № 13821020000014453. (а.с. 23-24)
ТОВ «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс» має заборгованість перед бюджетом по сплаті податків на загальну суму 867 грн., а саме з податку на додану вартість - 527 грн., з податку на прибуток - 340 грн.
Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 23.07.2009 № 0001472810/0 про нарахування штрафних фінансових санкцій з податку на додану вартість за неподання податкової звітності на суму 510,00 грн., (а.с. 15-18), податковим повідомленням-рішенням від 26.10.2009 № 0008131600/0 про нарахування штрафних фінансових санкцій з податку на додану вартість на суму 170,00 грн. (а.с. 12-14), а також податковим повідомленням-рішенням від 30.01.2010 № 0000991510/0 про нарахування штрафних фінансових санкцій з податку на прибуток за неподання податкової звітності на суму 340,00 грн. (а.с. 7-11)
Загальна сума заборгованості склала 1020,00 грн. (170,00грн.+510,00грн.+340,00грн.)
Податкове повідомлення рішення від 23.07.2009 № 0001472810/0 було направлено відповідачу поштою, однак конверт з поштовим відправленням повернуто до Ленінської МДПІ у м. Луганську з позначкою «за зазначеною адресою не проживає». (а.с.15). Податкове повідомлення-рішення від 26.10.2009 № 0008131600/0 було направлено відповідачу поштою, однак конверт з поштовим відправленням повернуто до Ленінської МДПІ у м. Луганську з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.13). Податкове повідомлення-рішення від 30.01.2010 № 0000991510/0 було направлено відповідачу поштою, однак конверт з поштовим відправленням повернуто до Ленінської МДПІ у м. Луганську з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.8-9).
Також факт відсутності ТОВ «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс» за місцем знаходження пдтверджують: Акт № 38/16/35707128 від 23.10.2009 про неможливість вручення посадовим особам ТОВ «ТК «Луганськспецресурс» примірника акту перевірки № 9/15-1 від 11.01.2010 (а.с.12), Акт від 22.12.2010 про неможливість вручення матеріалів перевірки (а.с.7), Акт № 298 від 22.07.2009 про неможливість вручення посадовим особам ТОВ «ТК «Луганськспецресурс» примірника акту перевірки № 246/28-524 від 28.05.2009 (а.с.16)
Податкові повідомлення-рішення від 23.07.2009 № 0001472810/0, від 26.10.2009 № 0008131600/0 та від 30.01.2010 № 0000991510/0 розміщено на дошці оголошень Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську (а.с. 7, 31, 32)
З урахуванням існуючої переплати з податку на додану вартість у розмірі 153 грн., станом на теперешній час сума податкового боргу, нарахованого контролюючим органом, згідно вищезазначених податкових повідомлень-рішень, що лишається несплаченою складає 867,00 грн. (680,00 грн.- 153,00 грн. = 537,00 грн. + 340,00 грн. = 867,00 грн.)
Таким чином, заборгованість з податку на додану варість у сумі 527, грн. та з податку на прибуток у сумі 340,00 грн. є узгодженою та підлягає стягненню..
Відповідно до п.1.3 ст. Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене в установлений строк.
У відповідності до вимог чинного законодавства позивачем були надіслані перша податкова вимога від 25.08.2009 за № 1/2441, та друга податкова вимога від 18.03.2010 №2/737, вищезазначені вимоги не отримані відповідачем, про що складено Акт від 02.06.2010 про неможливість вручення податкової вимоги у зв'язку з ненаходженням платників податків за юридичною адресою.(а.с.20-22).
У відповідності до ст.10 Закону України №2181-III позивачем винесено рішення №25 від 15.02.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.(а.с.27).
Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509 -ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.
Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу.
Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Активами платника податків за змістом п.1.7 ст.1 Закону № 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як вбачається з матеріалів справи першу податкову вимогу № 1/2441 позивачем винесено 25.08.2009, другу податкову вимогу № 2/737 винесено 18.03.2010 на суму 867,00 грн. З цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс» задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Луганськ-Спецресурс» код ЄДРПОУ 35707128, в доход Державного бюджету України податковий борг у розмірі 867,00 грн. (вісімсот шістдесят сім грн.), а саме з податку на прибуток у розмірі 340,00 грн. (триста сорок грн..) на р/р 31115009700006, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк - ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11021000; з податку на додану вартість 527,00 грн. (п'ятсот двадцять сім грн.) на р/р 31117029700006, УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, код 24046582, банк - ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, код платежу 11021000.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяТ.В. Смішлива