Категорія №14
Іменем України
31 січня 2011 року Справа № 2а-578/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Каюди А.М.,
при секретарі: Єгоровій О.О.
за участю представників:
від заявника Толока І.В.
від позивача ОСОБА_2
від відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов заступника військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах громадянки ОСОБА_2 до Луганського прикордонного загону про визнання протиправними дій та скасування наказу
17 січня 2011 року Луганським окружним адміністративним судом було відкрито провадження в адміністративній справі за позовом прокурора Луганського гарнізону в інтересах громадянки ОСОБА_2 до Луганського прикордонного загону про визнання протиправними дій службових осіб Луганського прикордонного загону щодо незаконного звільнення з військової служби прапорщика запасу ОСОБА_2 та скасування наказу начальника Луганського прикордонного загону №464-ос від 24.11.2010 про звільнення з військової служби ОСОБА_2.
На обґрунтування поданого позову позивач зазначив наступне.
Відповідно до ст. 11 п. 5 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства.
Відповідно до ст. 184 Кодексу законів про працю України, звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Таким чином, у зв'язку з тим що на час звільнення з військової (публічної) служби за контрактом (24 грудня 2010 року) прапорщик ОСОБА_2 являлась одинокою матір'ю, відповідно до положень ст. 11 п. 5 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та ст. 184 Кодексу законів про працю України, наказ про її звільнення з військової служби за контрактом було видано незаконно.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове зсідання не прибув, не скористався правом надати заперечення на адміністративний позов.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника позову та позивача, суд встановив наступне.
Військовою прокуратурою Луганського гарнізону проведено прокурорську перевірку додержання службовими особами Луганського прикордонного загону вимог Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншого законодавства у зазначеній сфері, якою встановлено, що прапорщик ОСОБА_2 проходила військову (публічну) службу у Луганському прикордонному загоні, який входить до складу Державної прикордонної служби України, до 24 листопада 2010 року на посаді інспектора прикордонної служби 2 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Марківка" III категорії (тип Б).
22 вересня 2010 року прапорщик ОСОБА_2 звернулася рапортом до начальника Луганського прикордонного загону та до вищестоящого командування з проханням продовжити термін дії її контракту понад граничного віку, однак у задоволенні вказаного рапорту їй було відмовлено.
24 листопада 2010 року наказом начальника Луганського прикордонного загону № 464-ос прапорщик ОСОБА_2 була звільнена з військової служби відповідно до ст.26 ч. 6 п. "в" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на військовій службі) та з 25 грудня 2010 року її було виключено із списків особового складу загону.
Під час звільнення з військової служби ОСОБА_2 у офіційному шлюбі не перебувала, що підтверджується відповідним судовим рішення, копія якого залучена до матеріалів справи, та відповідно до ст.10 Закону України "Про відпустки" та роз'яснень пленуму верховного суду України №9 від 6.11.1992 року мала статус одинокої матері, оскільки згідно до довідки виконавчого комітету Марківської селищної ради Марківського району Луганської області на її утриманні знаходяться дві доньки, а саме: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно, і вона виховує дитину віком до 15 років без батька.
Відповідно до ст. 257 Положення "Про проходження громадянами України військової службу у Державній прикордонній службі України", затвердженого Указом Президента України №1115/2009 від 29 грудня 2009 року військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або кадрову військову службу і мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання у разі потреби у фахівцях відповідної спеціальності можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі на строк до 5 років. Перелік посад, за якими військовослужбовцям дозволяється продовжувати службу після досягнення ними граничного віку перебування на військовій службі, затверджується Адміністрацією Держприкордонслужби.
Відповідно до ст. 258 зазначеного Положення, рішення про залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі приймається для осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу - прямими начальниками, які мають право видавати накази по особовому складу, від начальника органу Держприкордонслужби, в якому цей військовослужбовець проходить військову службу, і вище.
Відповідно до ст. 11 п. 5 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці-жінки користуються всіма пільгами, передбаченими законодавством з питань соціального захисту жінок, охорони материнства і дитинства.
Відповідно до ст. 184 Кодексу законів про працю України, звільнення одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Вирішуючи дану справу суд виходить з наступного.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем не було взято до уваги конкретні обставини на стороні позивача, які зумовлюють можливість продовження перебування на військовій службі, а саме наявність неповнолітньої на утриманні, статус матері-одиночки.
За таких обставин рішення суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі не може вважатися обґрунтованим, тобто таким, що прийнято з урахуванням всіх обставин, що мають значення для його прийняття, і є таким, що не відповідає критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, встановленим статтею 2 КАС України.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується оскільки заявник позову звільнений від їх сплати.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги заступника військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах громадянки ОСОБА_2 до Луганського прикордонного загону про визнання протиправними дій та скасування наказу задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії службових осіб Луганського прикордонного загону щодо звільнення з військової служби ОСОБА_2.
Скасувати наказ начальника Луганського прикордонного загону №464-ос від 24.11.2010 про звільнення з військової служби ОСОБА_2.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 07.02.2011
СуддяА.М. Каюда