Категорія №2.11.1
Іменем України
31 січня 2011 року Справа № 2а-9480/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Ірметової О.В.,
при секретарі судового засідання: Вівдюк М.М.,
за участю сторін:
представника позивача: Кіндірова Є.К.
представника відповідача: Назаренко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0001842310/0, -
08 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» з адміністративним позовом, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0001842310/0, прийняте Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганську, про донарахування податку на додану вартість в сумі 2339582,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 701874,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі Акту «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Титан С-2» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період 01.08.2010 р.-31.08.2010 р.» від 11 листопада 2010 р. № 800/23-709/35554237, в якому зазначено про порушення підприємством пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 р. № 168/97-ВР, внаслідок чого підприємством нібито занижено ПДВ за серпень 2010 р. у сумі 2 339 582 грн. З такими висновками Акту перевірки позивач не погоджується, вважає. що податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 р. № 0001842310/0 прийняте безпідставно, незаконно та підлягає скасуванню, оскільки під час документальної перевірки Ленінською МДПІ в м. Луганську було використано лише статутні, реєстраційні документи позивача та вказані вище податкові накладні. Проте на підставі цих документів неможна зробити об'єктивний висновок щодо того, чи правомірно ТОВ «Тітан-С-2» віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2 339 582,00 грн. та чи дійсно підприємством не було використано у господарській діяльності продукцію, що придбано у ТОВ «Е-Восток Україна». Позивач здійснює свою діяльність з оптового продажу товарів, в тому числі вугілля, відповідно до Статуту та у відповідності з діючим законодавством України. Вугілля, яке ТОВ «Тітан-С-2» в серпні 2010 року придбало у ТОВ «Е-Восток Україна», позивач реалізував на адресу ТОВ «ГЗФ «Новопавлівська», ПП «Стартком АГ», ДП «Промспецбуд» та ТОВ «Арис» згідно з відповідними видатковими та податковими накладними. Проте документи, що підтверджують цей факт, не були використані під час проведення документальної перевірки, на підставі якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги надав пояснення аналогічні позовним вимогам та зазначив, що акт перевірки, на підставі якого відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідає вимогам, які передбачені Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10 серпня 2005 р. № 327. В порушення пп. 2.1.3 п. 2.1 Порядку в Акті перевірки не вказано підстави для проведення такої перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що є обов'язковим для змісту такого документу. Відповідно до абз. 2 пп. 2.3.2 п. 2.3 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків. В порушення цієї норми Порядку в Акті перевірки не міститься чіткого змісту порушення позивачем діючого податкового законодавства. Адже, в пп. 3.2.3 Акту перевірки є наступне посилання: «Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за серпень 2010 р. встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 2 339 582 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, відображених в п. 3.2.2 розділу 3 акта перевірки». Проте в Акті перевірки п. 3.2.2, на який посилається посадова особа відповідача, що проводила перевірку, взагалі відсутній. Відповідачем також порушено пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку, відповідно до якого не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів. З огляду на те, що первинні документи ТОВ «Тітан-С-2», які підтверджують факт використання продукції, придбаної у ТОВ «Е-Восток Україна», у господарській діяльності позивача під час перевірки до уваги не прийняті, висновки Акту перевірки базуються лише на необгрунтованих даних та суб'єктивних припущеннях. Таким чином, посадові особи суб'єкта владних повноважень, що проводили документальну перевірку ТОВ «Тітан-С-2», визначили об'єкт оподаткування та склали документ, який став підставою для донарахування податків та штрафних санкцій, не врахувавши фактичних обставин та не приймаючи до уваги документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують використання зазначеної продукції в господарській діяльності позивача.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено невиїзну перевірку ТОВ «Тітан-С-2» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період 01.08.10 по 31.08.10, результати якої оформлені актом №800/23-709/35554237 від 11.11.2010. За результатами перевірки встановлено, що ТОВ «Тітан-С-2» віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість нараховану платником податку у зв'язку із придбанням товарів від ТОВ «Е-Восток-Україна» на суму ПДВ 2339582,00 грн., який не використовувався в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку, чим порушив пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року у сумі 2339582,00 грн. На підставі акту перевірки №800/23-709/35554237 від 11.11.10 винесено податкове повідомлення-рішення №0001842310/0 від 12.11.10, яким донараховано податку на додану вартість у сумі 2339582,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 701874,6 грн. Ленінська МДПІ у м. Луганську вважає винесене повідомлення повідомлення-рішення законним з огляду на те, що 22.10.10 було вручено запит директору ТОВ «Тітан-С-2» Полковнікову О.С. щодо надання пояснень та документального підтвердження правомірності формування податкового кредиту за період діяльності серпень 2010 року та попереджено, що у разі ненадання документів буде проведено позапланову виїзну перевірку. У зв'язку із ненаданням документів посадовими особами МДПІ було здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Тітан-С-2» для проведення позапланової перевірки. За результатами було встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою та складено акт про неможливість проведення виїзної перевірки. Вказані матеріали передані до підрозділу податкової міліції для відпрацювання, в ході якого були відібрані пояснення Полковнікова О.С.. від 28.10.10 та від 10.11.10. Відповідно до наказу від 05.11.10 було розпочата невиїзна документальна перевірка ТОВ «Тітан-С-2» на підставі поданих директором Полковніковим О.С. документів, що підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Е-Восток-Україна», через канцелярію згідно супровідного листа. Твердження позивача щодо того, що МДПІ не використані під час проведення перевірки документи, що підтверджують реалізацію придбаного товару є невірними, так як до перевірки вони надані не були, підтвердження надання цих документів позивач не надав. Перевірка проводилась виключно на підставі тих документів, які були надані до перевірки, надані позивачем документи до суду щодо реалізації товару не мають братися до уваги, так як до перевірки вони надані не були. Таку позицію підтримують суди України. Крім того, ТОВ «Тітан С-2» сформувало податковий кредит у зв'язку із придбанням товарів у ТОВ «Е-Восок-Україна», яке не мало права виписувати податкові накладні у зв'язку із тим, що ТОВ «Е-Восток-Україна» на момент виписування податкових накладних не було платником ПДВ, про що свідчить акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №173/1/15-7. Таким чином, ТОВ «Тітан С-2» не мало передбачених Законом підстав для відображення суми податкового кредиту у розмірі 2339582,00 грн. у зв'язку із тим, що товар не був реалізований в фінансово-господарській діяльності, ТОВ «Е-Восток-У країна» не мало права виписувати податкові накладні в адресу ТОВ «Тітан С-2». Таким чином відповідач вважав, що податковий орган правомірно нарахувала суму податкового зобов'язання та суми штрафної санкції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд задовольняє позовні вимоги виходить з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.11.2007, про що зроблено запис за №13821020000014121 (а.с.28).
Згідно зі Статутом предметом діяльності ТОВ «Тітан С-2» є оптова торгівля паливом та інше (а.с.12-25).
12 листопада 2007 року ТОВ «Тітан С-2» було взято на облік платником податків Ленінською міжрайонною Державною податковою інспекцією у м. Луганську (а.с.30).
25 березня 2010 року ТОВ «Тітан С-2» було зареєстроване як платник податку на додану вартість та отримало свідоцтво №100276372 від 25.03.2010 (а.с.31).
11 листопада 2010 року Ленінською міжрайонною державною податковою службою у м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Тітан С-2» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період 01.08.2010 - 31.08.2010, за результатами якої складено акт №800/23-709/35554237 від 11.11.2010 (а.с.9-11).
Згідно висновків акту невиїзної документальної перевірки ТОВ «Тітан С-2» порушило п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року у сумі 2339582 грн., внаслідок віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 2339582,00 грн., нарахованої у зв'язку з придбанням товарів від ТОВ «Е-Восток Україна» згідно з податковими накладними № 16399 від 10.08.2010, № 16380 від 09.08.2010, № 16360 від 07.08.2010, № 16357 від 06.08.2010, № 16333 від 04.08.2010, № 16446 від 13.08.2010, № 164747 від 18.08.2010, № 16372 від 09.08.2010, № І6512 від 21.08.2010, № 16518 від 22.08.2010, № 16471 від 18.08.2010, № 16328 від 04.08.2010, № 16587 від 31.08.2010, № 16267 від 01.08.2010, № 16354 від 06.08.2010, № 16442 від 13.08.2010, № 16362 від 08.08.2010, які (товари) не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Ленінською МДПІ у м. Луганську на підставі акту невиїзної документальної перевірки від 11.11.2010 було винесено податкове повідомлення-рішення №0001842310/0 від 12.11.2010, яким було донараховано ТОВ «Тітан С-2» податкове зобов'язання зі сплати ПДВ у розмірі 2339582 грн. та штрафні санкції у розмірі 701874,60 грн., на загальну суму 3041457,00 грн. (а.с.8).
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1, п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Відповідно до пп.3 п. 1.2 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок за питаннями дотримання податкового, валютного й іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться в приміщенні органа державної податкової служби на підставі представлених податкових декларацій, звітів й інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їхнього подання.
Відповідно до п. 2.3 Наказу Державної податкової адміністрація України від 27 травня 2008 року N 355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності таких обставин:
- у разі надходження від платника податків на запит органу ДПС пояснень та документів, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки (в тому числі і з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків);
- у разі надходження до органу ДПС після проведення планової та позапланової виїзної перевірки платника податків щодо дотримання ним вимог податкового законодавства матеріалів перевірок інших суб'єктів господарювання з питань правових відносин з платником податків, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення невиїзної документальної перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;
- у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону №168 не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У п.1.3 ст.1 Закону №168 платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
З аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та право такого нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
З матеріалів справи вбачається, 25 липня 2010 року ТОВ «Тітан С-2» уклало договір №ДГ-250711 з ТОВ «Е-Восток Україна» на поставку узгодженими партіями протягом 5 календарних днів з дня отримання заявки товару на загальну суму 20000000 грн.
В період з 01 серпня 2010 року по 31 серпня 2010 року відповідно до договору №ДГ-250711 від 25.07.2010 ТОВ «Е-Восток Україна» поставило ТОВ «Тітан С-2» вугілля АРШ-200:
- 01.08.2010 на загальну суму 2056331,56 грн., в тому числі ПДВ - 342721,93 грн., що підтверджується податковою накладною від 01.08.2010 №16267 (а.с.50), актом прийому-передачі від 01.08.2010 (а.с.52), видатковою накладною №РН-16267 від 01.08.2010 (а.с.51);
- 04.08.2010 на загальну суму 249405,33 грн., в тому числі ПДВ - 41567,55 грн., що підтверджується податковою накладною від 04.08.2010 №16328 (а.с.53), актом прийому-передачі від 04.08.2010 (а.с.55), видатковою накладною №РН-16328 від 04.08.2010 (а.с.54);
- 04.08.2010 на загальну суму 911316,77 грн., в тому числі ПДВ - 151886,13 грн., що підтверджується податковою накладною від 04.08.2010 №16333 (а.с.62), актом прийому-передачі від 04.08.2010 (а.с.64), видатковою накладною №РН-16333 від 04.08.2010 (а.с.63);
- 06.08.2010 на загальну суму 1771196,43 грн., в тому числі ПДВ - 295199,40 грн., що підтверджується податковю накладною від 06.08.2010 № 16354 (а.с.56), актом прийому-передачі від 06.08.2010 (а.с.58), видатковою накладною №РН-16354 від 06.08.2010 (а.с.57);
- 06.08.2010 на загальну суму 817444,39 грн., в тому числі ПДВ - 136240,73 грн., що підтверджується податковю накладною від 06.08.2010 № 16357 (а.с.71), актом прийому-передачі від 06.08.2010 (а.с.73), видатковою накладною №РН-16357 від 06.08.2010 (а.с.72);
- 07.08.2010 на загальну суму 914891,60 грн., в тому числі ПДВ - 152481,93 грн., що підтверджується податковю накладною від 07.08.2010 № 16360 (а.с.65), актом прийому-передачі від 07.08.2010 (а.с.67), видатковою накладною №РН-16360 від 07.08.2010 (а.с.66);
- 08.08.2010 на загальну суму 679313,10 грн., в тому числі ПДВ - 113218,85 грн., що підтверджується податковю накладною від 08.08.2010 № 16362 (а.с.59), актом прийому-передачі від 08.08.2010 (а.с.61), видатковою накладною №РН-16362 від 08.08.2010 (а.с.60);
- 09.08.2010 на загальну суму 260826,03 грн., в тому числі ПДВ - 43471,00 грн., що підтверджується податковю накладною від 09.08.2010 № 16372 (а.с.44), актом прийому-передачі від 09.08.2010 (а.с.46), видатковою накладною №РН-16372 від 09.08.2010 (а.с.45);
- 09.08.2010 на загальну суму 1011676,80 грн., в тому числі ПДВ - 168612,80 грн., що підтверджується податковю накладною від 09.08.2010 № 16380 (а.с.74), актом прийому-передачі від 09.08.2010 (а.с.75), видатковою накладною №РН-16380 від 09.08.2010 (а.с.76);
- 10.08.2010 на загальну суму 190154,34 грн., в тому числі ПДВ - 31692,39 грн., що підтверджується податковю накладною від 10.08.2010 № 16399 (а.с.68), актом прийому-передачі від 10.08.2010 (а.с.70), видатковою накладною №РН-16399 від 10.08.2010 (а.с.69);
- 13.08.2010 на загальну суму 2043243,84 грн., в тому числі ПДВ - 340540,64 грн., що підтверджується податковою накладною від 13.08.2010 №16442 (а.с.34), актом прийому-передачі від 13.08.2010 (а.с.36), видатокою накладною №РН-16442 від 13.08.2010 (а.с.35);
- 13.08.2010 на загальну суму 173364,26 грн., в тому числі ПДВ - 28894,04 грн., що підтверджується податковю накладною від 13.08.2010 № 16446 (а.с.37), актом прийому-передачі від 13.08.2010 (а.с.39), видатковою накладною №РН-16446 від 13.08.2010 (а.с.38);
- 18.08.2010 на загальну суму 89451,77 грн., в тому числі ПДВ - 14908,63 грн., що підтверджується податковю накладною від 18.08.2010 № 16474 (а.с.80), актом прийому-передачі від 18.08.2010 (а.с.82), видатковою накладною №РН-16474 від 18.08.2010 (а.с.81);
- 18.08.2010 на загальну суму 61317,89 грн., в тому числі ПДВ - 10219,65 грн., що підтверджується податковю накладною від 18.08.2010 № 16471 (а.с.85), актом прийому-передачі від 18.08.2010 (а.с.83), видатковою накладною №РН-16471 від 18.08.2010 (а.с.84);
- 21.08.2010 на загальну суму 361183,14 грн., в тому числі ПДВ - 60197,19 грн., що підтверджується податковю накладною від 21.08.2010 № 16512 (а.с.47), актом прийому-передачі від 21.08.2010 (а.с.49), видатковою накладною №РН-16512 від 21.08.2010 (а.с.48);
- 22.08.2010 на загальну суму 2202467,36 грн., в тому числі ПДВ - 367077,89 грн., що підтверджується податковю накладною від 22.08.2010 № 16518 (а.с.77), актом прийому-передачі від 18.08.2010 (а.с.79), видатковою накладною №РН-16518 від 18.08.2010 (а.с.78);
- 31.08.2010 на загальну суму 243907,43 грн., в тому числі ПДВ - 40651,24 грн., що підтверджується податковю накладною від 31.08.2010 № 16587 (а.с.41), актом прийому-передачі від 31.08.2010 (а.с.43), видатковою накладною №РН-16587 від 31.08.2010 (а.с.42)
З наданих до суду доказів вбачається, що платник податку на додану вартість ТОВ «Тітан С-2» на підставі податкових накладних, як то вимагає закон, правомірно зарахував до податкового кредиту витрати з покупки у ТОВ «Е-Восток Україна» вугілля.
Факт порушення контрагентами платника податків своїх податкових зобов'язань, як на тому наполягає відповідач (не подання ТОВ «Е-Восток Україна» податкових декларацій) може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявленої платником податку податкової вигоди, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності і обережності і йому повинно було бути відомо про порушення, які допускалися контрагентами.
Посилання відповідача на те, що актом №173/1/15-7 від 05.05.2010 було анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Е-Восток Україна», а тому позивач не мав право включати до податкового кредиту суму за договірними відносинами з ТОВ «Е-Восток Україна» є незмістовним, оскільки анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
Відповідачем у судовому засіданні не було спростовано те, що на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість) продавець ТОВ «Е-Восток Україна» був виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Оскільки у судовому засіданні було встановлено правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ «Тітан С-2» сум за договірними відносинами з ТОВ «Е-Восток Україна» та відповідачем не було доведено, що платник податку ТОВ «Тітан С-2» діяв без належної обачності і обережності і йому було відомо про порушення, які допускалися ТОВ «Е-Восток Україна», суд вважає позовні вимоги ТОВ «Тітан С-2» законними та обґрунтованими.
Віповідно до ч.1 ст. 94 КАС України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтею 2, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0001842310/0 задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2010 року №0001842310/0, прийняте Ленінською міжрайонною Державною податковою інспекцією у м. Луганську, про донарахування податку на додану вартість у розмірі 2339582,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 701874,60 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан С-2» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанову складено та підписано у повному обсязі 04 лютого 2011 року.
СуддяО.В. Ірметова