Категорія №6.9
Іменем України
03 лютого 2011 року Справа № 2а-5414/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Солоніченко О. В.,
при секретарі: Псоміаді С.І.,
за участю
представника позивача : Бєлікової М.Ю. дов. від 13.01.2011 р.,
представників відповідача: Цукур В.А. (директор),
Носов В.І. угода від 03.02.2011 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Старобільського районного комунального підприємства «Старобільський районний земельно - інформаційний центр» про стягнення суми економічних санкцій,
08 липня 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до СРКП «Старобільський районний земельно - інформаційний центр», в якому зазначив, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 02.06.2010 року по 07.06.2010 року проведено перевірку відповідача з питання дотримання землевпорядними підприємствами дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів (плати) на землевпорядні роботи із землеустрою та земельно-кадастрові роботи та послуги, пов'язані з оформленням документів, в тому числі, які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власність громадянам України. Під час проведення перевірки було встановлено, що відповідачем порушено порядок застосування цін (тарифів), та внаслідок цього необґрунтовано отримано виручку. Рішенням позивача № 192 від 10.06.2010 року за вказане порушення на підставі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 289717,50 грн. Оскільки сума економічних санкцій добровільно не сплачена, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачем у період з 02.06.2010 року по 07.06.2010 року проведено перевірку відповідача з питання дотримання землевпорядними підприємствами дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів (плати) на землевпорядні роботи із землеустрою та земельно-кадастрові роботи та послуги, пов'язані з оформленням документів, в тому числі, які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власність громадянам України.
Перевіркою встановлено, що відповідачем було порушено порядок застосування цін (тарифів), а саме: у період з 01.07.2009 року по 31.05.2010 року необґрунтовано стягувалась вартість за послуги щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України.
За результатами перевірки було складено акт від 07.06.2010 року № 291. Згідно довідки про суму необґрунтовано отриманої виручки відповідачем необґрунтовано отримано суму в розмірі 96572,50 грн.
Статтею 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 року № 507-ХІІ передбачено, що вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
На підставі акту перевірки та відповідно до зазначеної норми Закону позивачем 10.06.2010 року прийнято рішення № 192 про застосування до відповідача економічних санкцій в сумі 289717,50 грн., які складаються зі штрафу в сумі 193145,00 грн. та суми необґрунтовано одержаної виручки в розмірі 96572,50 грн.
Зазначене рішення було оскаржене відповідачем до Луганського окружного адміністративного суду. Постановою суду від 20.10.2010 року позов було задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 10.06.2010 року № 192. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.01.2011 року постанову Луганського окружного адміністративного суду залишено без змін. Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 20.10.2010 року набрала законної сили.
Таким чином, рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 10.06.2010 року № 192, на підставі якого позивач просив стягнути з відповідача суму економічних санкцій в розмірі 289717,50 грн., скасовано. Отже суд не має підстав для стягнення з відповідача зазначеної суми.
За таких підстав, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до Старобільського районного комунального підприємства «Старобільський районний земельно - інформаційний центр» про стягнення суми економічних санкцій відмовити повністю за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову складено в повному обсязі 08 лютого 2011 року.
Суддя О.В. Солоніченко