Постанова від 03.02.2011 по справі 2а-8563/10/0670

справа № 2а-8563/10/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхов С.В. ,

при секретарі - Костарчуку О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства "Нафтасоюз"

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Мале приватне підприємство "Нафтасоюз" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 25 жовтня 2010 року № 0000301601/2 та № 0001311601/0. При цьому зазначало, що кожним з цих повідомлень-рішень підприємству визначено суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість по вітчизняним товарам (роботам, послугам): № 0000301601/2 - 315990, 79 грн. за основним платежем, № 0001311601/0 - 63198, 16 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, за порушення, на думку відповідача, вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон). З такими висновками податкового органу позивач не погоджується, оскільки Закон не містить вимог, які б передбачали надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків для підтвердження податкового кредиту, та не ставить право платника податків на податковий кредит у залежність від податкового обліку його контрагентів і декларування ними податкових зобов'язань. Вважає, що податковий орган не встановив жодного факту використання придбаних у постачальників товарів не в оподатковуваних операціях та/або не в межах господарської діяльності підприємства, тому просив позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що під час проведення камеральної перевірки було встановлено, що МПП "Нафтосоюз" до складу податкового кредиту віднесено податок на додану вартість за операціями по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Бастіон-2008", ТОВ "Прайм Бізнес-Україна", ПП "Нафтагазбуд-Центр", ТОВ "Компанія Аверс Плюс", які за квітень 2010 року не відобразили податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки податкові декларації вказаних контрагентів податковими органами визнані недійсними, тому позивача не мав права на податковий кредит.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією камеральної (невиїзної) перевірки податкової звітності Малого приватного підприємства "Нафтасоюз" з податку на додану вартість за квітень 2010 року встановлено порушення підприємством вимог підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону, а саме: завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2010 року у зв'язку з недекларуванням податкових зобов'язань його контрагентами (ТОВ "Бастіон-2008", ТОВ "Прайм Бізнес-Україна", ПП "Нафтагазбуд-Центр", ТОВ "Компанія Аверс Плюс"), результати якої відображені в акті за № 131/15-02 від 21 червня 2010 року.

На підставі вказаного акту Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.06.2010 року № 0000301601/0 про визначення позивачу суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 358570,80 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням МПП "Нафтасоюз" розпочало процедуру його адміністративного оскарження за наслідками якого прийнято остаточні податкові повідомлення-рішення від 25.10.2010 року № 0000301601/2 про визначення позивачу суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 315990,79 грн. за основним платежем, та № 0001311601/0 - про застосування фінансової санкції на суму 63198, 16 грн.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до пункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків, однак відповідачем у порушення вимог цієї норми Закону був зроблений висновок про не підтвердження взаємовідносин МПП "Нафтосоюз" з ТОВ "Бастіон-2008", ТОВ "Прайм Бізнес-Україна", ПП "Нафтагазбуд-Центр", ТОВ "Компанія Аверс Плюс" всіма документами, наявність яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Щодо визначення позивачеві зобов'язань по податку на додану вартість суд зазначає, що згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2. статті 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону, продавці товарів (ТОВ "Бастіон-2008", ТОВ "Прайм Бізнес-Україна", ПП "Нафтагазбуд-Центр", ТОВ "Компанія Аверс Плюс") не мали правових підстав для виписки податкових накладних, відповідно і Мале приватне підприємство "Нафтасоюз" як покупець не мало правових підстав, визначених підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону, для включення ПДВ по даним операціям до податкового кредиту, є помилковим, оскільки факт виписки податкової накладної передує факту невизнання податкової звітності контрагента.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону, свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Факту визнання недійсними або анулювання свідоцтв контрагентів (ТОВ "Бастіон-2008", ТОВ "Прайм Бізнес-Україна", ПП "Нафтагазбуд-Центр", ТОВ "Компанія Аверс Плюс") судом не встановлено. Отже, їх реєстрація у якості платників податку на додану вартість - чинна та передбачає право і зобов'язання платників видавати податкові накладні на загальних підставах.

Господарські операції між Малим приватним підприємством "Нафтасоюз" та зазначеними вище контрагентами по придбанню товарів на загальну суму без ПДВ 1707477, 59 грн., з яких ПДВ - 341495, 52 грн. підтверджуються податковими, видатковими та товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, актами прийому-передачі нафтопродуктів, договорами поставок і купівлі-продажу, копії яких є у матеріалах справи.

Крім того, факт здійснення господарських операцій між ТОВ "Бастіон-2008" та МПП "Нафтосоюз" протягом 2009-2010 року підтверджено рішенням Господарського суду Житомирської області від 12 жовтня 2010 року, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Акт перевірки не містить відомостей про порушення позивачем правил формування податкового кредиту, встановлених Законом України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість", не встановлює обов'язок покупця перевіряти відомості щодо декларування контрагентами своїх зобов'язань з ПДВ та виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливе недекларування відомостей про них, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Недекларування контрагентами зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них і не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законодавством умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит у декларації за квітень 2010 року, оскільки його постачальниками ТОВ "Бастіон-2008", ТОВ "Прайм Бізнес-Україна", ПП "Нафтагазбуд-Центр", ТОВ "Компанія Аверс Плюс" у квітні 2010 року податкові зобов'язання з ПДВ за господарськими операціями з МПП "Нафтосоюз" задекларовані не були, оскільки жодною нормою чинного законодавства не передбачена відповідальність платника податків за дії його контрагентів.

Враховуючи викладене та те, що недекларування контрагентами ПДВ не є підставою для позбавлення платника податків - Малого приватного підприємства "Нафтасоюз" права на податковий кредит, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 25 жовтня 2010 року № 0000301601/2 та № 0001311601/0 є протиправними та підлягають скасуванню.

Керуючись Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 25.10.2010 року №0000301601/2 та №0001311601/0.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 08 лютого 2011 р.

Попередній документ
13795315
Наступний документ
13795317
Інформація про рішення:
№ рішення: 13795316
№ справи: 2а-8563/10/0670
Дата рішення: 03.02.2011
Дата публікації: 17.02.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: