справа № 2а-5759/10/0670
категорія 2.11.1
14 грудня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,
при секретарі - Янушевська В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопродукт ЛТД"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про скасування податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопродукт ЛТД" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення - рішення від 08.06.2010року № 0003831601/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 157574,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 7878,70грн.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що за результатами документальної невиїзної перевірки податкової декларації на додану вартість, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопродукт ЛТД" за березень 2010року, Відповідачем був складений акт такої перевірки від 26.05.2010року. В акті було зазначено, що при заповненні даної податкової декларації з боку ТОВ "Укрнафтопродукт ЛТД" були допущені порушення вимог п.п.7.2.3. п.7.2 та п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість". Суть порушення полягала в тому, що ТОВ "Укрнафтопродукт ЛТД" відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ 174676,00грн. по операціях з придбання товарів у ТОВ "Прайм Бізнес - Україна" , тоді як даний контрагент звітність за березень 2010 року не подав і податкові зобов'язання з позивачем не підтвердив, що на думку ДПІ призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань на 157574,00грн. та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Така позиція ДПІ не відповідає вимогам чинного законодавства. Товариство свій податковий кредит за даний звітний місяць формувало виключно відповідно до вимог підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". До складу податкового кредиту даного звітного періоду були віднесені суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, що підтверджується всіма необхідними документами. Контрагент ТОВ "Прайм Бізнес - Україна" згідно інформації розміщеної на офіційному сайті ДПА України під час укладення угод в даному звітному періоді мав статус платника ПДВ і свої податкові зобов'язання своєчасно не підтвердив по вині податкового органу за місцем його реєстрації. Оскаржувані податкові повідомлення - рішення Відповідач мав право виносити виключно за результатами виїзної документальної перевірки, а не камеральної.
Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила і пояснила, що дійсно під час камеральної перевірки податкової декларації на додану вартість, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопродукт ЛТД" за березень 2010року, було встановлено, що Позивач відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ 174676,00грн. по операціях з придбання товарів у ТОВ "Прайм Бізнес - Україна" , тоді як даний контрагент звітність за березень 2010 року не подав і податкові зобов'язання з позивачем не підтвердив, що на думку ДПІ призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань на 157574,00грн. та винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. В подальші звітні періоди було встановлено, що дійсно Позивач в березні 2010року придбавав у ТОВ "Прайм Бізнес - Україна" зазначені матеріальні цінності на зазначені суми, але на період подання податкової декларації контрагент звітність за березень 2010 року не подав і податкові зобов'язання з позивачем не підтвердив. Свою звітність ТОВ "Прайм Бізнес - Україна" подало лише в червні 2010року, тобто в інший звітний період.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією у м.Житомирі, Відповідачем по справі, 26.05.2010року була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопродукт ЛТД" за березень 2010 року. В ході перевірки було встановлено, що при заповненні Позивачем даної декларації до складу податкового кредиту включено суму ПДВ 174676,33грн. по зобов'язаннях із ТОВ "Прайм Бізнес - Україна". На день зазначеної перевірки контрагент Позивача податкову звітність за цей період не подавав, такі податкові зобов'язання Відповідач визнав не підтвердженими і на цій підставі ухвалив податкове повідомлення - рішення від 08.06.2010року №0003831601/0 про визначення Позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 157574,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 7878,70грн.
Відповідно до положень пп. 7.2.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платники даного податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань визначається правовими нормами статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон).
Відповідно до вимог п.п.4.1.1, 4.1.2. статті 4 Закону платник податків, в тому числі Позивач по справі, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Як безспірно встановлено в судовому засіданні, при проведенні Відповідачем даної камеральної перевірки жодних методологічних чи арифметичних помилок при заповненні Позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року не було виявлено. Дана декларація була заповнена в повній відповідності до вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 та Наказу ДПА України від 1 квітня 2006 року N 171 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України .
Разом з тим, як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні, воно ухвалене саме на підставі підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону. Таке обґрунтування Відповідачем прийнятого податкового повідомлення - рішення щодо донарахування податкових зобов'язань Позивача з податку на додану вартість за березень 2010 року не відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, відповідно до підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону контролюючий орган наділений повноваженнями самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Одночасно, відповідно до вимог п.п.17.1.4. Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за цим підставами, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, відповідно до зазначених правових норм підставою, а отже й обов'язковою умовою нарахування платнику такої фінансової санкції є дані, які свідчили б про те, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявив арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Як безспірно встановлено в судовому засіданні Відповідачем не було виявлено жодних арифметичних та методологічних помилок у поданій Позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2010року.
Всупереч вимогам ст.71 КАС України представник Відповідача не надала суду жодних доказів того, що саме 26 травня 2010 року внаслідок проведення камеральної перевірки було виявлено конкретні арифметичні або методологічні помилки у конкретних поданих Позивачем, як платником податків, податкових деклараціях, які призвели до заниження зазначеної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та ухвалення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що дійсно Позивач в березні 2010року придбавав у ТОВ "Прайм Бізнес - Україна" зазначені матеріальні цінності на зазначені суми, що підтверджується всіма відповідними бухгалтерськими документами, формування даного податкового кредиту було здійснено в повній відповідності до вимог підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". До складу податкового кредиту даного звітного періоду були віднесені суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, що підтверджується всіма необхідними документами. Контрагент ТОВ "Прайм Бізнес - Україна" згідно інформації розміщеної на офіційному сайті ДПА України під час укладення угод в даному звітному періоді мав статус платника ПДВ і свої податкові зобов'язання своєчасно не підтвердив по вині податкового органу за місцем його реєстрації. Зазначені обставини в судовому засіданні не оспорював і представник Відповідача.
Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту перевіряти своєчасність дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства щодо своєчасної подачі відповідної податкової звітності та сплати податкових зобов'язань до бюджету.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 08.06.2010року № 0003831601/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопродукт ЛТД" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 157574,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 7878,70грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, винесено без врахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопродукт ЛТД" у вигляді 3,40грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст.2,11,86,94,159-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 08.06.2010року № 0003831601/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопродукт ЛТД" податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 157574,00 грн. за основним платежем та 7878,70грн. фінансових санкцій визнати протиправним та скасувати. Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтопродукт ЛТД" у вигляді 3,40грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя: М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 17 грудня 2010 р.