м. Чернівці «01»лютого 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Руляков В. І.
суддів Тарбинського В.Г.
Станковської Г.А.
при секретарі Маковійчук М.М.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
та адвоката ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2010 року, -
Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець і мешканець с. Дихтинець Путильського району Чернівецької області, українець, громадянин України, освіта середня, учень ВПТУ № 5 м. Чернівці, раніше не судимий,-
засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнено від відбуття покарання з випробуванням якщо протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'зано ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено обрану -підписку про невиїзд.
Цивільний позов задоволено частково, стягнуто із засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого моральну шкоду в сумі 2500 грн., у відшкодуванні матеріальної шкоди відмовити.
Згідно з вироком засуджений ОСОБА_4 15 серпня 2010 року біля 20 години в с. Замогила Дихтинецької сільської ради Путильського району Чернівецької області безпричинно, умисно наніс удар ногою по обличчю ОСОБА_3, спричинивши йому середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження.
На вказаний вирок подана апеляційна скарга потерпілим ОСОБА_3 в якій він просить вирок суду змінити, постановити рішення про стягнення з засудженого матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. та моральної шкоди в сумі 10000 грн. посилаючись
Справа №11-58/2011р. Головуючий у І інстанції: Дідуха Д.В.
Категорія ст.122 ч.1 КК України Доповідач: Руляков В.І.
на те, що дійсно батько засудженого передав моїй матері 800 грн., які були використані для придбання продуктів харчування, а всі ліки на суму понад 2000 грн. потерпілий придбав особисто. Суду він надав квитанції, але вони чомусь не були прийняті до уваги. Також не дано реальної оцінки заподіяній йому моральної шкоди. Він тривалий час лікувався, терпів біль, що викликало страждання з його боку. Змушений був сидіти довгий час вдома, що вплинуло на його контакти зі знайомими та друзями.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка вважає, що апеляція підлягає задоволенню, засудженого і його захисника, які просили залишити в силі вирок суду першої інстанції, потерпілого, який підтримав апеляцію, розглянувши матеріали справи обговоривши доводи апеляції, провівши часткове судове слідство, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Вина засудженого ОСОБА_4 в умисному нанесенні потерпілому середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я, доведено зібраними по справі доказами, які належним чином досліджені судом і яким дана правильна юридична оцінка.
Крім часткового визнання своєї вини засудженим ОСОБА_4 вона доведена слідуючим.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 15 серпня 2010 року біля 17 год. він з хлопцями грав в карти на сходах Замогильської школи Путильського району. До них підійшов ОСОБА_4 і наніс йому удар правою ногою по обличчю. Після цього його відправили в Путильську, а згодом в обласну лікарню з переломом щелепи.
Свідок ОСОБА_5 показала суду, що бачила як засуджений ОСОБА_4 вдарив правою ногою по обличчю ОСОБА_3 і того з носа і рота пішла кров.
Ці обставини підтвердили також свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
З висновку судово-медичної експертизи № 1746 вбачається, що потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу, перелому верхньої щелепи правої вилицевої кістки, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що призвели до довготривалого розладу здоров'я (а.с. 25-26).
Таким чином суд правильно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_4 за ст. 122 ч. 1 КК України.
Що стосується апеляційних вимог про зміну вироку в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. та моральної в сумі 10000 то вони підлягають частковому задоволенню
Щодо відмови суду у відшкодуванні матеріальної шкоди, оскільки батько підсудного передавав кошти на придбання ліків матері потерпілого, слід скасувати як необґрунтоване. Як вказав потерпілий ці гроші пішли на придбання для нього харчів, ліки він купував сам, на що витратив понад 2000 грн. В підтвердження цього потерпілий надав суду квитанції на придбання ліків, які були досліджені апеляційним судом на загальну суму 163 грн. 85 коп. Оскільки інших доказів придбання ліків потерпілим не надано, то його позов про стягнення з підсудного 2000 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 163 грн. 85 коп., оскільки діями підсудного потерпілому заподіяна шкода.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. (з послідуючими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) розмір відшкодування такої шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин; зокрема: враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо.
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи потерпілий ОСОБА_3 отримав ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, ушкодження у вигляді перелому верхньої щелепи правої ви лицевої кістки -відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели до довготривалого розладу здоров'я.
ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні шелепо-лицьової хірургії Чернівецької обласної клінічної лікарні з 15.08 по 30.08. 2010 року при цьому терпів біль, що викликало страждання з його боку. Більше того, переніс операцію на кістках.
Для фіксації зламаних кісток йому на обличчя було накладено гумові тяги та шини, що також викликало страждання.
Навіть після лікування у стаціонарі він змушував був перебувати у закритому приміщенні вдома,так як в такому вигляді не мав змоги з'являтися між людей, що також створювало сильне душевне страждання. Були порушені звичні стосунки з друзями та близькими. Обличчя його змінилося і необхідна нова пластична операція. Тому колегія суддів вважає, що стягнута сума морального відшкодування є явно недостатня і не відповідає моральним стражданням. А тому вирок в цій частині підлягає зміні, а сума моральної шкоди збільшенню до 5 тисяч гривень, оскільки не впливає на обсяг обвинувачення і кваліфікацію злочину та з урахуванням обставин справи, особи підсудного та його матеріального і сімейного стану.
Що стосується міри покарання, то вона обрана засудженому з урахуванням вимог ст. 65 КК України.
На підставі наведеного керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Путильського районного суду Чернівецької області від 15 листопада 2010 року щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову змінити, скасувати його в частині відмови в задоволенні відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_3 163 (сто шістдесят три) гривні 85 копійок матеріальної шкоди, а також п'ять тисяч гривен моральної шкоди.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Головуючий В.І. Руляков
Судді В.Г. Тарбинський
Г.А. Станковська