ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 47/802.02.11
Справа № 47/8 02.02.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробнича група»
про стягнення 5859,00 грн.
Суддя Станік С.Р.
Представники:
Від позивача не з'явилися
Від відповідача не зявилися
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 5052,82 грн. основної заборгованості по Договору оренди № 18 від 26.11.2009 р. та пені в сумі 806,40 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита -102,00 грн. та послуг інформаційно -технічного забезпечення судового процесу -236,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч умов договору оренди № 164 від 15.11.2007 р. не здійснив оплату орендної плати в сумі 4 280,00 грн. за користування у грудні 2009 року складськими приміщеннями площею 240 кв.м. в будівлі №25 по вул. Алма-Атинська, 8 у м. Києві, а також не сплатив вартість спожитих у грудні 2009 та січні 2010 року комунальних послуг у орендованому приміщенні в сумі 772,82 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2010 р. було порушено провадження в справі № 47/8 та призначено розгляд справи на 25.01.2011 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2011 р. розгляд справи відкладено до 02.02.2011 р.
Позивач в судове засідання 02.02.2011 р. своїх представників -не направив, через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав, про проведення судових засідань був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у позові.
Відповідач в судові засідання 25.01.2011 р. та 02.02.2011 р. своїх представників -не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 13.12.2010 р. та від 25.01.2011 р. - не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів - не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження.
Також, суд враховує і те, що представником позивача в минулому судовому засіданні було надано пояснення по суті спору та додаткові документи, а відповідач не був позбавлений процесуального права надати витребувані документи та пояснення по справі шляхом направлення їх на адресу суду поштовим відправленням або надання через канцелярію суду. Таким чином, з метою дотримання строків розгляду спору, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду спору без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
26.11.2009 р. між позивачем -ВАТ «Київський завод експериментальних конструкцій», як орендодавцем, та відповідачем -ТОВ «Рекламно-виробнича група», як орендарем, було укладено договір оренди № 18 (далі -договір № 18 від 26.11.2009 р.), який підписано представниками сторін та посвідчено їх печатками, належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи.
Умовами договору № 18 від 26.11.2009 р. сторони погодили, що орендодавець (позивач) зобов'язався передати в оренду, а орендар (відповідач) зобов'язався прийняти у строкове платне користування, згідно умов цього договору, складські приміщення площею 240 кв.м. в будівлі №25, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8 (п. 2.1), договір діє з 26.11.2009 р. по 31.12.2010 р. і вступає в силу з дати підписання акту прийому-передачі орендованого майна обома сторонами (п. 3.1.), договір втрачає свою чинність у зв'язку з невиконанням умов договору орендарем (відповідачем) (п. 3.5.), орендар (відповідач) на умовах попередньої оплати не пізніше 5-го числа наступного місяця перераховує орендодавцеві (позивачу) орендну плату за наступний місяць -5280,00 грн. (п. 4.2.), витрати за комунальні послуги (водопостачання, електропостачання, опалення) компенсуються за рахунок орендаря (відповідача), оплачуються орендарем (відповідачем) щомісячно не пізніше 19-го числа поточного місяця на підставі показань лічильників, пропорційно займаній площі, відповідно до пред'явлених рахунків орендодавцем (позивачем) (п. 4.3).
Згідно Акту приймання -передачі основних фондів в оренду від 26.11.2007 р., підписаного сторонами та посвідченого печатками сторін, орендодавцем (позивачем) було передано, а орендарем (відповідачем) прийнято складські приміщення загальною площею 240 кв.м. в будівлі № 25, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8.
Як зазначав позивач у позові, відповідач, в порушення умов договору оренди № 18 від 26.11.2009 р., залишив орендоване приміщення та обладнання без повідомлення про це позивача та не передав орендоване приміщення та обладнання, передане йому на підставі зазначеного договору, належним чином, тобто по акту приймання-передачі, а також не сплатив борг в сумі 5052,82 грн., який складається з орендної плати за січень 2010 року в сумі 4 280,00 грн. та заборгованість за спожиті, але не оплачені у повному обсязі комунальні послуги у грудні 2009 та січні 2010 року в сумі в сумі 772,82 грн., оскільки відповідачем було спожито комунальних послуг загалом на суму 1 072,00 грн., а оплачено лише 300,00 грн.
Позивач направив відповідачу претензію № 308/6 від 03.12.2010 р., якою просив відповідача перерахувати позивачу суму орендної плати в сумі 42800,00 грн., 772,82 грн. -компенсації за комунальні послуги та просив підписати акт звірки взаємних розрахунків. Відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно статті 761 ч.1 Цивільного кодексу України встановлює, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позивачем, як орендодавцем, на виконання пункту 2.1 договору № 18 від 26.11.2009 р. було передано відповідачу, як орендарю, в строкове платне користування складські приміщення площею 240 кв.м. в будівлі № 25, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, що підтверджується Актом приймання -передачі основних фондів в оренду від 26.11.2009 р.
Таким чином, саме з 26.11.2009 р. відповідач прийняв у строкове платне користування орендоване майно, і відповідно до п. 4.2, 4.3 договору № 18 від 26.11.2009 р. мав сплачувати щомісячно орендну плату в сумі 5280,00 грн. та вартість спожитих комунальних послуг за відповідний місяць згідно показників лічильників.
Але відповідачем свої зобов'язання по оплаті орендної плати за період користування складським приміщенням у січні 2010 року не були виконані у повному обсязі в сумі 5 280,00 грн. належним чином у визначений п. 4.2. договору № 18 від 26.11.2009 р. строк (не пізніше 5-го числа наступного місяця), оскільки відповідачем за відповідний місяць було оплачено лише 1000,00 грн., про що зазначав позивач у довідці щодо розрахунків між сторонами, заборгованість в сумі 4 280,00 грн. за користування орендованим приміщенням у січні 2010 року погашена відповідачем не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було. Також, суду не надано доказів і повернення відповідачем позивачу орендованого приміщення в порядку, визначеного п. 3.5, 3.7, 3.9 договору № 18 від 26.11.2009 р.
Також, відповідачем не було виконано і свої зобов'язання щодо оплати у визначений п. 4.3. договору № 18 від 26.11.2009 р. строк (не пізніше 19-го числа поточного місяця) витрат за спожиті комунальні послуги у орендованому приміщенні у грудні 2009 та січні 2010 року загалом на суму 772,82 грн., згідно виставлених позивачем рахунків, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.
Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість по орендній платі в сумі 4280,00 грн. та комунальним послугам в сумі 772,82 грн. по договору № 18 від 26.11.2009 р., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі за січень 2010 року в сумі 4 280,00 грн. та комунальним послугам грудень 2009 та січень 2010 року в сумі 772,82 грн. законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Також, позивачем за невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 18 від 26.11.2009 р. щодо сплати орендної плати за користування орендованим приміщенням у січні 2010 року в сумі 4 280,00 грн. та сплати спожитих комунальних послуг у грудні 2009 та січні 2010 року в сумі 772,82 грн. було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 806,40 грн. пені на підставі п. 7.3 договору № 18 від 26.11.2009 р.
Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 7.3. договору оренди № 18 від 26.11.2009 р., якщо орендар допустить прострочення під час сплати орендної плати, перерахування сум компенсації за комунальні послуги чи оплаті додаткових послуг, він зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем свої зобов'язання по оплаті орендної плати за період користування складським приміщенням у січні 2010 року не були виконані у повному обсязі в сумі 5 280,00 грн. належним чином у визначений п. 4.2. договору № 18 від 26.11.2009 р. строк (не пізніше 5-го числа наступного місяця, тобто не пізніше 05.02.2010), оскільки відповідачем за відповідний місяць було оплачено лише 1000,00 грн., про що зазначав позивач у довідці щодо розрахунків між сторонами, заборгованість в сумі 4 280,00 грн. за користування орендованим приміщенням у січні 2010 року погашена відповідачем не була, період прострочення по її оплаті згідно розрахунку суду складає 182 дні з 06.02.2010 по 06.08.2010 (згідно ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України), як не виконано і свої зобов'язання щодо оплати у визначений п. 4.3. договору № 18 від 26.11.2009 р. строк (не пізніше 19-го числа поточного місяця) витрат за спожиті комунальні послуги у орендованому приміщенні у грудні 2009 та січні 2010 року загалом на суму 772,82 грн., а тому вимога позивача в частині стягнення пені за невиконання зазначених зобов'язань законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд, враховуючи те, що в п. 7.3. договору оренди № 18 від 26.11.2009 р. розмір пені визначено сторонами 0,5% від несплаченої суми за кожен день, що є більшою сумою пені за розрахунком суду, а позивачем у позові здійснено розрахунок пені з урахуванням ставки 0,05%, суд не виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення пені у заявленому позивачем розмірі -806,40 грн.
Враховуючи наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 4280,00 грн. -орендної плати, 772,82 грн. -комунальних послуг, 806,40 грн. -пені.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-виробнича група»(код ЄДРПОУ 33055622, місцезнаходження: 02002, м. Київ. вул. М.Раскової, 19, кв. 1317) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Київський завод експериментальних конструкцій»(код ЄДРПОУ 00109339, місцезнаходження: м. Київ, вул. Алма-Атинська,8) суму заборгованості по орендній платі - 4280 (чотири тисячі двісті вісімдесят) грн. 00 коп., суму комунальних послуг -772 (сімсот сімдесят дві) грн. 82 коп., 806 (вісімсот шість) грн. 40 коп. -пені, а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Станік С.Р.
Дата складання повного рішення -07.02.2011