ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/61608.02.11
За позовомвідкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”
докомунального підприємства «ЖЕО -107»
простягнення 5 566 грн. 21 коп.
СуддяКирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:представник Радченко Ю.О. (довіреність №25 від 28.12.2010 року);
від відповідача:представник Гришковець Л.Ю. (довіреність б/н від 05.05.2010 року);
Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства «ЖЕО -107»заборгованості за договором №08130/2-01 від 02.01.2008 року у розмірі 5 566 грн. 21 коп. (у тому числі 4 622, 25 грн. основного боргу; 793,90 грн. пені; та 110,05 грн. трьох процентів річних).
Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому питну воду та приймання стічних вод.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 року порушено провадження у справі № 23/616 та призначено її розгляд на 21.12.2010 року.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Через канцелярію Господарського суду міста Києва 04.02.2011 року отримано клопотання від Позивача про збільшення розміру позовних вимог внаслідок помилкового врахування Позивачем сплати Відповідача за послуги водопостачання та водовідведення за спірний період (01.05.2010 року -31.07.2010 року). Після уточненого розрахунку сума заборгованості склала 106 723,16 грн. (у тому числі 104 662,25 грн. основного боргу; 1 797,98 грн. пені та 262, 93 грн. трьох процентів річних).
Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в заяві та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував, зазначаючи, що нарахування за постачання питної води на виготовлення гарячої води є безпідставними.
У судовому засіданні 08.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва,
Позивачем та Відповідачем було укладено договір №08130/2-01 від 02.01.2008 року про поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.
Відповідно до пункту 1.1 договору №08130/2-01 від 02.01.2008 року Позивач зобов'язався надати послуги з постачання питної води та водовідведення, а Відповідач -здійснити своєчасну оплату за надані послуги на умовах, визначених договором. Відповідно до пункту 2.1.1 договору №08130/2-01 від 02.01.2008 року, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами лічильників, зареєстрованих Позивачем. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представниками Позивача та Відповідача.
Відповідно до пункту 2.2.3 договору №08130/2-01 від 02.01.2008 року Відповідач розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у п'ятиденний термін з дня представлення Позивачем платіжних документів до банківської установи.
Пунктом 2.2.4 договору №08130/2-01 від 02.01.2008 року передбачено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Відповідач зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення Позивачем розрахункового документу до банківської установи, письмово повідомити про це Відповідача та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту. При невиконанні цієї умови дані Позивача вважаються прийнятими Відповідачем.
Відповідачем не надано суду жодних доказів звернення до Позивача щодо невідповідності нарахувань за надані послуги, актів звірки між сторонами на виконання пункту 2.2.4 договору №08130/2-01 від 02.01.2008 року.
Таким чином, доводи наведені у відзиві на позовну заяву щодо невідповідності нарахувань за холодне водопостачання та водовідведення є необґрунтованими.
Відповідно до пункту 2.2.1 договору №08130/2-01 від 02.01.2008 року Позивач щомісячно направляє до банківської установи Відповідача розрахункові документи для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи та послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодження сторонами.
У клопотанні про збільшення позовних вимог по справі від 04.02.2011 року Позивачем надається уточнений розгорнутий розрахунок позовних вимог за період з 01.05.2010 до 31. 07.2010.
Відповідно до уточненого розгорнутого розрахунку Позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення заборгованості за послуги з постачання холодної води, яка використовувалась для виготовлення гарячої води за період з 01.05.2010 року по 31 липня 2010 року. Сума заявленої вимоги становила 106 723,16 грн. (у тому числі 104 662,25 грн. основного боргу; 1 797,98 грн. пені та 262, 93 грн. трьох процентів річних).
Оскільки, договором №08130/2-01 від 02.01.2008 року не передбачений обов'язок Відповідача оплачувати обсяги холодної води, яка використовується для гарячого водопостачання та опалення, інших договорів суду не надано, суд встановив про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у розмірі 28 527,31 грн.
Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу підлягає задоволенню частково в розмірі 76 134,94 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Підпунктом 4.2 пункту 4 договору №08130/2-01 від 02.01.2008 року встановлено, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд провів перерахунок пені. Судом встановлено, що розмір пені становить суму більшу, ніж заявлено Позивачем. Оскільки, суду не надано права виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає сума у розмірі 1 797,98 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Врахувавши відсутність правових підстав для задоволення вимог Позивача у повному розмірі, судом встановлено, що до стягнення підлягає сума трьох процентів річних у розмірі 262,93 гривень.
Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку, що позов відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” до комунального підприємства “ЖЕО -107” підлягає задоволенню частково.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства “ЖЕО -107” (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 23/25; ідентифікаційний код 35509619) на користь відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 76 134,94 грн. (сімдесят шість тисяч сто тридцять чотири гривні 94 копійки) основного боргу; 1 797,98 грн. (одну тисячу сімсот дев'яносто сім гривень 98 копійок) пені; 262,93 грн. (двісті шістдесят дві гривні 93 копійки) трьох відсотків річних; 781, 96 (сімсот вісімдесят одну гривню 96 копійок) державного мита та 172, 92 грн. (сто сімдесят дві гривні 92 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ.
СуддяТ.Ю. Кирилюк
Дата підписання: 09.02.2011 року