Справа № 483/682/26
Провадження № 1-кс/483/84/2026
Іменем України
09 червня 2026 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна, -
Прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звернулася до слідчої судді Очаківського міськрайонного суду Миколаївській області з клопотанням про арешт майна.
Своє клопотання обґрунтувала тим, що вона є старшою групи прокурорів у кримінальному провадженні №12026153100000020 від 06 червня 2026 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Під час досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню було встановлено, що 06.06.2026 року до ч/ч ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшло повідомлення від працівників ДПСУ про те, що 06.06.2026 приблизно о 09:00 год. було виявлено військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за допомогою забороненого знаряддя лову - сітки меси нової, здійснив незаконний вилов водних біоресурсів, а саме: тарань - 125 ос., молодь судака - 1 ос., молодь ляща - 1 ос.
06.06.2026 року у період часу з 10:15 год. по 11:00 год. в ході огляду місця події, а саме на піщаному узбережжі Чорного моря біля бази відпочинку «Нептун», що розташована за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Чорноморка, вул. Лагерна Коса, 17, було виявлено та вилучено пластиковий прямокутний контейнер, в якому знаходилась сітка, що має такі параметри: довжина 40 метрів, висота 1,5 метра, з розміром вічка 35 мм., а також водні біоресурси: тарань - 125 особин, молодь судака - 1 особина, молодь ляща - 1 особина.
Відповідно до пояснень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.06.2026 року приблизно о 08:20 год. він вирішив скупатися в морі, де піч час купання виявив риболовецьку сітку, яку в подальшому дістав; у сітці були водні біоресурси.
Посилаючись на те, що вилучене в ході огляду місця події знаряддя лову та водні біоресурси визнані речовими доказами, з метою їх збереження та проведення подальших слідчих дій, прокурор просила накласти арешт на вказане майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання без її участі.
Особа, в користуванні якої перебувало майно, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Дослідивши долучені до клопотання документи, слідча суддя дійшла такого.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що СД ВП № 7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026153100000020 від 06 червня 2026 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
В ході огляду місця події 06 червня 2026 року у період часу з 10:15 год. по 11:00 год. на узбережжі Чорного моря біля бази відпочинку «Нептун», що за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Чорноморка, вул. Лагерна Коса, 17, було виявлено та вилучено пластиковий прямокутний контейнер, в якому знаходилась сітка, що має такі параметри: довжина 40 метрів, висота 1,5 метра, з розміром вічка 35 мм., а також водні біоресурси: тарань - 125 особин, молодь судака - 1 особина, молодь ляща - 1 особина.
Зазначені водні біоресурси було вилучено та передано на відповідальне зберігання до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу Миколаївської та Одеської області.
Риболовецьку сітку довжиною 40 метрів, висотою 1,5 метра, з розміром вічка 35 мм., вилучено до ВП №7 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.
06 червня 2026 року постановою дізнавача вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12026153100000020.
Розглядаючи в порядку ст.ст. 170-173 КПК України клопотання про накладення арешту на майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на положення ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
В розумінні ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, прокурор посилається на те, що вилучені в ході огляду місця події предмети є речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, прокурором доведено існування ризиків, визначених в абзаці другому ч. 1 ст. 170 КПК України, а також обґрунтовано мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні.
З урахуванням викладеного, а також того, що прокурором доведено необхідність збереження речових доказів шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, слідча суддя дійшла висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність його задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 170-174, 372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на риболовецьку сітку, що має такі параметри: довжина 40 метрів, висота 1,5 метра, розмір вічка 35 мм., що була вилучена в ході огляду місця події 06 червня 2026 року, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, з метою збереження як речового доказу у кримінальному провадженні №12026153100000020 від 06 червня 2026 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідча суддя: