Справа № 758/3453/26
06 березня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026100060000114, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України,-
Слідчий СВ Подільського УП в ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 190 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що в провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження №12026100060000114, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює Подільська окружна прокуратура м. Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що ОСОБА_5 , переслідуючи мету збагачення та незаконного отримання прибутку, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення досяг домовленості про спільне незаконне заволодіння грошовими коштами шляхом обману жителів міста Києва під приводом перевірки походження грошових коштів працівниками Служби Безпеки України (далі - СБУ), виконуючи організаційно-контролюючу роль у схемі заволодіння грошовими коштами, отриманими шляхом обману потерпілої, тим самим вчинив умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, невстановлена слідством особа, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, реалізуючи злочинний умисел, керуючись корисливим мотивом, повторно з метою незаконного заволодіння чужим майном, перебуваючи у невстановленому слідством місці та час, визначила мобільний номер телефону НОМЕР_1 , який належить потерпілій ОСОБА_7 для подальшого здійснення до неї дзвінка через месенджер «УіЬег» з метою повідомлення неправдивої інформації щодо перевірки походження грошових коштів, представившись працівниками правоохоронних органів.
Після цього, невстановлена слідством особа 10.02.2026 зателефонувала ОСОБА_7 , використовуючи ефект несподіваності, скориставшись хвилюванням та розгубленим станом потерпілої, повідомила про те, що необхідно перевірити її грошові кошти на їх зв'язок з російською федерацією та запропонувала останній передати грошові кошти, які в неї є в наявності, попередньо встановивши в ході розмови, в сумі 58 000,00 доларів США та 13 000,00 Євро особі, яка підійде до під'їзду.
ОСОБА_7 , будучи введеною в оману, реально сприймаючи слова невстановленої особи та будучи переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах держави, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її зв'язку з російською федерацією у випадку, якщо вона не передасть вказані невстановленою особою грошові кошти, погодилася передати грошові кошти в сумі 58 000,00 доларів США та 13 000,00 Євро. Отримавши її згоду на передачу грошових коштів, невстановлена особа, повідомила ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про те, що їм необхідно прибути за адресою проживання потерпілої, яка повинна передати грошові кошти.
Реалізуючи свій злочинний намір, 10.02.2026 у невстановлений слідством час невстановлена слідством особа, повідомила ОСОБА_5 та ОСОБА_8 про необхідність поїздки за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 21-Б для отримання грошових коштів від потерпілої.
У подальшому, 10.02.2026 приблизно о 14 год 00 хв ОСОБА_8 та ОСОБА_5 відповідно до заздалегідь розподілених ролей, прибули за адресою, яку вони отримав у ході телефонної розмови з невстановленою слідством особою, де ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_7 на вулиці біля вищевказаного будинку, грошові кошти в сумі 58 000,00 доларів США (що відповідно курсу НБУ станом на 10.02.2026 становить 2 495 548,6 грн) та 13 000,00 Євро (що відповідно курсу НБУ становить 664 560,00 грн), а ОСОБА_5 в цей час контролював процес передачі грошових коштів, контролював процес перерахування грошових коштів на підконтрольні не встановленим особам криптогаманці, забезпечував конспірацію незаконної діяльності та супроводжував їх подальший рух. Після отримання грошових коштів у потерпілої ОСОБА_8 та ОСОБА_5 зникли з місця вчинення злочину.
У подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 в невстановленому слідстві місці та час, але не пізніше 10.02.2026 віднесли грошові кошти до невстановленого пункту обміну валют (криптовалют) та перерахували їх на криптогаманець вказаний невстановленою особою, таким чином, розпорядились отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3 160 108,6 грн, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.
Таким чином, ОСОБА_5 своїми умисними діями, які полягали у заволодінні чужим майном шляхом обману за попередньою змовою групою осіб вчиненому в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 190 КК України.
04.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5.ст.190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб повторно в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.
На думку сторони обвинувачення, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою.
Зокрема, на думку сторони обвинувачення, підозрюваний може
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- вчинення інших кримінальних правопорушень;
- незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування на даний час ще триває, та наразі відомо про інші епізоди до яких може бути причетним ОСОБА_5 .
На думку органу досудового розслідування, відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не призведуть до нормальної процесуальної поведінки та можуть перешкодити розслідуванню кримінального провадження.
Одночасно у клопотанні слідчий просить визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених в ньому, посилаючись на наявність зазначених вище ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, вказав, що жодні інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, вказав на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, просив розглянути можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зважаючи на його вік, відсутність судимостей, співпрацю зі слідством.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника, просив суд розглянути можливість застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. При цьому, пояснив суду, що не знав про походження грошових коштів.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрювану, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею становлено, що у провадженні слідчого відділу Подільського УП в ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12026100060000114, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
04.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5.ст.190 КК України.
Стороною обвинувачення на підтвердження обгрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України долучено: рапорт від 21.02.2026, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 21.02.2026, протокол огляду телефону потерпілої ОСОБА_9 від 21.02.2026, протокол допиту потерпілої ОСОБА_9 22.02.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_10 , рапорт, складений т.в.о. начальника СКП ВКП Подільського УП ГУНП в м.Києві ОСОБА_11 , доручення про проведення свідчих дій, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 11.02.2026, рапорт, складений оперуповноваженим Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 , протокол огляду місця події від 11.02.2026, протокол допиту потерпілої ОСОБА_13 , протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 23.01.2026, протокол допиту потерпілої ОСОБА_14 , протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 18.02.2026, протокол огляду місця події від 18.02.2026, протокол допиту потерпілої ОСОБА_15 , протокол обшуку від 04.03.2026, протокол огляду від 04.03.2026, протокол огляду предмету - мобільного телефону від 04.03.2026, протоколи огляду відеозапису від 04.03.2026, протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 04.03.2026, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, повідомлення про підозру, від 04.03.2026, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 , в якому останній повідомив відомості щодо ОСОБА_16 та причетності останнього до вчинення протиправних дій, протокол пред'явлення для впізнання свідка ОСОБА_17 , протокол допиту свідка ОСОБА_17 , та інші докази.
Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та зазначених прокурором у клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя вказує на те, що ОСОБА_5 може впливати на інших підозрюваних, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він особисто знайомий з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні. Існує також ризик впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, з метою зміни ними показань чи відмови від дачі останніми показань. Показання останніх мають вирішальне значення для повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Вплив на свідків матиме негативні наслідки для досудового розслідування та може перешкодити досягненню мети кримінальної відповідальності.
Надаючи оцінку ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає вказаний ризик доведеним, оскільки, враховуючи характер та спосіб вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, систематичність дій останнього протягом тривалого періоду часу, підозрюваний зможе вчиняти інші злочини.
Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином слідчий суддя вважає підтвердженим на даній стадії досудового розслідування, оскільки на даний час перевіряються відомості щодо залучення інших осіб до вчинення ними злочинів, які могли сприяти їх вчиненню або подальшому переховуванню підозрюваних, тому існує ризик того, ОСОБА_5 може приховати, знищити докази, повідомити невстановленим співучасникам інформацію, яка сприятиме їхньому подальшому переховуванню.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 , який є громадянином України, не має на утриманні малолітніх дітей, раніше не судимий.
При цьому, слідчий суддя, враховуючи суспільну небезпеку інкримінованого органом досудового розслідування злочину проти власності, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний значний суспільний інтерес, пов'язаний з здійсненням шахрайських дій під час воєнного стану, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя дійшов висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі досудового розслідування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаних ризиків.
Разом з цим, надаючи оцінку твердженню захисника щодо можливості застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, слідчий суддя враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінальних правопорушень (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), дійшов висновку, що заявлений захисником запобіжний захід не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування. Крім цього, застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків.
За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обґрунтованість підозри на даній стадії досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Разом із тим, щодо можливості визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя зазначає наступне.
У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави на підозрюваного необхідно покласти обов'язки, визначені частиною 5 вказаної статті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12026100060000114, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.01.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з моменту фактичного затримання, тобто з 04 березня 2026 року по 02 травня 2026 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665 600 (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва для внесення застави. Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: код отримувача - код за ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО - 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали визначити по 02 травня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Cлідчий суддя ОСОБА_1