Справа № 210/68/26
Провадження № 2/210/886/26
іменем України
25 травня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого-судді: Скотар Р.Є.,
за участі секретаря судового засідання: Колос Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) цивільну справу за позовом адвоката Ратушної Руслани Павлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЖОБЕР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОР ЮНІТ» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитних договорів недійсними,-
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
До суду 18.11.2025 надійшла позовна заява адвоката Ратушної Руслани Павлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЖОБЕР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОР ЮНІТ» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитних договорів недійсними.
В обґрунтування позову зазначив, що за заявами позивача ОСОБА_1 отриманими Криворізький районним управлінням поліції відділенням поліції №2 Дніпропетровської області 13.07.2020, та 18.08.2020, в провадженні Криворізького районного управління поліції відділення поліції № 2 Дніпропетровської області перебували матеріали кримінального провадження №12020045710000109 від 14.08.2020 р. за ч.2 ст.190 КК України, в якому позивач ОСОБА_1 є потерпілою особою. Досудове розслідування проводилося за попередньою кваліфікацією ч.1 статті 190 КК України за заявою позивача щодо оформлення невідомою особою в банкінгах мережі Інтернет кредитів від його імені, зокрема, й кредитів у ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ТОВ «Фінансова компанія «Форза».
На думку відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Джобер», ним з позивачем 03.07.2020 укладений електронний договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферта) №505922. Відповідно до п.1.1 Відповідач ТОВ «Джобер» зобов'язується надати позивачу в користування грошові кошти у позику, на умовах терміновості, повернення та платності, а позивач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Згідні п.1.2 пропозиції укласти договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферта) №505922 загальний розмір наданої позики складає 4000,00 грн. Відповідно до п.1.3 даної пропозиції строк, на який надається позика з 03.07.2020 по 31.07.2020. У п.1.5 даної пропозиції зазначено, що загальна вартість позики становить 6204,00 грн.
На думку відповідача ТОВ «Фор Юніт» (назва до перейменування ТОВ «Фінансова компанія «Форза») ним з позивачем 03.07.2020 укладений договір про надання позики, в тому числі, на умовах фінансового кредиту №00020071943. Відповідно до п. 1.1 Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Форза» зобов'язується надати позивачу в користування грошові кошти (кредит), на умовах строковості, зворотності, платності, а позивач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Згідно п. 1.6.1 сума кредиту 6029,00 грн. Відповідно до п.1.3 даної пропозиції строк, на який надається позика з 03.07.2020 по 31.07.2020. Згідно п. 1.2 кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування суми кредиту на платіжну картку, вказану позивачем в заявці на отримання кредиту. У п.1.5 даної пропозиції зазначено, що загальна вартість позики становить 6204,00 грн.
ТОВ «Фінансова компанія «Форза» змінило назву на ТОВ «Фор Юніт», а також адресу, якою є: 02226, Україна, місто Київ, вулиця Бальзака Оноре Де, будинок 16.
28.07.2021 позивач надіслав заяву директору ТОВ «Фінансова компанія «Джобер», в якій зазначав, що згідно наданої та завіреної копії інформаційної довідки від ТОВ «Платежі Онлайн» щодо проведення успішної транзакції з видачі позики, зазначено картку Альфа Банку № НОМЕР_1 .
Проте, згідно довідки Альфа Банку вих.№ 72009-23.1 від 25.08.2020 року, всі рахунки, що були відкриті в даному банку на моє ім'я на день укладення оспорюваного кредитного договору були закритими (останній рахунок закритий 01.03.2019 року).
28.07.2021 позивач надіслав заяву ТОВ «Фінансова компанія «Форза», в якій зазначав, що 02.07.2021 року заступником генерального директора ТОВ «Фінансова компанія «Форза» М.Е.Романенко було надано відповідь вих. № 1211 на вимогу ВП №2 РУП ГУНП у Дніпропетровській області №45.2/415.06.21 від 15.06.2021 року, щодо кредитного договору №00020071943 від 03.07.2020 року, укладеного невідомою особою із ТОВ «Фінансова компанія «Форза».
У даній відповіді зазначено, що кредитні кошти в розмірі 6029,00 грн. за вказаним договором перераховані мені - ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Банк Січ».
Проте, у відповідь на запит дізнавача СД ВП №2 КРУП ГУНП Дніпропетровській області А. Желуденка вих. №452/4/-936 від 07.04.2021 року, AT «Банк Січ», в особі голови Правління В.В.Демиденко, направив відповідь вих. № 809/19 від 14.04.2021 року, в якій зазначено, що банківська картка № НОМЕР_2 (карта МПС Visa) банком не випускалась, оскільки банк не являється учасником цієї платіжної системи.
З огляду на викладені вище обставини позивач вбачає, що він не отримував кредитні кошти від ТОВ «Фінансова компанія «Форза», оскільки інформація про те, що кредитні кошти розмірі 6029,00 грн. за вказаним договором перераховані йому на картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у ПАТ «Банк Січ», не відповідає дійсності.
Після отримання в 2019 році кредитів в онлайн установах « Джобер », «КФ.ЮА», « Миолан », «Дінеро», позивач з ними повністю розрахувався та останній кредит виплатив в квітні 2019 року, після чого будь - яких кредитів не оформлював. 12.07.2020 року йому стало відомо, що невідомими особами з використанням його анкетних даних та номеру мобільного телефону № НОМЕР_3 (яким він користувався раніше) було оформлено на його ім'я 4 (чотири) кредити в онлайн установах «Джобер», «КФ.ЮА», « Миолан », «Дінеро», після чого він звернувся до органів поліції.
Враховуючи викладене, позивач просить суд визнати недійсним електронний договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферта) №505922 від 03.07.2020, укладений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЖОБЕР», код ЄДРПОУ 41939706; Визнати недійсним договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №00020071943 від 03.07.2020, укладений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОР ЮНІТ», код ЄДРПОУ 41762679; Стягнути солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЖОБЕР», код ЄРДЕПОУ 41939706 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОР ЮНІТ» код ЄДРПОУ 41762679судові витрати з надання правничої допомоги в сумі 5000,00 грн за складання позовної заяви до суду.
Аргументи учасників справи
В позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.
Представники відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЖОБЕР» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОР ЮНІТ» в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, відзиву на позовну заяву не надходило.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідачі повідомлялися про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем знаходження, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подали.
Рух по справі
Ухвалою суду від 13 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.55).
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Згідно пропозиції на укладення договорів про надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферта) №505922 від 03.07.2020, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ОСОБА_1 , позикодавець (ТОВ «Фінансова компанія «Джобер») надає позичальнику ( ОСОБА_1 ) грошові кошти в позику в сумі 4 000 гривень на умовах строковості, зворотності, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти за користування позикою у розмірі та порядку, встановлених Договором. (п. 1.1. Договору).
Строк кредитування (строк Позики) за цим Договором складає 29 календарних днів, позика має бути повернута у термін зазначений у Графіку платежів, тобто, до 31.07.2020 включно (п. 4.2. Договору) (а.с. 12-14).
Згідно договору про надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту №00020071943 від 03.07.2020, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА» (назва після перейменування Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОР ЮНІТ») та ОСОБА_1 , позикодавець (ТОВ «Фінансова компанія «ФОРЗА») надає позичальнику ( ОСОБА_1 ) грошові кошти в позику в сумі 6 029 гривень на умовах строковості, зворотності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього Договору. (п. 1.1. Договору).
Строк кредитування (строк Позики) за цим Договором складає 30 календарних днів, позика має бути повернута до 02.08.2020 включно. (п. 1.8. Договору).
Договір укладено дистанційно шляхом добровільного заповнення та підписання позичальником, в Особистому кабінеті Позичальника, розташованому на сайті, через визначену Позикодавцем форму цього договору, що одночасно є акцептом електронного правочину.
Договір підписано зі сторони позичальника електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором, який автоматично згенеровано в Інформаційно-комунікаційній системі позикодавця у вигляді алфавітно-цифрової послідовності (коду) та надіслано позичальнику шляхом смс-повідомлення на номер телефону, зазначений Позичальником при реєстрації особистого кабінету. Позичальник підтверджує, що усвідомлює наслідки підписання цього Договору аналогом власноручного підпису електронним підписом одноразовим ідентифікатором і погоджується з такою формою укладення Договору та з його наслідками. Договір підписано зі сторони Позикодавця кваліфікованим електронним підписом директора Позикодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, який створено та використано відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» (а.с. 15-18).
13 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій до Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.с. 19-20).
18 серпня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся з заявою до Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, в якій повторно зазначив про вчинення відносно нього шахрайських дій та просив провести перевірку по даному факту (а.с. 21).
Згідно довідки від 26.08.2020 року за фактом реєстрації заяви гр. ОСОБА_1 у Металургійному ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, від 15.08.2020 року розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020045710000109, попередня правова кваліфікація кримінального проступку ч. 1 ст 190 КК України (а.с. 22).
Відповідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.12.2020 року до Реєстру досудових розслідувань 15.08.2020 року за №12020045710000109 було внесено інформацію за заявою ОСОБА_1 від 14.08.2020 року за правовою кваліфікацією кримінального проступку ч. 1 ст. 190 КК України (а.с 23, 39).
28 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до директора ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» про виключення із Бюро кредитних історій інформацію про кредитний договір №505922 від 03.07.2020 року. (а.с. 24)
Відповідно до довідки Вих. №72009-23.1 від 25.08.2020р. на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в АТ "Альфа-Банк" були укладені Кредитні договори/рахунки, які станом на 25.08.2020 р. закриті. (а.с.25).
28 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до ТОВ «Фінансова компанія «Форза» про виключення із Бюро кредитних історій інформацію про кредитний договір №00020071943 від 03.07.2020 року. (а.с.26)
Відповідно до листа Вих. №809/19 від 14.04.2021р. гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не обслуговувався та не обслуговується, не є та не був клієнтом АТ "БАНК СІЧ". (а.с. 27)
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 18 січня 2022 року клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Сірченко Д.С., погодженого прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Петровим В. Г. про тимчасовий доступ до документів, у кримінальному провадженні №12020045710000109 від 15.08.2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задоволено (а.с. 29-31).
Згідно листа від 27.10.2023 року №45.2/3-13487 слідчого СВ ВП№2 старшого лейтенанта поліції Злати Козененко адресованого потерпілому ОСОБА_1 , слідчий повідомляє про винесення ним постанови про закриття кримінального провадження №12020045710000109, у зв'язку з тим, що на підставі п.1 ч.2 ст. 219 КПК України закінчився строк досудового розслідування. В ході досудового розслідування причетність до даного кримінального правопорушення ОСОБА_1 не встановлено. Кредити в фінансових установах "Джобер" та "Форза" ОСОБА_1 не замовляв та не отримував. Особу, яка брала кредити на ім'я ОСОБА_1 в фінансових установах встановити не надалось можливим. (а.с. 40)
Відповідно до листа начальника ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Артема Примуша від 25.09.2025 року №275160-2025 07.02.2024 за результатами розгляду заяв потерпілого ОСОБА_1 було скеровано запит до ТОВ "ФК ДЖОБЕР", однак, відповідь відсутня, відмовлено у повторному визнанні ОСОБА_1 потерпілим, а також був поданий офіційний запит до ТОВ "ФІНТЕЧ ЛАБ" в рамках кримінального провадження №12020045710000109 від 15.08.2020 року, відповідь на який поки що відсутня. Додатково проінформовано, що у ТОВ "ФК "ФОРЗА" (ЄДРПОУ 41762679) було відкликано ліцензію у червні 2022 року та у ТОВ "ФК "ДЖОБЕР" (ЄДРПОУ 41939706) було анульовано ліцензію у червні 2023 року Національним банком України у зв'язку з чим подальші відповіді на запити до вищевказаних фінансових установ не надходитимуть. (а.с. 41).
Відповідно до довідки від 04.09.2025 року № 261-5/5 робітник ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" ОСОБА_1 машиніст металургійного виробництва згідно з графіком роботи 02.07.2020 року знаходився на роботі, 03.07.2020 року за графіком вихідний день. (а.с. 42).
Згідно листа ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» від 12.07.2021 року № 320-12/07 на запит ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області повідомило, що номер карткового рахунку, на який Товариством було здійснено переказ грошових коштів згідно укладеного Заявником Договору № 505922 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту на суму 4000,00 грн, а саме: НОМЕР_1 , відкритий в «Альфа Банк».
Відповідно до довідки ФК «ДЖОБЕР» 03.07.2020 року о 19:33:03 на картку НОМЕР_1 «Альфа-Банк» здійснено переказ коштів у розмірі 4000,00 грн, підстава: видача кредиту за договором № 505922 ОСОБА_1 .
Згідно листа ТОВ «ФК «ФОРЗА» від 02.07.2021 року № 1211 на запит ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області повідомило, що між Товариством та гр. ОСОБА_1 був укладений договір про надання позики на умовах Фінансового кредиту № 00020071943 від 03.07.2020 року, відповідно до умов якого Клієнту було перераховано грошові кошти в сумі 6029,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ «БАНК СІЧ».
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).
Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (див. зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі №214/7462/20).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно - правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанови Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) вказано, що:
«користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами у подібних до цієї справ, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
У відповідності до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до статті 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем, або під впливом тяжкої обставини.
Згідно із ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За вимогами статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
У абз.1 п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зазначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 18 серпня 2020 року звернувся до поліції та повідомив про вчинення шахрайських дій відносно нього.
Також позивач звернувся з заявами до директора ТОВ "Фінансова компанія "Джобер" та до ТОВ "Фінансова компанія "Форза" про шахрайські дії невідомих осіб та про виключення відомостей з Бюро кредитних історій інформацію про кредитні договори №00020073943 від 03.07.2020 року та №505922 від 03.07.2020 року, однак надання будь-якої відповіді позивачу матеріали справи не містять.
Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків (далі - банки) електронних платіжних засобів, а також порядок здійснення операцій з їх використанням передбачений положенням «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» (надалі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів».
Вимоги цього Положення поширюються на платіжні організації, учасників платіжних систем, які є суб'єктами відносин, що виникають під час здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів цих платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів (далі - користувач).
Так, згідно з п.п.5-9 Положення користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Пунктом 9 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року № 705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, та того що електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, про що негайно повідомлено фінансову установу, суд дійшов до висновку, що Позивач не повинен нести відповідальність за здійснення платіжних операцій.
Згідно з п.14.3.ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок проведення емісії електронних платіжних засобів та здійснення операцій із їх використанням, у тому числі обмеження щодо порядку емісії та здійснення операцій із їх використанням, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Загальні вимоги Національного банку до емісії банками-резидентами, філіями іноземних банків електронних платіжних засобів і порядок здійснення операцій з їх використанням визначені Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705(далі - Положення № 705).
Згідно з пунктом 14.12.статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та пунктом 1 розділу VI Положення № 705 користувач зобов'язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
Пунктами 2, 5 розділу VI Положення № 705 встановлено, що користувач зобов'язаний надійно зберігати та не передавати іншим особам електронний платіжний засіб, ПІН та інші засоби, які дають змогу користуватися ним.
Користувач зобов'язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.
Відповідно до п.7 розділу X Положення № 705 контроль за рухом і цільовим використанням коштів за рахунками користувачів з використанням електронних платіжних засобів здійснюється власниками цих рахунків.
3a змістом п. 6 розділу VI Положення № 705 та п. 14.6. ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов'язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
Висновок суду
Всебічно, повно об'єктивно та безпосередньо дослідивши докази по справі, надавши їм оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити, виходячи із таких міркувань.
За результатами розгляду справи по суті судом встановлено, що оспорювані договори між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, через особистий кабінет на веб-сайті відповідача подані заявки на отримання кредитів від імені ОСОБА_1 , та підтверджено умови отримання кредитів шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» та ТОВ «Фінансова компанія «Форза» надіслано особі, яка звернулася за отриманням кредиту за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який і було використано для підтвердження підписання кредитного договору.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався, зокрема на те, що договір фінансового кредиту № 00020071943 від 03.07.2020 року він з ТОВ «Фінансова компанія «Форза» не укладав, договір фінансового кредиту № 505922 від 03.07.2020 року він з ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» не укладав.
28 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до директора ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» про виключення із Бюро кредитних історій інформацію про кредитний договір №505922 від 03.07.2020 року. (а.с. 24)
Згідно листа ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» від 12.07.2021 року № 320-12/07 на запит ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області повідомило, що номер карткового рахунку, на який Товариством було здійснено переказ грошових коштів згідно укладеного Заявником Договору № 505922 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту на суму 4000,00 грн, а саме: НОМЕР_1 , відкритий в «Альфа Банк».
Відповідно до довідки Вих. №72009-23.1 від 25.08.2020р. на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в АТ "Альфа-Банк" були укладені Кредитні договори/рахунки, які станом на 25.08.2020 р. закриті (а.с.25).
Крім того, рахунок в АТ «Альфа-Банк», на який були перераховані кредитні кошти за договором а саме: НОМЕР_1 , не належить позивачу ОСОБА_1 .
28 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до ТОВ «Фінансова компанія «Форза» про виключення із Бюро кредитних історій інформацію про кредитний договір №00020071943 від 03.07.2020 року. (а.с.26)
Відповідно до листа Вих. №809/19 від 14.04.2021р. гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не обслуговувався та не обслуговується, не є та не був клієнтом АТ "БАНК СІЧ". (а.с. 27)
Відповідачі не надали до суду належних та допустимих доказів того, що 03.07.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» уклало кредитний договір №505922 саме з ОСОБА_1 та 03.07.2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Форза» уклало кредитний договір №00020071943 саме з ОСОБА_1 , як і доказів одержання останнім коштів на виконання цих договорів.
Отже, суд дійшов висновку, про відсутність волевиявлення у позивача на укладання спірних правочинів. Крім того, оспорювані договори не відповідають вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та зазначені у них умови порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору фінансового кредиту №505922 від 03.07.2020 року та №00020071943 від 03.07.2020 року недійсними є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачі свої заперечення щодо вимог позовної заяви до суду не надали, інші клопотання по суті розгляду справи в матеріалах справи також відсутні.
За вказаних обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 правомірними та обґрунтованими, а тому є такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Щодо судових витрат
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги від 15 грудня 2025 року (а.с.43-44); Акт прийому-передачі правничої допомоги від 25.12.2025 (а.с.45); Квитанцію про сплату за надання правничої допомоги згідно договору від 15.12.2025 року у сумі 5 000 гривень (а.с.46).
Від відповідачів клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу не надходило.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, суд вважає за необхідне солідарно стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 258, 509, 525, 526, 546, 551, 625, 627, 629, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЖОБЕР», Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОР ЮНІТ» про захист прав споживачів шляхом визнання кредитних договорів недійсними - задовольнити.
Визнати недійсним електронний договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (оферта) № 505922 від 03.07.2020, укладений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер», код ЄДРПОУ 41939706.
Визнати недійсним договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №00020071943 від 03.07.2020, укладений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фор Юніт» (назва до перейменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза»), код ЄДРПОУ 41762679.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер», код ЄДРПОУ 41939706 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фор Юніт» (назва до перейменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза»), код ЄДРПОУ 41762679 судові витрати з надання правничої допомоги в сумі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Джобер», код ЄДРПОУ 41939706 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фор Юніт» (назва до перейменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форза»), код ЄДРПОУ 41762679 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 01 червня 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ;
- відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДЖОБЕР», 04073, м. Київ, вул. Степана Бандери, б. 8, корпус 6, (ЄДРПОУ 41939706).
відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОР ЮНІТ», 02226, м. Київ, вул. Бальзака Оноре Де б. 16, (ЄДРПОУ 41762679).
Суддя: Р. Є. Скотар