Справа № 991/7023/26
Провадження 1-кс/991/7032/26
01 червня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42023000000001375 від 21.08.2023,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 42023000000001375 від 21.08.2023, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України (далі - Кримінальне провадження), у якому прокурор просить продовжити строком на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із застосуванням щодо неї запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НБУ), прокурорів САП у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- повідомляти детектива НАБУ, прокурора САПу цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
- утримуватись від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також зі свідками: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, що є особливо тяжким злочином;
2) продовжують існувати ризики, передбачені п. 1- 4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) відносно підозрюваної діє запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд додаткових процесуальних обов'язків, строк дії яких закінчується 06.06.2026;
4) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 21.08.2026, завершити досудове розслідування у Кримінальному провадженні до закінчення строку дії попередньої ухвали, якою на підозрювану покладено додаткові процесуальні обов'язки, не є можливим.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не заперечували щодо продовження строку дії обов'язку прибувати до детективів НАБУ, прокурорів САП у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою, в частині інших обов'язків - просили відмовити у задоволенні Клопотання. Зазначили, що здача ОСОБА_4 на зберігання паспорта громадянина України для виїзду за кордон унеможливлює користування нею державними онлайн послугами, які потребують активації цифрового підпису, що, в свою чергу, здійснюється шляхом сканування номера біометричного закордонного паспорта та зчитування даних через NFC.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію своїх захисників.
Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов'язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов'язків, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку дії обов'язків.
Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.
21.01.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру (далі - Повідомлення про підозру) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 209 КК України.
Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин, у період з липня 2022 року по 15.06.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді заступника Керівника Офісу Президента України, тобто будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, а тому, відповідно, маючи значний вплив у сфері енергетики та розуміючи нормативно врегульовані процеси, що відбуваються у цій галузі, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ДП «Гарантований покупець», організував злочинну схему, спрямовану на протиправне отримання коштів за електричну енергію, нібито відпущену виробниками з альтернативних джерел енергії, без її фактичного надходження в об'єднану енергетичну систему України (далі - ОЕС України).
Усвідомлюючи, що одноосібно не зможе реалізувати злочинний умисел, на базі існуючої бізнес-моделі ОСОБА_7 вирішив створити організовану злочинну групу, до складу якої залучити інших осіб.
Взявши на себе функції організатора, ОСОБА_7 здійснив підбір учасників організованої групи, координував їхні дії відповідно до розробленого плану злочинної діяльності та забезпечив створення і функціонування організованої злочинної групи як стійкого об'єднання, а також здійснював загальне керівництво її діяльністю, визначав стратегічні напрями діяльності, контролював реалізацію злочинних планів та розподіляв ролі серед учасників групи.
У складі організованої групи ОСОБА_7 використовував наданий йому статус, владні повноваження, адміністративні ресурси та особисті/ бізнес-зв'язки, завдяки чому впливав на прийняття рішень та дії учасників ринку з метою забезпечення виконання злочинної схеми.
Такий вплив реалізовувався через розпорядження або вказівки щодо порядку дій підконтрольним йому керівникам виробників та координацію дій через виробників як посередників, що маскувало фактичне джерело вказівок.
При цьому, з метою конспірації особистої ролі в організованій групі, ОСОБА_7 здійснював керівництво нею через безпосередньо наближене до нього за ієрархією коло осіб. Також ОСОБА_7 зазвичай уникав особистого контакту з учасниками організованої групи нижчої ланки.
Водночас всі учасники організованої групи були обізнані з фактом того, що саме ОСОБА_7 є її керівником та від задоволення його майнових потреб залежить матеріальне становище всієї групи.
Такий розподіл грошових коштів, якими здійснювала заволодіння організована група, був додатковим мотивом для учасників групи продовжувати злочинну діяльність навіть в умовах розголосу інформації про цю протиправну діяльність.
Серед осіб, яких ОСОБА_7 залучив до організованої групи були його брат ОСОБА_8 , та довірена особа - ОСОБА_11 , директори підконтрольних суб'єктів господарської діяльності - ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , головний енергетик вказаних виробників ОСОБА_9 , бухгалтер вказаних підприємств ОСОБА_4 , головний інженер проєкту ТОВ «НІК» ОСОБА_14 , директор комерційний ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_13 .
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» погоджено визначену НЕК «Укренерго» одну торгову зону «ОЕС України» в межах України.
У перші тижні повномасштабного військового вторгнення РФ були окуповані значні території України, зокрема й Василівський район Запорізької області.
Так, 26.02.2022 була окупована Малобілозерська сільська територіальна громада де перебували виробничі потужності ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2», а 13.03.2022 - Дніпрорудненська міська територіальна громада, де перебувала частина виробничих потужностей ТОВ «ВЕЗ».
Паралельно 09.03.2022 директор комерційний ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_13 повідомив НЕК «Укренерго» про настання форс-мажорних обставин під час виконання договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 27.05.2019 № 0503-02041, яким передбачено обов'язок оператора системи передач надавати послугу з передачі електричної енергії.
Українська енергосистема 16.03.2022 була екстрено синхронізована з енергомережою континентальної Європи - ENTSO-E. Це зумовило входження України в єдиний енергетичний простір Європи та втрату РФ і Білоруссю впливу на технічні та економічні аспекти роботи української енергосистеми.
Цього ж дня ОСОБА_11 доповів ОСОБА_7 про те, що м. Дніпрорудне Запорізької обл., де перебувають виробничі потужності ТОВ «ВЕЗ», окуповані військами РФ.
З початком повномасштабного вторгнення в Україну РФ та окупації деяких територій Запорізької області виник ризик припинення надходження значних грошових коштів від ДП «Гарантований покупець», що суперечило корисливим інтересам ОСОБА_7 . Враховуючи викладене, у ОСОБА_7 виникла необхідність у забезпеченні продажу електроенергії, яка вироблялася на окупованій території, та збереженні прибутковості приватного бізнесу.
Попри встановлені обмеження ОСОБА_7 фактично здійснював контроль над ПП «Нацпрод», ТОВ «ВЕЗ» та ТОВ «КД Енерджі 2» і пов'язав власні фінансові інтереси з прибутковістю, зокрема, зазначених підприємств.
ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 усвідомлювали особистий інтерес ОСОБА_7 у функціонуванні бізнес-напряму, пов'язаного з виробництвом енергії на окупованій території, за який вони були відповідальні, та мали власний корисливий інтерес, що полягав у залежності рівня їх власних доходів від обсягів реалізації ПП «Нацпрод», ТОВ «ВЕЗ» та ТОВ «КД Енерджі 2» електроенергії за «зеленим» тарифом ДП «Гарантований покупець».
Поряд із цим службові особи ПАТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго», ОСОБА_13 усвідомлювали вплив та авторитет ОСОБА_7 з огляду на його посаду, розуміли можливі ризики та негативні наслідки для себе особисто в разі відмови забезпечувати виплату коштів за «зеленим» тарифом ДП «Гарантований покупець» на користь підконтрольних ОСОБА_7 підприємств.
При цьому усі учасники групи усвідомлювали наведені норми законодавства, які регулюють функціонування ринку електроенергії, та що оплата коштів за «зеленим» тарифом ПП «Нацпрод», ТОВ «ВЕЗ» та ТОВ «КД Енерджі 2» можлива лише в умовах відпуску відповідними СЕС електроенергії у торгову зону «ОЕС України» та подальшого підтвердження цих обсягів з боку ТОВ «НІК», ПАТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго».
З огляду на втрату будь-якого зв'язку ОЕС України з окупованими територіями Запорізької області директор ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2» ОСОБА_10 та директор ТОВ «ВЕЗ» ОСОБА_12 і їх фактичний керівник ОСОБА_11 мали б зупинити будь-які дії, спрямовані на отримання коштів за «зеленим» тарифом від ДП «Гарантований покупець» після втрати контролю над обладнанням, яке вперше зафіксовано для СЕС ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне), 10.03.2022, а для СЕС ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2» - з 11.07.2022.
Разом із цим, службовим особам ПАТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго» не пізніше 03 год 45 хв 11.09.2022 достовірно було відомо про остаточну втрату зв'язку лініями електропередачі з окупованою територією Запорізької області. Тож вказані особи усвідомлювали неможливість фізично отримувати в торгову зону «ОЕС України» електроенергію, яка вироблялася на тимчасово окупованій території підконтрольними ОСОБА_7 СЕС ТОВ «ВЕЗ», ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2». Також вказаним особам щонайменше з 11.09.2022 було достовірно відомо про неможливість підтвердити, перевірити, верифікувати, валідувати та сертифікувати дані комерційного обліку про відпущену цими станціями електроенергію.
При цьому ТОВ «НІК», ПАТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго» не мали жодної можливості забезпечити контроль за обсягами виробництва, відпуску, передачі та розподілу електроенергії на території Васильківського району Запорізької області, оскільки електричні мережі ще з липня 2022 року не контролювалися АТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго», а ТОВ «НІК» не мало доступу до засобів обліку електричної енергії.
У відповідний розрахунковий період з липня 2022 року і по червень 2023 року ОСОБА_9 достовірно знав, що електрична енергія у заявлених обсягах фактично не відпускалася в ОЕС України. Незважаючи на це ОСОБА_9 використовував програмно-аналітичні системи SolarGIS та NovaSys, за допомогою яких формував прогнозні, модельні дані виробітку електричної енергії. Зазначені дані не ґрунтувалися на фактичних показниках вузлів комерційного обліку. Надалі він надав їх як такі, що нібито відображають реальні обсяги відпущеної електричної енергії.
У свою чергу ОСОБА_14 , будучи службовою особою, відповідальною за виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку, був зобов'язаний забезпечувати достовірність і повноту даних комерційного обліку. Він усвідомлював, що подані головним енергетиком дані є прогнозними. Йому також було відомо, що ці дані не підтверджені показниками сертифікованих засобів комерційного обліку та не відповідають вимогам Порядку № 641.
ОСОБА_14 всупереч своїм службовим обов'язкам забезпечував прийняття даних, наданих головним енергетиком, достовірно знаючи, що вони мають модельний характер, сформовані з використанням програмно-аналітичних систем SolarGIS та NovaSys та не відображають фактичних фізичних перетоків електричної енергії в ОЕС України. Він також усвідомлював, що такі дані не відповідають вимогам нормативно-правових актів НКРЕКП щодо джерел та порядку формування комерційного обліку.
Після цього ОСОБА_14 забезпечував подання зазначених недостовірних (викривлених) даних до централізованих інформаційних систем ринку електричної енергії, зокрема до MMS та DataHub, які відповідно до нормативної моделі ринку використовуються для акумулювання, обробки та поширення даних комерційного обліку між учасниками ринку та гарантованим покупцем.
У результаті таких дій у централізованих інформаційних системах ринку було сформовано недостовірну інформацію про обсяги відпущеної електричної енергії, яка відповідно до вимог Порядку № 641 стала формальною підставою для здійснення ДП «Гарантований покупець» авансових платежів за електричну енергію за «зеленим» тарифом, хоча фактичний відпуск електричної енергії в ОЕС України у заявлених обсягах не відбувся.
З моменту зарахування авансових платежів за електричну енергію за «зеленим» тарифом на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ» подальше розпорядження цими коштами було нерозривно пов'язане з використанням своїх службових повноважень директорами ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ» ОСОБА_10 та ОСОБА_12 з одного боку та службових осіб ТОВ «Запоріжжяобленерго», НЕК «Укренерго» та ТОВ «НІК» з іншого боку.
Проте ОСОБА_14 , всупереч вимогам п. п. 1.1, 2.2, 2.4 Порядку підготовки та надання ДКО, забезпечував формування та завантаження до Системи управління ринком погодинні дані комерційного обліку щодо нібито здійсненого відпуску електричної енергії СЕС ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне), та забезпечував валідацію недостовірних даних комерційного обліку стосовно СЕС ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ».
Одночасно з цим ОСОБА_13 після отримання від ППКО погодинних даних за кожну розрахункову добу, умисно не ініціював процедуру врегулювання розбіжностей, чим свідомо допускав проходження недостовірних даних через усі етапи автоматизованої обробки без їх коригування або блокування.
Також ОСОБА_13 включав зазначені недостовірні дані до агрегованих показників області комерційного обліку, чим забезпечував їх участь у формуванні зведеного фізичного балансу області обліку та створював формальні підстави для подальшого використання таких даних АКО у процедурі сертифікації даних комерційного обліку.
Після завершення кожного розрахункового місяця відповідно до п. 4.1 Порядку підготовки та надання ДКО уповноважені особами ТОВ «НІК» як ППКО (у ролі ОДКО) формували на підставі суми погодинних даних комерційного обліку Акти звірки загальної кількості відпущеної електричної енергії з суміжним ліцензіатом. Зі сторони ТОВ «НІК» ці акти підписував директор департаменту автоматизації ОСОБА_29 , ОСОБА_10 (як директор ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2»), ОСОБА_12 (як директор ТОВ «ВЕЗ») та комерційний директор ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_13 .
При цьому всі вказані особи були обізнані, що не має жодного підтвердження даних про обсяги відпуску та споживання електричної енергії на окупованій території Василівського району Запорізької області, не має підтвердження обсягів прийому/віддачі обсягів від суміжних ліцензіатів до/з додаткових областей комерційного обліку електричної енергії, відсутність дистанційного доступу до будь-яких лічильників на тимчасово неконтрольованій території.
На підставі сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ» за період з липня 2022 року по червень 2023 року, ДП «Гарантований покупець» здійснено розрахунок вартості електричної енергії та сформовані акти купівлі-продажу зазначеним виробникам ВДЕ перераховано кошти за електричну енергію, яка не була відпущена в ОЕС України.
У період з липня 2022 року по червень 2023 року на рахунок ПП «Нацпрод» за вироблену з 15.07.2022 по 15.06.2023 та невідпущену в ОЕС України електроенергію надійшли кошти в розмірі 61 456 432,86 грн, що є матеріальною шкодою (збитками) у вигляді втрати активів.
У період з липня 2022 року по травень 2023 року на рахунок ТОВ «КД Енерджі 2» за вироблену з 15.07.2022 по 31.05.2023 та невідпущену в ОЕС України електроенергію надійшли кошти в розмірі 65 479 651,18 грн, що є матеріальною шкодою (збитками) у вигляді втрати активів.
У період з вересня 2022 року по травень 2023 року на рахунок ТОВ «ВЕЗ» за вироблену з 16.09.2022 по 28.02.2023 та невідпущену в ОЕС України електроенергію надійшли кошти в розмірі 14 375 287,60 грн, що є матеріальною шкодою (збитками) у вигляді втрати активів.
Внаслідок перерахування ДП «Гарантований покупець» коштів на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» за вироблену електричну енергію, яка не була відпущена в ОЕС України, ДП «Гарантований покупець» заподіяно збитків на загальну суму 141 312 064,30 грн (з урахуванням ПДВ).
Таким чином, внаслідок умисних протиправних дій, які полягали у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організована злочинна група у складі заступника Керівника Офісу Президента України ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 заволоділа коштами ДП «Гарантований покупець» через протиправне отримання на рахунки ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» коштів за електроенергію, вироблену СЕС ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне), яка не була відпущена в ОЕС України, чим ДП «Гарантований покупець» завдано збитки в сумі 141 312 064,30 грн (з урахуванням ПДВ), що більш ніж у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та, відповідно до примітки 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
Разом з тим, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи безпосередню можливість здійснювати вирішальний вплив на господарську діяльність ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2», ТОВ «ВЕЗ», діючи спільно з директорами цих компаній - ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , а також бухгалтером цих компаній ОСОБА_4 , реалізував протиправний умисел, який полягав у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, у загальній сумі 124 565 278,23 грн шляхом проведення низки фінансових операцій через пов'язані юридичні особи, контрольовані одними й тими самими особами, та використання фіктивних господарських документів, спрямованих на надання коштам вигляду законних і приховування їх реального джерела походження.
Рішенням № 12 Зборів власників ПП «Нацпрод» від 14.09.2018, на підставі наказу № 7-К на посаду головного бухгалтера (за сумісництвом) з 15.09.2018 призначено ОСОБА_4 . На підставі наказу № 2-к від 07.11.2018 ОСОБА_4 також прийнято на посаду головного бухгалтера ТОВ «КД Енерджі 2».
Відповідно до визначеної ОСОБА_4 організатором ролі, вона, фактично здійснювала повноваження особи з правом другого підпису та здійснювала контроль за проведенням фінансових операцій ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2», направлених на легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом.
Використовуючи наданий їй доступ до банківських рахунків та електронних платіжних засобів, підозрювана з відома та за вказівками ОСОБА_8 організовувала та забезпечувала проведення фінансових операцій з грошовими коштами, здобутими злочинним шляхом, маскуючи їх походження шляхом документального оформлення удаваних господарських операцій, зокрема щодо нібито надання додаткових послуг, які фактично не надавалися.
Для реалізації вказаних дій ОСОБА_4 розпоряджалася рахунками вказаних товариств в АТ «Таскомбанк» маючи повноваження на проведення фінансових операцій, включно з платежами, переказами та іншими розпорядженнями щодо коштів підприємства, що фактично забезпечує контроль над рухом грошових коштів.
Зокрема, у період з липня 2022 року по 15.06.2023 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, спільно зі ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , здійснили легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, шляхом проведення низки фінансових операцій та правочинів з коштами, отриманими через механізм штучного документального оформлення господарських операцій між суб'єктами ринку електричної енергії, включно з використанням коштів, отриманих від ДП «Гарантований покупець» як плату за вироблену електроенергію за «зеленим» тарифом.
Кошти здобуті внаслідок протиправної діяльності ТОВ «КД Енерджі 2» в сумі 65 479 651,18 грн, ПП «Нацпрод» в сумі 61 456 432,86 грн та ТОВ «ВЕЗ» (м. Дніпрорудне) в сумі 14 375 980,26 грн, у загальній сумі 141 312 064,30 грн, акумулювалися на рахунках вказаних підприємств та використовувалися для забезпечення поточної діяльності згаданих компаній, направлялися на погашення фінансових зобов'язань та перераховувалися на підставі повністю або частково підроблених актів здачі-приймання робіт (надання послуг з обслуговування території та об'єктів СЕС) на рахунки підконтрольного заступнику Керівника Офісу Президента України ОСОБА_7 ТОВ «МК-Рітейл».
Зокрема, у період з 11.09.2022 по 30.06.2023 отримані від злочинної діяльності кошти ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_12 використали для погашення кредитних зобов'язань (відсотків і основної суми боргу) ТОВ «КД Енерджі 2», ПП «Нацпрод» та ТОВ «ВЕЗ» на суму 88 204 287,42 грн, що зумовило фактичне зменшення їх фінансових зобов'язань перед банківськими установами, що становило предмет корисливого інтересу ОСОБА_7 .
Надалі вказані особи здійснили штучне створення мережі фінансових операцій із залученням підконтрольної юридичної особи - ТОВ «МК-Рітейл», яка за зовнішніми ознаками була суб'єктом господарювання, проте фактично не здійснювала реальної підприємницької діяльності, не мала персоналу, майнової бази, виробничих потужностей та будь-якої економічної мотивації для укладення угод із виробником електроенергії. Між виробником та зазначеною юридичною особою були укладені договори про надання послуг та виконання робіт, зміст яких був сформульований так, щоб створити враження їх можливого виконання, однак аналіз господарських операцій, руху коштів, кадрової структури та первинних документів свідчить, що жодні послуги фактично не надавалися, а акти виконаних робіт та технічні завдання слугували виключно інструментом документального прикриття для перерахування незаконно отриманих коштів.
На цій стадії здійснено низку фінансових транзакцій, що створювали ефект «багатошаровості», тобто віддалення коштів від їх первинного джерела таким чином, щоб простежити їх первинне походження було складно або практично неможливо без проведення глибокого фінансового аналізу та експертних досліджень.
З метою забезпечити отримання коштів від діяльності бізнес-групи ОСОБА_7 створив фінансову схему, у якій ТОВ «ВЕЗ», ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2» мали перераховувати частину прибутку від своєї діяльності на рахунки ТОВ «МК-Рітейл», а вже в подальшому спрямовувати на його та членів його родини особові рахунки.
З огляду на підконтрольність вказаних товариств одній особі - ОСОБА_7 , побудована таким чином замкнута система здійснення розрахунків надавала можливість забезпечувати акумуляцію коштів на рахунках ТОВ «МК-Рітейл». Сума надходжень обмежувалася лише загальною сумою доходу від здійснення господарської діяльності, зокрема, ТОВ «ВЕЗ», ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2» і безпосередньо залежала від обсягу виплат за договорами, укладеними з ДП «Гарантований покупець», за відпущену у мережу електроенергію.
Тісна пов'язаність ТОВ «МК-Рітейл» із виробниками електричної енергії - ТОВ «ВЕЗ», ПП «Нацпрод» та ТОВ «КД Енерджі 2», спільність управління та персоналу дозволяли організовувати транзитний рух коштів без реального господарського змісту, супроводжуваний фіктивними документами та імітацією виконання робіт і поставок, що створювало видимість законності фінансових операцій. Така структура операцій була спрямована на приховування справжнього джерела походження коштів, ускладнення їх відстеження та надання їм вигляду законних.
З метою остаточного надання незаконно отриманим коштам вигляду законних (інтеграція) кошти перераховувались з рахунку ТОВ «МК-Рітейл» на рахунки кінцевих вигодонабувачів - ОСОБА_7 та членів його родини, під формальним приводом повернення грошових коштів за договорами позики, які фактично не відповідали обставинам реальної цивільно-правової угоди, а всі документи були складені виключно з метою формування правової підстави для перерахування коштів та створення видимості, що вони є коштами законного походження.
Відповідно до підходів та типологій, визначених FATF, проведення фінансових операцій під виглядом надання або повернення позик є поширеним інструментом так званого структурування (layering та structuring), метою якого є ускладнення простеження фактичного походження коштів та уникнення формування ознак підозрілих операцій. Для цього між юридичними та/або фізичними особами здійснюються багаторазові транзакції у формі позик або фінансової допомоги, що не мають реального економічного змісту, супроводжуються відсутністю очевидної потреби в кредитуванні, не обґрунтовані фінансовим станом сторін та мають циклічний або транзитний характер. Зазначені операції створюють штучну видимість законних фінансових потоків, фактично забезпечуючи приховування джерела походження активів і мінімізуючи ризик виявлення їх незаконного походження.
Перерахування коштів мало секвентальний (послідовний) характер, що полягав у багатоетапному транзиті через підконтрольного контрагента - ТОВ «МК-Рітейл» - із фінансовими операціями без реальної господарської мети, що, у свою чергу, свідчить про спрямованість таких операцій на приховування незаконного походження коштів та надання їм вигляду законних.
У результаті таких дій кошти, незаконно отримані шляхом подання недостовірної документації з обліку електроенергії та безпідставної оплати з боку державного підприємства за начебто відпущену в ОЕС України електроенергію, були повністю інтегровані в легальну економіку, набули зовнішніх ознак законності та стали доступними для вільного використання кінцевими вигодонабувачами - співорганізаторами злочинної групи ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та членами їх родини.
Відтак, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні фінансової операції з коштами в особливо великому розмірі, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ними, джерела їх походження, переміщення, а так само володіння та використання таких коштів особою, яка повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненні за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрювану ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме: протоколом про результати проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.11.2023 стосовно ОСОБА_4 ; протоколом огляду від 19.01.2026 мобільного телефону ОСОБА_11 ; протоколом огляду від 06.06.2024 інформації, скопійованої з мобільного телефону ОСОБА_10 ; протоколом огляду від 31.10.2025 (інформаційних ресурсів щодо здійснення діяльності в інтересах окупаційної влади); протоколом додаткового огляду від 02.11.2025 інформації із мобільного телефона ОСОБА_4 ; протоколом огляду від 10.09.2024 із участю спеціаліста Держенергонагляду; протоколом огляду (інформаційних ресурсів щодо здійснення діяльності в інтересах окупаційної влади) від 05.11.2025; протоколом огляду від 07.08.2025 відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; протоколом огляду руху коштів від 18.09.2025; протоколом огляду НСРД від 25.07.2025 відносно ОСОБА_9 (енергетик ТОВ «МК-Рітейл); довідкою (висновком) спеціалістів Державної аудиторської служби від 08.09.2025; висновком судової економічної експертизи № 01/25.11.2025 від 25.11.2025; висновком судової економічної експертизи № 03/25.11.2025 від 25.11.2025; висновком судової економічної експертизи від № 02/25.11.2025 від 25.11.2025; іншими матеріалами Клопотання у їх сукупності (оптичний носій інформації - диск DVD-R а.с. 22-Б).
Враховуючи загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка об'єктивно може переконати у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні їй про підозру, могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про продовження строку дії додаткових процесуальних обов'язків, покладених на особу, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об'єктивно пов'язують ОСОБА_4 із інкримінованим їй кримінальним правопорушенням, тобто підтверджують існування фактів та інформації, що підозрювана могла вчинити таке кримінальне правопорушення за викладених у повідомленні їй про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2026 у справі № 991/1213/26 до підозрюваної ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 998 400 грн та строком на два місяці, тобто до 13.04.2026, на неї покладено такі обов'язки: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися за межі двох областей: Запорізької області та Дніпропетровської області, без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду; 3) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 4) утримуватись від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також зі свідками: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ; 5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.04.2026 (справа № 991/3120/26) продовжено строк дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 , а саме: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 3) утримуватись від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також зі свідками: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ; 4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії ухвали - два місяці, до 06 червня 2026 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2026 у справі № 991/2242/26 строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 7 (семи) місяців, тобто до 21.08.2026 включно.
Метою продовження строку покладених на підозрювану обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останньої вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.
При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
1) Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна). Вказане особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_4 покинути територію України свідчить наявність у неї паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , який дійсний до 03.07.2030.
З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і на день розгляду Клопотання. Однак ОСОБА_4 в силу своєї статі не обмежена у виїзді за кордон, докази, що підозрюваній заборонено покидати територію України, у матеріалах Клопотання відсутні.
Водночас, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваної виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваною на зберігання документів для виїзду за кордон не виключає такого ризику. При цьому, у випадку не продовження покладених на неї мінімальних процесуальних обов'язків отримання підозрюваною паспорта надасть останній можливість здійснити виїзд за межі території України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Разом з тим, на думку слідчого судді, із плином часу, вказаний ризик зменшився незначною мірою, але не настільки, щоб виключити вказаний ризик або звести його до малоймовірності.
Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти до висновку щодо продовження існування ризику вчинення підозрюваною дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
2) Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
За фактами вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються НАБУ щодо виплат виробникам електроенергії з ВДЕ Національною поліцією за ініціативою групи компаній, підконтрольних ОСОБА_7 , зареєстровано кримінальне провадження, у межах якого задля спроби уникнення кримінальної відповідальності особи, які можуть бути причетні до вчинення даного злочину, провели контрольований аудит «заднім числом» та на його підставі експертизу, які нібито мали би підтвердити їх невинуватість. Вказані обставини підтверджуються протоколом НСРД від 15.11.2023 відносно ОСОБА_4 (головний бухгалтер ТОВ «КД Енерджі», ПП «Нацпрод») - розмова бухгалтерів групи СЕС ОСОБА_4 та ОСОБА_22 за 30.10.2023 та 31.10.2023
Таким чином, як вбачається з матеріалів Клопотання, у листопаді 2023 року обговорювався та узгоджувався зміст аудиторського звіту, який мав бути складений на виконання вказівок співучасників злочину минулими датами (13.09.2023), щодо економічного дослідження діяльності ТОВ «ВЕЗ», ТОВ «КД-2» та ПП «Нацпрод», що створило б видимість правомірної діяльності вказаних суб'єктів господарювання.
Крім того, ОСОБА_4 вживалися заходи щодо видалення інформації, що може мати значення для Кримінального провадження, зі свого мобільного телефону, що підтверджується протоколом додаткового огляду від 02.11.2025 інформації із мобільного телефона ОСОБА_4 .
Відтак, існують достатні підстави вважати щодо можливості у ОСОБА_4 вживати заходів щодо приховування чи спотворення речей і документів, що мають значення для досудового розслідування у Кримінальному провадженні, яке продовжується та не є завершеним.
Щодо ризиків 3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних,експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні та 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
У свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Матеріалами Клопотання, а саме протоколом НСРД від 21.12.2023 відносно ОСОБА_16 (директор з комерційного обліку ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО»); протоколом огляду інформації від 26.03.2024, скопійованої із мобільного телефона ОСОБА_16 (месенджер Signal), підтверджено наявність у співучасників вчиненого злочину зв'язків із посадовими особами органів державної влади, правоохоронних органів.
Разом з тим, відповідно до матеріалів Клопотання (протокол про результати проведення НСРД від 15.11.2023,) у ОСОБА_4 наявні контакти з експертами, спеціалістами в галузі економіки, на яких, як стверджує прокурор, вона може вплинути з метою виготовлення доказів (експертиз).
Також протоколом огляду від 17.11.2025 (застосунку Telegram for macOS ОСОБА_12 ) зафіксовано, що учасники організованої групи готували проекти запитань для допитів працівників НЕК «Укренерго», НКРЕКП, ПАТ «Запоріжжяобленерго», які були заплановані правоохоронними органами.
Крім того, у ході досудового розслідування зафіксовано факти пересилання технічним директором ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_28 для ОСОБА_11 копій запитів правоохоронних органів (СБУ, НПУ, НАБУ), журналістів, позовів стосовно діяльності СЕС на окупованій території України, а зі сторони ОСОБА_11 - пересилання проектів відповідей на них.
Разом з тим, у ході досудового розслідування детективами НАБУ на адресу керівника ПАТ «Запоріжжяобленерго» ОСОБА_30 направлявся лист від 22.05.2024 про виділення спеціалістів для роботи у комісії, завданням якої буде встановлення дати початку несинхронної роботи окремих підстанцій і ліній електропередачі операторів систем розподілу, які знаходяться на окупованих територіях, з ОЕС України.
У ході проведення обшуку у рамках іншого кримінального провадження за № 52025000000000472 від 21.08.2025 за місцем проведення конспіративних зустрічей учасників злочинної організації у так званій операції «Мідас» виявлено вищевказаний лист НАБУ від 22.05.2024, адресований ПАТ «Запоріжжяобленерго» про виділення спеціалістів.
Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що особи, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення у Кримінальному провадженні, будучи обізнаними про заплановані детективами НАБУ процесуальні дії, зверталися до учасників злочинної організації, які мали вплив на Міністерство енергетики України та інші підприємства паливно-енергетичного комплексу, з метою перешкоджання у виконанні співробітниками НАБУ завдань кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваною ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаного кримінального правопорушення, зважаючи на обґрунтованість підстав вважати про наявність у підозрюваної та інших співучасників зв'язків серед службових осіб органів державної влади, працівників правоохоронних органів, беручи до уваги роль ОСОБА_4 у вчинюваному кримінальному правопорушенні, ОСОБА_4 , використовуючи свої зв'язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків/інших підозрюваних/експертів, спеціалістів у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань/складання неправдивого висновку, надання неправдивих пояснень задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_4 , використовуючи вказані зв'язки, також має можливість прямо або опосередковано вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання Кримінальному провадженню.
За такого, слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 у зв'язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов'язки, які на неї покладені, можуть запобігти цим ризикам.
Належна процесуальна поведінка підозрюваної, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на неї додатковими процесуальними обов'язками є таким, що достатньою мірою гарантує її належну процесуальну поведінку у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.
Сторона захисту зазначила, що здача ОСОБА_4 на зберігання паспорта громадянина України для виїзду за кордон унеможливлює користування нею державними онлайн послугами, які потребують активації цифрового підпису, що, в свою чергу, здійснюється шляхом сканування номера біометричного закордонного паспорта та зчитування даних через NFC.
Слідчий суддя зазначає, що державні послуги, які можуть бути отримані онлайн, надаються також і в загальному порядку в державних установах та не потребують використання паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
За такого, здача ОСОБА_4 відповідного паспорта на зберігання до ДМС не позбавляє її можливості отримати необхідні послуги.
Обмеження, про які зазначає сторона захисту, є тимчасовими, відповідають інтересам Кримінального провадження та не є надмірним втручанням у права ОСОБА_4 .
За такого, з метою забезпечення подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні та запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, передбаченим п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились суттєвим чином, слід продовжити строк дії покладених на підозрювану обов'язків, а саме: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою; 2) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 3) утримуватись від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також зі свідками: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ; 4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.03.2026 (справа № 991/2242/26) строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні продовжено до 7 місяців, тобто до 21.08.2026 включно.
З метою проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування Кримінального провадження стороні обвинувачення необхідно провести/закінчити проведення ряду слідчих/процесуальних дій, зокрема: судових комп?ютерно-технічних експертиз електронних пристроїв, вилучених під час обшуків; судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, вилучених під час обшуку в офісних приміщеннях ПП «Нацпрод», ТОВ «КД Енерджі 2» та ТОВ «ВЕЗ», а також отриманих у ПАТ «Запоріжжяобленерго»; додаткових допитів свідків і підозрюваних; огляду інформації з систем комерційного обліку електричної енергії НЕК «Укренерго»; отримати від компетентних органів Федеративної Республіки Німеччина матеріалів виконання запиту про міжнародну правову допомогу.
Вказані слідчі та процесуальні дії неможливо завершити до закінчення строку дії попередньої ухвали, якою додаткові процесуальні обов'язки на ОСОБА_4 покладено до 06.06.2026.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов'язки, і обов'язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням продовження існування ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку щодо необхідності продовжити строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_4 додаткових процесуальних обов'язків ще на два місяці, тобто, до 01.08.2026 включно, але у межах строку досудового розслідування.
Поняття закінчення строку досудового розслідування та закінчення досудового розслідування не є тотожними. Факт звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України) свідчить про припинення обчислення строку досудового розслідування і не призводить до закінчення (спливу) такого строку.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 177, 194, 199, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов'язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із застосуванням щодо неї запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання;
3) утримуватись від спілкування з приводу обставин, викладених в повідомлені про підозру ОСОБА_4 в цьому кримінальному провадженні, з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , а також зі свідками: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ;
4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрювану ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали - два місяці, до 01 серпня 2026 року включно, але у межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_31