05 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3144/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кармазиної Т.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернулась до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, достовірної інформації, яка міститься у військовому квитку серії НОМЕР_3 про непридатність до військової служби та виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.3 частини шостої статті 37 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу» через стан здоров'я (непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку на підставі ст. 5“а», Наказу МОУ №402 від 14.08.2008, Протокол 74);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до військової служби із виключенням з військового обліку на підставі ст. 5 “а», Наказу МОУ №402 від 14.08.2008, Протокол 74, яка міститься у Військовому квитку серії НОМЕР_3 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію, яка міститься у військовому квитку серії НОМЕР_3 про непридатність до військової служби та виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку військовозобов'язаних
ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.3 частини шостої статті 37 ЗУ “Про військовий обов'язок і військову службу» через стан здоров'я (непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку на підставі ст.5“а», Наказу МОУ №402 від 14.08.2008, Протокол 74).
Ухвалою судді від 19.05.2026 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с.30-31).
Від позивача до суду надійшли клопотання про залучення співвідповідача - Військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 , уточнений адміністративний позов, витребування доказів.
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 р. у справі №210/2289/17, від 30.01.2020 р. у справі №817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі №924/1473/15, від 01.02.2021 р. у справі №2а-3025/11/0970.
До того ж, розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Враховуючи, що уточненим позовом фактично змінені позовні вимоги заявлені з підстав та предмету, які не зазначалися при первісному зверненні до суду, суд дійшов висновку про те, що позивачем змінено як підстави, так і предмет позову, а тому заява про уточнення позовних вимог не відповідає вимогам ч.1 ст.47 КАС України, що зумовлює відмову у прийнятті до розгляду такої заяви.
Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 20.01.2020 у справі №826/19197/16 та від 28.04.2021 у справі №420/2388/19.
Також, відсутні підстави для залучення до участі у справі іншого відповідача, оскільки змінені позовні вимоги судом не прийнято до розгляду.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідача додаткових доказів, зокрема, матеріалів службової перевірки за наслідком виявленого у 2023 році
порушення процедури оформлення постанови ВЛК, її затвердження ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внесення до військового квитка позивача запису про виключення з військового обліку; наказу за наслідком проведеної службової перевірки (за фактом виявленого у 2023 році порушення процедури оформлення постанови ВЛК, її затвердження ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внесення до військового квитка Позивача запису про виключення з військового обліку), яким встановлено персональну вину кожного з посадовців Відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_6 , які допустили вказану вище службову недбалість; наказу про притягнення до «юридичної» відповідальності винних посадовців Відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_6 у порушенні процедури оформлення постанови ВЛК, її затвердження ІНФОРМАЦІЯ_5 , внесення до військового квитка Позивача запису про виключення з військового обліку.
Відповідно до частин 1-3 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів, оскільки не зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, не надано доказів вжиття заходів щодо отримання таких доказів самостійно, причини неможливості самостійного отримання доказів.
Керуючись статтями 44, 47, 77-80, 243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити в прийнятті до розгляду заяви представника ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог.
Відмовити у задоволенні клопотання щодо залучення співвідповідача.
Відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА