79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
30 вересня 2010 р. № 2а-90/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Янчак П.О.,
з участю представників: позивача Хоп'яка В.З., відповідача Гроцького Н.З., Савченко П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, третя особа Державна податкова інспекція у м. Львові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.12.2010 року №0000642341/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року у розмірі 32 870 грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновок відповідача про неправомірність включення товариством до складу податкового кредиту за липень та серпень 2009 року податкових накладних минулих звітних періодів, одержаних відповідно у липні та серпні 2009 року, та відсутність у зв'язку з цим права на бюджетне відшкодування ПДВ суперечить вимогам чинного законодавства, тому спірне податкове повідомлення -рішення підлягає визнанню нечинним.
Представник позивача Хоп'як В.З. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представники відповідача -ДПІ у Галицькому районі м. Львова Гроцький Н.З., Савченко П.В. позову не визнали. Пояснили, що в порушення пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97- ВР ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»зависило заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року в сумі 32 870 грн. та неправомірно включило до складу податкового кредиту липня 2009 року та серпня 2009 року податкові накладні минулих звітних періодів, отримані ним відповідно у липні 2009 року на суму 42 405 грн. та серпні 2009 року на суму 10 566 грн. Вважає спірне податкове повідомлення-рішення законним. Просив в задоволенні позову відмовити.
Представник залученої з ініціативи відповідача третьої особи -ДПІ у м. Львові, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд,заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Позивач -ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 19.12.2001 року (код ЄДРПОУ 30823262) та на час прийняття спірного податкового повідомлення -рішення перебував на податковому обліку у ДПІ у Галицькому районі м. Львова.
За результатами проведеної ДПІ у Галицькому районі м. Львова позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в травні, червні, серпні 2009 року, складено акт № 3063/23-409/30823262 від 30.11.2009 року, яким встановлено порушення:
- пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року в сумі 32 870 грн.
На підставі вказаного акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010 року №0000642341/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 32 870,00 грн.
Висновок податкового органу про порушення позивачем пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97- ВР та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року в сумі 32 870 грн., базується на обставинах, викладених в п.3.3., п. 3.4 та п.3.6 акту № 3063/23-409/30823262 (т.1, а.с. 10,12) та полягає в тому, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»задекларовано залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 1 208 842 грн., за результатами перевірки такий залишок складає 1 110 134 грн., а саме: за травень 2009 р. -17 091 грн., за червень 2009 р. -42 156 грн., за серпень 2009 р. -1 050 887 грн. Розбіжності складають 98 708 грн. та полягають в тому, що в порушення пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97- ВР товариством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2009 року на суму 42 405 грн. та за серпень 2009 року на суму 10 566 грн.
При цьому, висновок ДПІ у Галицькому районі м. Львова про порушення позивачем пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97- ВР та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2009 року на суму 42 405 грн. міститься в акті № 2382/23-409/30823262 від 08.10.2009 року (т. 2, а.с. 109-113), щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2009 року на суму 10 566 грн. -в акті № 2974/23-409/30823262 від 18.11.2009 року (т. 2, а.с. 117-121).
З актів № 2382/23-409/30823262 від 08.10.2009 року та № 2974/23-409/30823262 від 18.11.2009 року вбачається, що при формуванні податкового кредиту за липень 2009 року та серпень 2009 року позивач включив до складу такого податкові накладні минулих звітних періодів, отримані ним відповідно у липні 2009 року на суму 42 405 грн. та серпні 2009 року на суму 10 566 грн.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97- ВР.
Відповідно до пп.7.7.1. п.7.1 ст.7 Закону № 168/97- ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону №168/97 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Враховуючи те, що сума ПДВ, яка віднесена платником податку до складу податкового кредиту, є величиною, яка впливає на суму бюджетного відшкодування цього податку, суд, вирішуючи питання про наявність у особи права на бюджетне відшкодування ПДВ, повинен встановити факт правомірності формування податкового кредиту такого платника податку за відповідні періоди.
Судом встановлено, що висновок податкового органу про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року зроблений на підставі неправомірності включення ТзОВ «ЛІК»включило до складу податкового кредиту за липень 2009 року та серпень 2009 року податкових накладних минулих звітних періодів.
Згідно п.1.7. ст.1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно пп.7.2.8. п.7.2. цієї ж статті платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.
При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобов'язаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних.
Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Матеріалами справи підтверджується, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»до складу податкового кредиту за липень 2009 року були включені податкові накладні минулих звітних періодів на загальну суму 42 405 грн., а до складу податкового кредиту за серпень 2009 року - податкові накладні минулих звітних періодів на загальну суму 10 566 грн.
З реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»вбачається, що вказані податкові накладні були одержані підприємством відповідно в липні 2009 року (т.2 а. с. 4-11) та серпні 2009 року (т.2 а.с.61-67).
Оригінали податкових накладних і реєстрів були в наявності та представлялись позивачем податковому органу при проведенні позапланових виїзних перевірок, що вбачається зі складених за наслідками цих перевірок актів № 2382/23-409/30823262 від 08.10.2009 року та № 2974/23-409/30823262 від 18.11.2009 року.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (зарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно до статті 7.2.6 цього Закону).
Представленими позивачем та наявними в матеріалах справи податковими накладними, банківськими виписками та рахунками підтверджені всі суми сплаченого ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг).
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»правомірно включено до податкового кредиту за липень та серпень 2009 року податкові накладні минулих звітних періодів, одержані ним відповідно у липні та серпні 2009 року, оскільки дата отримання податкової накладної за придбані товариством товари є датою виникнення у нього права на податковий кредит.
Правомірність віднесення позивачем вказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту за відповідний період підтверджує право товартиства на бюджетне відшкодування таких.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення -рішення від 10.12.2010 року №0000642341/0.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржуване позивачем податкове повідомлення -рішення від 10.12.2010 року №0000642341/0, суд прийшов до висновку, що воно прийняте відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року і з порушенням передбачених ст. 2 КАС України принципів.
Згідно зі ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.
Виходячи із системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України такий спосіб захисту як вимога визнання акту нечинним може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів.
Відмінність між встановленням судом протиправністю акту індивідуальної дії, яким є податкове повідомлення -рішення, та нормативно-правових актів є істотною і полягає, зокрема, в моменті втрати чинності такими актами.
У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
З урахуванням викладеного, способом захисту при оскарженні податкового повідомлення -рішення є визнання його судом протиправним.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення відповідача від 10.12.2010 року №0000642341/0 підлягає визнанню протиправним.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 10.12.2010 року №0000642341/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 32 870 (тридцять дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
Повний текст виготовлений 05 жовтня 2010 року.
Суддя Хома О.П.