03 червня 2026 р.Справа № 440/9098/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава у справі № 440/9098/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку з 01 липня 2021 року пенсії у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 липня 2021 року у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР) з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі №440/9098/24 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року по справі №440/9098/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
30 грудня 2024 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №440/9098/24, яким визначено: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 липня 2021 року у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР) з урахуванням раніше виплачених сум".
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю (в порядку статті 382 КАС України) від 16 січня 2025 року у справі №440/9098/24, в якій він просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24 з поданням відповідачем звіту.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю (в порядку статті 382 КАС України) від 16 січня 2025 року у справі №440/9098/24 задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24 у строк до 17 квітня 2025 року з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24, в якому управління просило прийняти звіт про виконання рішення суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року у справі №440/9098/24 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі № 440/9098/24 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24 у строк до 22 липня 2025 року з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24, в якому управління просить прийняти звіт про виконання рішення суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі № 440/9098/24 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24 у строк до 09 вересня 2025 року з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання.
26 серпня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24, в якому управління просило прийняти звіт про виконання рішення суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 січня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/9098/24 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24.
07 квітня 2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду у справі №440/9098/24 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24.
Позивач, не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій в якій просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі №440/9098/24 та направити на продовження розгляду справи в суд першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті ухвали, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що на його думку, відповідач не правильно здійснив розрахунок пенсійної виплати на виконання рішення суду у цій справі. Зауважив, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцятим до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Отже, суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представником позивача подано до суду заяву, в якій він просив провести судове засідання справи №440/9098/24 без участі позивача та представника позивача, за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до частини 2 статті 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
За приписами частин 1 та 2 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Суд першої інстанції, приймаючи звіт ГУ ПФУ в Полтавській області про виконання рішення суду, виходив з того, що поданий відповідачем звіт складений з дотриманням статті 382-2 КАС України. Також звіт містить відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень (відсутність фінансування) та які заходи вжито та вживаються ним для виконання судового рішення. Разом з тим, оскільки судове рішення виконано не в повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для встановлення ГУ ПФУ в Полтавській області нового строку для подання звіту про виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини 3 статті 14 КАС України, невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 зазначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Статтею 372 КАС України визначений порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до частин 2 та 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Аналіз наведеного вище вказує, що рішення суду в адміністративних справах може бути виконане добровільно, з моменту набрання рішенням законної сили, та примусово, після відкриття відповідного виконавчого провадження. При цьому, виконання судового рішення, у якому порядку воно б не відбувалось, є невід'ємною складовою права на судовий захист.
Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах частин 2 та 3 статті 382-2 КАС України.
Згідно частин 1 - 4 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частин п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
У відповідності до частини 11 статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Тобто, виходячи з положень статті 382-3 КАС України судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду, або ж вриішення питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
При цьому, суд може прийняти звіт суб'єкта владних повноважень у випадках: - якщо встановлено повне виконання відповідним суб'єктом судового рішення, - якщо суб'єкт владних повноважень навів обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, - якщо заходи, які вживаються суб'єктом владних повноважень для виконання судового рішення, на переконання суду, є достатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Якщо судом прийнято звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, то судом одночасно встановлюється новий строк для подання звіту.
Як встановлено матеріалами справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №440/9098/24, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 липня 2021 року у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР) з урахуванням раніше виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в звіті про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24 зазначило, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року по справі №440/9098/24, яке набрало законної сили 23 серпня 2024 року, проведено перерахунок пенсії позивача з 01 липня 2021 року у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року №1-p (I)/2021 та статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06 червня 1996 року №230/96-BP). Крім того, позивачу нарахована заборгованість з пенсії за період з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2024 року в сумі 8429,05 грн. Вказані обставини підтверджуються перерахунком пенсії ОСОБА_2 на підставі рішення пенсійного органу №916300143271 (а.с. 155-169).
З указаного перерахунку судом встановлено, що розмір пенсійної виплати (на виконання рішення суду) з 01.07.2021 по 28.02.2022 склав 14832 грн (1854 мінімальна пенсія станом на 01.07.2021 * 8):
- 12595,18 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (15743,98 * 80% втрати працездатності);
- 1065,62 грн - сума доплати за рішенням суду;
- 379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п. 5;
- 741,60 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 1854);
- 50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни 2 групи.
Відповідач зазначає, що з березня 2022 року проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні на коєфіцієнт 1,14. Розмір пенсійної виплати склав 15561,70 грн, що є доцільнішим ніж розмір пенсії на виконання рішення суду. Тому в подальшому виплата пенсії ОСОБА_1 по рішенню суду не переглядалась. На даний час розмір пенсійної виплати становить 20681,25 грн.
Крім того, позивачу нарахована заборгованість з пенсії за період з 01.07.2021 по 31.12.2024 в сумі 8429,05 грн.
Зазначені кошти обліковані в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області для здійснення виплати на умовах Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, що підтверджується наданим відповідачем витягом з реєстру судових рішень (а.с. 190).
Також звіт містить відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень (відсутність фінансування) та які заходи вжито та вживаються ним для виконання судового рішення.
Отже, звіт ГУ ПФУ в Полтавській області складений з дотриманням статті 382-2 КАС України.
Як убачається зі звіту та доданих до нього документів, на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, визначено розмір належної до виплати заборгованості та здійснено її нарахування. Відповідач зазначив, що виплата нарахованих сум не проведена, а відповідні кошти обліковані для подальшої виплати в порядку, визначеному законодавством.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем вчинено дії, спрямовані на виконання судового рішення, проте таке рішення станом на час розгляду звіту не виконано в повному обсязі, оскільки позивач фактично не отримав присуджених йому грошових коштів.
Колегія суддів зазначає, що згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі №560/16807/21 вказав, що оскільки відповідач (ГУ ПФУ у Хмельницькій обл.) є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він повинен враховувати приписи статті 116 Бюджетного кодексу України, які забороняють взяття бюджетних зобов'язань за відсутності відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків за відсутності бюджетних призначень, та Порядку, яким узгоджено механізм забезпечення виконання взятих на себе державою зобов'язань з приписами бюджетного законодавства.
З огляду на те, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є реальне та повне поновлення порушених прав особи шляхом фактичного отримання нею присудженого блага, сам факт проведення перерахунку та нарахування заборгованості не може свідчити про повне виконання рішення суду за відсутності виплати відповідних сум.
Разом з тим, згідно з частиною одинадцятою статті 382-3 КАС України, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не заперечується факт невиконання судового рішення у повному обсязі, зокрема в частині виплати позивачу нарахованої на виконання рішення суду суми пенсії. Водночас матеріали справи свідчать про вчинення суб'єктом владних повноважень дій, спрямованих на виконання судового рішення, що дає підстави для висновку про часткове виконання покладених на нього судом обов'язків.
За таких обставин, враховуючи приписи частини одинадцятої статті 382-3 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим прийняття поданого звіту про виконання судового рішення. Разом із тим, оскільки рішення суду станом на час розгляду звіту залишається невиконаним у повному обсязі, судовий контроль за його виконанням не може вважатися завершеним.
Зважаючи на те, що на теперішній час рішення суду виконано частково, а виплата нарахованої заборгованості не проведена, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про прийняття поданого звіту та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про подальший стан виконання судового рішення.
Колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що на виконання рішення суду відповідач здійснив розрахунок пенсії, виходячи із 8 мінімальних пенсій за віком станом на 2021, однак станом на 2024 та 2025 мінімальна пенсія за віком становить 2361 грн, тому розмір пенсії на виконання рішення суду має становити 20262 грн (18888 (8*2361) + 944,40 + 50 + 379,60), однак на сьогодні пенсія становить 19181,12, тобто пенсія виплачується у попередньому розмірі, з огляду на таке.
Як убачається зі змісту рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року у справі №440/9098/24, ним було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 липня 2021 року у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 та статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України “Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"» від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР) з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому резолютивна частина судового рішення не містить приписів щодо здійснення у межах його виконання подальших автоматичних перерахунків пенсії залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму чи мінімальної пенсії за віком у наступних періодах після проведення визначеного судом перерахунку, зокрема станом на 2024-2025 роки.
Разом з тим предметом судового контролю в порядку статті 382 КАС України є перевірка виконання відповідачем обов'язків, прямо покладених на нього судовим рішенням, а не вирішення спору щодо правильності подальшого обчислення пенсії або виникнення нових правовідносин після його виконання.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що наведені заявником доводи не свідчать про невиконання відповідачем судового рішення та не можуть бути підставою для застосування заходів судового контролю, передбачених статтею 382 КАС України.
Водночас колегія суддів звертає увагу, що у разі незгоди позивача з рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, вчиненими на виконання судового рішення, він не позбавлений права на звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання такого судового рішення. Саме в межах зазначеної процедури підлягають перевірці обставини щодо правильності та повноти виконання відповідачем судового рішення, а також відповідності його дій вимогам законодавства та змісту судового акта.
Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції, окрім встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення, повинен був застосувати до керівника суб'єкта владних повноважень захід процесуального примусу у вигляді штрафу, колегія суддів зазначає, що такі доводи підлягають оцінці з урахуванням обставин справи та правового регулювання, передбаченого статтею 382-3 КАС України.
Верховний Суд в ухвалі від 31 січня 2024 року в адміністративній справі №560/1080/19 виклав наступну правову позицію щодо застосування на керівника органу пенсійного фонду штрафу за невиконання рішення суду за відсутності фінансування: "накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, можливе або у разі ненадання звіту на виконання ухвали суду, або ненадання доказів, які свідчать про невжиття заходів, спрямованих на виконання рішення суду з моменту останнього встановлення строку надання звіту суб'єкта владних повноважень".
З наданих до Звіту про виконання рішення суду від 07.04.2026, з урахуванням попередніх звітів, доказів встановлено, що керівник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вживав заходи на виділення коштів для виконання ухваленого на користь заявника судового рішення. Проте, фактична невиплата позивачу нарахованих сум, пов'язана з встановленою Пенсійним фондом України черговістю виконання судових рішень в межах бюджетних асигнувань.
Таким чином, покладені судом зобов'язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому законом, та в межах повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України.
Колегія суддів враховує, що посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд не вбачає наявності таких підстав.
Зазначені висновки узгоджуються в висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 23.04.2020 у справі №560/523/19.
Отже, у разі вжиття суб'єктом владних повноважень відповідних заходів для виконання рішення суду, яке стосується здіснення виплат, штраф на керівника суб'єкта владних повноважень не накладається.
У свою чергу, як вбачається з поданого до суду звіту від 07.04.2026, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення частково виконано.
У зв'язку із наведеним, на переконання колегії суддів, підстави для застосування до відповідача наслідків, встановлених частиною 2 статті 382 КАС України в частині накладення на керівника ГУ ПФУ в Полтавській області штрафу за невиконання рішення суду, відсутні.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його ухваленні суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права, а тому суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Підставі для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі № 440/9098/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 04.06.2026 року