Ухвала від 14.05.2026 по справі 915/480/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

за наслідками попереднього засідання

14 травня 2026 року Справа № 915/480/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В.,

розглянувши у відкритому попередньому засіданні справу про неплатоспроможність

боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" (01133, м.Київ, вул. Коновальця Євгена, буд. 36-Д, приміщ. 65-з, ідентифікаційний код 41125531)

2. Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ідентифікаційний код 23494714)

керуючий реструктуризацією: арбітражний керуючий Бігдан Олексій Антонович (61003, Харківська обл., м. Харків, пров. Університетський, 1)

Представники учасників справі в судове засідання не з'явилися

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 11.05.2023, зокрема, відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, керуючим реструктуризацією призначено арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича (далі - Соловей Ю.А. ); попереднє засідання у справі призначено на 27.06.2023 о 14:00.

З метою виявлення кредиторів боржника на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет 15.05.2023 за №70602 було оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

27.07.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" (далі - ТОВ "Кредитсервіс") надійшла заява з вимогами до боржника №2023/484 від 27.07.2023 (вх. №9970/23), у якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в сумі 112425,22 грн (4 черга), які складаються з: 19047,33 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 69170,10 грн - прострочена заборгованість за процентами, 20049,79 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту, 4158,00 грн - строкова заборгованість за процентами, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 5368,00 грн (1 черга).

Ухвалою суду від 01.08.2023 прийнято до розгляду заяву ТОВ "Кредитсервіс", розгляд якої призначено на 19.09.2023 о 13:30. Зобов'язано боржника та керуючого реструктуризацією боргів боржника, завчасно до дати попереднього засідання, надати суду відзив на заяву ТОВ "Кредитсервіс" з грошовими вимогами до боржника з доказами направлення відзиву заявнику.

12.09.2023 на адресу Господарського суду Миколаївської області від Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" (далі - АТ "СЕНС БАНК") надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 12.09.2023 (вх. № 11950/23), у якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до боржника в сумі 40233,37 грн, а також 5368,00 грн судових витрат та включити ці вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника.

Ухвалою суду від 18.09.2023 заяву АТ "СЕНС БАНК" залишено без руху; постановлено заявнику усунути встановлені при поданні заяви недоліки у 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.

20.09.2023 від АТ "СЕНС БАНК", на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2023, надійшла заява №б/н від 20.09.2023 (вх. № 123/70/23) про усунення недоліків заяви.

18.09.2023 від ТОВ "Кредитсервіс" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №б/н від 18.09.2023 (вх. №12211/23).

18.09.2023 від керуючого реструктуризацією боржника на електронну адресу суду надійшло повідомлення про результати розгляду заяви про визнання грошових вимог ТОВ "Кредитсервіс" №б/н від 18.09.2023 (вх. №12230/23), в якому арбітражний керуючий Соловей Ю.А. визнає вимоги кредитора у повному обсязі (без права вирішального голосу).

19.10.2023 від керуючого реструктуризацією боржника до суду надійшло повідомлення про результати розгляду заяви про визнання грошових вимог АТ "СЕНС БАНК", сформоване в системі Електронний суд №б/н від 19.10.2023 (вх. №13879/23), в якому арбітражний керуючий Соловей Ю.А. визнає вимоги кредитора у повному обсязі (без права вирішального голосу).

Ухвалою суду від 19.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено попереднє засідання на 09 листопада 2023 року о 10:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 30.10.2023.

Ухвалою суду від 06.03.2025 призначено попереднє засідання на 20.03.2025 о 14:00. Постановлено провести розгляд справи поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом України з процедур банкрутства строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 06.03.2025 прийнято до розгляду заяву АТ "СЕНС БАНК" про визнання грошових вимог; призначено розгляд заяви в попередньому засіданні суду на 20.03.2025 о 14:00; постановлено провести розгляд заяви поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом України з процедур банкрутства строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 20.03.2025 відмовлено в задоволенні заяви боржника ОСОБА_1, сформованої в системі "Електронний суд" 10.03.2025 (вх. №3659/25 від 10.03.2025), про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №915/480/23.

Ухвалою суду від 20.03.2025 відсторонено арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1895 від 29.12.2018) від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №915/480/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Призначено керуючим реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1106 від 11.06.2013) (далі - Бігдан О.А.). Продовжено строк проведення попереднього засідання у справі до 17.04.2025 включно. Попереднє засідання у справі відкладено на 17 квітня 2025 року о 15:30. Зобов'язано арбітражного керуючого Солов'я Ю.А., у 5-денний строк з дня отримання даної ухвали передати керуючому реструктуризацією боргів боржника арбітражному керуючому Бігдану О.А. документацію у справі про банкрутство боржника. Зобов'язано керуючого реструктуризацією, у термін до 14.04.2025, подати до суду: повідомлення про результати розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" та Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" про визнання грошових вимог до боржника.

03.04.2025 від представника боржника - адвоката Цимбал А.А. надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог ТОВ "Кредитсервіс", сформоване в системі "Електронний суд" №б/н від 03.04.2025 (вх. №5117/25), в якому не визнає вимоги кредитора до боржника в повному обсязі, оскільки заява ТОВ "Кредитсервіс" подана поза строком, визначеним ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (30 днів від офіційного оприлюднення), так як строк закінчився 16.06.2023, тоді як заява кредитора надійшла до суду 27.07.2023. Також зазначає, що грошові вимоги не підтверджені достатніми, належними та допустимими доказами.

03.04.2025 від представника боржника - адвоката Цимбал А.А. надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог АТ "СЕНС БАНК", сформоване в системі "Електронний суд" №б/н від 03.04.2025 (вх. №5119/25), в якому не визнає вимоги кредитора до боржника в повному обсязі, оскільки вважає, що боржник не укладав з банком кредитні договори. Зазначає, що заява АТ "СЕНС БАНК" подана поза строком, визначеним ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (30 днів від офіційного оприлюднення), так як строк закінчився 16.06.2023, тоді як заява кредитора надійшла до суду 12.09.2023. Також зазначає, що грошові вимоги не підтверджені достатніми, належними та допустимими доказами.

14.04.2025 від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Бігдана О.А. надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог АТ "СЕНС БАНК", сформоване в системі "Електронний суд" №б/н від 14.04.2025 (вх. №5676/25), в якому не визнає вимоги кредитора до боржника, оскільки кредитором не додано належних доказів укладення між боржником та кредитором кредитного договору, а долучені до заяви документи на підтвердження заяви АТ "СЕНС БАНК" не є належними доказами.

15.04.2025 від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Бігдана О.А. надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог ТОВ "Кредитсервіс", сформоване в системі "Електронний суд" №б/н від 15.04.2025 (вх. №5721/25), в якому визнає вимоги кредитора до боржника частково в сумі 27633,00 грн, а решту в сумі 84792,22 грн не визнає, оскільки доказів укладення між кредитором і боржником кредитного договору в електронній формі кредитором не надано, а долучені до заяви документи на підтвердження заяви ТОВ "Кредитсервіс" не є належними доказами у розумінні вимог ГПК України.

30.07.2025 від АТ "СЕНС БАНК" надійшов до суду відзив на повідомлення арбітражного керуючого про результати розгляду вимог кредитора, сформований в системі "Електронний суд" 30.07.2025 (вх. №11186/25), в якому кредитор просить визнати грошові вимоги у повному обсязі та зазначає, що невизнання арбітражний керуючим вимог кредитора є необґрунтованим, безпідставним і таким, що суперечить умовам договору та чинному законодавству.

05.08.2025 від представника боржника - адвоката Цимбал А.А. надійшли додаткові пояснення у справі, сформовані в системі "Електронний суд" №б/н від 05.08.2025 (вх. №11414/25), в яких не визнає вимоги АТ "СЕНС БАНК" до боржника в повному обсязі, у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Ухвалою суду від 26.01.2026 продовжено строк проведення попереднього засідання у справі №915/480/23 до 16.02.2026 включно. Призначено попереднє засідання у справі №915/480/23 на 16 лютого 2026 року об 11:00. Зобов'язано ТОВ "Кредитсервіс", за 5 днів до дати проведення попереднього засідання, надати до суду письмові пояснення на повідомлення боржника про розгляд грошових вимог (вх. №5117/25 від 03.04.2025) та на повідомлення керуючого реструктуризацією про розгляд грошових вимог (вх. №5721/25 від 15.04.2025). Зобов'язано АТ "СЕНС БАНК", за 5 днів до дати проведення попереднього засідання, надати до суду письмові пояснення на повідомлення боржника про розгляд грошових вимог (вх. №5117/25 від 03.04.2025), з урахуванням додаткових пояснень у справі (вх. №11414/25 від 05.08.2025).

Від Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" надійшли до суду документи, сформовані в системі "Електронний суд":

- додаткові пояснення у справі на повідомлення арбітражного керуючого про результати розгляду вимог кредитора №б/н від 12.02.2026 (вх. №1952/26 від 12.02.2026), в яких кредитор просить визнати грошові вимоги у повному обсязі та додає, серед іншого, копію договору про банківське обслуговування фізичних осіб (повна редакція) та меморіальний ордер №888307652 від 27.01.2022;

- заява №б/н від 12.02.2026 (вх. №1982/26 від 13.02.2026), в якій кредитор просить долучити до матеріалів справи виписку по особовому рахунку по кредиту №651197728 від 03.11.2021 та виписки по особовому рахунку по кредиту №501422951 від 27.01.2022.

13.02.2026 від ТОВ "Кредитсервіс" до суду надійшли письмові пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" №12-02/2026 від 12.02.2026 (вх. №1986/26), в яких кредитор просить прийняти та долучити вказані пояснення до матеріалів справи, включити до реєстру вимог кредиторів у другу чергу із правом дорадчого голосу вимоги ТОВ "Кредитсервіс" до боржника у повному обсязі, у випадку неявки представника товариства в судове засідання розглядати справу за відсутності його представника, листування з представником товариства здійснювати за адресою: 02094, м. Київ, а/с 57, просп. Юрія Гагаріна, 23 або за електронною поштою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що на час відкриття судового засідання у даній справі у Миколаївській області було оголошено повітряну тривогу, судове засідання у справі 16.02.2026 не відбулось.

Ухвалами суду від 16.02.2026 задоволено заяви арбітражного керуючого Бігдана О.А., представника АТ "Сенс Банк" - Коваленко Катерини Володимирівни та представника ОСОБА_1 - адвоката Цимбал А.А. про їх участь в судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

02.04.2026 від представника боржника - адвоката Цимбал А.А. надійшли додаткові пояснення у справі, сформовані в системі "Електронний суд" №б/н від 02.04.2026 (вх. №4626/26), в яких визнає вимоги АТ "СЕНС БАНК" до боржника частково в розмірі 17683,51 грн за меморіальним ордером від 27.01.2022.

02.04.2026 від представника боржника - адвоката Цимбал А.А. надійшли додаткові пояснення у справі, сформовані в системі "Електронний суд" №б/н від 02.04.2026 (вх. №4624/26), в яких не визнає вимоги ТОВ "Кредитсервіс" до боржника у повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.04.2026, серед іншого, продовжено строк проведення попереднього засідання у справі №915/480/23 до 30.04.2026 включно; призначено попереднє засідання у справі №915/480/23 на 30.04.2026 о 10:00.

Ухвалою суду від 07.05.2026, серед іншого, продовжено строк проведення попереднього засідання у справі №915/480/23 до 14.05.2026 включно; призначено попереднє засідання у справі №915/480/23 на 14.05.2026 об 11:00.

14.05.2026 від ТОВ "Кредитсервіс" до суду надійшли письмові пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" №13-05/2026 від 13.05.2026 (вх. №7168/26), в яких кредитор, серед іншого, просить прийняти та долучити вказані пояснення до матеріалів справи, у випадку неявки представника товариства в судове засідання розглядати справу за відсутності його представника. У вказаних поясненнях ТОВ "Кредитсервіс", серед іншого, зазначає, що укладення договору підтверджується одноразовим ідентифікатором, наданою довідкою, внесеними персональними даними, а також фактом часткового погашення боржником заборгованості, а наявність заборгованості підтверджується її розрахунком та випискою з особового рахунку за кредитним договором.

У судове засідання учасники справи не з'явились, про проведення попереднього засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронних листів до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд". Водночас, явка зазначених осіб обов'язковою судом не визнавалась, а тому враховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи.

Відповідно до змісту статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), 14.05.2026 за результатами проведення попереднього засідання, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали суду без її проголошення.

Дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ:

- грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУзПБ, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно приписів ч. 4 зазначеної статті Кодексу, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Згідно усталеної практики Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- обов'язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);

- у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2019 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

У свою чергу докази, відповідно до ст. 76-79 ГПК України, повинні бути належними, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що до суду у строк, передбачений ст. 45 КУзПБ, заяви з грошовими вимогами до боржника не надійшли.

Поза межами встановлено строку до суду надійшли заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" та Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" з грошовими вимогами до боржника.

Інших заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника станом на день проведення попереднього засідання не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Частиною 2 статті 122 КУзПБ передбачено, що попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 та частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Щодо заяви ТОВ "Кредитсервіс" про визнання грошових вимог до боржника.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Кредитсервіс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №211208-004 від 08.12.2021 (далі - Кредитний договір).

Відповідно до умов цього кредитного договору ТОВ "Кредитсервіс" надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 40000,00 грн, на строк 730 днів, окрім того передбачено сплату одноразової комісії в розмірі 7,5%, що становить 3000,00 грн, плату за користування кредитом в середньому за місяць від початкової суми кредиту - 8,5% (3400,00 грн). Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, факт отримання боржником кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №2681 від 08.12.2021 з урахуванням узгодженої одноразової комісії.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі, вказаному в договорі (40000,00 грн) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, кредит надається позичальнику шляхом перерахування суми кредиту на банківський (картковий) рахунок позичальника.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю платежі, строки і суми яких зазначені в графіку платежів. Плата за користування кредитом нараховується щомісячно за кожен місяць користування кредитом. У складі плати за користування кредитом, можуть нараховуватися відсотки за перший день користування кредитом, фіксована щомісячна комісія та (або) одноразова комісія за користування кредитом в залежності від обраного позичальником кредитного продукту.

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору, процентна ставка за договором є фіксованою.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору, датою повернення суми кредиту, так само як і датою сплати заборгованості за договором, вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок кредитодавця.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, договір набуває чинності і діє 10 (десять) років з моменту укладення, але в будь-якому випадку до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до п. 3.5. Кредитного договору, у випадку припинення дії, або закінчення строку дії договору, сторони не звільняються від обов'язку виконання зобов'язань, що виникли під час його дії.

Згідно з підпунктом 4.4.2. Кредитного договору, позичальник зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 5.6. Кредитного договору, сторони договору погодили, що на підставі ст. 259 Цивільного кодексу України позовна давність за всіма зобов'язаннями сторін, що виникають з умов договору, в тому числі щодо сплати штрафів, процентів та відшкодування збитків становить 10 (десять) років.

Відповідно до п. 6.11.1. Кредитного договору, підписанням договору позичальник підтверджує, що ознайомлений, повністю розуміє, безумовно акцентує і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Публічної пропозиції (оферти) ТОВ "Кредитсервіс" укладення договору про надання кредиту в редакції від 19.10.2021 p., яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 6.11.2. Кредитного договору, підписанням договору позичальник підтверджує, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, зазначену в ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування".

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №211208-004 від 08.12.2021, здійсненого за період з 08.12.2021 по 15.05.2023, вбачається, що станом на 15.05.2023 заборгованість ОСОБА_1 , з урахуванням часткових платежів боржника в сумі 9367,00 грн, становить 112425,22 грн, яка складається із: 19047,33 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 69170,10 грн - прострочена заборгованість за процентами; 20049,79 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту; 4158,00 грн - строкова заборгованість за процентами.

Вимоги ТОВ "Кредитсервіс" за договором №211208-004 від 08.12.2021 не забезпечені майном боржника.

Заперечуючи грошові вимоги ТОВ "Кредитсервіс" за договором №211208-004 від 08.12.2021 у повному обсязі, боржник серед іншого зазначає, що договір кредиту від 08.12.2021 не містить печатки кредитора та власноручного підпису боржника, лише містить одноразовий ідентифікатор, тобто це має бути електронний доказ; відсутні належні докази, що саме боржник використовував цей ідентифікатор; розрахунки кредитора містять суперечності щодо сум та відсоткових ставок; виписка не відповідає вимогам до первинних документів; кредитор надав паспорт споживчого кредиту від 08.12.2021, з якого вбачається різні відсоткові ставки, різні умови; на оферті б/н та без дати відсутні печатка кредитора та підпис боржника; кредитор не надає акцепт, підписаний боржником; суми кредиту та заборгованості не узгоджуються між собою (надано 37000 грн, але нарахування йде на 40000 грн).

У свою чергу арбітражний керуючий Бігдан О.А. визнає вимоги за договором №211208-004 від 08.12.2021 частково в сумі 27633,00 грн, а решту в сумі 84792,22 грн не визнає та серед іншого зазначає, що кредитором не надані докази укладення між кредитором та боржником кредитного договору в електронній формі, проте кредитором надані докази перерахування боржнику грошових коштів у сумі 37000,00 грн. Отже, з урахуванням часткової оплати боржником у сумі 9367,00 грн, заборгованість становить 27633,00 грн.

Щодо заперечень представника боржника та керуючого реструктуризації проти кредиторських вимог ТОВ "Кредитсервіс", які містяться в матеріалах справи, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №211208-004 від 08.12.2021 був вчинений в електронній формі.

Відтак, на нього поширюються вимоги Закону України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Частинами 1-12 ст. 11 цього ж Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 6, 12 ч. 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Як встановлено, 08.12.2021 боржник звернувся до кредитора з метою отримання кредиту, у зв'язку з чим підписав електронним підписом кредитний договір №211208-004 від 08.12.2021 шляхом зазначення одноразового ідентифікатора (V94112), який був власноручно введений боржником, у відповідності до вимог ч. 6 та 8 ст. 11 і ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Отже, наведене безумовно свідчить про те, що боржник ознайомився і погодився з умовами кредитного договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-383/2010 вказано, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

При цьому, вимог про визнання кредитного договору №211208-004 від 08.12.2021 недійсним (неукладеним) не заявлено, договору щодо інших правовідносин між сторонами боржником не надано, в матеріалах справи наявна лише копія вказаного кредитного договору, наданого кредитором.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає, що кредитором надано належні і допустимі докази, які підтверджують укладеність між боржником та ТОВ "Кредитсервіс" кредитного договору №211208-004 від 08.12.2021.

В той же час, отримання боржником кредитних коштів у визначеному кредитним договором розмірі підтверджується платіжним дорученням №2681 від 08.12.2021.

Отже, суд вважає доведеним, що кредитодавець виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав боржнику кредитні кошти відповідно до умов кредитного договору.

При цьому, за умовами кредитного договору, боржник зобов'язався повернути отримані ним грошові кошти у визначений договором строк, однак доказів того, що позичальник свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та повернув отримані в борг грошові кошти, в матеріалах справи немає.

Відтак, суд доходить висновку, що грошові вимоги в частині заборгованості за тілом кредиту у розмірі 37000,00 грн є обґрунтованими та підлягають визнанню.

За ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Із наданого кредитором розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що він відповідає вимогам закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується із умовами кредитного договору, з нього встановлено розмір основного боргу, нараховані відсотки відповідно до умов кредитного договору та в період дії такого кредитного договору, сума платежів та залишки непогашеної боржником заборгованості.

Водночас, звертаючись до суду із заявою, ТОВ "Кредитсервіс" просило визнати грошові вимоги за кредитним договором, зокрема і прострочену заборгованість за процентами у сумі 73328,10 грн

Наданий кредитором розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано його арифметично вірним.

З виписки з особового рахунку за кредитним договором №211208-004 від 08.12.2021 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.05.2023, з урахуванням часткових платежів боржника в сумі 9367,00 грн, становить 112425,22 грн, яка складається із: 19047,33 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 69170,10 грн - прострочена заборгованість за процентами; 20049,79 грн - строкова заборгованість за сумою кредиту; 4158,00 грн - строкова заборгованість за процентами.

Боржником не надано доказів виконання грошового зобов'язання перед кредитором, напроти, боржником, у списку кредиторів та боржників станом на 27.01.2023, доданого до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якості доказів наявності заборгованості перед кредиторами, зазначено заборгованість перед кредиторами, у тому числі, заборгованість перед ТОВ "Кредитсервіс" за договором від 08.12.2021 на загальну суму 93979,86 грн, у тому числі прострочена заборгованість в сумі 50633,04 грн. Вказану суму заборгованості перед ТОВ "Кредитсервіс" також містить поданий боржником план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, погоджений боржником 22.03.2023.

Інші обставини, про які зазначає представниця боржника та керуючий реструктуризацією, судом до уваги не приймаються, оскільки як зазначалося вище суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника.

Враховуючи зазначене, суд визнає грошові вимоги ТОВ "Кредитсервіс" до боржника в розмірі 112425,22 грн, які складаються з: 39097,12 грн - заборгованість за сумою кредиту, 73328,10 грн - заборгованість за процентами.

Визнані судом вимоги кредитора підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів в черговості, визначеній ч. 4 ст. 133 КУзПБ.

При цьому, господарський суд зазначає, що заявником у даній справі понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5368,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією №4696 від 26.07.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, витрати кредитора, пов'язанні зі сплатою судового збору за подання до суду заяви з грошовими вимогами в сумі 5368,00 грн відшкодовуються у повному обсязі позачергово, тобто до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ, кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Враховуючи, що вимоги ТОВ "Кредитсервіс" виникли до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та заяву про визнання грошових вимог до боржника подано до господарського суду з порушенням визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ 30-денного строку, кредитор є конкурсним, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Щодо заяви Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" про визнання грошових вимог до боржника.

З поданих до заяви з кредиторськими вимогами до боржника доказів вбачається існування правовідносин між АТ "Альфа-банк" та боржником, а саме: угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №651197728 від 03.11.2021; угоди про надання споживчого кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №501422951 від 27.01.2022.

В подальшому 12.08.2022 на позачергових Загальних зборах акціонерів АТ "Альфа-банк" прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи. Протоколом позачергових Загальних зборів акціонерів АТ "Альфа-банк" за №2/2022, складеним 18.08.2022, вирішено змінити найменування банку на АТ "Сенс Банк", у зв'язку із чим 30.11.2022 до Державного реєстру внесено запис №1000681070177055612 про зміну найменування кредитора з АТ "Альфа-банк" на АТ "Сенс банк" (ідентифікаційний код 23494714).

Тобто, відбулась зміна найменування, в той час як ідентифікаційний номер юридичної особи (ЄДРПОУ) залишився той самий.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 ЦК України).

Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру (ч. 1, 3 ст. 90 ЦК України).

У свою чергу, суд зазначає, що сама лише зміна найменування юридичної особи не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування (аналогічна правова позиція викладена у постанові КГС ВС від 23.12.2021 у справі №910/14944/13).

Щодо угод, укладених боржником, судом встановлено наступне.

03.11.2021 між ОСОБА_1 та АТ "Альфа-Банк" було укладено угоду про надання кредиту №651197728, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

Зазначена угода є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, повний текст якого розміщено на офіційному сайті кредитора за посиланням: https://sensebank.com.ua/tarifi-ta-umovi. У даному розділі зберігається як поточна редакція повного тексту Договору про банківське обслуговування фізичних осіб АТ "Сенс Банк", так і архівні редакції.

Кредит надавався боржнику на наступних умовах: умови споживчого кредиту: тип кредиту Кредитування рахунку; сума кредиту 2000,00 грн; процентна ставка 39,99%, фіксована; спосіб та строк надання кредиту Безготівковим шляхом, 12 міс. з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору; максимальна сума кредиту до 200000,00 грн; обов'язковий щомісячний мінімальний платіж становить 5% від суми загальної заборгованості, мінімум 50,00 грн; строк дії картки 5 років з моменту випуску.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 зобов'язався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.

Так, 03.11.2021 ОСОБА_1 підписав (власноручний підпис) з АТ "Альфа-Банк": паспорт споживчого кредиту; анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" від 03.11.2021; довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Зазначені документи долучені заявником до матеріалів справи.

Як зазначено заявником, в результаті порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за договором №651197728, у останнього перед кредитором АТ "Сенс Банк" виникла заборгованість в сумі 4204,96 грн, з яких: 2109,88 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 334,62 грн - заборгованість за відсотками; 1598,56 грн - заборгованість за тілом кредиту; 161,90 грн - овердрафт.

З наданої заявником виписки по особовим рахункам з рахунку приватного клієнта №800826-2023/0530 за період з 03.11.2021 по 11.05.2023 вбачається, що заявником зараховано на рахунок боржника грошові кошти в сумі 2000,00 грн.

Вимоги АТ "Сенс Банк" за договором №651197728 не забезпечені майном боржника.

У свою чергу боржник не визнає вимоги за договором №651197728 та зазначає, що:

- кредитор не надає оферту до анкети-заяви від 03.11.2021;

- комісія за користування кредитом, яка встановлена та нараховується у розрахунку заборгованості є нікчемною, оскільки суперечить законодавству України;

- у п. 2.1.1. заяви боржник надав згоду на укладення Договору КБОФО в ПАТ "Альфа-банк", але кредитор не надав примірник вказаного договору;

- в анкеті-заяві б/н від 03.11.2021 не має відповідного посилання саме на кредитний договір;

- на жодному документі, наданому кредитором, не зазначено про ознайомлення з Договором КБОФО;

- кредитором не надано акцепт;

- у п. 2.1.3. не зазначено обов'язковості укладання відповідної Угоди на отримання кредиту та не має посилання на отримання кредиту, а в анкеті-заяві боржник тільки просить відкрити рахунок для обслуговування;

- відсутній меморіальний ордер або платіжна інструкція (первинний документ), що підтверджує перерахування та отримання позичальником кредитних коштів;

- не зазначено, з якими саме Правилами ДКБОФО ознайомився боржник, та правила кредитором не надані;

- у анкеті-заяві зазначений строк дії договору та користування кредитом - 12 місяців, але кредитор продовжив нарахування відсотків після 03.11.2022;

- не подано розрахунку заборгованості, оскільки наданий розрахунок містить невідомий номер кредитного договору (анкета-заява б/н), не містить номеру рахунку та відповідних даних позичальника, не містить печатки банку;

- виписка, яку надає кредитор не містить посилання на відповідний кредитний договір, не містить даних відповідальної особи, не містить розрахунок заборгованості, підпису та печатки, отже не є належним документом, що підтверджує заборгованість;

- кредитором надано паспорт споживчого кредиту від 03.11.2021, з якого вбачається відмінна від анкети-заяви відсоткова ставка, різні умови, має зазначення що всі дані у паспорті споживчого кредиту базуються на припущеннях і закінчують свою дію 03.11.2021;

- відсутні докази видачі кредиту;

- кредитор не надав графіку платежів.

У свою чергу арбітражний керуючий Бігдан О.А. не визнає вимоги за договором №651197728 та серед іншого зазначає, що кредитором не наданий примірник договору, з яким ознайомився та уклав боржник під час підписання анкети-заяви, а остання не містить необхідної інформації, щоб вважатись індивідуальною частиною публічного договору про надання банківських послуг. Кредитором не надано додаток №4 до договору, в якому відповідно до п. 3.4 анкети-заяви визначаються умови відповідної програми (за якою боржником отримано кошти). Також кредитором не надано документів на підтвердження повноважень особи, яка від імені кредитора підписала анкету-заяву від 03.11.2021. Надана кредитором виписка по особовим рахункам не має жодної ознаки їх складання банківською установою, не містить посилання на дату та номер кредитного договору, на виконання якого здійснюються відповідні платежі.

Також, 27.01.2022 між ОСОБА_1 та АТ "Альфа-Банк" була укладена угода про надання споживчого кредиту №501422951, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.

На підтвердження чого надані копії паспорта споживчого кредиту від 27.01.2022; оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501422951, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 27.01.2022 від ОСОБА_1 (далі - Оферта №501422951); анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" та заяву (акцепт) №248.501422.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування; додаток №1 до Угоди про надання кредиту №501422951 від 27.01.2022 (графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг), довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Як зазначено кредитором у заяві, в результаті порушення ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за договором №501422951, у останнього перед кредитором АТ "Сенс Банк" виникла заборгованість в сумі 36028,41 грн, з яких: 17587,66 грн - заборгованість за кредитом; 8468,69 грн - заборгованість за відсотками; 9972,06 грн - комісія.

Так, із змісту Оферти №501422951 від 27.01.2022 від імені ОСОБА_1 (позичальник) вбачається, що останній пропонує АТ "Альфа-банк" (банк) укласти Угоду про надання споживчого кредиту. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб на умовах, зокрема: тип кредиту - кредит готівкою; сума кредиту - 17683,51 грн; процентна ставки - 39,99% річних; тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 міс.; дата повернення кредиту - 27.01.2027; рахунок для повернення кредиту №UA463003460000029095501422951, відкритий у банку; кредит надається для власних потреб; спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у банку.

Крім того, умовами кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (розділ ІІ Оферти) надавався позичальнику на наступних умовах: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; максимальна сума кредиту до 200000,00 грн; обов'язковий мінімальний платіж - 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн; відсоткова ставка - 26,00%, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 3 роки з моменту випуску.

Також зазначено, що підписанням електронним підписом цієї Оферти боржником свідчить про отримання всієї інформації про умови кредитування.

Зазначені умови були погодженні АТ "Альфа-банк", що підтверджується наданим до заяви акцептом останнього.

Крім того, банком до зазначеної Угоди складений графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг, підписаний сторонами (далі - Додаток №1). Як зазначено в Додатку №1 підпис позичальника на цьому Договорі свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування.

З наданої заявником виписки по особовим рахункам з 27.01.2022 по 11.05.2023 (ф. 281) та меморіального ордеру №888307652 від 27.01.2022 вбачається, що заявником зараховано на рахунок боржника грошові кошти в сумі 17683,51 грн.

АТ "Сенс Банк" також надано до суду Договір про банківське обслуговування фізичних осіб із додатками (який був розміщений на сайті у мережі Інтернет за посиланням www.alfabank.ua, з умовами якого ознайомився та погодив боржник під час укладення оферти та підписання вищевказаних документів).

Вимоги АТ "Сенс Банк" за договором №501422951 не забезпечені майном боржника.

У свою чергу боржник визнає вимоги за договором №501422951 частково в сумі 17683,51 грн, а решту не визнає та зазначає, що:

- на оферті від 27.01.2022 відсутні будь-які підписи АТ "Альфа Банк", у т.ч. КЕП, ПЕП, ЕЦП, також відсутні печатка банку;

- комісія за користування кредитом, яка встановлена офертою від 27.01.2022 та нараховується у розрахунку заборгованості (9972,06 грн станом на 27.04.2023) є нікчемною, що суперечить законодавству України;

- у п. 2.1.1. заяви боржник надав згоду на укладення Договору КБОФО в ПАТ "Альфа-банк", але кредитор не надав примірник договору від 27.01.2022;

- анкета-заява б/н від 27.01.2022 не містить печатки банку;

- кредитор не надав акцепт, а наданий акцепт від 27.01.2022 стосується укладення договору страхування;

- не зазначено обов'язковості укладання відповідної угоди на отримання кредиту, не має посилання на отримання кредиту та в анкеті заяві боржник тільки просить відкрити рахунок для обслуговування;

- відсутній меморіальний ордер або платіжна інструкція (первинний документ), як доказ перерахування та отримання позичальником кредитних коштів;

- не зазначено з якими саме правилами ДКБОФО ознайомився боржник та правила кредитором не надані;

- в анкеті-заяві не зазначений строк дії договору та користування кредитом, як обов'язкова умова кредитного договору;

- надані кредитором два паспорти споживчого кредиту від 27.01.2022 містять різні відсоткові ставки, різні умови, має зазначення що всі дані базуються на припущеннях і закінчують свою дію 27.01.2022;

- відсутні докази видачі кредиту;

- за графіком платежів сума кредиту становить 83442,70 грн, а витрати за кредитом без врахування відсотків становить 17683,51 грн, отже незрозумілим є самовільне надмірне нарахування 42334,20 грн за розрахункове-касове обслуговування, яке є незаконним і протирічить Закону України "Про споживче кредитування" та Закону України "Про захист прав споживачів".

Заперечуючи заборгованість у розмірі 36028,41 грн, керуючий реструктуризацією, серед іншого зазначає, що кредитором не наданий примірник договору, з яким ознайомився та уклав боржник під час підписання оферти на укладання договору. Кредитором не надано до заяви доказів підписання банком акцепту щодо прийняття оферти, запропонованої боржником. Кредитором не надано додаток №4 до договору, в якому відповідно до оферти, визначаються умови кредитного договору. Кредитором не надано доказів перерахування коштів на рахунок, зазначений боржником в оферті. Надана кредитором виписка по особовим рахункам не має жодної ознаки їх складання банківською установою, не містить посилання на дату та номер кредитного договору, на виконання якого здійснюються відповідні платежі. Надані кредитором розрахунки заборгованості не є первинними документами, що підтверджують наявність заборгованості боржника.

Щодо заперечень представника боржника та керуючого реструктуризації проти кредиторських вимог АТ "Сенс Банк", які містяться в матеріалах справи, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки зобов'язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Частиною другою статті 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Згідно із частиною третьою статті 69 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України встановлює для банків, банківських груп: перелік, форми звітності або вимоги до форм, періодичність та строки подання звітності, порядок подання та оприлюднення фінансової звітності (річної фінансової звітності, річної консолідованої фінансової звітності, проміжної фінансової звітності, консолідованої проміжної фінансової звітності), консолідованої та субконсолідованої звітності.

Основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України встановлює Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 №75 (далі - Положення).

Відповідно до пп.14 п.1 Положення первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Відповідно до п. 42 Положення №75 підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Регулювання щодо обліку первинних документів містить пункт 57 Положення №75, який визначає, що інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Відповідно до підпункту 1 пункту 59 Положення №75 банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як клієнтські рахунки та виписки з них.

Пунктом 60 Положення №75 визначено, що клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Згідно із пунктом 62 Положення №75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з клієнтського рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі №381/1647/21, від 07.12.2022 у справі №298/825/15-ц).

З огляду на це, виписки по клієнтському рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості за кредитним договором (подібний висновок викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі №712/4821/16-ц).

Суд зазначає, що кредитор - АТ "Сенс Банк" додав до своєї заяви з грошовими вимогами до боржника, на підтвердження розміру заборгованості, відповідні розрахунки та банківські виписки, що є належним доказом на підтвердження надання кредитів та існуючої заборгованості боржника перед кредитором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" кредитна лінія - вид кредиту, надання якого здійснюється повністю або частинами в узгоджені сторонами строки протягом строку кредитування. При цьому може бути передбачено право споживача отримати кредит у межах встановленого кредитного ліміту у разі часткового або повного погашення кредиту протягом строку кредитування, визначеного в договорі про споживчий кредит. Керуючись ч. 1 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному вебсайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Приписами ст. 19 Закону України "Про споживче кредитування" передбачена черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит: у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Факт здійснення платежів з боку боржника (часткова сплата) підтверджує факт укладення договорів та факт погодження з умовами сторонами договорів.

Здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, боржник вчинив конклюдентні дії, які свідчать про визнання ним укладення кредитних договорів та наявності зобов'язань за ними.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд. Так, у пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №127/23910/14-ц вказано, що часткова сплата боржником основного боргу та/або інших платежів є дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Також, судом береться до уваги, що:

- боржником до заяви про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність наданий список кредиторів та боржників станом на 27.01.2023, в якому зазначено про наявне грошове зобов'язання перед АТ "Сенс-банк" на загальну суму 33032,72 грн, а саме за договором від 03.11.2021 в сумі 2346,05 грн, з якої 493,40 грн просточеної заборгованості та за договором від 27.01.2022 на суму 30686,67 грн, у тому числі 4381,17 грн простроченої заборгованості. Також про наявність відповідного грошового зобов'язання вказують записи у кредитному звіті Українського бюро кредитних історій станом на 27.01.2023;

- вказану суму заборгованості перед АТ "Сенс-банк" містить поданий боржником план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, погоджений боржником 22.03.2023;

- на підтвердження вказаної заборгованості боржником до заяви про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність додано: графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг, підписаний сторонами (Додаток №1), акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №501422951, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 27.01.2022, паспорти споживчого кредиту, заяву (акцепт) №248.501422951.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування від 27.01.2022 з рахунком фактурою №365.0000115.111.7622 від 27.01.2022.

Стосовно вимог АТ "Сенс-банк" на суму 9972,06 грн - заборгованість за комісією, суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв'язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частини першої, другої та п'ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".

Пунктом 5 Правил про споживчий кредит передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Частиною 1 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частиною 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі №461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що "у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України "Про споживче кредитування". Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23.

З розрахунку суми заборгованості за угодою про надання кредиту №501422951 від 27.01.2022 вбачається нарахування банком комісії за обслуговування кредиту за період з 27.02.2022 по 11.05.2023 в сумі 9972,06 грн.

Відповідно до умов Договору №501422951 від 27.01.2022 в платежах за супровідні послуги кредитодавця зазначено пакет послуг за РКО в сумі 705,57 грн (п. 4 Паспорту споживчого кредиту).

Необхідність внесення плати за супровідні послуги банку, пов'язанні з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбачена в додатку №1 до угоди про надання кредиту №501422951 від 27.01.2022 "Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг" (колонка 8 графіку). Щомісячний розмір комісії за розрахунково-касове обслуговування складає 705,57 грн, а її загальний розмір (за весь період користування кредитом) - 42334,20 грн.

Однак у кредитному договорі не зазначено переліку платежів за супровідні послуги банку, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про споживче кредитування".

Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

За таких обставин, положення розділу 4 кредитного договору №501422951 від 27.01.2022 щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Отже, вимоги кредитора в частині заборгованості по комісії в сумі 9972,06 грн слід відхилити.

Враховуючи зазначене, суд визнає грошові вимоги АТ "Сенс-банк" до боржника в розмірі 30261,31 грн, а саме: за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №651197728 від 03.11.2021 в сумі 4204,96 грн, з якої: 2109,88 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 334,62 грн - заборгованість за відсотками; 1598,56 грн - заборгованість за тілом кредиту; 161,90 грн - овердрафт; за угодою про надання споживчого кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №501422951 від 27.01.2022 в сумі 26056,35 грн, з якої: 17587,66 грн - заборгованість за кредитом, 8468,69 грн - заборгованість за відсотками. Відхилити грошові вимоги в розмірі 9972,06 грн - заборгованість за комісією.

Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Судом встановлено, що заявник - АТ "Сенс-банк" при зверненні з заявою про визнання грошових вимог до боржника за меморіальним ордером від 06.06.2023 №1786249522 сплатив 5368,00 грн судового збору, що становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) кредитором сплачується судовий збір за ставкою - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Станом на 1 січня 2023 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Тож за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі №915/480/23 в електронній формі АТ "Сенс-банк" мав сплатити 4294,40 грн судового збору (2684,00 грн х 2 х 0,8), а фактично сплатив 5368,00 грн, тобто на 1073,60 грн більше від встановленого Законом України "Про судовий збір" розміру судового збору.

Тому належить визнати 4294,40 грн сплаченого кредитором судового збору.

Щодо решти сплаченого кредитором судового збору - 1073,60 грн, АТ "Сенс-банк" має право звернутися до суду з клопотанням про його повернення на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" (згідно якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом).

Враховуючи, що вимоги АТ "Сенс-банк" виникли до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та заяву про визнання грошових вимог до боржника подано до господарського суду з порушенням визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ 30-денного строку, кредитор є конкурсним, однак не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Суд звертає увагу боржника, що подані боржником заперечення щодо укладання з кредиторами договорів, вимоги за якими були визнані боржником при зверненні до суду з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, свідчать про недобросовісність дій боржника, що в подальшому можуть бути однією з підстав для закриття провадження у справи про його неплатоспроможність, оскільки відповідно до практики Верховного Суду, у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

За наслідками проведення попереднього засідання, суд вважає за необхідне призначити у справі наступне судове засідання.

Керуючись ст. 1, 2, 45, 47, 48, 113, 122, 123, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 у сумі 112425,22 грн із задоволенням у другу чергу без права вирішального голосу, а також 5368,00 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).

2. Визнати частково грошові вимоги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 у сумі 30261,31 грн із задоволенням у другу чергу без права вирішального голосу, а також 4294,40 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів).

3. Відхилити грошові вимоги Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 у сумі 9972,06 грн.

4. Визначити розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

Витрати, що підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (позачергово):

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" - 5368,00 грн;

Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" - 4294,40 грн.

Вимоги другої черги:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" - 112425,22 грн;

Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" - 30261,31 грн.

5. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.

6. Призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі №915/480/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на 22 червня 2026 року о 14:00.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Миколаївської області за адресою: м.Миколаїв, вул. Олексія Вадатурського, 14.

7. Зобов'язати керуючого реструктуризацією завчасно до дати судового засідання надати суду звіт про процедуру реструктуризації боргів боржника з підтверджуючими документами, рішення щодо подальшої процедури у справі; докази організації зборів кредиторів; план реструктуризації; докази проведення інвентаризації.

8. Ухвала є підставою для внесення відомостей до реєстру вимог кредиторів у відповідності до ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

9. Копію ухвали суду надіслати кредиторам, боржнику, керуючому реструктуризацією.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 01.06.2026, з урахуванням умов воєнного стану.

Суддя В.С. Адаховська

Попередній документ

137110182

Наступний документ

137110184

Інформація про рішення:

№ рішення:	137110183
№ справи:	915/480/23
Дата рішення:	14.05.2026
Дата публікації:	05.06.2026
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Миколаївської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; неплатоспроможність фізичної особи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (14.05.2026)
Дата надходження:	15.01.2026
Предмет позову:	Клопотання про зняття арешту

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

11.05.2023 14:00	Господарський суд Миколаївської області
27.06.2023 14:00	Господарський суд Миколаївської області
27.07.2023 14:00	Господарський суд Миколаївської області
19.09.2023 13:30	Господарський суд Миколаївської області
19.10.2023 13:00	Господарський суд Миколаївської області
09.11.2023 10:00	Господарський суд Миколаївської області
20.03.2025 14:00	Господарський суд Миколаївської області
17.04.2025 15:30	Господарський суд Миколаївської області
16.02.2026 11:00	Господарський суд Миколаївської області
30.04.2026 10:00	Господарський суд Миколаївської області
14.05.2026 11:00	Господарський суд Миколаївської області