ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2026Справа № 910/1917/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Молот Н.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза» (03038, вул. Грінченка Миколи, буд. 2/1, м. Київ, код 00307313)
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, вул. Автозаводська, буд. 2, м. Київ, код 44725823)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 30-В, код 39544699),
про визнання протиправними дій та скасування рішення
Представники учасників судового процесу:
від позивача - Бєлова О.С. - адвокат, довіреність №001/26 від 01.01.2026;
від відповідача - Павловська Д.С. - самопредставництво, наказ про призначенння;
від третьої особи - не прибув;
Приватне акціонерне товариство "ТРИКОТАЖНА ФАБРИКА "РОЗА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі-відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» з відхилення тендерної пропозиції ПрАТ «ТФ «Роза» у процедурі спрощеної закупівлі за номером UA-2026-01-20-010073-а в частині відмови учасника ПрАТ «ТФ «Роза» від укладення договору про закупівлю, оформлене протоколом від 13.02.2026.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про відхилення тендерної пропозиції ПрАТ «Трикотажна фабрика «РОЗА» є незаконним та необґрунтованим, оскільки позивач був визначений переможцем процедури закупівлі, у встановлений строк подав усі документи, передбачені умовами оголошення, не відмовлявся від укладення договору та не ухилявся від його підписання, тоді як відхилення пропозиції здійснено з підстав, не передбачених законодавством, що створює реальну загрозу безпідставного стягнення тендерної пропозиції та порушує права й законні інтереси позивача, у зв'язку з чим таке рішення підлягає скасуванню в судовому порядку.
24.02.2026 разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 відкрите загальне позовне провадження у справі №910/1917/26, підготовче засідання призначено на 17.03.2026 об 11:15 год.; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 25.02.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа); залучено до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "КРИСТАЛБАНК".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" про забезпечення позову - повернуто заявнику.
25.02.2026 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано нову заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1917/26, у зв'язку з оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва від 26.02.2026.
10.03.2026 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано заяву про закриття провадження у справі, яка мотивована тим, що законодавець прямо визначив, що спори щодо оскарження рішень державного замовника у процедурі закупівлі є публічно-правовими та підлягають розгляду адміністративними судами. Між позивачем та відповідачем не виникло договірних відносин, а спір виник на стадії проведення процедури закупівлі, у зв'язку з оскарженням рішення державного замовника. Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв як державний замовник у сфері оборонних закупівель та реалізовував владні управлінські функції, що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.
12.03.2026 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано відзив на позовну заяву. У задоволенні позову просив відмовити, оскільки доводи позивача щодо протиправності рішення замовника є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами. Позивач не надав у встановлений строк документ, обов'язковість подання якого прямо передбачена п. 1 Додатку №9 до Оголошення, а тому у замовника були наявні правові підстави для відхилення пропозиції такого учасника.
12.03.2026 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про «уточнення» позовних вимог, яким позивач просив:
- визнати недійсним та скасувати рішення ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» по відхиленню тендерної пропозиції ПрАТ «ТФ «Роза» у процедурі спрощеної закупівлі за номером UA-2026-01-20-010073-а, затвердженого протоколом про відхилення тендерної пропозиції від 13.02.2026;
- залучити до розгляду справи № 910/1917/26 Приватне підприємство «ТІС ГРУП» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог;
- скасувати державний контракт (договір) про закупівлю №RM-10263-VDK-26 від 23.02.2026, укладений між ПП «ТІС ГРУП» та ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель»;
- зобов'язати ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» укласти державний контракт (договір) про закупівлю товару із ПрАТ «ТФ «РОЗА».
Ухвалою суду від 13.03.2026 провадження у справі зупинене до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 скасовано, заяву Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза» про забезпечення позову задоволено, заборонено ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» вчиняти будь-які дії, спрямовані на стягнення банківської гарантії №Г/2026/412-01 від 30.01.2026, наданої Приватним акціонерним товариством «Трикотажна фабрика «Роза» у рамках участі в процедурі закупівлі за оголошенням UA-2026-01-20-010073-а, до набрання рішенням законної сили у даній справі. Заборонено Акціонерному товариству «Кристалбанк» вчиняти дії щодо списання банківської гарантії №Г/2026/412-01 від 30.01.2026, наданої Приватним акціонерним товариством «Трикотажна фабрика «Роза» у рамках участі в процедурі закупівлі за оголошенням UA-2026-01-20-010073-а, до набрання рішенням законної сили у даній справі.
16.04.2026 матеріали справи №910/1917/26 повернулись до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 23.04.2026 поновлено провадження у справі №910/1917/26. Призначено підготовче засідання у справі №910/1917/26 на 19.05.26 о 11:15 год.
19.05.2026 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано заперечення на клопотання (заяву) позивача про уточнення позовних вимог.
У судовому засіданні 19.05.2026 оголошено перерву до 02.06.2026.
У судове засідання 02.06.2026 прибули представники сторін у справі.
Розглянувши клопотання позивача про уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно із частиною третьою названої статті Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Визначені наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу
Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Підставою позову визнають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Цими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто такі факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин (постанова Верховного суду від 06.07.2022 у справі № 932/15395/19-ц).
Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Тотожні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, постановах Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 640/9380/19, від 15.11.2021 у справі № 428/9280/20, від 21.12.2021 у справі № 295/983/21, від 19.01.2022 у справі № 766/4505/20.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 у справі № 910/4278/17 роз'яснив, що у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Тотожні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20.
Висновки з приводу того, що неправомірно висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви, також наведені у пункті 4.16 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №922/404/19.
З огляду на це у розумінні сформованої позиції Верховного Суду збільшення розміру позовних вимог у порядку частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України означає зміну саме кількісних показників уже заявленої у позовній заяві матеріально-правової вимоги, без виходу за межі її предмета та підстав. Натомість зміна предмета позову має місце тоді, коли позивач фактично заявляє іншу, самостійну матеріально-правову вимогу, тобто просить суд про захист права (інтересу) в інший спосіб або щодо іншого обсягу (змісту) правовідносин, ніж це випливало з первісного позову.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі № 910/6986/21.
При цьому об'єднання позовних вимог відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після відкриття провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
За змістом позовної заяви в первинній редакції позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» з відхилення тендерної пропозиції ПрАТ «ТФ «Роза» у процедурі спрощеної закупівлі за номером UA-2026-01-20-010073-а в частині відмови учасника ПрАТ «ТФ «Роза» від укладення договору про закупівлю, оформлене протоколом від 13.02.2026.
Водночас за змістом заяви про уточнення позовних вимог позивачем додатково пред'явлено самостійні вимоги про скасування державного контракту (договору) про закупівлю №RM-10263-VDK-26 від 23.02.2026, укладеного між ПП «ТІС ГРУП» та ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель»; зобов'язання ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» укласти державний контракт (договір) про закупівлю товару із ПрАТ «ТФ «РОЗА». Також у цій заяві заявлено вимогу про залучення до участі у справі № 910/1917/26 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватного підприємство «ТІС ГРУП», що є стороною контракту (договору) про закупівлю №RM-10263-VDK-26 від 23.02.2026, який має намір додатково оспорити позивач.
Суд відзначає, що вимоги про скасування державного контракту (договір) про закупівлю №RM-10263-VDK-26 від 23.02.2026, укладеного між ПП «ТІС ГРУП» та ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель», та зобов'язання ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» укласти державний контракт (договір) про закупівлю товару із ПрАТ «ТФ «РОЗА», не пов'язані із вимогами про визнання протиправним та скасувати рішення ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» з відхилення тендерної пропозиції ПрАТ «ТФ «Роза» та становлять самостійний предмет позову і обґрунтовуються самостійними доказами. Фактично Приватне підприємство «ТІС ГРУП», що є стороною контракту (договору) про закупівлю №RM-10263-VDK-26 від 23.02.2026, який має намір додатково оспорити позивач, повинен мати статус відповідача у такому спорі.
Отже, з аналізу вищенаведеної заяви вбачається, що позивачем доповнено позовні вимоги новими вимогами про скасування державного контракту (договір) про закупівлю №RM-10263-VDK-26 від 23.02.2026, укладеного між ПП «ТІС ГРУП» та ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» та зобов'язання ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» укласти державний контракт (договір) про закупівлю товару із ПрАТ «ТФ «РОЗА», які не були заявлені при подачі позову
Як було зазначено вище, збільшено може бути одну і ту саму вимогу, яка була заявлена в позовній заяві та неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду вказаного клопотання позивача про уточнення позовних вимог.
Керуючись ст. 46, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Приватному акціонерному товариству «Трикотажна фабрика «Роза» у задоволенні клопотання від 12.03.2026 про уточнення позовних вимог у справі №910/1917/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.06.2026.
Суддя Марія ДЕМИДОВА