26 травня 2026 року м. Харків Справа № 922/4673/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.,
за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.,
за участю представників сторін:
від позивача (апелянта): адвокат Кемінь В.В., довіреність №151 від 30.12.2025;
від відповідача: адвокат Кузнецова А.А., ордер серії АХ №1326920 від 16.02.2026,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вх. № 744 Х/2)
на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 (повне рішення складено 30.03.2026) у справі №922/4673/25 (суддя Буракова А.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ,
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волонтерська 8А", м.Харків,
про стягнення коштів 346 633,12 грн
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Волонтерська 8А" (далі - ОСББ "Волонтерська 8А", відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у загальній сумі 346633,12грн, у тому числі: основний борг у сумі 270244,77грн; пеня у сумі 60701,38грн; 3% річних у сумі 6577,25грн; інфляційні втрати у сумі 9109,72грн. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті переданого газу за Договором постачання природного газу №8837-ОСББ від 24.10.2024.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/4673/25 позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСББ "Волонтерська 8А" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" основний борг у сумі 270244,77грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 4053,68грн.
У задоволенні стягнення пені в розмірі 60701,38грн, 3% річних в розмірі 6577,25грн та інфляційних втрат у розмірі 9109,72грн відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив із того, що:
- укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Позивач поставив відповідачу у період жовтня-грудня 2024, січня-квітня 2025 товар (газ) на загальну суму 828204,03грн, відповідач природний газ на вказану суму отримав, проте здійснив лише часткову оплату, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість;
- суд визнав відповідача таким, що прострочив виконання зобов'язання, взятого на себе за Договором з оплати поставленого позивачем товару на суму 270244,74грн, оскільки докази протилежного відсутні;
- стосовно стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат:
1) ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ "Волонтерська 8А" не має свого власного споживання. Відповідач у спірних правовідносинах із позивачем виступає як колективний споживач від імені всіх фізичних осіб - співвласників багатоквартирного будинку;
2) позивачем не надано жодного доказу на підтвердження споживання природного газу за Договором, укладеним з відповідачем, не лише мешканцями будинку (населенням), а й суб'єктами господарювання;
3) вимоги про стягнення пені у сумі 60701,38грн, 3 % річних у сумі 6577,25грн та інфляційних втрат у сумі 9109,72грн задоволенню не підлягають, адже є неправомірними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг;
4) підлягає застосування Постанова КМУ від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", з огляду на нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість, що виникла у населення (які є мешканцями ОСББ "Волонтерська 8А") в період дії воєнного стану.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду в частині відмови позовних вимог, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/4673/25 у частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені в розмірі 60701,38грн, 3% річних в розмірі 6577,25грн та інфляційних втрат у розмірі 9109,72грн та прийняти нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат задовольнити у повному обсязі. Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач наголошує на тому, що:
- укладений між позивачем та відповідачем Договір про постачання природного газу не належить до договору, за яким відповідачу надаються житлово-комунальні послуги в розумінні приписів Закону України "Про житлово-комунальні послуги", оскільки такий договір не є індивідуальним, який укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги;
- за укладеним договором здійснюється постачання природного газу (товару), а не надаються житлово-комунальні послуги;
- положення постанови КМУ №206 у даному випадку не підлягають застосуванню, а мають застосовуватись норми кодифікованого закону (а саме ст.625 ЦК України), так як він має вищу юридичну силу;
- оскільки відповідач прострочив зобов'язання за укладеним договором, то має застосуватись положення ч. 2 ст. 625 ЦК України про нарахування 3% річних та інфляційних, що входять до складу грошового зобов'язання.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/4673/25; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/4673/25 на 26.05.2026 о 14 год 30 хв; встановлено учасникам справи строк - 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження.
Копії ухвали Східного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження доставлено сторонам у справі та їх представникам через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
17.04.2026 до Східного апеляційного господарського суду від представниці відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання заперечує проти вимог та доводів апеляційної скарги; просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/4673/25 - без змін.
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає, що постанова КМУ від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" в даному випадку підлягає застосуванню, оскільки ОСББ "Волонтерська 8А" - споживач, який в інтересах співвласників уклав договір з постачальником (позивачем) про постачання природного газу для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, тобто сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг.
Крім того, спірна заборгованість виникла у правовідносинах щодо забезпечення побутових потреб населення, а територія, на якій розташований багатоквартирний будинок, віднесена до територій можливих бойових дій, тому у позивача було відсутнє право на нарахування пені, 3% річних та інфляційних.
Також відповідачем було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на суму 10000грн на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які останній просить стягнути з позивача на свою користь.
08.05.2026 до Східного апеляційного господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що відносини, що виникли між сторонами у даному спорі стосуються постачання газу, а не надання житлово-комунальних послуг, тому постанова КМУ №206 не підлягає застосуванню.
Крім того, позивач заперечує проти заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу на суму 10000грн з причини її штучного завищення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 задоволено заяву представника позивача про участь у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 26.05.2026 брали участь представник позивача (апелянта) та представниця відповідача.
Представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/4673/25 у частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення пені в розмірі 60701,38грн, 3% річних в розмірі 6577,25грн та інфляційних втрат у розмірі 9109,72грн та прийняти нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат задовольнити у повному обсязі.
Представниця відповідача підтримала позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, заперечила проти доводів та вимог апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.10.2024 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та ОСББ "Волонтерська 8А" (споживач) було укладено договір постачання природного газу №8837-ОСББ(24)-19 (далі - договір) шляхом приєднання Споживача до умов Договору, розміщеного за посиланням: https://naftogaztrading.com.ua/gaz-dlya-osbb/, з урахуванням умов та інформації, зазначених Споживачем в Заяві приєднання до Договору постачання природного газу від 23.10.2024. Дата набрання (набуття) чинності Договору 24.10.2024.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні п.п.1 п. 4 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам №812 від 19.07.2022 (об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатоквартирних будинків), природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з місяця, в якому Договір набрав чинності відповідно до пункту 13.1 Договору, по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені Споживачем у Заяві, яка є невід'ємною частиною даного Договору (за умови акцепту Постачальником Заяви в порядку, передбаченому пунктом 1.6 Договору).
Приписами пп. 2.2.1 договору встановлено, що Обсяг I (фіксований) природного газу використовується споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
Відповідно до п. 4.1.1. всього ціна газу для Обсягу I (фіксований) за 1000 куб.м з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7583,89грн.
Згідно з заявою відповідача про приєднання до договору постачання природного газу обсяг (об'єм) природного газу, запланований для споживання у період з жовтня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно), в кількості 171.0 тис. куб. метрів, в тому числі по місяцях: жовтень 2024 року - 23,0 тис.куб.м.; листопад 2024 року - 25,0 тис.куб.м.; грудень 2024 року - 27,0 тис.куб.м.; січень 2025 року - 29,0 тис.куб м.; лютий 2025 року - 27,0 тис.куб.м.; березень 2025 року - 20,0 тис.куб.м.; квітень 2025 року - 20,0 тис.куб.м.
Відповідно до абз. 2 п. 3.1. договору, право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача в момент передачі природного газу.
Пунктом 3.5. визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до пункту 5.1. договору споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно з п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавствам і цим договором.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" належним чином виконав умови укладеного між сторонами договору та упродовж дії договору у період з жовтня-грудня 2024 року та з січня-квітня 2025 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 828204,03грн, що підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2024 на суму 27770,30грн, від 30.11.2024 на суму 142423,88грн, від 31.12.2024 на суму 164472,53грн, від 31.01.2025 на суму 163783,55грн, від 28.02.2025 на суму 182934,78грн, від 31.03.2025 на суму 113087,48грн, від 30.04.2025 на суму 33731,51грн. Дані акти приймання-передачі газу підписані обома сторона без зауважень.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСББ "Волонтерська 8А" в порушення умов п. 5.1 договору оплату за переданий газ здійснив лише частково на суму 557959,26грн, що підтверджується довідкою АБ "Укргазбанк" №11512/38205/2025 від 28.11.2025 та не заперечується сторонами, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість з оплати поставленого природного газу в розмірі 270244,77грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивач відповідно до норм законодавства та приписів п.7.2 договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у сумі 60701,38грн; 3% річних у сумі 6577,25грн; інфляційні втрати у сумі 9109,72грн.
Вищенаведене стало підставою для звернення позивача за захистом своїх прав до місцевого господарського суду з позовом про стягнення такої заборгованості.
Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 23.03.2026 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/4673/25, яким позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 270244,77грн та витрати зі сплати судового збору; у задоволенні стягнення пені в розмірі 60701,38грн, 3% річних в розмірі 6577,25грн та інфляційних втрат у розмірі 9109,72грн відмовлено.
Із змісту доводів та вимог апеляційної скарги вбачається, що позивач не погоджується з рішенням місцевого господарського суду від 23.03.2026 лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат та просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відтак, рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/4673/25 відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України переглядається апеляційним судом лише в оскаржуваній частині.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат, враховуючи наступне.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України, тут і далі - чинного на час виникнення спірних правовідносин) в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору постачання природного газу №8837-ОСББ(24)-19 від 24.10.2024, предметом якого є постачання споживачу природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
За умовами ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 1 та 2 ст. 217 ГК України ).
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами, відповідач має заборгованість перед позивачем за невиконання умов укладеного між ними договору про постачання природного газу в частині його оплати.
Договором, зокрема, передбачено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Так, згідно з п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За змістом ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що позивачем було нараховано відповідачу пеню за період з 17.12.2024 по 03.12.2025 у розмірі 60701,38грн; 3% річних за період з 17.12.2024 по 03.12.2025 у сумі 6577,25грн та інфляційних втрат за період з березня 2025 року по листопада 2025 року включно у сумі 9109,72грн на заборгованість, утворену у період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року.
Щодо заперечень скаржника про надання ним житлово-комунальних послуг відповідачу (ОСББ) за договором, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з нормами ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать житлові послуги (послуги з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги. До комунальних належать, серед інших, і послуги з постачання та розподілу природного газу.
Комунальні послуги, зокрема, з постачання та розподілу природного газу надаються виключно на підставі індивідуальних договорів (ч. 2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку необхідно керуватися не лише суб'єктним статусом відповідача, але й особливостями цього статусу.
Так, Закон України "Про ринок природного газу" виокремлює серед суб'єктів ринку природного газу категорії побутового споживача та споживача:
1) побутовий споживач (відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону) - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;
2) споживач (відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Згідно із ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Наведене також підтверджується ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", відповідно до якої спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Частиною 1 ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.
Згідно зі ст. 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
У даному випадку споживач - ОСББ "Волонтерська 8А" в інтересах співвласників уклав договір з постачальником (позивачем) про постачання природного газу для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСББ "Волонтерська 8А" як юридична особа не має свого власного споживання, а здійснює лише сприяння отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг.
Крім того, судова колегія враховує, що ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно з окремим Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості та не є суб'єктом господарювання, не використовує природний газ для власних потреб.
Згідно з нормами чинного законодавства основна діяльність ОСББ полягає у сприянні в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема, газу. Цей газ постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників.
Діяльність ОСББ "Волонтерська 8А" спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов його функціонування, а, відтак, така діяльність є господарським забезпеченням діяльності не господарюючого суб'єкта, а не комерційною діяльністю з метою отримання прибутку.
Будь-яких належних і допустимих у розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказів того, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, але й суб'єктами господарювання, позивачем суду не надано.
Аналізуючи вказані норми, судова колегія зазначає, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним побутовим споживачем, тобто, юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку та діє в інтересах фізичних осіб - власників квартир, які використовують поставлений позивачем газ виключно для своїх побутових потреб (надані послуги з опалення та постачання гарячої води населенню).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №922/1717/23.
Судом встановлено, що природний газ, який постачається позивачем відповідачу, використовується саме для надання послуг ОСББ "Волонтерська 8А" з постачання теплової енергії у гарячій воді для потреб опалення та гарячого водопостачання мешканцям будинку (населення) по вул. Волонтерська 8А у м.Харкові, а саме безпосереднім побутовим споживачам.
Таким чином, договір постачання природного газу №8837-ОСББ(24)-19 від 24.10.2024 направлений саме на постачання теплової енергії, як комунальної послуги для побутових споживачів, тобто на надання житлово-комунальних послуг безпосередніми споживачам - мешканцям будинку (населення) по вул. Волонтерська, 8А у м. Харкові.
Відповідач виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.
Судовою колегією вбачається, що будь-яких інших окремих договорів постачання природного газу, укладених з кожним мешканцем будинку по вул. Волонтерській 8А, окрім основного (договору постачання природного газу №8837-ОСББ від 24.10.2024, укладеного саме з ОСББ "Волонтерська 8А"), матеріали справи не містять. Викладене свідчить, що споживач у даному випадку один - мешканці будинку (населення) по вул. Волонтерська, 8А у м. Харкові.
До того ж, судова колегія зазначає, що за умовами п. 1.1 договору визначено, що споживач - ОСББ "Волонтерська 8А" є виробником теплової енергії в розумінні пп. 1 п. 4 Положення (об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатоквартирних будинків).
Договором передбачено декілька видів обсягів природного газу: Обсяг І (фіксований), Обсяг ІІ, Обсяг ІІІ (фіксований), які мають різні види потреб, на які здійснюється використання природного газу.
Як вбачається із заяви відповідача про приєднання до договору постачання природного газу, погоджений ним обсяг (об'єм) природного газу відповідає Обсягу І (фіксований).
Відповідно до пп. 2.2.1 договору, яким встановлено, що Обсяг I (фіксований) природного газу використовується споживачем для потреб виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню та/або постачання теплової енергії як товарної продукції для зазначених потреб.
При цьому, судом встановлено, що споживач - ОСББ "Волонтерська 8А" не замовляв поставку за цим договором будь-якого іншого обсягу природного газу, що передбачені договором, тобто ні Обсягу III (фіксованого) природного газу (що використовується споживачем для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води бюджетним установам/організаціям та релігійним організаціям), ні Обсягу II природного газу (що використовується споживачем для потреб, відмінних від тих, що покриваються за рахунок обсягів I (фіксований) і III (фіксований)).
Щодо здійснених позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат без урахування постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану (далі - постанова КМУ №206)", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного суду від 16.10.2025 у справі №914/2380/24, відповідач є юридичною особою, яка утворена шляхом об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, з метою сприяння в отриманні співвласниками багатоквартирного будинку, серед іншого, комунальних послуг, які включають в себе і постачання та розподіл природного газу (теплової енергії).
Відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об'єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем.
Суд звертає увагу, що ОСББ є неприбутковою організацією, створеною мешканцями будинку (населенням) для забезпечення таких мешканців комунальними послугами, оплата таких комунальних платежів здійснюється за рахунок мешканців та за тарифами для населення.
З огляду на те, що на даний час діє воєнний стан та враховуючи норми постанови КМУ №206, приписи яких забороняють нарахування та стягнення з населення (які є мешканцями ОСББ "Волонтерська 8А") пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача про стягнення пені у сумі 60701,38грн, 3% річних у сумі 6577,25 грн та інфляційних втрат у сумі 9109,72 грн задоволенню не підлягають, адже є неправомірними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг, а у позивача було відсутнє право на їх нарахування.
Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 у даному випадку.
Встановлені колегією суддів під час апеляційного провадження обставини дають підстави для висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, адже воно прийнято при повному дослідженні та з'ясуванні обставин справи та доказів на їх підтвердження при правильному застосуванні норм матеріального права, за відсутності порушень норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги позивача наведених висновків суду в частині відмови у стягненні суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати населенню за житлово-комунальні послуги під час дії воєнного стану, не спростовують та фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим господарським судом, яким надана належна правова оцінка.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/4673/25 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/4673/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 23.03.2026 у справі №922/4673/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286 -289 ГПК України.
Повну постанову складено 04.06.2026
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя П.В. Демідова
Суддя О.О. Крестьянінов