ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
04 червня 2026 року Справа № 902/1719/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Львівського державного університету безпеки життєдіяльності в особі відокремленого структурного підрозділу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця)
на рішення Господарського суду Вінницької області від 17.02.2026 р.
постановлене у м. Вінниця, повний текст складено 23.02.2026 р.
у справі № 902/1719/25 (суддя Маслій І.В.)
за позовом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності в особі відокремленого структурного підрозділу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця)
до відповідача фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича
про стягнення 40 333,26 грн. пені та штрафу
Відповідно до рішення від 02.04.2026 р. у справі № 902/1719/25 Господарський суд Вінницької області частково задоволив позов Львівського державного університету безпеки життєдіяльності в особі відокремленого структурного підрозділу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця). Згідно з рішенням суду підлягає стягненню з фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича на користь Львівського державного університету безпеки життєдіяльності в особі відокремленого структурного підрозділу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності 6355,54 грн. пені, 8555,54 грн. штрафу та 1119,44 грн. витрат зі сплати судового збору. Суд відмовив у стягненні 25422,18 грн. пені.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач Львівський державний університет безпеки життєдіяльності в особі відокремленого структурного підрозділу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовити у стягненні 25422,18 грн. пені та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю.
Доводить, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Пояснює, що ухвалюючи оскаржуване рішення в мотивувальній частині суд першої інстанції, посилаючись на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, здійснив перерахунок пені у розмірі 0,1% вартості товарів, щодо яких допущено прострочення поставки. Звертає увагу, що обґрунтовуючи свої висновки, суд послався на висновки, які викладені у постанові Верховного суду України від 04.02.2014 р. у справі №3-1гс14 та постановах Верховного Суду від 23.08.2022 р. у справі № 910/9375/21, від 28.03.2024 р. у справі № 905/405/22, від 04.05.2023 р. у справі № 910/21298/21, натоміть такі висновки стосуються правовідносин, де мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання та стягнення санкцій у вигляді штрафу.
Посилається на норми ст. 6, 627, 629 ЦК України і доводить, що у пунктом 7.3. договору сторонами визначено, що у разі порушення строків поставки товару з постачальника стягується пеня у розмірі 0,5 % непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 робочих днів - додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від вартості непоставленого товару, тому рішення суду першої інстанції не відповідає наведеним нормам закону і підлягає скасуванню в частині неправильного обрахування пені.
Просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 17.02.2026 р. у справі № 902/1719/25 частково і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю.
Відповідач фізична особа-підприємець Сідлецький Андрій Валерійович подав відзив на апеляційну скаргу, в якому пояснює, що суд першої інстанції реалізував надані йому процесуальним законом повноваження щодо оцінки доказів, встановлення фактичних обставин справи та визначення розміру відповідальності за порушення зобов'язання та з урахуванням встановлених обставин дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Просить апеляційну скаргу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності в особі відокремленого структурного підрозділу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 17.02.2026 р. у справі № 902/1719/25 - залишити без змін.
Відповідно до ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження. Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і сторони не подавали клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, розгляд апеляційної скарги відбувся в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами згідно з ч.13 ст.8 ГПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.
06.06.2025 р. Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) як замовник та фізична особа-підприємець Сідлецький Андрій Валерійович як постачальник уклали договір про закупівлю за державні кошти № 168 /а.с. 5 - 9 у т.1/, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати замовникові на підставі видаткових накладних промислові селекційні ворота (3000*3000) (основний словник національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 44220000-8 - Столярні вироби, ідентифікатор закупівлі: UA-2025-05-22-012832-а), у подальшому товар, а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його.
Відповідно до п. 3.1 договору ціна договору становить 122222,00 грн, без ПДВ. До вартості договору включена вартість тари, упаковки та перевезення.
Згідно з п. 5.1 договору термін поставки (передачі) товарів разом з монтажем - протягом 30 календарних днів з моменту отримання заявки від замовника, але не пізніше 15.08.2025 р.
Згідно з п. 7.3 договору у разі порушення строків поставки товарів постачальник сплачує пеню в розмірі 0,5 % непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 робочих днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.
Відповідно до п. 11.1 договір набирає чинності з дня підписання і діє до 15.12.2025 р.
Договір підписаний представником Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) та ФОП Сідлецьким А.В. та скріплений печатками сторін.
Листом від 09.06.2025 р. № 91-1139/91 16 Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) надіслало підприємцю Сідлецькому А.В. заявку на поставку товару та просило виконати поставку промислових секційних воріт в термін до 15.07.2025 р. /а.с. 10 у т.1/.
Листом від 18.06.2025 р. № 180625/25-1 фізична особа-підприємець Сідлецький Андрій Валерійович повідомив Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця), про те що під час здійснення відповідних замірів було виявлено невідповідність фактичної висоти перемички над отвором для встановлення воріт, і ця розбіжність створювала технічні перешкоди для стандартного монтажу та потребувала більше часу для їх поставки. Просив розглянути інші можливі варіанти кріплення та можливість продовження строку поставки та виконання робіт /а.с. 11 у т.1/.
Листом від 03.07.2025 р. № 91-1340/91 Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) погодило застосування альтернативного типу приводу воріт та продовжило термін надання послуг до 15.08.2025 р. /а.с. 12 у т.1/.
Листом від 12.08.2025 р. № 1208/25-1 фізична особа-підприємець Сідлецький Андрій Валерійович повідомив Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) про необхідність додаткового часу для виконання поставки в повному обсязі та забезпечення належної якості воріт та просив узгодити новий термін монтажу воріт на 25.08.2025 р. /а.с. 13 у т.1/.
Листом від 26.08.2025 р. № 91-1637/91 16 Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) повідомило ФОП Сідлецького А.В., що ним не надано будь яких документально підтверджених обставин, які спричинили затримку виконання зобов'язань, тому законних підстав для продовження терміну поставки та монтажу немає /а.с. 14 у т.1/.
На виконання договору від 08.06.2025 р. № 168, 07.10.2025 р. Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) та фізична особа-підприємець Сідлецький Андрій Валерійович підписали видаткову накладну № 156 про поставку промислових секційних воріт /а.с. 15 у т.1/.
15.10.2025 р. Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) на електронну адресу фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича надіслало претензію №91 02-2018/91 34 про стягнення неустойки за порушення строку поставки товару в сумі 40333,26 грн., з якої - 31777,72 грн. пені, розрахованої за період непоставки товару з 16.08.2025 р. по 06.10.2025 р., та 8555,54 грн. штрафу за непоставку товару понад 30 робочих днів /а.с. 16 - 17 у т.1/.
Листом від 04.11.2025 р. № 0411/25-2 у відповідь на вищезазначену претензію фізична особа-підприємець Сідлецький Андрій Валерійович просив зменшити розмір штрафних санкцій за договором, посилаючись на постійні повітряні тривоги та мобілізацію працівників /а.с. 19 у т.1/
Листом від 07.11.2025 р. № 91 02-2193/91 Вище професійне училище Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) повідомило фізичну особу-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича про відсутність підстав щодо зменшення штрафних санкцій /а.с. 21 у т.1/.
Отже, на умовах договору про закупівлю за державні кошти від 06.06.2025 р. № 168 між сторонами Вищим професійним училищем Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) та фізичною особою-підприємцем Сідлецьким Андрієм Валерійовичем відбулись правовідносини з поставки (воріт секційних), які врегульовані нормами глави 54 ЦК України та главою 30 ГК України, яка була чинною станом на укладення договору.
Згідно зі ст.ст.1-4, 181 ГК України до господарських відносин застосовуються правила Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до норм ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.6 ст. 265 ГК України та ч.2 ст. 712 ЦК України до відносин поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач виконав поставку повністю, але з порушенням визначеного умовами договору строку поставки (з урахуванням погодженого продовження строку), що підтверджено видатковою накладною від 07.10.2025 р. № 156 /а.с. 15 у т.1/, яка підписана представниками сторін та скріплена печатками постачальника /а.с.23-30 у т.1/.
Позивач Львівський державний університет безпеки життєдіяльності в особі відокремленого структурного підрозділу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) у позові просив про стягнення з ФОП Сідлецького Андрія Валерійовича відповідно до умов п. 7.3 договору 31777,72 грн. пені, обрахованої за період з 16.08.2025 р. по 06.10.2025 р., та 8555,54 грн. штрафу як 7 % вартості непоставленого понад 30 днів товару.
Відповідач ФОП Сідлецький Андрій Валерійович у відзиві на позов не заперечував, що зобов'язання за договором були виконані після погодженого сторонами строку, тобто - після 15.08.2025 р., однак вважає, що він діяв добросовісно і сукупний розмір санкцій є непропорційним з огляду на відсутність будь-яких негативних наслідків для позивача, тому ФОП Сідлецький А.В. просив зменшити заявлені до стягнення штрафні санкції.
Задоволивши позов частково, суд першої інстанції виснував, що за порушення строків виконання зобов'язання за договором про закупівлю за державні кошти № 168 від 06.06.2025 р. для обрахунку підлягає пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів, щодо яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, як це визначено нормами ч. 2 ст. 231 ГПК України, що становить 6355,54 грн. пені, тоді як встановлений у договорі розмір пені 0,5 % вартості товарів є безпідставним та суперечить нормам ч. 2 ст. 231 ГПК України, а тому у стягненні 25422,18 грн. пені необхідно відмовити.
Також суд відхилив доводи відповідача щодо підстав для зменшення штрафних санкцій та встановив, що розмір штрафних санкцій не є надмірним.
Керуючись нормами ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тому апеляційний суд перевіряє рішення по суті позовних вимог в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 25422,18 грн. пені.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні 25422,18 грн. пені з урахуванням такого.
Згідно з ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
На час укладання договору був чинний Господарський кодекс України, у главі 26 якого визначались розміри і порядок застосування господарських санкцій. Так згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначенія господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Згідно з ст. ст. 6, 627 ЦК України свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, сторони, визначивши у п. 7.3 договору розмір пені за порушення поставки воріт секційних, погодили інший розмір - 0,5 % непоставленого товару за кожний день затримки, що не суперечить наведеним вище нормам.
Таким чином, у спірних правовідносинах інший розмір пені передбачено договором; порушено господарське зобов'язання, в якому замовник є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, і допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання.
Наведене не враховано судом першої інстанції, що призвело до помилкового висновку про те, що за порушення строків виконання зобов'язання за договором про закупівлю за державні кошти № 168 від 06.06.2025 р. підлягає застосуванню інший, ніж визнапчено сторонами у договорі, розмір пені - 0,1 % вартості товарів з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунки пені, виконані позивачем /на а.с. 2 у т.1/, колегія суддів встановила, що належною до стягнення є сума 31777,72 грн., тобто позовна вимога в цій частині є правомірною.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 25422,18 грн. пені підставі п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України та ухвалити в цій частині рішення про стягнення 31777,72 грн. пені.
Судові витрати за подання позивачем позовної заяви та апеляційної скарги згідно зі ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу позивача Львівського державного університету безпеки життєдіяльності в особі відокремленого структурного підрозділу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) задоволити.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 17.02.2026 р. у справі № 902/1719/25 скасувати в частині відмови у стягненні 25422,18 грн. пені.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов в частині стягнення 31777,72 грн. пені задоволити і викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:
" Позов задоволити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (вул. Клепарівська, 35, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08571340) в особі відокремленого структурного підрозділу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) (вул. Генерала Арабея, 7, м. Вінниця, 21020, код ЄДРПОУ 38821236) 31777,72 грн. пені, 8555,54 грн. штрафу та 3028,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.".
Стягнути з фізичної особи-підприємця Сідлецького Андрія Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (вул. Клепарівська, 35, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 08571340) в особі відокремленого структурного підрозділу Вищого професійного училища Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (м. Вінниця) (вул. Генерала Арабея, 7, м. Вінниця, 21020, код ЄДРПОУ 38821236) 4542,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Вінницької області видати накази на виконання даної постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 902/1719/25 повернути Господарському суду Вінницької області.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.