Справа № 6/593/10/2026
"27" травня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючої - судді Данилів О.М.
при секретарі Ольшанській Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережани заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛРЕСУРС" про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого документа, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛРЕСУРС" звернулося до Бережанського районного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження шляхом заміни стягувача його правонаступником у справі № 593/1239/20, у якій 26 лютого 2021 року Бережанським районним судом було постановлено рішення про стягнення із ОСОБА_1 в користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 10 581, 38 гривень та 2102 грн. судового збору.
На підставі виданого на виконання вищезазначеного рішення суду виконавчого листа щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 в Бережанському міжрайонному відділі державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № 65328064.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором № б/н від 16 серпня 2016 року, перейшло до ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС".
Таким чином, відповідно до ст. 512 ЦК України та згідно умов договору відступлення права вимог, заявник набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 16 серпня 2016 року.
У поданій заяві ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" також зазначило, що 27 липня 2022 року державним виконавцем вищевказане виконавче провадження було завершено та оригінал виконавчого листа було повернуто стягувачу, а так як оригінал вищевказаного листа на адресу стягувача не надходив, а згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення цього боргу з ОСОБА_1 немає, тобто оригінал виконавчого листа, виданого Бережанським районним судом про стягнення із боржника боргу по вищевказаному кредитному договору було втрачено та повторно на виконання не надходив, а рішення постановлене судом, не виконано. Враховуючи зазначене, заявник ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" просив замінити стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" у справі № 593/1239/20, видати дублікат виконавчого листа щодо стягнення заборгованості по вказаному кредитному договору з ОСОБА_1 .
Представник ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" в судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, подану заяву підтримує.
Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Представник Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання також не з'явився, подав суду письмову заяву, у якій вказав, що Бережанський відділ ДВС не заперечує проти заміни сторони у виконавчому провадженні на її правонаступника. Щодо задоволення заявлених вимог повністю покладається на думку суду та просить вказану справу розглядати їх відсутності.
ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася, не повідомила суд про причину своєї неявки хоч про день і час розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
А так як відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для розгляду заяви, тому суд вирішив розглядати вищевказану справу у їх відсутності по наявних у ній матеріалах.
Суд, вивчивши матеріали справи, взявши до уваги заяву представника відділу ДВС, прийшов до переконання, що вимоги ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 442 ЦПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України ''Про виконавче провадження'' у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 26 лютого 2021 року Бережанським районним судом було постановлено рішення про стягнення із ОСОБА_1 в користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 серпня 2016 року в сумі 10 581,38 гривень та 2102 грн. судового збору.
І хоч на виконання вказаного рішення Бережанським районним судом було видано виконавчий лист, який стягувачем був звернутий до виконання, однак, незважаючи на вищезазначене, рішення суду залишилося невиконаним.
Відповідно до пункту 9 частини другої ст. 129 Конституції України, ст. 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
За змістом ст. 18 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України.
Судом також встановлено, що на підставі виданого на виконання вищезазначеного рішення суду виконавчого листа щодо стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 серпня 2016 року в сумі 10 581,38 гривень та 2102 грн. судового збору в Бережанському міжрайонному відділі державної виконавчої служби 5 травня 2021 року було відкрито виконавче провадження № 65328064 щодо вищевказаного боржника, яке відповідно до наявної в матеріалах справи інформації із автоматизованої системи виконавчих проваджень перебуває у стані завершення.
Із оглянутих в судовому засіданні документів видно, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов'язаннями, передбаченими кредитним договором № б/н від 16 серпня 2016 року, перейшло до ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС".
Отже, кредитором по виконанню зобов'язань боржника за рішенням суду та виконавчому провадженню, відповідно до вищезазначеного укладеного Договору факторингу, виступає заявник.
А так як за змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України '' Про виконавче провадження'' у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником, тому, виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»,статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України ''Про виконаче провадження''.
У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку ст. 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України ''Про виконавче провадження''.
Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).
З огляду на правову позицію Верховного Суду, з якої вбачається, що заміна сторони виконавчого провадження можлива, починаючи з моменту видачі виконавчого листа і до моменту закінчення виконавчого провадження з підстав належного виконання судового рішення. А так як стороною боржників суду не надано доказів наявності обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення, тому суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховуючи висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, вважає, що вимога ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" про заміну сторони є підставною та підлягає до задоволення.
Що стосується вимог ТОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" про видачу дубліката виконавчого листа, то суд вважає, що вказані вимоги також підлягають до задоволення, керуючись наступним.
Відповідно до п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, а умовою його видачі є те, що строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання, ще не закінчився.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 2-461/09, від 01 червня 2020 року у справі № 2- 711/08, від 01 серпня 2019 року у справі № 751/5192/13, від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Статтею 12 Закону України №1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (частина перша).
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення у строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документу у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта і п'ята).
Із оглянутого в судовому засіданні письмового повідомлення № 31945 Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління міністерства юстиції від 27 травня 2026 року та долучених до нього постанов про відкриття виконавчого провадження від 5 травня 2021 року та про повернення виконавчого документу стягувачу, яка 27 липня 2022 року була постановлена державним виконавцем Бережанського відділу державної виконавчої служби, видно, що виконавчий лист № 593/1239/20, виданий 7 квітня 2021 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України ''Про виконавче провадження'' повернутий стягувачу. У вказаній постанові державного виконавця також міститься інформація про те, що цей виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 27 липня 2025 року, тобто на день розгляду даної заяви строк звернення даного виконавчого листа до виконання на загальних підставах мав би вважатися таким, що закінчився. Однак, вирішуючи питання щодо строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд враховує позицію заявника, зазначену у поданій ним заяві про те, що хоч строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлено строком у три роки, але у перехідних положеннях ЗУ '' Про виконавче провадження'' вказано, що тимчасово на період до припинення або скасування воєннного стану в Україні, введеного Указом Президента України '' Про введення воєнного стану в Україні '' з 24 лютого 2022 року № 64/2022 визначені Закону України ''Про виконавче провадження'' строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому суд погоджується із позицією заявника, що строк на пред'явлення вищевказаного виконавчого документа пропущеним не вважається.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст.ст.76-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
А так як положеннями п.17.4 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а поскільки судом встановлено, що строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання ще не сплив, а виконавчий документ, виданий на виконання рішенння Бережанського районного суду від 26 лютого 2021 року у справі № 593/1239/20, втрачений, оскільки жоден із учасників судового розгляду не спростував вказаного твердження, тому суд прийшов до висновку, що заява ТзОВ "КАПІТАЛРЕСУРС" про видачу дубліката втраченого документа підлягає до задоволення.
Такий правовий висновок містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.12, 76-79, 81, 258-261, 263, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, Законом України ''Про виконавче провадження'' , суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛРЕСУРС" задоволити.
Замінити стягувача Акціонерне товариство «КБ «ПриватБанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "КАПІТАЛРЕСУРС" у виконанні рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2021 року у справі № 593/1239/20 про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 серпня 2016 року.
Видати дублікат виконавчого листа з виконання рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2021 року у справі № 593/1239/20 про стягнення з ОСОБА_1 в користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 16 серпня 2016 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 29 травня 2026 року.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Данилів О.М.