Справа № 350/1456/19
Номер провадження 4-с/350/1/2026
02 червня 2026 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Видойник І.П.,
з участю сторін: заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвоката Родікова І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Рожнятів Івано-Франківської області в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області заяву заявника ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень, суб'єкт оскарження: старший державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вагилевич Віталій Миронович, заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
У провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень, суб'єкт оскарження : старший державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вагилевич В.М., заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
29 травня 2026 року заявник ОСОБА_1 через канцелярію суду подав заяву про відвід судді.
В обґрунтування заяви зазначив, що суддя Сокирко Л.М. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки вважає, що суддя необ'єктивно буде розглядати дану справу так як раніше розглядала цивільну справу №350/783/22 провадження 2/350/42/2023 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту перебування у трудових відносинах, де його було допитано як свідка у справі. Проте його покази не були враховані суддею, тому вважає, що суддя Сокирко Л.М. необ'єктивно проводила розгляд справи, оскільки відповідачкою у справі була мати працівниці Коваль Віти, позивачка ОСОБА_4 доглядала грудну дитину і рішення суду про відмову в задоволенні поданого нею позову негативно вплинуло на стан її здоров'я. Тому вважає, що суддя Сокирко Л.М. може постановити судове рішення за результатами розгляду даної цивільної справи однобічно на користь суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб та безпідставно відмовити йому у задоволенні поданої ним скарги, тому вказані обставини викликають сумнів в об'єктивності судді при подальшому розгляді справи.
У судовому засіданні заявник підтримав заяву про відвід судді, додатково вказав, що суддя безпідставно залишала його скаргу без руху.
Представник заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Родіков І.С. вважає, що заява про відвід є не обгрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
Старший державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вагилевич В.М. в судове засідання не прибув, однак подав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, врахувавши подані ним до суду письмові пояснення.
Заслухавши заявника, думку представника заінтересованих осіб, проаналізувавши заяву про відвід судді, суд прийшов до таких висновків.
Частинами другою та третьою статті 40 Цивільного процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
У статті 36 Цивільного процесуального кодексу України наведено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Зокрема суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Частиною другою цієї ж статті також передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року)
Згідно з частиною першою статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для відводу.
Заявником до заяви про відвід судді долучено копію рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про встановлення факту перебування у трудових відносинах із якого убачається, що дійсно позивач у цій справі був допитаний в якості свідка. Зазначена справа розглядалася під головуванням судді Сокирко Л.М., у задоволенні позову було відмовлено та за результатами апеляційного розгляду рішення суду було залишено без змін.
А отже твердження заявника про необ'єктивний розгляд справи є надуманим, як і посилання на те, що судове рішення негативно вплинуло на стан здоров'я сторони у справі ( ОСОБА_4 ), будь-яких доказів цьому суду не надано.
Окрім того, після отримання скарги суддею Сокирко Л.М. при вирішенні питання про прийняття скарги до свого провадження було з'ясовано, що в матеріалах скарги міститься нерозглянута заява про поновлення строку на подачу скарги, у зв'язку з тим що до цієї заяви не було долучено доказів на які посилався заявник, скарга була залишена без руху. Після усунення недоліків які були зазначені в ухвалі, суддею було поновлено процесуальний строк та скаргу прийнято до провадження.
Заява про відвід зводиться до незгоди із прийнятим суддею рішенням у справі. у якій позивач мав процесуальний статус свідка, а також з прийнятими суддею процесуальними рішенями у цій справі, що не є підставою для відводу судді.
Суд не вправі за відсутності підстав, передбачених статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України задовільняти не обгрунтовану, безпідставну заяву про відвід, оскільки наведене суперечитиме основним засадам цивільно-процесуального законодавства, вимогам, встановленим у Законі України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу суддівської етики, Бангалорських принципах поведінки судді.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 36 Цивільного процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Окрім цього, заявник як на підставу своїх вимог про відвід судді послалася на те, що суддя однобічно на користь суб'єкта оскарження чи заінтересованих осіб безпідставно відмовить йому у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.
Оскільки заява була подана раніше ніж за три робочі дні до судового засідання, у якому проводиться розгляд цієї заяви, вирішення питання про відвід судді слід передати іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу дану цивільну справу.
Керуючись статями 36, 37, 40 Цивільного процесуального кодексу України,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанов про закінчення виконавчих проваджень, суб'єкт оскарження: старший державний виконавець Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Вагилевич Віталій Миронович, заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сокирко Людмили Миколаївни на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сокирко Л.М.