Справа № 349/648/26
Провадження № 1-кп/349/107/26
іменем України
02 червня 2026 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді ОСОБА_1
з участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091210000032 від 20 березня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Пробійнівка Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одружений, який не працює, визнаний особою з третьою групою інвалідності, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, раніше несудимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
учасники підготовчого провадження:
прокурор ОСОБА_4
захисник ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення
19 березня 2026 року близько 15 год 00 хв, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки Mersedes-Benz 316, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався ділянкою автодороги Н-09, сполученням «Мукачево-Львів», в межах населеного пункту с. Черче Рогатинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, у напрямку м. Львів, зі швидкістю близько 60 км/год, що перевищувала максимально дозволену швидкість в межах населеного пункту. У салоні автомобіля на задньому сидінні ОСОБА_3 перевозив пасажирів, зокрема ОСОБА_6 .
Рух на вказаній ділянці дороги організовано таким чином, що в обох напрямках по одній смузі для руху зустрічні потоки транспортних засобів розділені суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху ( далі - ПДР ). За напрямком руху автомобіля дорога має поворот праворуч.
Керуючи транспортним засобом, водій ОСОБА_3 проявив неуважність, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого втратив керованість автомобілем, виїхав за межі проїзної частини праворуч у кювет, де автомобіль перекинувся.
При цьому, водій ОСОБА_3 порушив вимоги ПДР, а саме:
п. 1.5., згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 1.10., в частині визначення терміну «узбіччя» - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами;
п. 2.3., де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п. 12.4., де вказано, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
У результаті порушення водієм ОСОБА_3 вказаних пунктів Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми лівої верхньої кінцівки із закритим переломом шиловидного відростка лівої променевої кістки, синця в ділянці передпліччя та вивиху лівої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є безпечними для життя в момент спричинення.
Таким чином, ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_6 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України.
Позиції учасників судового провадження щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.46 КК України, оскільки він примирився із потерпілою ОСОБА_6
26 травня 2026 року потерпіла ОСОБА_6 подала заяву в якій зазначила, що не заперечує щодо закриття кримінального провадження, оскільки примирилася з обвинуваченим, який повністю відшкодував їй заподіяну матеріальну та моральну шкоду.
Прокурор ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, оскільки воно відповідає вимогам ст. 46 КК України.
Мотиви суду щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та положення закону, яким він керувався
Заслухавши думку учасників підготовчого провадження, дослідивши дані, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності, з огляду на таке.
У підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктом 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України ( п.2 ч.3 ст.314 КПК України).
Згідно п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Також, частиною третьою статті 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови від 23 грудня 2005 року №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" дав судам роз'яснення, що примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення (п.3 постанови від 23 грудня 2005 року №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності").
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Згідно ст.ст.12, 25 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до необережних нетяжких злочинів.
Відповідно до вимоги старшого слідчого слідчого відділення відділення поліції №4 (м. Рогатин) ОСОБА_7 від 23 квітня 2026 року обвинувачений ОСОБА_3 раніше несудимий.
Відповідно до заяви потерпілої ОСОБА_6 від 26 травня 2026 року судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 примирився з нею та повністю відшкодував їй заподіяну матеріальну та моральну шкоду.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що є всі підстави, передбачені ст.46 КК України щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою та закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішувались судом при постановленні ухвали
Ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2026 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно - автомобіль марки Mersedes-Benz 316, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 .
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З огляду на те, що кримінальне провадження підлягає закриттю, суд на підставі ч.4 ст.174 КПК України скасовує арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді від 23 березня 2026 року.
Частиною першою статті 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком, суд в ухвалі про закриття кримінального провадження вирішує питання процесуальних витрат.
За матеріалами кримінального првадження встановлено, що на проведення експертизи експертами Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України було витрачено кошти в сумі 3 850,88 грн, які є процесуальними витратами та на підставі ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
На час постановленя ухвали до обвинуваченого не застосований жоден вид запобіжного заходу.
Керуючись ст. ст.284 -288, 371-372, 376, 395,532 КПК України,
Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, задовольнити.
На підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а кримінальне провадження, яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026091210000032, закрити.
Скасувати арешт майна автомобіля марки Mersedes-Benz 316, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який накладений ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2026 року.
Речовий доказ - автомобіль марки Mersedes-Benz 316, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 3 850,88 грн на залучення експертів Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ( висновок №СЕ-19/109-26/4129-ІТ від 20 квітня 2026 року).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1