Київський апеляційний суд
1 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2026 у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_5 на постанову прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора від 18.03.2026 про відмову у задоволенні клопотання про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000717 відмовлено.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що захисник оскаржує рішення прокурора, яке не може бути оскаржене в порядку, передбаченому ч.1 ст.303 КПК України, що відповідно до вимог ч.4 ст.304 КПК України є підставою для відмови у відкритті провадження.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Як зазначає захисник, ГСУ Служби безпеки України за процесуального керівництва прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000717. Вказане кримінальне провадження виділено з кримінального провадження № 22021000000000363, в якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.3 ст.212 КК України. Підставою для виділення матеріалів досудового розслідування, як це вбачається з постанови прокурора Офісу Генерального прокурора від 08.08.2024, слугувала наявність підстав для направлення до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Однак іншою постановою прокурора Офісу Генерального прокурора від 08.08.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000717 було зупинено у зв'язку з направленням запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Швейцарської Конфедерації задля встановлення майна, рахунків, тощо, належних ОСОБА_6 . В подальшому досудове розслідування відновлювалось, але відразу ж постановою прокурора Офісу Генерального прокурора від 06.11.2025 досудове розслідування було зупинено у зв'язку з направленням запиту про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Князівства Ліхтенштейн задля встановлення майна, рахунків, тощо, належних ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з постановою про зупинення досудового розслідування від 06.11.2025, сторона захисту подала клопотання від 16.03.2026 про відновлення досудового розслідування. Постановою прокурора Офісу Генерального прокурора у задоволенні клопотання про відновлення досудового розслідування відмовлено. 27.03.2026 на вказане рішення прокурора було подано скаргу до Шевченківського районного суду м. Києва в порядку, передбаченому п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Ухвалу слідчого судді про відмову у відкритті провадження захисник вважає незаконною з огляду на те, що висновки у ній ґрунтуються на поверхневому вивченні матеріалів скарги, ігноруванні доводів захисту щодо необхідності відновлення досудового розслідування, невірному нормативному сприйнятті природи подання скарги на постанову прокурора. Так, у скарзі наголошувалось на тому, що, виділяючи матеріали кримінального провадження, прокурор вбачав підстави для направлення до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. У свою чергу, відповідно до ч.2 ст.283 КПК України на прокурора покладається обов'язок у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Враховуючи те, що в постанові про виділення матеріалів досудового розслідування констатовано факт наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, відповідним наслідком є відсутність необхідності подальшого проведення досудового розслідування, на противагу чого вже прийнято два запити про міжнародну правову допомогу.
На сьогодні ОСОБА_6 є особою, яка обмежена в конституційних правах упродовж тривалого строку, оскільки орган досудового розслідування ігнорує та свавільно допускає надмірно триваюче слідство, що за практикою Європейського суду з прав людини є порушенням ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу, право на справедливий суд). Зважаючи на те, що стороною обвинувачення порушуються вимоги ст.28 КПК України, зокрема, не дотримуються розумні строки, на переконання захисника, слідчий суддя передчасно постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження. Одночасно з цим захисник вказує на наявність передбачених ч.4 ст.212 КПК України підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Тож, підсумовує, що були і є всі підстави для вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень, спрямованих на звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, але внаслідок винесення прокурором постанови про відмову в задоволенні клопотання сторона захисту подала скаргу слідчому судді з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.303 КПК України, а не п.7 ч.1 ст.303 КПК України, на яку послався слідчий суддя.
У судове засідання суду апеляційної інстанції захисник і прокурор Офісу Генерального прокурора, які належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, не прибули. Захисник надіслав заяву з проханням залишити апеляційну скаргу без розгляду. Прокурор про причини неприбуття не повідомив. А тому відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи клопотання та апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Кримінальним процесуальним законом не передбачено можливість прийняття судом апеляційної інстанції рішення про залишення апеляційної скарги без розгляду, проте за певних обставин суд апеляційної інстанції може закрити апеляційне провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.403 КПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, представник потерпілого можуть відмовитися від апеляційної скарги тільки за згодою відповідно підозрюваного, обвинуваченого чи потерпілого.
Якщо вирок або ухвала суду першої інстанції не були оскаржені іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
У суду апеляційної інстанції відсутні докази на підтвердження того, що підозрюваний ОСОБА_6 надав згоду на відмову захисника від апеляційної скарги. За таких обставин підстави для закриття апеляційного провадження відсутні і колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу по суті.
Як встановив слідчий суддя, і це підтверджується матеріалами провадження, 27.03.2026 захисник ОСОБА_5 подав скаргу на вказану раніше постанову прокурора про відмову в задоволенні клопотання про відновлення досудового розслідування. У скарзі просив постанову прокурора скасувати та зобов'язати прокурора відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000717, відомості про що внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. На обґрунтування своїх вимог викладав доводи, аналогічні тим, що містяться в апеляційній скарзі.
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя послався на п.7 ч.1 ст.303 КПК України, згідно з яким на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, і дійшов висновку, що питання, яке захисник порушує у своїй скарзі, не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, визначеного ч.1 ст.303 КПК України, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується і доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Так, частиною 1 статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, предметом оскарження можуть бути рішення прокурора: про зупинення досудового розслідування, про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи, про відмову у визнанні потерпілим, рішення при застосуванні заходів безпеки, рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України, про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків, відмова в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.91 ч.1 ст.284 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого судового засідання у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Сама по собі незгода сторони захисту з постановою прокурора про зупинення досудового розслідування, яку захисник не оскаржує, не надає права оскаржувати постанову про відмову в задоволенні клопотання про відновлення досудового розслідування.
Також захисник не оскаржував недотримання розумних строків, що передбачено ст.308 КПК України, а не ст.303 КПК України, у випадку чого скарга подається прокурору вищого рівня, а не прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
У відповідності з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Зважаючи на те, що у скарзі захисник просив скасувати процесуальне рішення прокурора у формі постанови, а не бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні дій, зобов'язання вчинити які закон пов'язує з конкретними строками, необґрунтованими є і доводи в апеляційній скарзі, що підстава для оскарження передбачена п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Згідно з ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача прокурора, що не підлягає оскарженню.
Тому рішення слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою захисника є законним, обґрунтованим і вмотивованим, і підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_5 , поданою в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на постанову прокурора третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора від 18 березня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000717, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3