Справа № 11-cc/824/4036/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 759/6885/26
20 травня 2026року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року, -
за участю:
представника володільця майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06.04.2026 року задоволено частково клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження № 12025100080003077, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.10.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06.04.2026 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та накласти арешт на майно, яке було вилучено 18.03.2026 року, під час проведення обшуку, який проводився за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: медичну документація на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: 10 (десять) рентген знімків, консультативні висновки та лікарські заключення на 45 аркушів, один компакт диск «МРТ» на ім'я ОСОБА_9 (2 шт.), два флеш носії із «МРТ», документи із зразками підписів та почерку ОСОБА_7 на 66 аркушів, документи, які містять інформацію про діяльність підсанкційного каналу «112», а також інша інформація із проросійською інформацією на 129 аркушів, флеш носій «SAMSUNG», «EXTREME», «KINGSTON», «DETO», модем «REZIZON», накопичувач «DETA STATION», одинадцять компакт-дисків, технічний пристрій «Яндекс Такси», сім-карта НОМЕР_1 , сім-карта «lifecell», НОМЕР_2 , військовий квиток № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , сім (7) мобільних (марки) телефонів марки «SAMSUNG», один мобільний телефон «NOKIA», планшет марки «Surface», мобільний телефон марки «Ірhоnе» синього кольору, (один із телефонів марки «SAMSUNG» ІМЕI: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ), грошові кошти у сумі 8600 доларів США, 2200 доларів США, 75 доларів США, 10500 доларів США, 10000 доларів США, 10000 доларів США, 5500 Євро, 100000 гривень (сто тисяч гривень), 100000 гривень (сто тисяч гривень), 100000 гривень (сто тисяч гривень), 28000 гривень (двадцять вісім), предмет схожий на гранату із маркуванням «ПІРО-5», рушниця чорного кольору «ESCORT» № 528965 із набоями.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною і такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону під час розгляду вищевказаного клопотання в суді першої інстанції.
Апелянт вказує, що суд помилково вдався до аналізу наданих стороною захисту довідок, з відомостями з Палаткової декларації платника податку- фізичної особи підприємця ОСОБА_7 , невірно вказавши, що даними документами посвідчується законність набування ОСОБА_7 , грошових коштів, які вилучені в ході обшуку. При цьому суд не взяв до уваги наявність зареєстрованого кримінального провадження за ст. 1 ст. 209 КК України, та визнання грошових коштів речовими доказами, а також те, що законність походження коштів може бути перевірена лише в ході досудового розслідування.
Разом з тим, поза увагою суду залишені надані стороною обвинувачення протоколи огляду документів від 20.03.2026 року, висновки про результати аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Спецбайт» оцінка яким судом при вирішенні питання про накладення арешту на майно взагалі не надана.
В судове засідання прокурор не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та час призначеного судового розгляду.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана бути зацікавленою провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника, який заперечував проти поданої апеляційної скарги та просив відмовити у задоволенні у повному обсязі, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, Слідчим відділом Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12025100080003077 від 15.10.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 2024 року, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, здійснив підробку офіційних документів з метою подальшого їх використанні у ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено, що підставою для виключення майора запасу ОСОБА_10 з військового обліку за пунктом 14-а (психіатрія) було вказано начебто перенесену у 2020 році черепно-мозкову травму, операційне втручання на оці через погіршення зору, а також низку наслідків: дисфункцію головного мозку, зміну особистості, виражені емоційні порушення, перепади настрою, погану пам'ять та надмірну відомості були зафіксовані у медичних документах та оформлені відповідними довідками, на підставі рішення ВЛК при Святошинському ТЦК, згідно зі свідоцтвом про хворобу № 29/23912 від 25.11.2024 (ГВКГ) про визнання його непридатним до військової служби.
За наявними даними, ОСОБА_7 протягом кількох місяців перебував на лікуванні та обстеженні в КНІ «Психіатрія», де отримав відповідний медичний висновок. Останній діючи умисно, використовуючи власні зв'язки та фінансові ресурси, вжив активних заходів з метою ухилення від проходження військової служби. З цією метою він, безпосередньо або через посередників, ініціював та організував надання неправомірної вигоди посадовим особам медичного закладу та членам ВЛК, що приймали рішення про його придатність до військової служби.
У результаті, ОСОБА_11 сприяв оформленню завідомо недостовірних медичних довідок, що нібито підтверджують психічний розлад і наслідки черепно-мозкової травми, а також подавав ці документи до ВЛК для офіційного оформлення виключення з обліку. Посадові особи КНП «Психіатрія» та члени військово-лікарської комісії, отримавши неправомірну вигоду або перебуваючи під впливом особистих зв'язків ОСОБА_10 , оформили довідки та висновки, що не відповідають фактичним обставинам.
Так, під час проведення досудового розслідування було вилучено оригінали документів, які перебували у розпорядженні КНП «Клінічна лікарня «ПСИХІАТРІЯ» та ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: всієї наявної медичної та військово-облікової документації відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до вилученої медичної документації встановлено, що будь-які відомості про черепно-мозкову травму, яку начебто отримував ОСОБА_7 у 2020 році відсутні, разом із тим встановлено, що другий аркуш першого примірника свідоцтва про хворобу № 29/23912 від 25.11.2024, який знаходився в особовій справі ОСОБА_7 містить відомості стосовно третьої особи, у другому примірнику свідоцтва про хворобу № 29/23912 другий аркуш відсутній.
Окрім цього, у вилучених медичних картах наявні підписи ОСОБА_10 , які візуально мають відмінності та станом на теперішній час орган досудового розслідування має всі підстави вважати, що вказані підписи були проставлені невстановленими особами в ході реалізації злочинного умислу спрямованого на підробку документів.
Також встановлено, що за матеріалами медичної документації у ОСОБА_10 встановлено діагноз: «F07.8 органічна дисфункція головного мозку зі стійкими органічними змінами» згідно свідоцтва про хворобу №29/23912, ОСОБА_12 забороняється керувати транспортним засобом. Відповідно до відомостей з БД «Армор», стосовно ОСОБА_10 , 23.06.2025 складена постанова №ЕНА/5049476 за ч.1 ст.122 (Перевищення водіями т. з. встановлених обмежень шв. руху та порушення інших ПД). Також, 20.11.2025 складена постанова №ЕНА/6190516 за ч.1 ст.122 (Перевищення водіями т. з. встановлених обмежень шв. руху та порушення інших ПД). Обидва правопорушення ОСОБА_11 вчинив будучи водієм транспортного засобу «BMW Х7 XDRIVE 401», державний номер НОМЕР_6 .
Згідно протоколу №2026-0218-0830 ЦВЛК ЗСУ встановлено, що медична документація відносно військовозобов'язаного ОСОБА_7 містить недійсні документи щодо стану здоров'я останнього.
Враховуючи, що постанова ВЛК, щодо ОСОБА_7 була прийнята на підставі недійсних документів, рішення у формулюванні стану здоров'я військовозобов'язаного ОСОБА_7 - "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку" ЦВЛК ЗСУ 18.02.2026 - було скасовано.
Так, 18.03.2026, в ході проведення обшуку, за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено:
- медична документація на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: 10 (десять) рентген знімків, консультативні висновки та лікарські заключення на 45 аркушів, один компакт диск «МРТ» на ім'я ОСОБА_9 (2 шт.), два флеш носії із «МРТ» - спецпакет QHX 0138994 - документи із зразками підписів, почерку ОСОБА_7 на 66 аркушів - спецпакет QHY 0138995.
- документи які містять інформацію про діяльність підсанкційного каналу «112» а також інша інформація із проросійською інформацією на 129 аркушів - спецпакет QHY 0138996.
- флеш носій «SAMSUNG», «EXTREME», «KINGSTON», «DETO», модем «REZIZON», накопичувач «DETA STATION», одинадцять компакт-дисків, технічний пристрій «Яндекс Такси», сім-карта НОМЕР_1 , сім-карта «lifecell», НОМЕР_2 , спецпакет PSP 2207823.
- військовий квиток № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 - спецпакет - PSP 2207826.
- сім (7) мобільних телефонів марки «SAMSUNG», один мобільний телефон «NOKIA», планшет марки «Surface», мобільний телефон марки «Iphone» синього кольору - спецпакет PSP 2207824 (один із телефонів марки «SAMSUNG» ІМЕІ; НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ).
- грошові кошти у сумі 8600 доларів США, 2200 доларів США, 75 доларів США, 10500 доларів США, 10000 доларів США, 10000 доларів США, 5500 Євро, 100000 гривень (сто тисяч гривень), 100000 гривень (сто тисяч гривень), 100000 гривень (сто тисяч гривень), 28000 гривень (двадцять вісім) - спецпакет PSP 2202825.
- предмет схожий на гранату із маркуванням «ГПРО-5» - спецпакет PSP 2202825.
- рушниця чорного кольору «ESCORT» № 528965 із набоями - поліетиленові пакети синього кольору, які належним чином опечатані.
Усі вилучені речі були поміщені до спецпакетів, які в свою чергу було належним чином запаковані та опечатано, що засвідчено підписами понятих.
18.03.2026, вищевказані вилучене майно, постановою слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
24.03.2026 року прокурор Святошинської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся з клопотанням до Святошинського районного суду міста Києва про накладення арешту на майно, яке було вилучено 18.03.2026 року, під час проведення обшуку, який проводився за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: медичну документація на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 а саме: 10 (десять) рентген знімків, консультативні висновки та лікарські заключення на 45 аркушів, один компакт диск «МРТ» на ім'я ОСОБА_9 (2 шт.), два флеш носії із «МРТ», документи із зразками підписів та почерку ОСОБА_7 на 66 аркушів, документи, які містять інформацію про діяльність підсанкційного каналу «112», а також інша інформація із проросійською інформацією на 129 аркушів, флеш носій «SAMSUNG», «EXTREME», «KINGSTON», «DETO», модем «REZIZON», накопичувач «DETA STATION», одинадцять компакт-дисків, технічний пристрій «Яндекс Такси», сім-карта НОМЕР_1 , сім-карта «lifecell», НОМЕР_2 , військовий квиток № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_7 , сім (7) мобільних (марки) телефонів марки «SAMSUNG», один мобільний телефон «NOKIA», планшет марки «Surface», мобільний телефон марки «Ірhоnе» синього кольору, (один із телефонів марки «SAMSUNG» ІМЕI: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 ), грошові кошти у сумі 8600 доларів США, 2200 доларів США, 75 доларів США, 10500 доларів США, 10000 доларів США, 10000 доларів США, 5500 Євро, 100000 гривень (сто тисяч гривень), 100000 гривень (сто тисяч гривень), 100000 гривень (сто тисяч гривень), 28000 гривень (двадцять вісім), предмет схожий на гранату із маркуванням «ПІРО-5», рушниця чорного кольору «ESCORT» № 528965 із набоями.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06.04.2026 року задоволено частково клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження № 12025100080003077, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.10.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на вище вказане майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06.04.2026 року, якою задоволено частково клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 за матеріалами кримінального провадження № 12025100080003077, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.10.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України., - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
__________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3