Справа № 11-cc/824/4157/2026 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 757/20517/26-к
20 травня 2026 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв'язку «EasyCon», апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2026 року, -
за участю:
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.04.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 601 (шістсот одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 000 128 (два мільйони сто двадцять вісім) гривень, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», строком до 07.06.2026 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, громадянина України, неодруженого, працюючого юристом ПКП «Дніпроресурс», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурор ОСОБА_8 кожен окремо звернулися до суду з апеляційними скаргами.
Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.04.2026 року в частині застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Мотивуючи апеляційні вимоги захисник зазначає, що суд першої інстанції не врахував доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_7 , оскільки в діях ОСОБА_7 відсутні як суб'єктивна так і об'єктивна сторона кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України. Крім того, за повідомленням про підозру попередня кваліфікація за ст. 209 КК України здійснена без наявності будь-якого реального предикатного діяння, оскільки взагалі відсутні будь-які відомості про попереднє одержання майна злочинним шляхом та про будь-яку обізнаність ОСОБА_7 щодо незаконного походження грошових коштів.
Апелянт вказує, що жодний ризик передбачений ст. 177 КПК України, на які посилаються слідчий та прокурор не доведені та мають абстрактний характер.
Зауважує, що застосувавши домашній арешт у певний період доби з 20 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. наступного дня, суд першої інстанції не врахував, що таке часове обмеження прав саме до 10 год. 00 хв. не надає можливості особі належним чином виконувати обов'язки працівника щодо своєчасного прибуття за місцем роботи, робочий час якого розпочинається з 09 год. 00 хв. ранку.
Прокурор ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14.04.2026 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у межах 601 (шістсот одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 000 128 (два мільйони сто двадцять вісім) гривень, та з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
Мотивуючи апеляційні вимоги прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою та невмотивованою, а тому підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження.
Вказує, що слідчим суддею не взято в повній мірі до уваги те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину у співучасті. Також не взято до уваги те, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, а також не встановлені усі співучасники злочинів, отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування інших осіб, причетних до вчинення злочину, що дає підстави вважати, що ОСОБА_7 маючи вплив на інших учасників перебуваючи на свободі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
Сторона обвинувачення стверджує, що застосований судом запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби не здатен повною мірою забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту та просили задовольнити її, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, а проти задоволення апеляційної скарги захисника заперечував, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000958 від 21.10.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування за наявності передбачених чинним кримінальним процесуальним законодавством України підстав, 07.04.2026 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень,
14.04.2026 року (клопотання датовано 10.04.2026 року) старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 601 (шістсот одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 000 128 (два мільйони сто двадцять вісім) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави.
14.04.2026 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», строком до 07.06.2026 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про існування ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Про наявність таких ризиків свідчать конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, а відтак доводи захисника про відсутність ризиків у кримінальному провадженні колегія суддів вважає непереконливими.
Що ж стосується безпосередньо застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, то слідчий суддя, всупереч запевнень апелянта, правильно встановив, що жодним чином є недоведеними та необґрунтованими доводи сторони обвинувачення, що застосування відносно ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Про це свідчать дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, яким слідчим суддею дана належна оцінка в оскаржуваній ухвалі і до яких, крім іншого, відноситься, насамперед, те, що підозрюваний має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований та останній раніше не судимий.
Тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби і належним чином мотивував своє рішення. Саме застосований щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за переконанням колегії суддів, здатен запобігти тим ризикам, які існують у кримінальному провадженні.
Таким чином, доводи захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_8 , які викладені в їх апеляційних скаргах стосовно незаконності оскаржуваної ухвали, слід визнати непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань про застосування запобіжних заходів, в тому числі і домашнього арешту у певний період доби, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги захисника та прокурора - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 квітня 2026 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у межах 601 (шістсот одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 000 128 (два мільйони сто двадцять вісім) гривень, та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги», строком до 07.06.2026 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4