Справа №757/22321/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4276/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
21 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2026 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, громадянина України, одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , у кримінальному провадженні № 12022000000001431 від 19.10.2022, про зміну запобіжного заходу та змінено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11.06.2026 року.
Строк дії ухвали визначено до 11.06.2026.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання старшої слідчої в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувану ухвалу винесено необґрунтовано, з істотним порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства, без належного дослідження обставин справи.
Апелянт вказує на те, що підозрюваним ОСОБА_7 сумлінно виконувалися покладені судом обов'язки, а відповідно відсутні підстави вважати про існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та відповідно суду не надано жодних доказів наявності таких ризиків.
Також апелянт зазначає, що пред'явлена ОСОБА_10 підозра не містить ознак обґрунтованості та ґрунтується виключно на припущеннях, домислах, спотворених та необ'єктивних, без належного дослідження доказів. У змісті підозри немає посилання на жодні докази, на підставі яких зроблено висновок про скоєння особою злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
Апелянт також звертає увагу на порушення підслідності у кримінальному провадженні, оскільки злочин за ст. 212 КК України є предикатом злочину передбаченого ст. 209 КК України, відповідно кримінальне провадження №42022000000001431 від 19.10.2022 року підслідне Бюро економічної безпеки України. Відповідно прокурор у вказаному кримінальному провадженні має визначити відповідну підслідність за компетентним органом, про що винести постанову.
Всі наведені старшим слідчим за погодженням прокурора, так звані ризики ґрунтуються лише на припущеннях, та не містять жодних обґрунтованих підстав, як то передбачено статтями 177 та 194 КПК України.
Більше того, у вказаному клопотанні взагалі необґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України.
При цьому апелянт звертає увагу на те, що наявні матеріали кримінального провадження не містять беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення особою інкримінованого злочину. ОСОБА_7 здійснюється постійний догляд за своєю матір'ю ОСОБА_11 у зв'язку із невиліковною хворобою, яка не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися, що підтверджується Висновком ЛКК N°44 від 09.05.2025. ОСОБА_7 тривалий час мешкає зі своєю родиною за адресою: АДРЕСА_1 . Він є законослухняним громадянином, який сумлінно дотримується законів та громадського порядку, не притягувався до кримінальної відповідальності. Дотримувався умов застосованих запобіжних заходів, а саме на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2026 року по справі № 757/12990/26-к продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 05.05.2026, включно, заборонивши останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23:00 год. до 06:00 год. наступного дня, та зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 , прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого, а також строком до 05.05.2026 продовжено виконувати покладені обов'язки. ОСОБА_7 не було повідомлено про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про завдану ОСОБА_7 майнової шкоди потерпілим особам. А також відсутні будь які відомості (докази), які б обґрунтовано підтвердили обставини інкримінованого особі злочину.
Клопотання сторони обвинувачення не містить жодних відомостей та доказів, окрім припущень, що наявні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення вказаної апеляційної скарги, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд за ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На підставі ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до ч. ч. 2-4 ст. 200 КПК у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
До клопотання додаються:
1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000001431 від 19.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. ч. 1, 2 ст. 255 КК України, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, КК України, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.
В межах даного кримінального провадження, 23.04.2026 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.
На обґрунтування вимог даного клопотання зазначено, що ОСОБА_7 як керівник (організатор) злочинної організації підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, а саме в організації здійснення фінансових операцій, спрямованих на використання, маскування джерела походження, переміщення та зміни форми (перетворення) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинених в особливо великому розмірі, у пособництві в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, вчиненому злочинною організацією.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується доказами здобутими під час проведення слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових), процесуальних дій у вказаному кримінальному провадженні, а саме:
- протоколами про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, які свідчать про оганізацію діяльності та керування ОСОБА_7 злочинною організацією, спілкуванням з її учасниками, клієнтами конвертаційного центру та іншими невстановленими особами, які мають відношення до злочинної діяльності;
- протоколами оглядів телефонів бухгалтерів конвертаційного центру, інформація з яких підтверджує вину ОСОБА_7 в інкримінованих йому злочинах;
- протоколами огляду соціальних мереж директорів фіктивних підприємств, що входять до складу конвертцентру, які підтверджують їх перебування на непідконрольній Україні території в період реєстрації суб'єктів господарської діяльності;
- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України, відповідно до якого фінансові операції з придбання товарів ТОВ «Аквапласт» у ТОВ «РЕЛІЗОПТ ЮКРЕЙН», ТОВ «ОПТІМУСТРЕЙД К», ТОВ «ЛЮДЕНС РЕТЕЙЛ», ТОВ «ЛЕЙКІНГ СКІЛ» на суму 576 970 181,49 грн. містять ознаки легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом;
- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби, відповідно до якого ТОВ «ЛЮДЕНС РЕТЕЙЛ» фінансові операції з перерахування грошових коштів на суму 31 897 726,74 грн в адресу контрагентів постачальників можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом;
- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби, відповідно до якого ТОВ «РЕЛІЗОПТ ЮКРЕЙН» фінансові операції з перерахування грошових коштів на суму 398 080 343,69 грн в адресу контрагентів постачальників можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом;
- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби, відповідно до якого ТОВ «ЛЕЙКІНГ СКІЛ» фінансові операції з перерахування грошових коштів на суму 150 546 949 грн в адресу контрагентів постачальників можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом;
- висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби, відповідно до якого ТОВ «ОПТІМУСТРЕЙД К» фінансові операції з перерахування грошових коштів на суму 377 365 813,26 грн в адресу контрагентів постачальників можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом;
- висновком експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи відповідно до якої висновки аналітичного дослідження проведеного спеціаліста ДПС в частині перерахування ТОВ «Аквапласт» грошових коштів на рахунки ТОВ «Релізопт Юкрейн» документально підтверджуються у розмірі 243 239 773,30 грн.;
- висновком експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи відповідно до якої висновки аналітичного дослідження проведеного спеціаліста ДПС в частині перерахування ТОВ «Аквапласт» грошових коштів на рахунки ТОВ «Люденс Ретейл» документально підтверджуються у розмірі 4 227 721,05 грн.;
- висновком експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи відповідно до якої Висновки аналітичного дослідження проведеного спеціаліста ДПС в частині перерахування ТОВ «Аквапласт» грошових коштів на рахунки ТОВ «Лейкінг Скіл» документально підтверджуються у розмірі 126 417 334,30 грн.;
- висновком експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи відповідно до якої висновки аналітичного дослідження проведеного спеціаліста ДПС в частині перерахування ТОВ «Аквапласт» грошових коштів на рахунки ТОВ «Оптімустрейд К» документально підтверджуються у розмірі 202 485 352,90 грн.;
- висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи документально підтверджуються перерахування грошових коштів з банківських рахунків ТОВ «Релізопт Юкрейн», ТОВ «Лейкінг Скіл», ТОВ «Оптімус Трейд» на бакнківські рахунки ТОВ «Трансфрм Енерджи» та ТОВ «Він-Таж» у сумі 121 564 721,23 грн., а також перерахування грошових коштів з банківських рахунків ПП «Інстал-777» на рахунки ТОВ «Оптімустрейд К» документально підтверджується у сумі 83 586 437,80 грн.;
- висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи, відповідно до якої підприємством ТОВ «АКВАПЛАСТ» занижено фінансовий результат до оподаткування за 2023-2024 роки та перше півріччя 2025 року на суму 576 970 181 грн, в тому числі за 2023 рік - 87 660 684 грн., за 2024 рік - 439 309 497 грн., за перше півріччя 2025 року - 50 000 000 грн., у зв'язку з чим занижено податок на прибуток підприємства на суму 103 854 632 грн., в тому числі за 2023 рік - 15 778 924 грн., за 2024 рік - 79 075 709 грн., за перше півріччя 2025 року - 9 000 000 грн.
11.12.2025 у кримінальному провадженні № 42022000000001431 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, тобто особливо тяжкого злочину.
15.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/63083/25-к до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому в період з 23:00 год. до 06:00 год. залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту, зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого, а також строком до 11.02.2026 виконувати наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись із Дніпропетровської області без дозволу слідчого або прокурора;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_13 та ОСОБА_16 ;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
06.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/7357/26-к підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк тримання під домашнім арештом до 11.03.2026, заборонивши останньому в період з 23:00 год. до 06:00 год залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту. Зобов'язавши останнього прибувати за кожною вимогою суду. Прокурора та слідчого, а також строком до 11.03.2026 виконувати наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись із Дніпропетровської області без дозволу слідчого або прокурора;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними ОСОБА_13 та ОСОБА_16 ;
- продовжити зберігання у Головному управлінні ДМС у Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
03.03.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 11.06.2026.
05.03.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/12990/26-к підозрюваному ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, а саме до 05.05.2026, заборонивши останньому залишати масце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 23:00 год. до 06:00 наступного дня, за виключенням надання останньому невідкладної медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту.
Зобов'язано останього прибувати за кожною вимогою суду, прокурора та слідчого, а також строком до 05.05.2026 продовжити виконувати наступні обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись із Дніпропетровської області без дозволу слідчого або прокурора;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, перелік яких зобовязати прокурора повідомити підозрюваному під підпис;
- продовжено зберігання у Головному управлінні ДМС у Дніпропетровській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
22.04.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.
У зв'язку з одержанням повідомлення Департаменту стратегічних розслідувань про планування підозрюваним ОСОБА_7 , втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності, органом досудового розслідування 22.04.2026 здійснено затримання підозрюваного ОСОБА_7 , на підставі п. 4 ч. 1 ст. 208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу на більш суворий, сторона обвинувачення посилається на обставини, підтверджені протоколом про результати негласної слідчої (розшукової) дії від 02.02.2026. Згідно з матеріалами НСРД, підозрюваний ОСОБА_20 систематично порушує обов'язки, покладені на нього ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 15.12.2025, 06.02.2026 та 05.03.2026. Зокрема, встановлено факти його прямого телефонного спілкування з іншим підозрюваним - ОСОБА_16 (зокрема 18.12.2025, тобто після встановлення слідчим суддею відповідної заборони), під час яких обговорювалися способи уникнення арешту майна шляхом його фіктивного переоформлення. Крім того, зафіксовано дії підозрюваного, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню шляхом організації віддаленого знищення доказової інформації на телефонах бухгалтерів «конвертаційного центру», вилучених під час обшуків.
Окремо у клопотанні слідчий наголосив на зафіксованих фактах підготовки підозрюваного до втечі та переховування від органів досудового розслідування, що планувалося здійснити, зокрема, шляхом підкупу службових осіб медичних закладів для імітації перебування на стаціонарному лікуванні. Матеріали НСРД також містять відомості про обговорення ОСОБА_21 можливості впливу на суддів для вирішення питань щодо зняття арештів з майна та зміни запобіжних заходів. Крім того, підозрюваний висловлював наміри вчинити новий злочин - підпал автомобіля слідчого у даному провадженні як помсту за виконання ним службових обов'язків. Указані обставини свідчать про критичне збільшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та доводять неефективність раніше обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкості, для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути змінено запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а також у зв'язку з тим, що ОСОБА_7 було порушено його обов'язки підозрюваного, зазначені в ухвалах слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва у справах № 757/63083/25-к від 15.12.2025, № 757/7357/26-к від 06.02.2026, № 757/12990/26-к від 05.03.2026.
Таким чином, ризики, передбачені ст. 177 КПК України значно збільшилися, що дає підстави звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_7 на більш обтяжливий у вигляді тримання під вартою.
23.04.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчої та змінено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11.06.2026 року.
Строк дії ухвали визначено до 11.06.2026.
Розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу та застосування підозрюваному виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував, наявність підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, обґрунтованість якої доведено слідчим у клопотанні та доданих до клопотання документах, а також, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 ,як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, всупереч доводам сторони захисту, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Змінюючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід на тримання під вартою судом, всупереч твердженням апелянта, перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованих кримінальних правопорушень, а також обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя встановив, що підозрюваний ОСОБА_20 був належним чином повідомлений про зміст покладених на нього обов'язків, визначених ухвалами слідчих суддів від 15.12.2025, 06.02.2026 та 05.03.2026, зокрема щодо заборони спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
Разом з тим, матеріалами клопотання, зокрема результатами негласних слідчих (розшукових) дій, підтверджено, що підозрюваний систематично порушував зазначений обов'язок, здійснюючи безпосереднє спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_16 , під час якого обговорювались способи уникнення арешту майна та протидії досудовому розслідуванню.
Такі дії свідчать не лише про формальне порушення процесуальних обов'язків, а й про свідоме ігнорування вимог суду та намагання вплинути на хід кримінального провадження.
Крім того, з протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.02.2026 убачається наявність об'єктивних даних щодо:
- підготовки підозрюваного до ухилення від органів досудового розслідування шляхом імітації стаціонарного лікування;
- обговорення можливостей незаконного впливу на суд з метою прийняття рішень у власних інтересах;
- висловлення намірів вчинення протиправних дій щодо слідчого у кримінальному провадженні;
- організації знищення або приховування доказів.
Вказані обставини у своїй сукупності свідчать про наявність та істотне зростання ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення або спотворення доказів; незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
У даному випадку слідчий суддя прийшов вірного висновку, що раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту виявився неефективним, оскільки підозрюваний, перебуваючи під його дією, не дотримувався покладених на нього обов'язків, що підтверджено належними та допустимими доказами.
Таким чином, застосування більш м'яких запобіжних заходів, у тому числі особистого зобов'язання, застави чи цілодобового домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не усуне встановлених ризиків.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність реальних дій з боку підозрюваного, то слідчий суддя зазначив, що для застосування запобіжного заходу достатнім є встановлення обґрунтованої ймовірності настання відповідних ризиків, а не факт їх фактичної реалізації.
Колегія суддів, перевіривши матеріли клопотання про зміну запобіжного заходу, встановила наявність достатніх підстав вважати, доведеними існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які давали достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу та застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 , змінено запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Оцінюючи питання про можливість визначення розміру застави, слідчий суддя врахував, що положення п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, відповідно до яких у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених, зокрема, ст. 255 КК України, суд має право не визначати заставу.
З урахуванням тяжкості інкримінованих злочинів, характеру та системності порушень підозрюваним покладених обов'язків, а також встановлених спроб перешкоджання кримінальному провадженню, слідчий суддя прийшов до висновку, що визначення застави у даному випадку не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу.
Таким чином, застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави є необхідним, співмірним та таким, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Доводи сторони захисту про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих злочинів, ризиків неправомірної поведінки підозрюваного, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності зміни запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності зміни застосованого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Щодо тверджень апелянта про те, що порушено підслідність у кримінальному провадженні, оскільки злочин за ст. 212 КК України є предикатом злочину, передбаченого ст. 209 КК України, відповідно кримінальне провадження №42022000000001431 від 19.10.2022 року підслідне Бюро економічної безпеки України, то колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до положень ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2026 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2026 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4