03 червня 2026 року м. ЧернівціСправа № 926/1037/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши
заяву фізичної особи-підприємця Ротара Михайла Михайловича про розстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 36068147)
до фізичної особи-підприємця Ротара Михайла Михайловича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 199691,72 грн
Представники сторін:
від стягувача - Сьоміна І.В. (виписка ЄДРЮО, ФОП та ГФ);
від боржника - Петікар А.В., адвокат.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.04.2026 задоволено позовні вимоги Чернівецької міської ради та стягнуто на її користь з фізичної особи-підприємця Ротара Михайла Михайловича безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 199691,72 грн.
21.05.2026 на виконання вказаного рішення Господарським судом Чернівецької області видано відповідний наказ.
15.05.2026 через відділ документального та інформаційного забезпечення від фізичної особи-підприємця Ротара Михайла Михайловича надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду строком на 12 місяців.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.05.2026 заяву про розстрочення виконання рішення суду призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2026.
03.06.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Чернівецької області від стягувача надійшли заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду.
У судовому засіданні представник боржника наполягав на задоволенні заяви з підстав зазначених у ній.
Представниця стягувача заперечувала проти задоволення зазначеної заяви.
Розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
При вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочення виконання судового рішення суд також враховує матеріальні інтереси обох сторін.
Розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Тобто, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00).
Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання судового рішення, представник боржника посилається на наявність 1-ї групи інвалідності у боржника, протипоказання праці в звичайних умовах, що призвело до необхідності припинення підприємницької діяльності. Представник боржника зазначив що стягнення заборгованості за рішенням без розстрочення може призвести до тяжких наслідків для боржника пов'язаних з можливою відсутністю коштів для придбання лікарських засобів, підтримання нормальної життєдіяльності тощо.
Водночас, боржник виявляє намір добросовісно сплатити кошту на користь позивача згідно запропонованого графіку розстрочення виконання рішення на 12 місяців річними частинами.
Оцінюючи вищенаведені обставини суд враховує, що боржник не ухиляється від виконання своїх обов'язків з погашення заборгованості, що розстрочка виконання рішення є тією мірою, яка надає можливість боржнику здійснювати поступове погашення заборгованості, оскільки одночасне примусове стягнення всієї заборгованості може вкрай негативно вплинути на його функціонування.
Враховуючи вище наведене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, з метою дотримання балансу їх інтересів, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування статті 331 Господарського процесуального кодексу України, задовольняє заяву представника боржника частково та вважає, що розстрочка виконання рішення суду за таких умов є обґрунтованою на шість місяців.
Керуючись статтями 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву фізичної особи-підприємця Ротара Михайла Михайловича про розстрочення виконання судового рішення у справі задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.04.2026 у справі №926/1037/25 та затвердити наступний графік:
- 03 липня 2026 року в сумі 33281,00 грн;
- 03 серпня 2026 року в сумі 33281,00 грн;
- 03 вересня 2026 року в сумі 33281,00 грн;
- 03 жовтня 2026 року в сумі 33281,00 грн;
- 03 листопада 2026 року в сумі 33281,00 грн;
- 03 грудня 2026 року в сумі 33286,72 грн.
Ухвала складена та підписана 03 червня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Микола ГУРИН
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.