65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2216/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
дослідивши заяву ОСОБА_1 (вх.№ 2-1088/26 від 01.06.2026) про забезпечення позову у справі № 916/2216/26
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» (вул. Мала Арнаутська, № 111, м. Одеса, 65007)
про скасування рішення та поновлення в складі членів громадської організації,
01.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», в якій просить суд скасувати як незаконне рішення Ради ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 20.01.2026 в частині виключення ОСОБА_1 зі списку членів організації та поновити ОСОБА_1 у списках членів ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про дату та час засідання Ради організації 20.01.2026, на якому розглядалось питання про його виключення з організації, а також у встановленому порядку своєчасно не було повідомлено про прийняте рішення, чим було порушено його права як члена ГО «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів».
Разом з позовною заявою 01.06.2026 позивачем було подано до господарського суду заяву (вх. № 2-1088/26) про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач просить суд заборонити Громадській організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» вчиняти будь-які дії щодо будинку рибалки - куреню № 468, розташованого на території причалу № 114 «Бугово», а також майна, що знаходиться у приміщенні вказаного будинку рибалки.
Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення позову.
Суд зауважує, що статтею 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.
Таким чином, застосування зустрічного забезпечення та визначення його конкретного розміру є прерогативою суду, який повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити вірогідність завдання збитків відповідачу.
У той же час законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати спосіб зустрічного забезпечення.
Так, Господарський процесуальний кодекс України у пункті 6 частини 1 статті 139 встановлює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.
Отже, на заявника (прокурора) покладено обов'язок надати пропозиції зустрічного забезпечення, тобто запропонувати спосіб, а суд управі визначити конкретний розмір такого способу.
Господарський суд звертає увагу заявника на те, що всупереч наведеним вимогам ГПК України, заява про забезпечення позову не містить жодних пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення чи обґрунтувань заявника щодо відсутності необхідності застосування такого забезпечення.
При цьому, при вирішенні питання щодо повернення позивачу заяви про забезпечення позову суд враховує, що застосування зустрічного забезпечення є правом, а не обов'язком суду, натомість, аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що вказання у заяві пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення є безумовним обов'язком заявника. В цей же час, суд наголошує, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Нормами ГПК України не передбачено можливості залишення такої заяви без руху задля усунення недоліків заяви.
Натомість ч. 7 ст. 140 ГПК України в імперативній формі визначає, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137, 139, 140 Господарського процесуального кодексу України та відсутності у заяві пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, суд дійшов висновку про повернення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову заявнику.
Суд звертає увагу заявника на те, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою, після усунення зазначених недоліків, а отже, право заявника на доступ до правосуддя в цьому випадку жодним чином не обмежується.
Керуючись ст. 139, 140, 234, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 (вх.№ 2-1088/26 від 01.06.2026) про забезпечення позову у справі № 916/2216/26 - повернути заявнику.
Ухвала набрала законної сили 03.06.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Цісельський