про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2026 року Справа № 915/638/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали
позовної заяви Головного управління ДПС у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 44104027; вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54005)
до Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240; вул.. Адміральська, 38, м. Миколаїв, 54001)
про стягнення податкової заборгованості у загальній сумі 16319386,09 грн
встановив:
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося до господарського суду з позовною заявою вих. № 578/5/14-29-13-04-06 від 29.05.2026 (вх. № 8028/26 від 29.05.2026) про стягнення з Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» заборгованості у розмірі 16319386,09 грн, з яких: 8219987,56 грн - єдиний соціальний внесок; 7898181,73 грн - податок на додану вартість; 1216,80 грн - екологічний податок (Миколаївська ТГ).
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених законом на платника податків обов'язків по сплаті податків.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 29.05.2026 справі присвоєно унікальний номер 915/638/26 та на підставі ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М., у провадженні якої перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство ДП “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240).
Частиною 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Так, позовна заява має бути пред'явлена із додержанням вимог, викладених у ст. 162, 164 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, дослідивши позовну заяву та додані документи, суд встановив, що у позовній заяві позивач всупереч п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України не зазначає ані конкретних обставин на підтвердження своїх вимог, ані доказів на підтвердження цих обставин. Указане унеможливлює перевірку судом обсягу поданих доказів, якими боржник обґрунтовує свої вимоги. Тобто, у тексті заяви заявником має бути зазначено, що доказом відповідної обставини, факту, події або явища є відповідні документи (письмові докази), річ (речові докази), електронні докази.
Щодо відомостей про досудове врегулювання спору (п.6 ч. 3 ст. 162 ГПК України) суд зазначає, що згідно податкового законодавства у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст. 59 ПК України). У даному випадку позивачем до позовної заяви долучено нечитабельний корінець податкової вимоги. Водночас із позовної заяви вбачається, що реквізитами указаної податкової вимоги є дата 16.01.2008 та № 2/4. При цьому за змістом розрахунку заборгованості (адже у позові така інформація відсутня) відповідач має заборгованість за 2022-2026 роки. Тому зазначена обставина підлягає уточненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недотримання позивачем приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків..
Зазначені вище недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, виправленої позовної заяви з усунутими недоліками, зазначеними в мотивувальній частині даної ухвали та відповідними доказами на підтвердження викладених обставин.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
При постановленні даної ухвали судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах “Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та “Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Керуючись ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 20, 174, 234, 235 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївській області вих. № 578/5/14-29-13-04-06 від 29.05.2026 залишити без руху.
2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, виправленої позовної заяви з усунутими недоліками, зазначеними в мотивувальній частині даної ухвали та відповідними доказами на підтвердження викладених обставин.
3. Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Давченко