02 червня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/562/26
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Іст Трейд» про відвід судді (вх. № 8095/26 від 01.06.2026 р.) від розгляду справи № 915/562/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство Агрінол» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Іст Трейд» про стягнення 110001,00 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Агрінол» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Іст Трейд» про стягнення заборгованості в загальній сумі 2276775,17 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство Агрінол» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Іст Трейд» про стягнення 110001,18 грн., у т.ч. 3% річних - 30439,16 грн. та суми інфляційного збільшення - 79562,02 грн.
В обґрунтування позову заявник посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань з повної та своєчасної оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 30439,16 грн. та інфляційні втрати у розмірі 79562,02 грн. за період з 11.02.2025 до 08.12.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2026 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство Агрінол» (вх. № 7283/26 від 15.05.2026 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення приписів ч. 7 ст. 162, ч. 7 ст. 164 ГПК України не зазначено рахунку позивача в банку або небанківському надавачі платіжних послуг та не надано відповідний документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
22.05.2026 р. від представника позивача - Жиленкової В.В., до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 7619/26), в якій заявник зазначає реквізити рахунку позивача в АБ “Південний». Також заявником додано до заяви документ, що підтверджує наявність такого рахунку.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2026 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство Агрінол» (вх. № 7283/26 від 15.05.2026 р.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/562/26 за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
01.06.2026 від представника відповідача Русанової Ю.П. до господарського суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява про відвід судді (вх. №8095/26), яка обґрунтована наступним.
Так, відповідач із посиланням на приписи п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, зазначає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді
Як вказує відповідач, суддя Ільєва Л.М., слухаючи справу №915/1530/24, не була безсторонньою та упередженою, а тому не може здійснювати правосуддя у спорі між тими ж самими сторонами об'єктивно та неупереджено. На підтвердження своєї позиції відповідач зазначає обставини щодо розгляду справи у підготовчому засіданні, що відбулося 13.02.2025р.
Також відповідач зазначає, що під час розгляду справи Господарський суд Миколаївської області не відмовив позивачу у задоволенні жодного клопотання (заяви) у даній справі, однак, судом було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів від 04.03.2024 р., яким відповідач просив витребувати зазначені у клопотанні ухвали Печерського районного суду м. Києва, з підстав того, що суд «не вбачає підстав для його задоволення».
Відповідач з посиланням на приписи п. 4 та 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України зазначає, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність. Натомість, Всупереч наведеним вимогам, упродовж 2024-2026 років, всі позовні заяви, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агрінол» до господарського суду Миколаївської області (код ЄДРПОУ 32365441) (справи №№915/1530/24, 915/1596/25, 915/562/26) розподілені на одну суддю: Ільєву Л.М.
Відтак, на переконання відповідача, розгляд всіх справ даного підприємства однією суддею викликає обґрунтовані сумніви в об'єктивності та неупередженості як безпосередньо процесу розподілу судових справ у господарському суді Миколаївської області, так і судді Ільєвої Л.М.
З вищевикладених підстав відповідач заявив про відвід судді Ільєвої Людмили Михайлівни.
Розглянувши вказану заяву ТОВ “Агро Іст Трейд» про відвід судді Ільєвої Л.М. від розгляду справи № 915/562/26, суд зазначає наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.
Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (частина 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3, 5 статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Розглянувши заяву ТОВ “Агро Іст Трейд» про відвід судді Ільєвої Л.М. з підстав неупередженості в частині доводів про 1) обставини процесуальні дії судді під час підготовчого засідання суду від 13.02.2025 р. по справі № 915/1530/24, 2) відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, що містять інформацію про наявність обставин, на які посилається відповідач як на підставу для заперечення позову, суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
Так, в обґрунтування заявленого відводу позивач посилається упередженість судді під час розгляду справи №915/1530/24 щодо розгляду заяв та клопотань позивача та відповідача.
Наразі суд зазначає, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
В контексті викладеного, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень в інших справах, у тому числі подібних.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Слід зазначити, що приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (п. 1.2.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Щодо доводів відповідача про упередженість судді Ільєвої Л.М., у зв'язку з тим, що на розгляд судді було передано справи за позовом ТОВ «НВП «Агрінол» №915/1530/24, №915/1596/25, №915/562/26, суд зазначає наступне.
Згідно зі ч. 1-3 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Відповідно до ч. 9, 11, 13 ст. 6 ГПК України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом. Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
Відповідно до п.п. 17.4 п. 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Частиною 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 17-19 ст. 32 ГПК України протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім'я (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Копія такого протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.
Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39 затверджено "Положення про автоматизовану систему документообігу суду" (далі - Положення), відповідно до пункту 1.2.1. якого судова справа - позовні заяви, скарги, матеріали кримінального провадження, подання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також судові процесуальні документи, що виготовляються судом.
Автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ
Здійснення автоматизованого розподілу судових справ без урахування правил, зазначених у підпункті 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення, не допускається. (пункти 2.3.4., 2.3.5., 2.3.9. Положення).
При цьому, положення частини 1 статті 36 ГПК України містять заборону повторної участі одного й того ж складу суду при новому розгляді справи виключно у разі скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Рішення суду - це процесуальний документ, яким закінчується розгляд справи по суті судом першої інстанції (частина 3 статі 232 ГПК України).
Так, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 р. позовній заяві (вх. № 7283/26 від 15.05.2026 р.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агрінол" присвоєно єдиний унікальний номер №915/562/26 та передано на розгляд головуючій судді Ільєвій Л.М.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.05.2026 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство Агрінол» (вх. № 7283/26 від 15.05.2026 р.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №915/562/26 за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
З матеріалів справи № 915/562/26 вбачається, що вказана позовна заява по суті розглянута не була, будь-якого судового рішення, яким було б завершено розгляд цієї справи, вказаним складом суду також не прийнято.
Зазначене виключає можливість застосування до даного складу суду приписів частини 1 статті 36 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що проведення автоматизованого розподілу даної справи між суддями здійснено у повній відповідності з наведеними вище нормами, якими врегульовано порядок такого розподілу.
При цьому, суд зауважує, що чинним законодавством не передбачено обмеження щодо розгляду суддею справ за позовом одного й того самого позивача.
Водночас заявником не надано будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суду в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді.
Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у Рішенні від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02), згідно з якою стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи "Biluha v. Ukraine" Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у поданій заяві про відвід в частині вищенаведених доводів не доведено фактів прояву суддею Ільєвою Л.М. поведінки, яка б свідчила про упередженість чи небезсторонність у цій справі або того, що суддя допустив порушення вимог безсторонності та неупередженості у своїй процесуальній діяльності.
При цьому внутрішнє сприйняття заявником певних процесуальних дій суду під час розгляду справи №915/1530/24 не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ТОВ “Агро Іст Трейд» про відвід судді Ільєвої Л.М. у справі №915/562/26 є безпідставною та необґрунтованою та зводиться до припущень заявника.
Згідно з ч.3 ст.39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 27.05.2026 р. постановлено здійснювати провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, відповідно вирішення питання про відвід судді Ільєвої Л.М. з вищенаведених доводів, які судом визнані необґрунтованими, має здійснюватися іншим складом суду, визначеним в порядку ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
1. Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Іст Трейд» про відвід судді (вх. № 8095/26 від 01.06.2026 р.) від розгляду справи № 915/562/26 необґрунтованою.
2. Вирішення питання про відвід судді Ільєвої Л.М. від розгляду справи № 915/562/26 передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 ГПК України.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 02.06.2026 року.
Суддя Л.М. Ільєва